Ухвала суду № 65890841, 11.04.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/208/2017(м)

263/1083/17

Головуючий в 1 інстанції Мельник І.О.

Доповідач Пономарьова О.М.

Категорія 21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2017 року Апеляційниий суд Донецької області в складі:

головуючого Пономарьової О.М.,

суддів Зайцевої С.А., Кочегарової Л.М.,

секретар судового засідання Гаркуша О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріупол Донецької області апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 лютого 2017 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 лютого 2017 року визнана неподаною та повернута позивачу позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним .

На зазначену ухвалу позивачем ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила і відповідно до частини 2 ст. 77 ЦПК України вважається, що вона не зявилася у судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки у відповідності до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з передачею питання про відкриття провадження на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав:

Визнаючи позовну заяву ОСОБА_1 неподаною та повертаючи її заявникові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, які зазначені в ухвалі суду від 30 січня 2017 року.

З таким висновком суду погодитися не можливо, оскільки до нього суд дійшов з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 частини 1 ст. 312 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції є порушення порядку, встановленого для його вирішення.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З матеріалів справи встановлено, що ухвалою суду від 30 січня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору та позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху як така, що не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки позивач не надав документ, що підтверджує сплату судового збору.

Ухвалою суду від 14 лютого 2017 року позовна заява ОСОБА_1 визнана неподаною та повернута позивачу, оскільки останній в наданий йому строк не усунув недоліки позовної заяви, тобто не сплатив судовий збір.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції не врахував положень ч. 1 ст. 121 ЦПК України, якою передбачена повідомлення позивача про підстави залишення заяви без руху та вбачається, що пятиденний строк для усунення недоліків по сплаті судового збору відраховується з дня отримання позивачем ухвали.

Проте в матеріалах справи відсутні відомості про отримання позивачем ухвали суду від 30 січня 2017 року про залишення його позовної заяви без руху, а з апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що цю ухвалу він взагалі не отримував.

Таким чином, суд передчасно вирішив питання про визнання позовної заяви ОСОБА_1 неподаною та повернення її позивачу.

Крім того, в пункті 7 Постанови Пленуу Верховного Суду України від 1 червня 2009, № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» розяснено, якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат. Проте суд, залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_1, не зазначив конкретний розмір судового збору, який підлягає сплаті.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, обґрунтовано в ухвалі від 30 січня 2017 року послався на положення статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини та зазначив, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. Але всупереч цим вимогам відмовив у відстроченні сплати судового збору позивачу, який є одинокою, хворою людиною похилого віку (81 рік), щомісячний дохід якої складає 2 641,88 грн. (

Таким чином, ухвала про визнання неподаною та повернення ОСОБА_1 позовної заяви від 14 лютого 2017 року постановлена з порушенням норм процесуального права - вимог ст.121 ЦПК України і відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 лютого 2017 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним скасувати і передати питання на новий розгляд до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: О.М. Пономарьова

Судді: С.А. Зайцева

ОСОБА_4