Рішення № 65889301, 04.04.2017, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4061/16-ц

Провадження № 2/740/124/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 квітня 2017 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П., при секретарі Шадура І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Ніжинської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на нерухоме майно,

встановив:

Позивачами заявлені вимоги: позивачем ОСОБА_1- встановлення факту проживання із ОСОБА_4, який помер 13 листопада 2015 року, однією сім»єю з 15 лютого 1993 року в буд.107 по вул.Садова с.Ніжинське до часу відкриття спадшини останнього 13 листопада 2015 року; визнання за нею права власності на 1 / 4 частку вищезазначеного будинку в порядку спадкування після ОСОБА_4, та на 1 / 4 частку, як за колишнім членом колгоспного двору; позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3-визнання права власності по 1 /4 частці даного будинку, як за колишніми членами колгоспного двору. Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що спірний будинок має статус колгоспного двору, в якому станом на 15 квітня 1991 року проживали спадкодавець ОСОБА_4 та позивачі, позивач ОСОБА_1 перебувала із ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі з 1978 року по 1993 рік, після розірвання шлюбу постійно проживала із останнім однією сім»єю у даному будинку; встановлення факту необхідне для реалізації спадкових прав після ОСОБА_4; у зв»язку з віднесенням будинку до суспільної групи колгоспного двору та відсутності правовстановлюючих документів на нього із визначенням часток співвласників позивачі позбавлені можливості в позасудовому порядку оформити належне право на нерухоме майно.

Відповідно до заяви від 16 лютого 2017 року представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5, позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 підтримують заявлені вимоги, просять розглянути справу за відсутності. Згідно заяви від 23 лютого 2017 року Ніжинський сільський голова ОСОБА_6 проти позову не заперечує, просить розглянути справу за відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України не здійснюється.

Позов підлягає задоволенню повністю зі слідуючих підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання з 21 грудня 1983 року і по даний час в с.Ніжинське Ніжинського району, вул.Садова, 107, перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 з 02 вересня 1978 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом про укладення шлюбу від 02 вересня 1978 року, згідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 15 лютого 1993 року шлюб між останніми розірваний, остання є матір»ю ОСОБА_2 (свідоцтво про народження від 17 травня 1979 року). Відповідно до довідки відповідача від 20 жовтня 2016 року склад сім»ї ОСОБА_4, який помер 13 листопада 2015 року в с.Григоро-Іванівка Ніжинського району, і станом на час смерті проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2,: ОСОБА_1-«…колишня дружина…». Відповідно до копій матеріалів спадкової справи після ОСОБА_4 №85/2016 наявна заява позивача ОСОБА_1 про прийняття його спадщини. Докази щодо інших спадкоємців, які здійснили дії по прийняттю спадщини ОСОБА_4, станом на час розгляду справи відсутні.

Згідно довідки відповідача від 19 вересня 2016 року станом на 15 квітня 1991 року у буд.107 по вул.Садова с.Григоро-Іванівка Ніжинського району, який мав статус колгоспного двору, проживали ОСОБА_4, ОСОБА_1 (дружина), ОСОБА_2 (син), ОСОБА_7 (дочка).

Технічний паспорт від 23 вересня 2016 року на буд.107 по вул.Садова с.Ніжинське (до перейменування Григоро-Іванівка) Ніжинського району засвідчує прийняття даного будинку до експлуатації.

Із врахуванням вищезазначених доказів, які є належними та допустимими, наявні підстави для висновку, що позивач ОСОБА_1 та спадкодавець ОСОБА_4 після розірвання шлюбу між собою проживали в одному будинку, були повязані спільним побутом, мали взаємні права та обовязки, що є підставою для задоволення позову в цій частині із врахуванням заявлених вимог. Встановлення даного факту необхідне позивачу ОСОБА_1 для реалізації спадкових прав після ОСОБА_4.

Приписами ст.ст.120, 123 ЦК Української РСР (в ред. від 18 липня 1963 року), чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні, розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Із врахуванням викладеного ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (до одруження ОСОБА_2) Л.О. не втратили права на даний будинок, їх частки є рівними-по 1 / 4.

Постановою приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу ОСОБА_8 від 26 жовтня 2016 року відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезазначений будинок в порядку спадкування після ОСОБА_4 у зв»язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_9 від 30 березня 2017 року відмовлено позивачам у реєстрації права власності на даний будинок у зв»язку з його віднесенням до колгоспного двору та відсутності у позивачів правовстановлюючих документів на нього.

Спадкодавець ОСОБА_4, як член колгоспного двору, не втратив права на належну частку вищезазначеного будинку в 1 / 4 частці, яка входить до складу його спадщини, цивільна правоздатність ОСОБА_4, як фізичної особи, відповідно до ст.25 ЦК України припинилась у момент його смерті, відсутність правовстановлюючих документів на дану частку перешкоджає позивачу ОСОБА_1 оформити прийняту спадщину останнього, що є підставою для визнання права власності за даним позивачем в порядку спадкування із врахуванням заявлених вимог.

Відповідно до ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч.4 ст.182 ЦК України, ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Позивачі, як члени колгоспного двору, не втратили права на будинок по 1 / 4 частці, згідно рішення державного реєстратора від 30 березня 2017 року останнім відмовлено у реєстрації данного права, у зв"язку з чим наявні правові підстави для визнання цього права в порядку цивільного судочинства, що є підставою для задоволення позову в даній частині.

Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 197, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Встановити факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, із ОСОБА_4, який помер 13 листопада 2015 року, однією сім»єю з 15 лютого 1993 року в буд.107 по вул.Садова с.Ніжинське (до перейменування- Григоро-Іванівка) Ніжинського району Чернігівської області до часу відкриття спадшини ОСОБА_4 13 листопада 2015 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування право власності на 1 / 4 (одну четверту) частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в с.Ніжинське Ніжинського району Чернігівської області, вул.Садова, 107.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1 / 4 (одну четверту) частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в с.Ніжинське Ніжинського району Чернігівської області, вул.Садова, 107, як за колишнім членом колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на 1 / 4 (одну четверту) частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в с.Ніжинське Ніжинського району Чернігівської області, вул.Садова, 107, як за колишнім членом колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на 1 / 4 (одну четверту) частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в с.Ніжинське Ніжинського району Чернігівської області, вул.Садова, 107, як за колишнім членом колгоспного двору.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.П. Олійник .