Постанова № 65889192, 10.04.2017, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5465/15-а

Провадження № 2-а/750/54/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2017 року м.Чернігова

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого судді Карапута Л.В.,

секретаря Карацюба М.М.,

за участі позивача, представника відповідача ОСОБА_1 обєднаного управління Пенсійного фонду України - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 обєднаного управління Пенсійного фонду України про зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

04 травня 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, в якому просила зобов'язати припинити утримання 20% з суми призначеної їй пенсії як надміру виплаченої та стягнути на її користь в зв'язку з цим безпідставно утриману суму пенсії та перерахувати їй на рахунок згідно законодавства.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 21.11.2012 року позивач отримала лист Управління Пенсійного Фонду України у м. Чернігові відповідно до якого у неї утворилась внаслідок надання нею недостовірних даних переплати пенсії в сумі 45654 грн. 11 коп. і пропонувалось повернути її у добровільному порядку. Не зважаючи на те, що позивачка з вказаним фактом не погодилась УПФУ в м. Чернігові почало щомісячно утримувати з її пенсії 20%. 30.10.2013 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду було визнано протиправними дії УПФУ в м. Чернігові і визнано безпідставним надмірно виплачену позивачу пенсію за період з 04.02.2009 року по 01.11.2012 року в розмірі 45654 грн. 11 коп. Відповідно до вказаної постанови, здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_3 в сумі 5206 грн. 92 коп., однак відповідачем продовжено утримання 20% суми нарахованої пенсії позивачки. 17.12.2014 року ОСОБА_3 звернулася із заявою до УПФУ у м. Чернігові про перерахування на її рахунок різниці недотриманої пенсії, на що отримала письмову відмову.

У судовому засіданні позивач позов підтримала та просила задовольнити позовні вимоги. Пояснила суду, що після постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.08.2015 року отримала від відповідача утримані з пенсії кошти в розмірі 30000 грн. та додатково в розмірі 11000 грн., а всього на суму 41000 грн., утримання проводилися з січня 2013 року до 30.09.2015 року та утримання з пенсії припинилися.

Представник відповідача просила відмовити в задоволені позову. В ході розгляду справи подала до суду клопотання в якому просила застосувати наслідки ст.ст. 99, 100 КАС України, оскільки позивачем попущений шестимісячний строк звернення до суду, ОСОБА_4 не оскаржувала рішення управління від 17.01.2013 року до 2015 року, про наявність прийнятого рішення позивач дізналася зі змісту листа управління в 2014 році, що підтверджується в поданому до суду позові позивачем.

Судом встановлено, що 26.12.2012 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові з вимогами: про визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігів щодо визначення надміру виплаченої їй пенсії за період з 04.02.2009 року по 01.11.2012 року в розмірі 45654 грн. 11 коп. та повернення у зв'язку з цим необгрунтовано стягнутих грошових коштів, визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку пенсії з 01.08.2012 року у розмірі 80% від середнього заробітку старшого помічника прокурора міста Чернігова, зобовязання відповідача здійснити перерахунок її пенсії з 01.07.2012 року у відповідності до ст.50-1- Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90% від середнього заробітку старшого помічника прокурора міста Чернігова та здійснити відповідну доплату, з врахуванням виплаченої пенсії.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігові від 21 червня 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігів щодо визначення надміру виплаченої пенсії ОСОБА_3 станом на 01.11.2012 року в розмірі 45654 грн 11 коп. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року постанову Десняського районного суду м. Чернігова від 21 червня 2013 року скасовано та прийнято нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Визнано протиправними дії управління щодо перерахунку пенсії з 01.08.2012 року у розмірі 80% від середнього заробітку старшого помічника прокурора міста Чернігова та зобовязано здійснити перерахунок пенсії з 01.07.2012 року у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №2663-ХІІ від 12.01.2001 року в розмірі 90% від середнього заробітку старшого помічника прокурора міста Чернігова та здійснити відповідну доплату з врахуванням виплаченої пенсії.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2014 року касаційну скаргу УПФУ в м. Чернігові залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року залишено без змін.

17 грудня 2014 року позивач звернулась з заявою до Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові щодо перерахування на її рахунок різницю між нарахованим і виплаченим розміром пенсії, яка станом на 1 листопада 2014 року становить 26105,05 грн.

Листом від 31 грудня 2014 року №741/11/К-7 відповідач надав відповідь ОСОБА_3, що постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 червня 2013 року у справі №2506/11903/2012 позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові щодо визначення надміру виплаченої пенсії ОСОБА_3 станом на 01 листопада 2012 року в розмірі 45654,11 грн., за наслідком апеляційного провадження постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року, постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою задоволено позовні вимоги в повному обсязі. За наслідком касаційного оскарження постанова суду апеляційної інстанції була залишена без змін. Проте законодавцем визначено, що головним способом забезпечення адміністративного позову є зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, а оскільки зобов'язання управління утриматись від стягнення надміру виплаченої пенсії та повернення позивачу коштів, як і судового рішення щодо забезпечення адміністративного позову у справі №2506/11903/2012, не було прийнято, управлінням правомірно здійснено утримання з пенсії.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року, позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові припинити утримання 20% з суми призначеної пенсії ОСОБА_3, стягнуто з Управління Пенсійного фонцу України в м.Чернігові на користь ОСОБА_3 безпідставно утриману суму пенсії та перерахувати на її рахунок в сумі 30766,14 грн.

Після ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року відповідачем було припинено утримання з пенсії та повернуто позивачу 41000 грн., шо не заперечувала позивач у судовому засіданні.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2016 року касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові задоволено частково. Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.

Суми коштів, безпідставно стягнені органами Пенсійного фонду з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Стягнення утриманої суми пенсії передбачалось рішенням суду по справі №2506/11903/2012 від 30 жовтня 2013 року.

Проте, утримання 20% пенсії позивача відбувалось відповідно до рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові від 17.01.2013 року, яке не було предметом судового розгляду, позивачем не оскаржувалося та на момент розгляду справи рішення управління не скасоване в судовому порядку, що підтверджується відомостями про відрахування відносно ОСОБА_3, з яких вбачається, що відрахування проводилися з 02.2013 року по 10.2015 року на підставі рішення від 17.01.2013 року (а.с. 208).

Позивач, звернувшись до суду з адміністративним позовом 04.06.2015 року просила зобов'язати припинити утримання 20% з суми призначеної їй пенсії як надміру виплаченої та стягнути на її користь в зв'язку з цим безпідставно утриману суму пенсії та перерахувати їй на рахунок згідно законодавства, в ході розгляду якого відповідачем припинилося утримання з пенсії позивача та повернуті кошти останній, про розмір яких позивач не заперечувала, а тому з врахуванням вищевикладеного, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 3, 94, 158 - 163, 186 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

в задоволенні адміністративниго позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 об»єднаного управління Пенсійного фонду України про зобовязання вчинити певні дії, відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.В. Карапута