Вирок № 65888493, 11.04.2017, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/615/17

Провадження № 1-кп/653/182/17

ВИРОК

іменем України

11 квітня 2017 року м. Генічеськ

Генічеський районний суд Херсонської області, у складі:

головуючої судді Шарко Н.А.,

секретаря- Тимашової Т.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Генічеську обвинувальний акт з угодою про примирення у кримінальному провадженні №12017230140000245 від 13 лютого 2017р. щодо:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працюючого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,

за участю сторін судового провадження:

прокурора Серебрянського П.В.,

представника потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_1,

встановив:

ОСОБА_1, у ніч з 11 лютого 2017 року на 12 лютого 2017 року, знаходячись на території домоволодіння № 43-А по вул. Леніна, у с. Догмарівка, Генічеського району, Херсонської області, переслідуючи прямий корисливий умисел, направлений на протиправне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, незаконно, таємно викрав майно, яке належить ТОВ «Агрофірма імені Шевченко», а саме: пятдесят девять чавунних секцій огорожі, після чого розпорядився викраденим на свою користь.

Дії ОСОБА_1 органами досудового слідства кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

13 лютого 2017р. між представником ТОВ «Агрофірма імені Шевченко» ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 в порядку передбаченому ст. ст. 468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення, за умовами якої сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 185 КК України, щодо узгодженого покарання у виді штрафу у розмірі пятдидесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст. 473 КПК України, наслідків невиконання угоди, передбаченихст. 476 КПК Українита щодо наслідків умисного невиконання угоди про примирення.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила кримінально-процесуального кодексу України та

Кримінального кодексу України, просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому, узгоджену в угоді міру покарання.

Представник ТОВ «Агрофірми імені Шевченко» ОСОБА_2 просив затвердити укладену угоду про примирення та призначити узгоджене сторонами покарання. Також пояснив, що претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого не має, розуміє, що при затверджені угоди про примирення буде позбавлений можливості вимагати притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення та вимагати відшкодування шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, в обсязі обвинувачення, погодився на застосування до нього узгодженого виду і розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер предявленого обвинувачення і що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просив угоду про примирення затвердити та призначити узгоджене покарання.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що сторони примирились і укладення угоди є добровільним. Зобов'язання взяті на себе обвинуваченим за угодою про примирення можливі для виконання.

Згідно п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про примирення.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Статтею 469 КПК України передбачено, що угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам Кримінально-процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого за ч.1 ст. 185 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним правопорушенням середньої тяжкості і відповідно до вимог ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між представником потерпілого та обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні.

Судом встановлено, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст. 471 КПК України. ОСОБА_1 може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджена міра покарання - у виді штрафу, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого та відсутність обставин, які обтяжують покарання, відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених в ст. 65 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Процесуальні витрати по справі у сумі 175,92 грн. за проведення судової товарознавчої експертизи №560-МТ від 22 лютого 2017р. слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_1

Питання про речові докази вирішити у порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст.314, 373, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

угоду від 13 лютого 2017 року про примирення між представником ТОВ «Агрофірма імені Шевченко» ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 у

кримінальному провадженні №12017230140000245 від 13 лютого 2017р., за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 185 КК України затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 13 лютого 2017р. покарання, у виді штрафу в розмірі пятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот пятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави (р/р №31118115700002, одержувач УДКСУ у м. Херсоні 24060300, код ЄДРПОУ отримувача 37959779, МФО 852010, банк ГУДКСУ у Херсонській області) 175 (сто сімдесят пять) грн. 92 коп. судових витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи №560-МТ від 22 лютого 2017р.

Речові докази: пятдесят девять металевих секцій огорожі, які передані на відповідальне зберігання потерпілій стороні їй же повернути.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Розяснити засудженому та представнику потерпілого положення ст. 476 КПК України, що в разі не виконання угоди про примирення представник потерпілого має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подана протягом встановленого законом давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_3