Ухвала суду № 65887278, 28.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/202/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сидоренко І.П., Станкевича В.А.,

при секретарі: Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційні скарги Комунальної установи Центральної районної лікарні Ізмаїльського району, Комунальної установи «Ізмаїльська міська центральна лікарня» на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10 серпня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області, Комунальної установи Центральна районна лікарня Ізмаїльського району, Комунальної установи «Ізмаїльська міська центральна лікарня»про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10 серпня 2016 рокупозовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області, Комунальної установи Центральна районна лікарня Ізмаїльського району, Комунальної установи «Ізмаїльська міська центральна лікарня» про відшкодування моральної шкоди задоволені частково.

Стягнуто з Комунальної установи Центральна районна лікарня Ізмаїльського району (і.к.ю.о. 26418688) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії КК 280147, виданий 20.04.1999 р. Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області, і.н. НОМЕР_1), у відшкодування моральної шкоди 30 000 (тридцять тисяч) грн. та судовий збір в розмірі 210 (двісті десять гривень) грн.

Стягнуто з Комунальної установи «Ізмаїльська міська центральна лікарня» (і.к.ю.о. 38407277) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії КК 280147, виданий 20.04.1999 р. Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області, і.н. НОМЕР_1), у відшкодування моральної шкоди 30 000 (тридцять тисяч) грн. та судовий збір в розмірі 210 (двісті десять гривень) грн.

Стягнуто з Комунальної установи Центральна районна лікарня Ізмаїльського району (і.к.ю.о. 26418688) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт серії КЕ 011031, виданий 16.05.1995 р. Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області, і.н. НОМЕР_2), ), у відшкодування моральної шкоди 30 000 (тридцять тисяч) грн.

Стягнуто з Комунальної установи «Ізмаїльська міська центральна лікарня» (і.к.ю.о. 38407277) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт серії КЕ 011031, виданий 16.05.1995 р. Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області, і.н. НОМЕР_2), у відшкодування моральної шкоди 30 000 (тридцять тисяч) грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Стягнуто з Комунальної установи Центральна районна лікарня Ізмаїльського району (і.к.ю.о. 26418688) на користь держави судовий збір в розмірі 210 (двісті десять гривень) грн.

Стягнуто з Комунальної установи «Ізмаїльська міська центральна лікарня» (і.к.ю.о. 38407277) на користь держави судовий збір в розмірі 210 (двісті десять гривень).

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Комунальна установа Центральна районна лікарня Ізмаїльського району, подала до суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10 серпня 2016 рокута ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким у задоволенні вимог щодо стягнення моральної шкоди з КУ «ЦРЛ Ізмаїльського району» відмовити.

В свою чергу не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Комунальна установа «Ізмаїльська міська центральна лікарня», також, подала до суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10 серпня 2016 рокув частині, що стосується КУ «Ізмаїльська міська центральна лікарня» та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до КУ «Ізмаїльська міська центральна лікарня» про стягнення 30000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_2, 30000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_3 та 420 грн. судового збору з КУ «Ізмаїльська міська центральна лікарня» - відмовити повністю, або постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі. Судові витрати покласти на відповідачів.

До суду апеляційної інстанції сторони не зявилися, хоча повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 74-77 ЦПК України.

Відповідно до ст. 305 ЦПК неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги Комунальної установи Центральної районної лікарні Ізмаїльського районута Комунальної установи «Ізмаїльська міська центральна лікарня»не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Так, судом першої інстанції було вірно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 (завідувач хірургічним відділенням лікар хірург), ОСОБА_5 (лікар анестезіолог), ОСОБА_6 (лікар анестезіолог) та ОСОБА_7 (лікар акушер-гінеколог у гінекологічному відділенні) в період з 04.04.2003 р. по 07.04.2003 р. працювали в Центральній районній лікарні м. Ізмаїл та Ізмаїльського району (а.с.214 т.1)., що підтверджено листом КУ «Ізмаїльська міська лікарня № 1» № 01/01-11-243 від 26.09.2012 р.

Вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17.01.2012 р., ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнано винними за ст. 140 ч.1 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на два роки, від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України звільнено з випробуванням, встановлено випробувальний термін - один рік (а.с.6-12, 52-57 т.1).

Згідно вказаного вироку ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було засуджено за невиконання та неналежне виконання ними своїх професійних обовязків внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, що потягло тяжкі наслідки, а саме смерть хворої .

Відповідно до рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 882 від 04.07.2003 р. «Про реорганізацію Центральної районної лікарні м. Ізмаїл та Ізмаїльського району» на базі Центральної районної лікарні м. Ізмаїл та Ізмаїльського району (де працювали станом на 07.04.2003 р. ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6В.), що ліквідується, вирішено утворити з 01.07.2003 р. Ізмаїльську міську лікарню № 1 (а.с.59 т.1).

Згідно розпорядженню Ізмаїльського міського голови № 354 від 09.07.2003 р. справи та майно Центральної районної лікарні м. Ізмаїл та Ізмаїльського району вирішено передати з балансу Центральної районної лікарні м. Ізмаїл та Ізмаїльського району на баланс в.о. начальника міського Відділу охорони здоровя та головному лікарю Центральної районної лікарні Ізмаїльського району (а.с.96, 119 т.1).

Згідно акту передачі справ та майна № 354 від 09.07.2003 р., майно та цінності в оперативне управління без права розпорядження з балансу Центральної районної лікарні м. Ізмаїл та Ізмаїльського району передано на баланс Центральної районної лікарні Ізмаїльського району (а.с.124 т.1).

Відповідно до листа державного реєстратора Служби державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1117-ПД від 07.09.2012 р. Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі ЕДР) знаходиться у стані формування з 01.07.2004 р., згідно журнальних записів юридична особа Державний комунальний заклад охорони здоровя Ізмаїльська центральна лікарня була зареєстрована 10.04.1997 р., найменування вказаної юридичної особи змінено на Центральна Ізмаїльська районна лікарня м. Ізмаїл та Ізмаїльського району 26.04.1999 р., документи на включення відомостей до ЄДР вказаною юридичною особою не подавались, записів та відомостей щодо припинення (ліквідації або реорганізації) юридичної особи «Центральна Ізмаїльська районна лікарня м. Ізмаїл та Ізмаїльського району» не знайдено (а.с.192).

Згідно листа головного лікаря КУ «Ізмаїльська міська лікарня № 1» № 01/01-11-243 від 26.09.2012 р. на імя начальника Відділу охорони здоровя, Центральна районна лікарня м. Ізмаїл та Ізмаїльського району була реорганізована в КУ «Ізмаїльська міська лікарня № 1» (а.с.214).

Згідно рішенню Ізмаїльської міської ради № 2579-VI від 30.11.2012 р. КУ «Ізмаїльська міська лікарня № 1» вирішено припинити шляхом приєднання до комунальної установи «Ізмаїльська міська центральна лікарня» (а.с.3-4 т.2).

Відповідно до п.п. 3, 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати в моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Обовязковому зясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Згідно п.п. 1-3 ст. 466 Цивільного кодексу Української РСР в разі реорганізації юридичної особи виплата щомісячних платежів (стаття 465 цього Кодексу), належних з неї в зв'язку з заподіянням каліцтва або іншого ушкодження здоров'я чи заподіянням смерті, покладається на правонаступників юридичної особи, При ліквідації юридичної особи без правонаступника належні потерпілому або особам, зазначеним у частині другій статті 456 цього Кодексу, платежі повинні бути капіталізовані за правилами державного страхування і внесені його органам для виплати їх урозмірі і строки, зазначені у відповідному рішенні про відшкодування шкоди, в разі ліквідації юридичної особи позови про відшкодування шкоди, заподіяної ліквідованою юридичною особою, зв'язані з ушкодженням здоров'я чи смертю громадянина, пред'являються до вищестоящої організації або до організації, зазначеної в рішенні про ліквідацію юридичної особи.

У відповідності до ч.1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обовязки переходять до правонаступників.

Крім того, відповідно до ст.ст. 440-1, 441 Цивільного кодексу Української РСР, чинного на час виникнення вказаних обставин, моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди, розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати, шкоду, заподіяну з вини її працівників під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків повинна відшкодовувати організація.

Задовольняючи частково позов та встановлюючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції вірно виходив з понесених позивачами моральних страждань, психологічних переживань та душевної болі із-за втрати дочки, коханої людини, порушення нормальних життєвих звязків чоловіка померлої, через невиконання та неналежне виконання своїх професійних обовязків лікарями, що потягло тяжкі наслідки смерть ОСОБА_8 та судом вірно зроблено висновок, що за винні дії ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 має відповідати юридична особа, організація, в якій останні працювали, з правом предявлення регресного позову до винних осіб.

Тому, доводи апеляційних скарг в цій частині є неспроможними.

Доводи апеляційних скарг щодо відсутності правонаступництва спростовуються зібраними матеріалами справи.

Доводи апеляційних скарг про те, що позивачі просили по 3000 грн. у відшкодування шкоди, спростовуються заявленими позовними вимогами, згідно яких з медичних установ позивачі просили стягнути саме по 30000 грн.

У відповідності ст. 303 ЦПК України апеляційний суд позбавлений можливості виходити за межі доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цих межах.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому, колегія не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 305, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунальної установи Центральної районної лікарні Ізмаїльського району відхилити.

Апеляційну скаргу Комунальної установи «Ізмаїльська міська центральна лікарня» - відхилити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10 серпня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області, Комунальної установи Центральна районна лікарня Ізмаїльського району, Комунальної установи «Ізмаїльська міська центральна лікарня» про відшкодування моральної шкоди залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: І.П. Сидоренко

ОСОБА_9