Ухвала суду № 65886934, 10.04.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/5447/12

Провадження № 2/522/7146/12

Подання № 6/522/279/17

У Х В А Л А

Іменем України

«10» квітня 2017 року

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Погрібного С.О.

за участі секретаря судового засідання Грищук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1, погоджене начальником відділу ОСОБА_2, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3.

В обґрунтування цього подання державний виконавець посилається на те, що в провадженні Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебуває виконавче провадження № 52383585 з виконання виконавчого листа № 1522/5447/12, виданого Приморським районним судом м. Одеси 05.02.2016 року про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором в розмірі 6593854,82 гривень.

Станом на день звернення з цим поданням до суду, вимоги зазначеного виконавчого документу не виконано, заборгованість за виконавчим документом не погашена. В результаті проведення державним виконавцем виконавчих дій щодо розшуку майна боржника встановлено відсутність будь-якого рухомого та нерухомого майна. При цьому, враховуючи значний термін невиконання боржником зобовязань та законних вимог державного виконавця є достатні підстави вважати, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, з огляду на що державний виконавець звернувся із вказаним поданням.

Подання державного виконавця розглянуто судом за правилами частини 2 статті 377-1 ЦПК України, згідно із якими суд негайно розглядає подання, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Державний виконавець про дату, час та місце розгляду подання повідомлявся за службовою адресою, в судове засідання не зявився, зі змісту подання вбачається, що просив розглянути його за відсутності останнього.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви має бути відмовлено, виходячи з наступного.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2012 року у цій цивільній справ позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, зокрема: стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 6593854,82 гривень.

На примусове виконання цього рішення суду Приморським районним судом м. Одеси 18 вересня 2013 року видано виконавчий лист №1522/5447/12.

Постановою старшого державного виконавця Носенка С.Б. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 29.09.2016 рок відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим документом, надано боржнику ОСОБА_3 семиденний строк для добровільного виконання вимог виконавчого листа.

Проте, в матеріалах справи та серед наданих державним виконавцем документів відсутні будь-які докази того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду та намагається виїхати за межі України, щоб уникнути цивільно-правової відповідальності. Додані до заяви документи копія виконавчого листа, копія постанови про відкриття виконавчого провадження, а також копія супровідного листа самі по собі не доводять факту ухилення боржника від виконання рішення.

При цьому, державним виконавцем не надано суду доказів про належне вручення копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.09.2016 року з примусового виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2012 року.

Таким чином, суд позбавлений можливості встановити, чи дійсно ОСОБА_3 належним чином повідомлена про відкриття виконавчого провадження та про наявність такого.

При цьому, в обґрунтування подання державним виконавцем зазначено, що в результаті проведених виконавчих дій державним виконавцем щодо розшуку майна боржника встановлено відсутність будь-якого рухомого та нерухомого майна боржника. Втім, ані підтверджень щодо проведення цих виконавчих дій державним виконавцем, ані проведення інших виконавчих дій направлених на примусове виконання судового рішення у цій цивільній справі, ані наявності достатніх підстав вважати, що ОСОБА_3 навмисно ухиляється від виконання рішення суду та має наміри виїхати за межі України суду не надано.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

За ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Правилами Закону України «Про порядок виїзду і вїзду в Україну громадян України» врегульовано порядок здійснення права громадян на виїзд і вїзд на територію України, порядок оформлення для зарубіжних поїздок, визначено випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлено порядок розвязання спорів у цій сфері.

Правилом пункту 2 ст. 6 цього Закону передбачено в якості підстави для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобовязань, втім виключно до моменту виконання зобовязань, або забезпечення заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Згідно з п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України вирішення питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Таким чином, системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника має звертатись лише державний виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань під час примусового виконання рішення суду або іншого виконавчого документу.

Відповідно до узагальнення Верховного Суду України судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 року словосполучення "ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків.

Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Таким чином, державним виконавцем не надано доказів, що останнім вжито всіх можливих та необхідних заходів задля забезпечення своєчасного та належного виконання судового рішення, передбачених ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, державним виконавцем не доведено факту того, що відповідач будь-яким чином навмисно та свідомо ухиляється від виконання рішення суду, оскільки суду не надано доказів на підтвердження останнього. Проведення державним виконавцем виконавчих дій для виявлення майна боржника не свідчить, що останній ухиляється від виконання рішення суду. Крім того, державним виконавцем не надано суду належних доказів на підтвердження отримання боржником постанови по відкриття виконавчого провадження та надання строку для добровільного виконання рішення суду.

У звязку із зазначеним суд дійшов висновку про неналежне обґрунтування заяви та безпідставність вимог державного виконавця, з огляду на що дійшов висновку про необхідність відмови у її задоволенні.

Керуючись ст. 377-1 Цивільного процесуального кодексу України, п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», СУД

У Х В А Л И В :

У задоволенні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1, погоджене начальником відділу ОСОБА_2, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення.

СУДДЯ: С.О. Погрібний

10.04.2017