Ухвала суду № 65884495, 05.04.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/20634/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Стефанишин С.Л.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

05 квітня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білоуса О.В.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Коваль К.В.,

позивача - ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про визнання дій незаконними та стягнення адресної грошової допомоги.

Заявою від 22.12.2016 року позивачем було збільшено заявлені раніше позовні вимоги. Зокрема, ОСОБА_2 просила суд, окрім іншого, стягнути з відповідача на її користь адресну грошову допомогу за період з 16.04.2016 року по 21.06.2016 року в сумі 884,00 грн. з зобов'язанням принести вибачення у письмовій формі за завдані їй моральні страждання в тридений термін після набарання рішення законної сили.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 лютого 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради щодо невиплати їй адресних виплат з 16 квітня 2016 року по 21 червня 2016 року незаконними. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради на її користь грошову допомогу за період з 16 квітня 2016 року по 21 червня 2016 року в сумі 884 грн. та судовий збір у розмірі 551,20 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги відповідача заперечили та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, заявивши клопотання про розгляд даної справи без участі останніх.

Відповідно до частини 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду даної справи за вказаної явки учасників.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеною особою із зони АТО, що підтверджується довідкою Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради від 15.10.2014 року.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, а з 22.10.2014 року - на обліку у Хмельницькому міському центрі зайнятості як безробітна.

З 15.10.2014 року по 14.04.2015 року, ОСОБА_2 отримувала адресну грошову допомогу у сумі 442 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».

Уповноваженою особою сім'ї згідно п. 3 вищезазначеної постанови є донька позивача ОСОБА_4.

Рішенням Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради від 26.05.2015 року позивача було виключено із розрахунку для призначення допомоги на проживання відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 212 від 31.03.2015 року "Про внесення змін до Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг".

Вказане рішення відповідача було оскаржено позивачем в судовому порядку.

21.06.2016 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 та визнав дії Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради щодо припинення виплати їй адресної допомоги з квітня 2015 року по квітень 2016 року незаконними.

Також, судом визнано протиправним та скасовано рішення Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради від 26.05.2015 року щодо невключення ОСОБА_2 до розрахунку призначення допомоги переміщеним особам на проживання та стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 грошову допомогу у сумі 5304,00 грн. за період з квітня 2015 року по квітень 2016 року.

Разом з тим, позивач, з огляду на виплату їй визначеної суми коштів лише в жовтні 2016 року та враховуючи факт призначення її сім'ї адресної грошової допомоги у відповідності до рішення комісії з розгляду питань щодо призначення (відновлення) або відмови у призначенні (відновленні) соцільних виплат внутрішньо переміщеним особам від 27.10.2016 року в сумі 1768,00 грн. починаючи з 22.06.2016 року по 21.10.2016 року, вважає неправомірними дії відповідача щодо невиплати на її користь адресної грошової допомоги за період з 16.04.2016 року по 21.06.2016 року, що і стало підставою звернення до суду.

За результатами розгляду даної справи справи суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради щодо невиплати їй адресних виплат з 16 квітня 2016 року по 21 червня 2016 року незаконними.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанці з огляду на таке.

Відповідно до ст.1 Закону України від 28.10.2014 року «Про забезпечення прав і свобод тимчасово переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ч.1 ст.4 вказаного Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Частиною 1 ст. 15 вказаного Закону передбачено, що фінансове забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб за рахунок бюджетних коштів здійснюється відповідно до бюджетного законодавства. Заходи щодо забезпечення прийому, проїзду, розміщення та облаштування вимушених переселенців є видатковими зобов'язаннями України та органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції щодо забезпечення соціальних прав і гарантій громадян України.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначено Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01 жовтня 2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».

Згідно п.2 вказаного Порядку грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, з 15.10.2014 року по 14.04.2015 року, ОСОБА_2 отримувала адресну допомогу в розмірі 442,00 грн.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 21.06.2016 року стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради на користь позивача грошову допомогу у сумі 5304,00 грн. за період з квітня 2015 року по квітень 2016 року.

Зі змісту ж оскаржуваної в межах даної справи постанови Хмельницького міськрайонного суду від 09.02.2016 року вбачається, що представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог позивача, визнав факт існування заборгованості з виплати адресної грошової допомоги позивачу у період з 16.04.2016 року по 21.06.2016 року.

Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Судова колегія критично ставиться до посилань відповідача, які наведені в апеляційній скарзі, щодо помилковості визнання представником управління факту існування забаргованості із виплати позивачу адресної грошової допомоги у період з 26.04.2016 року по 21.06.2016 року, які обгрунтовані відсутністю у представника на момент розгляду справи відповідних фінансових відомостей. В даному випадку, останні грунтуються виключно на письмових поясненнях управління і жодними належними та допустимими доказами не спростовані.

Таким чином, підсумовючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що Управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради було протиправно невиплачено позивачу грошова адресна допомога за період з 16.04.2016 року по 21.06.2016 року.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість заявлених позивачем вимог, які правомірно задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 лютого 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 квітня 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6