Постанова № 65884365, 06.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 754/15260/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О. П.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційні скарги ОСОБА_2, Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії; зобов'язання провести з 01.12.2015 року перерахунок пенсії на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 18 - 1671 зп від 18.11.2016 року відповідно до частини 13,17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» виходячи з розміру 90 % від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження максимального розміру пенсії та здійснювати відповідні виплати в подальшому.

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним рішення Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_2 в проведенні перерахунку пенсії за вислугою років у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 18 - 1671 зп від 18.11.2016 року.

Зобов'язано Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 18 - 1671 зп від 18.11.2016 року відповідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 90 % від суми заробітку за відповідною посадою та виплатити заборгованість по виплаті пенсії, починаючи з 28 травня 2016 року з урахуванням обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач та позивач подали апеляційні скарги, в яких просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення та задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, особу, що з'явилась, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, а апеляційну скаргу відповідача необхідно задовольнити та оскаржувану постанову суду - скасувати в частині задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, з 2002 року позивачу призначена пенсія за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90 % від середнього заробітку.

28.11.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі та відсотках відповідно до ч. 13 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) від суми місячної заробітної плати, розмір якої визначено у довідці Генеральної прокуратури України № 18 - 1671зп від 18.11.2016 року.

28.11.2016 року відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

15 липня 2015 року набув чинності Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII, згідно Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. № 1789-XII, крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу 1 частини 2 статті 46-2, статті 47, частини 1 статті 49, частини 5 статті 50, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, частини 3 статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Тобто, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (28.11.2016 року) частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789, які передбачали, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком - втратили чинність.

Згідно з частиною 20 статті 86 Закону №1697 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а тому вказані зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований статтею 50-1 Закону № 1789 при призначені пенсії, проте визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури покладено на Кабінет Міністрів України.

Проте, на час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.

Норми законодавства щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на час розгляду даної адміністративної справи є чинними і не визнані неконституційними, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами.

Таким чином, оскільки чинним законодавством України визначено, що умови та порядок проведення перерахунку призначених пенсій прокурорів покладено на Кабінет Міністрів України, а останнім не визначено порядку та умов такого перерахунку, жодних підстав для визнання протиправними дій (бездіяльності) управління Пенсійного фонду з непроведення перерахунку призначеної пенсії не вбачається.

За цих обставин, доводи апеляційної скарги відповідача спростовують позицію суду першої інстанції та приймаються колегією суддів в якості належних, в той час як доводи апеляційної скарги позивача відхиляються колегією суддів за необгрунтованістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року в частині задоволення позовних вимог скасувати.

В цій частині прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 залишити без задоволення.

В іншій частині постанову Деснянського районного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська

(Повний текст постанови виготовлено 06.04.2017 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.