Ухвала суду № 65883984, 10.04.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/2141/17

Головуючий у 1-й інстанції: Стефанишин С.Л.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

10 квітня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Сапальової Т.В. Боровицького О. А. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,

представника апелянта: Скоропада Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницького заводу "Полімер" на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій.

06 лютого 2017 року ОСОБА_4 подано клопотання про забезпечення позову шляхом заборони державному реєстратору проводити будь-які реєстраційні дії відносно Хмельницького заводу «Полімер», код ЄДРПОУ 02969351, зупинення реєстрації внесених змін до відомостей про юридичну особу №16731320003004183 від 03 листопада 2011 року; №16731050004004183 від 09 листопада 2011 року; №16731050005004183 від 17 листопада 2011 року; №16731070006004183 від 17 листопада 2011 року; №16731070007004183 від 18 травня 2012 року; №16731050008004183 від 24 травня 2012 року; №16731060009004183 від 23 серпня 2012 року; №16731070001004183 від 19 квітня 2013 року; №16731050011004183 від 25 червня 2013 року; №16731060012004183 від 15 квітня 2015 року.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 лютого 2017 року задоволено клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, Хмельницький завод "Полімер" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

У судовому засіданні представник Хмельницького заводу "Полімер" апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити.

Позивач та відповідач в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Так, порядок розгляду питання про забезпечення адміністративного позову та способи його забезпечення врегульовані в статті 117 та 118 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Частинами 3, 4 цієї статті передбачено, що забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах - це зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються та заборони вчиняти певні дії. Цей перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

У такій ситуації слід зазначити, що у випадку звернення сторони із клопотанням про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із таким клопотанням.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Тому, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Звернення з адміністративним позовом до суду за захистом порушених прав, інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, а також свобод фізичних осіб є одним із способів судового захисту від незаконних рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Так, із матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову позивач послався на те, що незважаючи на наявність судових рішень, які набрали законної сили, а саме рішення Господарського суду Хмельницької області від 16 червня 2016 року, залишеного без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23 серпня 2016 року, у справі №924/377/16, керівник юридичної особи - Хмельницького заводу «Полімер», код ЄДРПОУ 02969351, ОСОБА_5 неодноразово звертався до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань рішень засновників (учасників) юридичної особи про припинення юридичної особи та відміну таких рішень.

Також, у клопотанні зазначено про те, що судовими рішеннями визнано недійсними рішення загальних зборів співвласників КП „Завод Полімер, код ЄДРПОУ 02969351, від 03.11.2011 року, оформленого протоколом №1, від 08.11.2011 року, оформленого протоколом №2, від 17.11.2011 року, оформленого протоколом №3, відповідно до яких ОСОБА_5 було прийнято до складу співвласників юридичної особи та обрано директором Хмельницького заводу «Полімер».

Тобто, на думку позивача Хмельницький завод «Полімер» вчиняв активні дії спрямовані на внесення реєстраційних записів про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі тощо, незважаючи на наявний спір та рішення судів, які набрали законної сили.

За таких обставин, на думку позивача вказані вище обставини можуть призвести до подальшого порушення прав та інтересів позивача та незаконних реєстраційних дій і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість клопотання позивача, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Хмельницького заводу "Полімер" залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 лютого 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 квітня 2017 року.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Сапальова Т.В. Боровицький О. А.