Ухвала суду № 65883806, 05.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/1617/16

Категорія: 8.3.6 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №21289-17 від 30.06.2015 року, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 4551 грн. 20 коп., з яких 551 грн. 20 коп. сума судового збору за подання позову та 4000 грн. сума витрат позивача на правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки транспортний податок в розмірі 25000 грн. за легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см, був введений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 р. № 71-VIII, який почав діяти з 01.01.2015 р., а тому, з урахуванням Бюджетного кодексу України, даний вид оподаткування може застосовуватись не раніше 01.01.2016 р. Застосування контролюючим органом положень вищевказаного Закону у 2015 році не відповідає ст.58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області надала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 позивачу на праві власності належить автомобіль TOYOTA LAND CRUISER з об'ємом двигуна 4461 куб. см 2014 року випуску.

Херсонською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Херсонській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 30 червня 2015 року №21289-17, яким визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000 грн. не відповідає положенням Податкового кодексу України та є протиправним, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. ОСОБА_1 просить стягнути з Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області судові витрати у сумі 4551,20 грн., з яких 551,20 грн. сума судового збору, 4000 грн. сума витрат на правову допомогу. На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано договір-доручення від 19.10.2016 р. № 19, акт виконаних робіт від 09.11.2016 р. № 19. Між тим платіжного документа про сплату 4000 грн. до суду не надано. Таким чином позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено витрати на правову допомогу у сумі 4000 грн. В той же час витрати по сплаті судового збору підтверджено квитанцією від 19.10.2016 р. № 40659, у зв'язку з цим сплачений ОСОБА_1 судовий збір у сумі 551,20 підлягає стягненню з Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області за рахунок її бюджетних асигнувань.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

01.01.2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII від 28.12.2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким згідно зі статтею 267 ПК України було введено новий транспортний податок.

Відповідно до пп.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України (в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Положення пп.267.2.1 п.267.1 ст.267 ПК України визначають, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см..

Базою оподаткування у відповідності до пп.267.3.1 п.267.1 ст.267 ПК України є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно п.267.4 ст.267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до пп.267.5.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 п.267.6 ст.267 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Статтею 10 ПК встановлений перелік місцевих податків, до яких, зокрема, віднесений і податок на майно (пп.10.1.1).

Згідно пп.265.1 ст.265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Отже, транспортний податок згідно з ПК України є місцевим податком.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.12.3.1 п.12.3 ст.12 ПК України).

Відповідно до пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Зазначена норма ПК України узгоджується із закріпленим у пп.4.1.9 п.4.1 ст.4 цього кодексу принципом стабільності, на якому ґрунтується податкове законодавство, відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Згідно зі ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Частиною 3 ст.27 Бюджетного кодексу України встановлено, що Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються:

не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду;

після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Виходячи з наведених вище законодавчих норм, можливо прийти до висновку, що для застосування у 2015 році нового транспортного податку, цей податок повинен бути запроваджений Верховною Радою України до 01.07.2014 року, а до 15.07.2014 року місцеві ради повинні були прийняти та оприлюднити відповідні рішення про запровадження цього податку на своїй території.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VIII органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону рекомендовано переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а також установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

На виконання положень пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VIII 20.02.2015 р. Херсонською міською радою прийнято рішення № 1706, яким з 01.01.2015 р. на території Херсона встановлено ставку транспортного податку з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 грн. за кожен легковий автомобіль, який використовується до 5 років і має об'єм двигуна понад 3000 куб. см.

Пунктом 5 Положення про податок на майно встановлено ставку транспортного податку з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту п.3 цього положення (легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см., що кореспондується з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України).

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом визначений об'єкт оподаткування: транспортний засіб марка: TOYOTA LAND CRUISER з об'ємом двигуна 4461 куб. см 2014 року випуску.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки, Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" прийнятий 28 грудня 2014 року, тобто після 15 липня 2014 року, а транспортний податок установлено в місті Херсоні рішенням Херсонської міської ради від 20 лютого 2015 року № 1706, то застосування контролюючим органом положень вказаного Закону та рішення з метою оподаткування транспортним податком, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року. Податковим органом не доведено правомірності винесення податкового повідомлення-рішення форми "Ф" від 30 червня 2015 року №21289-17 про визначення суми транспортного податку з фізичних осіб у 2015 році, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Херсонського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст рішення виготовлено 10.04.2017 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва Суддя: А.Г. Федусик