Ухвала суду № 65883657, 29.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року м. Львів № 876/6693/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Гулида Р.М., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.

представника апелянта Антонюк І.Б.

представника позивача: Стефана Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2016 р. у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

19.10.2012 р. позивач Відкрите акціонерне товариство «Нафтопереробний комплекс-Галичина» ( ВАТ «Нафтопереробний комплекс-Галичина» ) звернувся в суд з адміністративний позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Львові Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000840802/534/4221 від 13.06.2012, №0001020802/9099, №0000510808/9100 від 04.09.2012.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2016 року позов задоволено.

Не погодившись із даною постановою, апелянт Спеціалізована державна податкова інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС України подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2016 р. скасувати, та прийняти нову якою відмовити в позові.

Представник апелянта Антонюк І.Б. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Представник позивача Стефана Т.В. в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковий орган у період з 10.05.2012 по 23.05.2012 р. провів документальну позапланову невиїзну перевірка позивача ВАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» з питань достовірності обчислення та повноти сплати частини чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських товариств, у статутному фонді яких є корпоративні права держави, за 2008 рік, а також, авансового внеску з податку на прибуток, нарахованого на суму дивідендів, призначених для виплати, за результатами якої складено акт №175/08-20/00152388 від 24.05.2012;

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог ст.59, ст.60 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», Постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2009 «Про затвердження базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави», пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем не нараховано і не сплачено у встановлений законодавством термін частину чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету господарськими організаціями, на суму 468 787,50 грн. та авансовий внесок з податку на прибуток за 2008 рік на суму 117 196,88 грн.

На підставі даного акту перевірки податковий орган прийняв:

1) податкове повідомлення-рішення №0000840802/534/4221 від 13.06.2012, яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем: частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій на суму 468 787,50 грн. - основний платіж та 117 196,88 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

2) податкове повідомлення-рішення №0001020802/9099 від 04.09.2012, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 117 196,88 грн. - основний платіж;

3) податкове повідомлення-рішення №0000510808/9100 від 04.09.2012, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 29 299,22 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За змістом частини 8 ст.59 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» господарські товариства, у статутному фонді яких є корпоративні права держави (крім Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»), сплачують до 1 червня 2009 року до Державного бюджету України дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2008 рік пропорційно розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів.

Порядок відрахування частини чистого прибутку (доходу) встановлюється Кабінетом Міністрів України. (ч.2 ст.59 названого Закону)

Згідно частини 1 ст.60 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» у разі неприйняття господарськими товариствами, у статутному фонді яких є корпоративні права держави, та господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах господарських товариств, частка держави яких складає не менше 50 відсотків (крім закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго»), рішення про нарахування дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності за 2006, 2007 та 2008 роки до 1 червня 2009 року, такі господарські товариства сплачують частину чистого прибутку до державного бюджету у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, до 1 червня 2009 року.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, у 2008 році» №315 від 08.04.2009 затверджено базові нормативи, розмір яких вказано в додатку до цієї постанови. Так, для господарських товариств, що провадять діяльність у галузях, реалізацію державної політики в яких забезпечує Мінпаливенерго, частка прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських товариств у 2008 році, становить 15 відсотків.

Отже, законодавством встановлюються особливості регулювання розподілу чистого прибутку, порядку та строків виплати дивидентів господарськими товариствами у статутному фонді яких є корпоративні права держави.

Тобто, на позивача, як на господарське товариство, у статутному фонді якого є корпоративні права держави, поширювалися вимоги ст.60 Закону України «Про Державний бюджету України на 2009 рік» щодо обов'язку сплати частини чистого прибутку до державного бюджету.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що виплата частини чистого прибутку до державного бюджету господарськими товариствами, у статутному фонді яких є корпоративні права держави, не є дивідендами в розумінні п.1.9 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому, такі виплати здійснюються на виконання вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», а не внаслідок прийняття емітентом корпоративних прав рішення в порядку, передбаченому п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як видно з виписки реєстру власників цінних паперів Фонду державного майна України належить - 217668739 штук простих іменних акцій ВАТ «Нафтопереробний комплект - Галичина», що становить 25 % акцій товариства.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.10.2009 р. у справі № 24/122 яке набрало законної сили визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Нафтопереробний комплект - Галичина» від 03.04.2009 року, які оформлені протоколом загальних зборів акціонерів від 03.04.2009 № 1/2009 в частині затвердження порядку розподілу чистого прибутку та виплати дивідендів за результатами господарської діяльності товариства у 2008 р. у розмірі 5 відсотків.

Судом першої інстанції встановлено, що іншого рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «НПК -Галичина» в частині затвердження порядку розподілу чистого прибутку та виплати дивідендів за результатами господарської діяльності товариства у 2008 р. у розмірі 15 % немає.

Як видно із звіту про фінансові результати ВАТ «НПК -Галичина» за 2008 р. чистий прибуток підприємства ( рядок 220 ) за звітний період становить - 12501000,00 грн.

Податковий орган вказує та ну обставину, що у позивач зобов'язаний спрямовувати частину чистого прибутку на виплату дивидентів до державного бюджету України в розмірі 468787,50 грн., що підтверджується письмовим розрахунком ( 12501000,00 грн. * 25 % * 15 % = 468 787,50 грн. ) в термін до 01.06.2009 р.

При цьому, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом у період дії Податкового кодексу України, п.54.3 статті 54 якого зобов'язує податковий орган самостійно визначити суму грошових зобов'язань (а не податкових).

Нормами ст.ст. 1, 6, 9, 10 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік загальнодержавних і місцевих податків і зборів.

Отже, в переліку загальнодержавних податків ( зборів ) встановлених у ст. 9 та 10 Податкового кодексу України відсутній таких податок ( збір ) як «частина чистого прибутку ( доходу )».

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову оскільки, податковий орган як суб'єкт владних повноважень діяв не в межах повноважень та не у спосіб передбачений законом та Конституцією України оскільки, зобов'язання підприємства сплатити частину чистого прибутку до Державного бюджету не є податковим зобов'язанням в розумінні Податкового кодексу України. Положеннями пп. 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, ст.ст. 59,60 Закону України «Про державний бюджет на 2009 р» передбачено, що обов'язок щодо сплати частини чистого прибутку суб'єктами господарювання до бюджету не є грошовим зобов'язанням тому, встановлена ст. 127 Податкового кодексу України відповідальність платників податків, зборів ( обов'язкових платежів) у вигляді штрафу не поширюється на сплату зазначеного платежу.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2016 р. у справі за № 2а-9050/12/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Н.В. Бруновська

Судді: Р.М. Гулид

Р.М. Шавель

Ухвала складена в повному обсязі 03.04.2017 року.