Постанова № 65883604, 05.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 357/9156/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Протасова О.М.

Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Аліменка В.О., Кобаля М.І., секретаря судового засідання Тищенко Н.В., за участі представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Курганської Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві Київської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

25.08.2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві Київської області про визнання незаконної відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 р. і № 1013 від 09.12.2015 року та згідно довідок прокуратури Київської області № 18ф-411 від 17.08.2012 р. і № 18ф-274 від 5.07.2016 р., з урахуванням нових розмірів заробітної плати станом на час звернення за перерахунком за відповідною посадою, починаючи відповідно з 9.07.2015 року і з 01.01.2016 року.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2016 р. у задоволенні вимог позивача ОСОБА_4 за період з 09.07.2015 р. по 24.02.2016 р. відмовлено, позов в частині визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в місті Біла Церква Київської області щодо відмови ОСОБА_4 у перерахунку та виплаті пенсії згідно довідки прокуратури Київської області № 18ф-274 від 5.07.2016 р. задоволено: зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Біла Церква Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 пенсії у розмірі 90 % від суми заробітної плати відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991року за № 1789-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 р. за № 505 і постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року за № 1013 з урахуванням довідки прокуратури Київської області № 18ф-274 від 5.07.2016 р., починаючи з 25.02.2016 року. Стягнуто з місцевого бюджету на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 290 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2016 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що службові обов'язки, покладені на УПФУ у м. Білій Церкві мають виконуватись на момент вчинення окремої процесуальної дії, тож застосуванню підлягають норми Закону України «Про прокуратуру» в новій редакції від 12.05.2016 року.

Сторони, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, до суду не прибули. За приписами ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Біла Церква Київської області та отримує пенсію за вислугу років з 13.09.2001 року, яка призначена відповідно до 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року за № 1789-ХІІ, в розмірі 90 % заробітної плати, з якої було сплачено внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

08.07.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 50 - 1 Закону України «Про прокуратуру», Постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 року і № 1013 від 09.12.2015 року, оскільки, згідно довідок прокуратури Київської області № 18ф-411 від 17.08.2012 р. і № 18ф-274 від 5.07.2016 р., заробітна плата на посаді старшого прокурора прокуратури збільшилась.

Листом від 10.08.2016 року № 344/О-01Управління відмовило позивачу в перерахунку пенсії з посиланням на те, що в п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 зазначено, що з 01.06.2015 року норми закону щодо пенсійного забезпечення, в тому числі і Закону України «Про прокуратуру» від 1991 р., втратили чинність, а тому з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених зазначеним законом, не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. № 1789-XII у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1789-ХІІ), Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У ч. 1, 12, 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакція, яка була чинною на момент призначення позивачу пенсії, визначено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 3668-VI передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Отже, статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, було регламентовано його право на перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

При цьому, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював чітку правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі в органах прокуратури. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що їх служба пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей, а тому це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).

Крім того, слід враховувати, що призначення органами Пенсійного фонду України особі пенсії та проведення її перерахунку є різними формами реалізації права громадянина на пенсійне забезпечення, а тому при проведенні перерахунку пенсії особи застосуванню підлягає редакція статті Закону, яким визначався порядок та розмір відповідного пенсійного забезпечення такої особи саме на момент призначення їй пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справах № 21-348а13 та № 21-420а13, а у відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Таким чином, враховуючи наведені правові норми та обставини цієї справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем було неправомірно відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку його пенсії в розмірі та порядку, визначеному в статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції, чинній на момент призначення йому пенсії, а тому позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають задоволенню.

Суд не враховує доводи апелянта, що відповідно до частини четвертої статті 45 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні правові підстави для проведення перерахунку позивачу призначеної пенсії за вислугу років з 01.01.2016, оскільки він подав таку заяву лише 17.05.2016, оскільки за правилами частини сімнадцятої статті 50-1 Закону «Про прокуратуру» у редакції № 1789-XІ перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки позивач набув права на підвищення пенсії, він має право на отримання різниці пенсії за минулий час, але не більш як за 12 місяців.

Доводи апелянта про те, що пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" з 01.06.2015 р., зокрема скасовані норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, призначались, відповідно до Закону України "Про прокуратуру", колегія суддів вважає такими, що не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначена правова норма підлягає застосуванню лише щодо призначення нових пенсій.

Аналогічний правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України у справі № 463/2228/15-а.

При постановлені даного рішення, апеляційний суд враховує висновки Верховного Суду України, зокрема, в постановах від 10 грудня 2013 року у справах № 21-348а13 та № 21-420а13, ВСУ зазначив, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, яка діяла на момент призначення пенсії.

Разом з тим, у рішеннях Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005, від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 наголошено на тому, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, всі наведені апелянтом доводи щодо задоволення позовних вимог не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Проте, відмовляючи у задоволенні позовних вимог за період з 09.07.2015 року по 24.02.2016 року, судом першої інстанції порушено норми процесуального права з наступних підстав.

Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог з 09.07.2015 року по 24.02.2016 року, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.ч.1,2 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами; для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З зазначених підстав суд задовольнив позов в межах шести місяців від дня його подачі.

Проте, колегія суддів не згодна з таким висновком, оскільки згідно ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, а не відмовляється у задоволенні позову, тому колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

Повний текст постанови виготовлено 10.04.2016 р.

Керуючись ст. 41, 195 ч.1, ст. 196 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.2, ст. 201, ст. 205, ст. 207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2016 р. - задовольнити частково.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві Київської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - змінити.

Перший абзац резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції:

«Позовні вимоги ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві Київської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії за період з 09.07.2015 року по 24.02.2016 р. - залишити без розгляду.»

В іншій частині постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2016 р. - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

В.О. Аліменко

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кобаль М.І.