Ухвала суду № 65883590, 04.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1489/17 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

04 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Беспалова О.О. Собківа Я.М. Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2017 року у справі за клопотанням про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Центрального територіального управління капітального будівництва до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Північно-український будівельний Альянс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправними дій та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Центральне територіальне управління капітального будівництва звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Північно-український будівельний Альянс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в якому просив: - визнати протиправними дії та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України «Про анулювання дозволу на початок виконання будівельних робіт» від 20.01.2017р № 61; - зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України включити до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, запис про дозвіл на виконання будівельних робіт від 19.04.2016р. № ІУ 115161100202 на об'єкт «Будівництво житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення по вул. Артема, 59 у Шевченківському районі м. Києва», замовник - Центральне територіальне управління капітального будівництва.

03.02.2017р. позивачем до Окружного адміністративного суду м. Києва подано клопотання про забезпечення позову, шляхом зупинення дії наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 61 від 20.01.2017р. «Про анулювання дозволу на початок виконання будівельних робіт».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2017 року заяву Центрального територіального управління капітального будівництва задоволено. Вжито заходи забезпечення адміністративного позову - зупинено дію наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 20.01.2017р. № 61 «Про анулювання дозволу на початок виконання будівельних робіт».

Не погодившись з ухвалою суду, третя особа - ОСОБА_5 звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання Центрального територіального управління капітального будівництва про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 61 від 20.01.2017р. «Про анулювання дозволу на початок виконання будівельних робіт», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, задовольняючи клопотання Центрального територіального управління капітального будівництва про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, оскільки для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат без вжиття заходів забезпечення позову.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, зокрема зазначено, що судам необхідно враховувати, що, згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Колегією суддів враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 15 листопада 2007 року по справі «Бендерський проти України», в якому Суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заявленого клопотання, позивач зазначає про те, що подальша дія оскаржуваного наказу перешкоджає його законній господарській діяльності, може ускладнити або унеможливити досягнення поставленої мети на об'єкті будівництва, включаючи порушення строків виконання робіт, а також інших цивільно-господарських зобов'язань, у зв'язку з простоєм будівельної техніки та тимчасової втрати роботи значної кількості колективу. Крім того, позивач посилається на те, що будівництво житлового комплексу здійснюється на кошти громадян-інвесторів, права яких, у разі виконання оскаржуваного наказу до винесення рішення по справі, будуть порушені, у зв'язку з чим, у них виникне право застосувати до позивача санкції за порушення строків будівництва та вимагати повернення вкладених коштів.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, колегія суддів зазначає, що в обґрунтування клопотання про забезпечення адміністративного позову позивачем не надано жодних доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а зупинення дії наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 20.01.2017р. № 61 «Про анулювання дозволу на початок виконання будівельних робіт» до прийняття рішення по суті не відновить стан позивача.

Крім того, позивачем не наведено жодного факту та не надано доказів заподіяння шкоди інтересам інвесторів, в тому числі, покупців квартир, у зв'язку з придбанням квартир та зупиненням будівництва на даний час.

Також, колегія суддів зазначає, що задовольняючи клопотання про забезпечення позову та зупиняючи дію оскаржуваного наказу, означатиме фактично вирішення справи по суті позовних вимог.

Відтак, на думку колегії суддів, вжиття заходів забезпечення позову в заявлений спосіб до вирішення даної справи по суті є недоцільним.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення клопотання Центрального територіального управління капітального будівництва про вжиття заходів забезпечення позову.

З огляду на зазначені обставини, вбачається, що, задовольняючи клопотання Центрального територіального управління капітального будівництва про забезпечення позову, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим, ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання Центрального територіального управління капітального будівництва про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 61 від 20.01.2017р. «Про анулювання дозволу на початок виконання будівельних робіт».

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 199, 202, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 березня 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу.

У задоволенні клопотання Центрального територіального управління капітального будівництва про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 61 від 20.01.2017р. «Про анулювання дозволу на початок виконання будівельних робіт» - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Судді Вівдиченко Т.Р. Беспалов О.О. Собків Я.М.

Повний текст ухвали виготовлено 10.04.2017 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Беспалов О.О.

Собків Я.М.