Ухвала суду № 65883382, 06.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9590/16 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

06 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Приходько К.М.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2,

від відповідача Морозов П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування податкової консультації,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якому просила суд визнати протиправною та скасувати податкову консультацію №5368/с/99-99-13-01-03-14 від 24.05.2016 року та зобов'язати відповідача надати нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_4 звернулась до Державної фіскальної служби України з листом від 27.04.2016 року щодо надання письмової індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.

Позивач просила роз'яснити їй наступне:

- чи є фізична особа резидентом у розумінні пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПК України, якщо:

- вона перебуває за межами території України в іноземній державі протягом останнього року;

- вона має місце постійного проживання в країні перебування;

- в її паспорті громадянина України мається відмітка про реєстрацію місця проживання в Україні;

- в країні перебування фізичної особи протягом останнього року знаходяться усі члени сім'ї першого ступеню споріднення, які мають місце постійного проживання в країні перебування і не в'їжджали на територію України протягом останнього року;

- з членами сім'ї другого ступеню споріднення, які проживають в Україні, фізична особа родинний зв'язок не підтримує;

- фізична особа не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності (фізична особа-підприємець);

- фізична особа є громадянином України;

- фізична особа не оформлювала дозвіл на виїзд на постійне проживання за кордон та не має відмітки «Постійне проживання» у паспорті для виїзду за кордон;

- у фізичної особи залишилися банківські рахунки на території України, але по них протягом останнього року не проводилися активні банківські операції.

За результатами розгляду вказаного листа позивача Державна фіскальна служба України № 5368/c/99-99-13-01-03-14 від 24.05.2016 року надала відповідь, якою процитовано п.п. 14.1.122 та п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України. Відповідь по суті поставленого питання не надано.

Не погоджуючись з таким наданням податкової консультації, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що при наданні оскаржуваної податкової консультації не враховано правила складання та надання податкових консультацій, що порушує визначені чинним законодавством права позивача, а відтак така податкова консультація підлягає визнанню судом протиправною.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Відповідно до п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу України).

Системний аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання, яка повинна містити конкретні роз'яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.

У спірних правовідносинах податкова консультація містить лише процитований текст положень Податкового кодексу України, а також посилання на наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.06.2007 № 472 «Про затверджння Положення про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», проте в ній відсутні рекомендації щодо їх практичного застосування в ситуації, що склалась у позивача, оскільки не надано відповіді на поставлені питання.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваної податкової консультації.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 10.04.2017

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.