Ухвала суду № 65883362, 06.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/204/17 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л. О. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

06 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

представника позивача Хобти Ю. М., відповідача Лисенко Н. Б., представника третьої особи ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Наталії Борисівни на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Куликівські аграрні інвестиції» до приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Наталії Борисівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5, товариство з обмеженою відповідальністю «Горбів Агро», Куликівська районна державна адміністрація Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ПП «Куликівські аграрні інвестиції» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Наталії Борисівни про визнання протиправним та скасування рішення від 09.11.2016 р. № 32302053.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 01.03.2008 р. між позивачем та громадянином ОСОБА_5 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,79 га з кадастровим номером НОМЕР_1 строком на 10 років, який 03.03.2008 р. зареєстровано у Куликівському районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» (ДЗК) при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у державному реєстрі земель вчинено запис за № 040883500018 (а. с. 9).

Вказана земельна ділянка була передана позивачу згідно акту про передачу та прийом земельної ділянки від 01.03.2008 р. (а. с. 9, зворот).

У грудні 2016 року позивач дізнався, що 09.11.2016 р. рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 32302053 приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Н. Б. було зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 за ТОВ «Горбів Агро» згідно договору оренди землі від 03.09.2016 р. № Д623 (а. с.14, 52).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин реєстраційна служба проводила реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV із змінами і доповненнями (у відповідній редакції, далі - Закон № 1952) та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25 грудня 2015 р. № 1127 (у відповідній редакції, далі - Порядок № 1127).

У відповідності до ч. 2 ст. 9 Закону № 1952 державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації (ч. 4 ст. 9 Закону № 1952).

Відповідно до ч. 12 Порядку № 1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями.

В свою чергу, відповідно до п. 8-1 ч. 2 ст. 9 Закону № 1952 державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 01.01.2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства, чинного на момент реєстрації таких прав, проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначений у частині 1 статті 15 Закону, згідно з якою державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

На думку відповідача, документи, подані для проведення державної реєстрації третьою особою, дозволили державному реєстратору здійснити державну реєстрацію права оренди земельної ділянки без припущення, що вказана земельна ділянка може вже перебувати в оренді.

У відповідності до ч. 1 ст. 24 Закон № 1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 зареєстровано у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі за № 040883500018 від 03.03.2008 р. у повній відповідності до п.3.3 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.1999 р. № 43, зареєстрованим Міністерством юстиції України 04.06.1999 р. за № 354/3647, що підтверджується листом Відділу Держгеокадастру у Куликівському районі Чернігівській області від 17.02.2017 р. № 9-28-99.1-310/2-17.

На виконання ст. 30 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та ст.28-1 Закону № 1952 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про інформаційну взаємодію органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав» від 22.02.2012 р. № 118.

Зазначеною постановою затверджено Порядок надання інформації про зареєстровані земельні ділянки органу державної реєстрації прав та про зареєстровані речові права на земельні ділянки органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та Порядок надання органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, органу державної реєстрації прав доступу до перегляду кадастрових карт (планів).

У відповідності до частин 3, 4 вказаного Порядку надання органам державної реєстрації прав доступу до перегляду кадастрових карт (планів) здійснюється на центральному рівні Держгеокадастром з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку. Технічна підтримка надання доступу до перегляду кадастрових карт (планів) забезпечується адміністратором Державного земельного кадастру.

Доступ до перегляду кадастрових карт (планів) надається державним реєстраторам прав на нерухоме майно (далі - користувач) виключно для цілей ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав).

З огляду на вказані норми, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявність у приватного нотаріуса, як державного реєстратора, механізму для уникнення подвійної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону № 1952, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Крім того, колегія суддів зауважує, що подання для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку документів, зокрема тих, які є невід'ємною частиною договору оренди цієї ділянки, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав за іншою особою, є передбаченою у статті 24 Закону № 1952 підставою для відмови у державній реєстрації зазначеного права.

Вказана правова позиція викладена у постановах ВС України від 30.03.2016 р. (справа № 21-1434а15) та від 15.11.2016 р. (справа № 825/1287/15-а).

При перевірці договору оренди земельної ділянки, укладеного між третіми особами, колегією суддів було встановлено, що у відповідності до п. 40 договору його невід'ємними частинами є:

- копія Державного акту на право приватної власності на землю;

- кадастровий план земельної ділянки;

- акт приймання - передачі об'єкта оренди;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі;

- схема розміщення земельної ділянки (а. с. 44).

В той же час, згідно опису переданих нотаріусу документів, третьою особою для проведення державної реєстрації було подано: копію Державного акту на право приватної власності на землю, акт приймання - передачі об'єкта оренди та акт визначення меж земельної ділянки в натурі, про що зазначається також відповідачем в апеляційній скарзі.

Факт подання кадастрового плану земельної ділянки та схеми розміщення земельної ділянки матеріалами справи не підтверджується.

Вказане також підтверджує протиправність дій відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Наталії Борисівни на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Куликівські аграрні інвестиції» до приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Наталії Борисівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5, товариство з обмеженою відповідальністю «Горбів Агро», Куликівська районна державна адміністрація Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 06.04.2017 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.