Рішення № 65882412, 21.03.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2017 р.Справа № 925/392/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Ткаченку А.О., за участю представників сторін: позивача ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача - не з'явились, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» до публічного акціонерного товариства «АЗОТ» про стягнення 27 368 365,99 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» звернувся в господарський суд з позовом до публічного акціонерного товариства «АЗОТ» (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору на розподіл природного газу № 01/17480/Т-15 від 31.12.2014 року, 68 961 587 грн. 46 коп. основного боргу, 7 690 689 грн. 77 коп. пені, 3 669 781 грн. 33 коп. інфляційних втрат, 559 326 грн. 41 коп. 3 % річних, що разом складає 80 881 384 грн. 77 коп., та відшкодування судових витрат.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем умов договору розподілу природного газу № 01/17480/Т-15 від 31.12.2014 року в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг з такого розподілу.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 21.04.2016 року позовна заява прийнята до розгляду, по ній порушено провадження у справі № 925/392/16, справа призначена до судового розгляду, від 06.07.2016 року - року за клопотаннями відповідача зупинено провадження у справі до вирішення повязаної з нею справи № 925/708/16, від 31.10.2016 року провадження у справі поновлене після усунення обставин, які зумовили його зупинення, від 08.12.2016 року - за клопотаннями відповідача зупинено провадження у справі до вирішення повязаної з нею справи № 925/1391/16, від 02.03.2017 року провадження у справі поновлене після усунення обставин, які зумовили його зупинення, справа призначена до судового розгляду.

Позивач в особі своїх представників додатково подав 16.06.2016 року заяву про зменшення розміру позовних вимог та заяву про уточнення позовних вимог, а 07.12.2016 року за вх. № 25210/16 подав заяву про уточнення позовних вимог, яка за своїм змістом є заявою про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої у звязку з частковими проплатами боргу після порушення провадження у справі, остаточно просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму основної заборгованості у розмірі 5 961 586,60 грн., пеню в розмірі 14 989 984,63 грн., суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в розмірі 5 268 590,33 грн. та 3% річних в розмірі 1 148 204,43 грн., що разом складає 27 368 365,99 грн. та відшкодувати сплачений при подачі позову судовий збір. З урахуванням норм ч. 4 ст. 22 ГПК України, розяснень вищого господарського суду України, викладених у підпунктах 3.10., 3.11 постанови Пленуму від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» суд прийняв до провадження заяву позивача.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти позову не заперечував, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими розділом 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 лютого 2013 року № 28.

В засіданні суду представник позивача позовні вимоги з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві підтримала і просила суд задовольнити повністю.

Наявні у справі матеріали суд вважає достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, тому, з урахуванням вимог ст.ст. 69, 75, 77 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

31.12.2014 року між позивачем - публічним акціонерним товариством «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» (газорозподільне підприємство), з однієї сторони, та відповідачем - публічним акціонерним товариством «АЗОТ», як замовником, було укладено Договір на розподіл природного газу № 01/17480/Т-15 відповідно до Типового договору на розподіл природного газу, затвердженого Постановою НКРЕ № 1164 від 06.09.2012 року (надалі Договір).

Згідно п. 2.1 та п. 2.2. Розділу II Договору газорозподільне підприємство зобов'язується надати Замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів Замовника або його споживачів (далі пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності Сторін, а Замовник зобов'язується сплатити Газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування природного газу ГРМ у розмірі, строки та порядку, передбачені умовами Договору.

Додатковими угодами № 1 від 23 лютого 2015 року, № 2 від 11 березня 2015 року, № 3 від 26 березня 2015 року, № 3/1 від 30 березня 2015 року, № 4 від 21 квітня 2015 року, № 5 від 11 серпня 2015 року, № 6 від 16 жовтня 2015 року, № 7 від 17 жовтня 2015 року, № 8 від 28 грудня 2015 року, № 9 від 13 січня 2016 року, № 10 від 28 березня 2016 року № 11 від 11 квітня 2016 року до Договору на розподіл природного газу № 01/17480/Т-15 від 31 грудня 2014 року сторони погодили ціну природного газу за 1000 м. куб. на відповідний місяць.

Пунктом 5.5 Розділу V Договору встановлено, що оплата вартості послуг з транспортування природного газу ГРМ здійснюється Замовником на умовах попередньої оплати авансовими платежами планового обсягу природного газу на період передоплати, визначений Сторонами в Договорі.

Сума платежу попередньої оплати розраховується як добуток тарифу, визначеного на наступний період передоплати, на плановий обсяг природного газу по кожному об'єкту Замовника або його споживача, заявленого на наступний період передоплати. У разі відсутності інформації про тариф на наступний період передоплати до дня здійснення попередньої оплати Замовник розраховує суму платежу за тарифом, що діяв у попередньому місяці.

У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу природного газу протягом розрахункового періоду Замовник здійснює оплату додатково заявлених обсягів транспортування природного газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому порядку.

У випадку недоплати за фактично протранспортований природний газ ГРМ за розрахунковий період Замовник проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 7.2.1. Розділу VII Договору та передбачено, що у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених розділом V Договору, із Замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На виконання умов Договору позивач в період з січня 2015 року по березень 2016 року позивач надав послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, а відповідач прийняв обсяг протранспортованого природного газу ГРМ в обсязі 1 123 284,333 м. куб. на загальну суму 310 411 131,10 грн, що підтверджується актами: від 31 січня 2015 року в обсязі 107 767,440 м. куб. на суму 18 066 133,64 грн.; від 28 лютого 2015 року в обсязі 96 710,21 м. куб. на суму 16 212 499,61 грн.; від 31 березня 2015 року в обсязі 104 494,37 м. куб. на суму 17 517 436,36 грн.; від 30 квітня 2015 року в обсязі 100 444,44 м. куб. на суму 24 239 252,75 грн.; від 31 травня2015 року в обсязі 86 164,593 м. куб. на суму 20 793 239,58 грн.; від 30 червня 2015 року в обсязі 2 282,17 м. куб. на суму 550 733 ,99 грн.; від 31 липня 2015 року в обсязі 726, 260 м. куб. на суму 178 224,20 грн.; від 31 серпня 2015 року в обсязі 4 ,687 м. куб. на суму 1 150, 19грн.; від 30 вересня 2015 року в обсязі 5 770,36 м. куб. на суму 1 416 045,85 грн.; від 31 жовтня 2015 року в обсязі 104 116,54 м. куб. на суму 26 349 813,18 грн.; від 30 листопада 2015 року в обсязі 102 395,263 м. куб. на суму 25 914 193,16 грн.(з врахуванням корегуючого акту приймання передачі послуг від 30.11.2015 року обсяги про транспортованого акту 4,687 м. куб.); від 31 грудня 2015 року в обсязі 104 892,171 м. куб. на суму 26 546 110,63 грн.; від 31 січня 2016 року в обсязі 105 884,485 м. куб. на суму 45 665 860,69 грн.; від 29 лютого 2016 року в обсязі 97 863,391 м. куб. на суму 42 206 523,28 грн.; від 31 березня 2016 року в обсязі 103 772,64 м. куб. на суму 44 755 064,18 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач надані послуги вчасно та в повному обсязі не оплатив, розрахувався частково, із врахуванням здійснених проплат після порушення провадження у справі, на суму 304449544,50 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, у звязку з чим, за розрахунком позивача здійсненим у заяві про уточнення позовних вимог № 2544/29 від 02.12.2016 року (вх.№25210/16) заборгованість відповідача складає 5 961 586 грн. 60 коп., що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

За прострочення оплати наданих послуг позивач нарахував відповідачу 14 989 984 грн. 63 коп. пені на підставі п. 7.2.1 Договору за період 10.04.2015 року по 01.12.2016 року, 5 268 590 грн. 33 коп. інфляційних втрат, 1 148 204 грн. 43 коп. 3 % річних за період з лютого 2015 року по листопад 2016 року в порядку ст. 625 ЦК України.

Вищезазначені документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

Отже, спірними правовідносинами є вимоги позивача по договору на розподіл природного газу № 01/17480/Т-15 від 31.12.2014 року, які витікають із прав і обов'язків сторін за цим Договором.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За ст. 40 Закону України від 9 квітня 2015 року № 329-VIII «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач не сплатив позивачу у встановлені строки грошові кошти за транспортування природного газу газорозподільними мережами у загальному розмірі 5 961 586 грн. 60 коп., відтак, наявність і розмір спірної заборгованості позивачем обґрунтовано і підтверджено поданими доказами, відповідачем не спростовано та не заперечено, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ст. 610,ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення 14 989 984 грн. 63 коп. пені за період прострочення з 10.04.2015 року по 01.12.2016 року, 5 268 590 грн. 33 коп. інфляційних втрат за період з лютого 2015 року по листопад 2016 року, 1 148 204 грн. 43 коп. 3 % річних за період прострочення з 10.04.2015 року по 01.12.2016 року є обґрунтованими, відповідають п. 7.2.1 Договору, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, ч.2 ст.625 ЦК України, ч.6 ст.232 ГК України, їх розрахунок судом перевірений, визнаний вірним і в такому розмірі теж підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме 206 700 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «АЗОТ», код ЄДРПОУ 00203826, місцезнаходження: 18014, м. Черкаси, вул. Першотравнева, буд. 72 на користь публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», код ЄДРПОУ 03361402, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Громова, буд. 142 - 5 961 586 грн. 60 коп. основного боргу, 14 989 984 грн. 63 коп. пені, 5 268 590 грн. 33 коп. інфляційних втрат, 1 148 204 грн. 43 коп. 3 % річних та 206 700 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його підписання.

Повний текст рішення підписано 07.04.2017 року.

Суддя В.М. Грачов