Постанова № 65882257, 03.04.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2017 р. Справа № 922/312/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В. О. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Курченко В.А.

за участю представника

позивача ОСОБА_1 (дов. №10 від 03.01.2017р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (вх. № 686 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2016р. у справі №922/312/16

за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" ОСОБА_2, м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма", м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 107793,27 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.08.2016р. у справі №922/312/16 (суддя Погорелова О.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" заборгованість за кредитним договором №20Хрк від 30.04.2013р. в сумі 107793,27 грн. та 1616,90 грн. судового збору.

Відповідач з вказаним рішенням не погодився та, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2016р. у справі №922/312/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" відмовити у повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного господарського від 11.11.2016р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" задоволено; рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2016р. у справі №922/312/16 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2017р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк" задоволено. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2016 у справі №922/312/16 скасовано, справу передано на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду в іншому складі суду. Скасовуючи постанову Харківського апеляційного господарського від 11.11.2016р. Вищий господарський суд України, зокрема, зауважив, що неподання позивачем витребуваних судом доказів за приписами пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позову без розгляду, але не для відмови у задоволенні позовних вимог. Також вказав, що не відповідають дійсності висновки суду щодо відсутності будь-якого засвідчення доданих до позовної заяви копій кредитного договору №20Хрк від 30.04.2013, договору іпотеки №20Хрк/авт від 30.04.2013, заяви на отримання кредиту від 12.04.2013, меморіального ордеру №657-10 від 30.04.2013, вимоги вих. №3973 від 23.07.2015. Суд касаційної інстанції звернув увагу, що апеляційним судом залишено поза увагою, що додані до позовної заяви документи було прошито, пронумеровано, засвідчено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк" ОСОБА_2 та скріплено печаткою банку, що підтверджується відміткою позивача (т. 1 арк. 6 на звороті). Згодом, під час формування справи, на виконання пункту 2.4.1. Наказу Державної судової адміністрації від 20.02.2013 № 28 "Про затвердження Інструкції з діловодства в господарських судах України" позовну заяву та додані до неї документи було розшито з метою формування першого тому справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2017р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 03.04.2017р. Зобовязано позивача надати суду оригінали документів доданих до позовної заяви для огляду у судовому засіданні.

03.04.2017р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із знаходженням представника у відрядженні (вх.№3495).

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2016р. у справі №922/312/16 без змін. Також, на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2017р. надав для огляду суду оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів встановила наступне.

В обґрунтування клопотання представник заявника апеляційної скарги ОСОБА_4 зазначає, що він не має можливості зявитися у судове засідання призначене на 03.04.2017р., оскільки буде знаходитись у відрядженні представляючи інтереси ОСОБА_5 в апеляційному суді міста Києва у справі №826/866/17, яку призначено до розгляду на 03.04.2017р. На підтвердження вказаних обставин апелянт надав скріншот з офіційного веб-сайту «Судова влада України» (список справ призначених до розгляду), копію ухвали окружного адміністративно суду м. Києва від 25.01.2017р. у справі №826/866/17 про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду на 03.04.2017р. та копію довіреності від 08.09.2016р., якою ОСОБА_5 уповноважує, в тому числі, ОСОБА_4 представляти її інтереси.

Однак, колегія суддів зазначає, що визначені в клопотанні обставини (участь представника в іншому судовому засіданні) не свідчать про неможливість забезпечення представництва інтересів відповідача у даному судовому засіданні іншим представником.

Так, з наданої копії довіреності від 08.09.2016р. ОСОБА_5 уповноважує представляти її інтереси сім осіб, які діють незалежно один від одного: ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_4; ОСОБА_11 Таким чином, представляти інтереси ОСОБА_5 уповноважений не лише ОСОБА_4, що не свідчить про неможливість його явки в судове засідання, яке призначене в Харківському апеляційному господарському суді.

Крім того, в матеріалах справи наявна довіреність від 01.03.2016р. (т.1 а.с. 104), якою ТОВ «Компані «Плазма» уповноважує представляти (як усі разом, так і кожен незалежно один від одного) його інтереси, в тому числі, в господарських судах ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (тобто тих самих осіб).

Таким чином, відповідач має достатньо представників для забезпечення захисту його інтересів у суді, навіть за умов неможливості явки у судове засідання одного з них.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому, наявність обставин, які б перешкоджали розгляду справи, встановлюється господарським судом у кожному випадку окремо.

Враховуючи, що апеляційна скарга переглядається апеляційним господарським судом повторно, наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, позиція відповідача викладена в апеляційній скарзі, сторонам була надана рівна можливість у використанні всіх можливих правових механізмів для відстоювання своїх законних інтересів, а судом не встановлено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному засіданні, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та заперечення на неї, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

30.04.2013 року між ПАТ Український бізнес банк (банк) та ТОВ Компані Плазма (позичальник) укладено кредитний договір №20Хрк, відповідно до умов якого банк за наявності вільних грошових коштів, надає позичальнику у тимчасове користування довгостроковий кредит у сумі 180536,00 грн. на придбання легкового автомобілю Skoda SuperB Ambition 1,8TSI/118kW 6G, 2013 р.в., строком до 29.04.2016 року зі сплатою 20% річних. Проценти нараховуються за кожний календарний день за методом факт/360, тобто для розрахунку використовується умовно 360 днів у році.

Пунктом 2.1. кредитного договору передбачено, що кредит, наданий за даним договором, забезпечується заставою і порукою.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору позичальник в процесі користування кредитом, зобовязався дотримуватися принципів кредитування: строковості, зворотності, платності, цільового використання, забезпеченості. Щомісячно не пізніше сьомого числа місяця, наступного за звітним, перераховувати суму процентів за користування кредитом у відповідності до договору (п. 4.2 договору).

Згідно п. 4.3. позичальник зобовязується сплатити банку за надання кредиту одноразову комісійну винагороду у сумі 1805,36 грн. у строк до 30.04.2013р. починаючи з травня щомісячно, не пізніше сьомого числа місяця, наступного за звітним сплачувати банку комісійну винагороду за супроводження кредитної заборгованості у розмірі 270,80 грн. Позичальник зобовязується погашати наданий банком кредит, згідно з графіком погашення, наведеним у додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору (п. 4.5 договору)

Відповідно до п. 4.6 кредитного договору у разі невиконання зобовязань відповідно до п. 4.5. цього договору, а саме - невиконання зобовязання щодо зменшення суми ліміту кредитування згідно з графіком погашення та/або не виконання зобовязання щодо повного остаточного погашення кредиту до 29.04.2016 року включно, позичальник сплачує банку проценти у розмірі 40% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення.

Кошти у погашення заборгованості в першу чергу направляти для сплати комісій, процентів за користування кредитом, строк сплати яких настав, потім простроченої заборгованості за кредитом, сума, що залишається, направляється на погашення основної суми кредиту (п. 4.7 кредитного договору).

Пунктом 5.3. кредитного договору передбачено, що банк має право вимагати від позичальника дострокового розірвання кредитного договору та/або дострокового погашення суми кредиту, процентів, комісій, неустойок та збитків, у разі: непогашення позичальником процентів та/або щомісячного внеску за кредитом згідно з графіком впродовж двох місяців; ухилення від банківського контролю, недотримання позичальником умов цього договору, несплати позичальником комісій, передбачених кредитним договором, виявлення фактів використання кредиту не за цільовим призначенням, якщо виданий кредит виявився з будь - яких причин незабезпеченим, відмови позичальника застрахувати заставне майно по закінченні строку дії договору страхування або у разі відмови застрахувати заставне майно у страховій компанії, рекомендованій банком. Про намір достроково розірвати кредитний договір та/або вимогу дострокового погасити суми кредиту процентів, неустойок та збитків, банк письмово повідомляє позичальника. Позичальник зобовязаний протягом 30 днів з моменту отримання письмової вимоги банку достроково повернути кредит, сплатити проценти, комісії, неустойку, передбачені договором.

ПАТ Укрбізнесбанк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі належним чином.

У звязку з неналежним виконанням позичальником своїх зобовязань за договором ПАТ "Укрбізнесбанк" звернувся до ТОВ "Компані "Плазма" з вимогою погасити наявну заборгованість за кредитним договором протягом 30 днів, яка була залишена без відповіді.

Враховуючи викладене, у лютому 2016 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" ОСОБА_2 звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Компані "Плазма", в якому просила суд стягнути з відповідача 107793,27 грн. заборгованості, яка складається з:

- сума заборгованості по кредиту - 75221,00 грн., в тому числі прострочена заборгованість - 50150,00 грн.;

- сума заборгованості по процентам - 16891,52 грн., в тому числі прострочена заборгованість - 14470,60 грн.;

- сума заборгованості зі сплати комісії - 2708,00 грн., в тому числі прострочена заборгованість - 2437,20 грн.;

- сума заборгованості з оплати пені - 11468,25 грн., у тому числі за простроченим основним боргом - 8554,91 грн., за простроченими процентами - 2469,76 грн., за простроченими комісіями - 443,58 грн.;

- сума з оплати штрафних санкцій - 1504,50 грн.

Місцевий господарський суд, дійшовши висновку про обґрунтованість позовних вимог задовольнив їх у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність заборгованості по кредиту у розмірі 75221,00 грн., по процентам - 16891,52 грн., та зі сплати комісії - 2708,00 грн., а тому правомірно задовольнив вказані вимоги позивача.

Відповідно до пункту 5.10 кредитного договору, банк має право при порушенні строків погашення кредиту, нарахованих за ним процентів, комісій (пункти 4.2., 4.З., 4.5.) вимагати від позичальника за кожен день прострочення сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кредитом.

Пунктом 7.1. кредитного договору, визначено, що у разі несвоєчасного повернення кредиту у строки, вказані у пунктах 4.5. цього договору, за вимогою банку позичальник сплачує банку штраф у розмірі 3% від суми заборгованості за основним боргом на дату пред'явлення вимоги.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Враховуючи вище наведе, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості з оплати пені у розмірі 11468,25 грн. та штрафних санкцій - 1504,50 грн.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник не посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, на безпідставність позовних вимог чи неправильність розрахунків, не спростовує наявність у нього перед банком боргу у заявленій до стягнення частині чи факт отримання кредитних коштів. Апелянт вказує, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме надані позивачем докази не повинні були вважатися судом належними та допустимими, оскільки подані в неналежним чином засвідчених копіях.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, такі доводи апелянта не відповідають дійсності.

Дійсно, копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, а у разі, якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

Проте, додані до позовної заяви документи були прошито, пронумеровано, засвідчено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк" ОСОБА_2 та скріплено печаткою банку, що підтверджується відміткою позивача (т. 1 арк. 6 на звороті). Згодом, під час формування справи, на виконання пункту 2.4.1. Наказу Державної судової адміністрації від 20.02.2013 № 28 "Про затвердження Інструкції з діловодства в господарських судах України" позовну заяву та додані до неї документи було розшито з метою формування першого тому справи.

До того ж, як роз'яснено пунктом 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала.

Як вже зазначалось, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2017р. зобовязано позивача надати суду оригінали документів доданих до позовної заяви для огляду у судовому засіданні. У судовому засіданні представник позивача надав витребувані документи для огляду та судом апеляційної інстанції встановлено відповідність наданих до позовної заяви копій документів оригіналам.

Виходячи зі змісту ст. ст. 34, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює обставини справи у відповідності до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та приймає рішення за результатами оцінки всіх доказів, які були визнані судом як належні та допустимі.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення скасуванню.

Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2016р. у справі №922/312/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 10.04.17р.

Головуючий суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Фоміна В. О.

Суддя Шевель О. В.