Рішення № 65881947, 04.04.2017, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

04.04.2017 Справа № 927/186/17

За позовом Славутицької міської ради,

Центральна площа,7, м. Славутич, Київська область, 07101

до 1) Чернігівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області,

вул. Шевченка,50-а, м. Чернігів, 14027

2) ОСОБА_1 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області,

вул. Євгена Сверстюка,15, м. Київ, 02002

за участю Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства, вул. Військових Будівельників, 8, м. Славутич, Київська область, 07101про витребування майна з чужого незаконного володіння

суддя Демидова М.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №01-21/229 від 06.02.2017;

від відповідача 1: ОСОБА_3, довіреність №1 від 03.01.2017;

від відповідача 2: не прибув;

від третьої особи: не прибув;

в с т а н о в и в:

Позивачем заявлено вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: зобовязання Чернігівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області повернути належний Славутицькій міській раді на праві власності автомобіль ГАЗ-2705, державний номерний знак АІ 8835ВА, зобовязавши передати його представнику власника від Державного підприємства «Сетам» Міністерства юстиції України за місцем знаходження незаконно арештованого, описаного та переданого на відповідальне зберігання автомобіля (стоянка арештованих транспортних засобів в місті Чернігові по вулиці Белова,7).

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на факт належності йому права власності на спірне майно, оскільки відповідно до положень пункту 1.3 Статуту Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» засновником Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» та власником майна є Славутицька міська рада.

Позивач зазначає, що він неодноразово звертався до органів виконавчої служби із заявами (скаргами) з повідомленням про те, що власником арештованого майна - автомобіля, є Славутицька міська рада, а також з проханням передати автомобіль балансоутримувачу - КП «Управління житлово-комунального господарства», проте виконавчою службою не здійснено повернення майна, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 14.02.2017 заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та на 28..02.2017 призначено судове засідання.

Від відповідача 1 надійшли письмові заперечення на позов № 3026/24-41. У запереченнях відповідач 1 зазначає, що на виконання постанови про доручення проведення перевірки відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29.08.2016 (ВП №39590068) відповідачем 1 було описано майно, а саме: транспортний засіб ГАЗ-2705, синього кольору, державний номерний знак АІ 8835ВА, про що складено Акт опису й арешту майна від 23.09.2016. Факт належності зазначеного транспортного засобу боржнику - КП «Управління житлово-комунального господарства», було встановлено в описовій частині доручення відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29.08.2016. Опис майна було проведено без участі представників сторін на стаціонарному посту роти ДПС ГУНП в Чернігівській області за адресою: вул. Шевченка,20, с. Новоселівка, Чернігівський район, Чернігівська область та передано на зберігання представнику ЧФ ДП «СЕТАМ».

Ухвалою суду від 28.02.2017 залучено до участі у справі як другого відповідача ОСОБА_1 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області та як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Комунальне підприємство Управління житлово-комунального господарства.

Ухвалою суду від 16.03.2017 розгляд справи було відкладено на 04.04.2017.

До початку судового засідання 04.04.2017 від Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства надійшло клопотання № 01-07-15/424 від 04.04.2017 про розгляд справи без участі його представника у звязку з неможливістю явки в судове засідання.

Від Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства надійшов письмовий відзив на позов № 01-07-15/423 від 04.04.2017. У відзиві третя особа підтримує позовні вимоги, просить задовольнити позов. Крім того, зазначає, що власником автомобіля НОМЕР_1, що знаходиться на балансі та розпорядженні підприємства є Славутицька міська рада; в технічному паспорті транспортного засобу власником зазначено КП «УЖКГ». За доводами третьої особи відповідач 1, не зясувавши власника транспортного засобу ГАЗ-2705, незаконно передав майно на відповідальне зберігання ДП «СЕТАМ».

У судове засідання 04.04.2017 представники позивача, відповідача 1 та відповідача 2, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи не прибули, причину неявки не повідомили.

У відповідності до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням фактичних обставин справи учасники судового процесу є повідомленими про час та місце судового розгляду справи.

З урахуванням фактичних обставин справи суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

02.08.2016 на контрольно-пропускному пункті в с. Новоселівка Чернігівського району поліцейським ГУНП у Чернігівській області було здійснено огляд та затримання транспортного засобу - автомобіля ГАЗ-2705, державний номерний знак АІ 8835ВА, про що складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу. В акті від 02.08.2017 зазначено, що огляд та тимчасове затримання транспортного засобу здійснено у звязку з виконавчим провадженням № 39590068 від 25.03.2014 ВПРВ УДВС ГУЮ в Київській області. Власник транспортного засобу КП «Управління житлово-комунального господарства» вул. Військових Будівельників,8, м. Славутич, Київська область.

Листом № 1746/124/15/2016 від 09.08.2016 Управління превентивної діяльності Головного управління національної поліції в Чернігівській області повідомило відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про затримання автомобіля, що перебуває у розшуку, як майно боржника, ГАЗ-2705 державний номерний знак НОМЕР_2, власник транспортного засобу - КП «Управління житлово-комунального господарства». 29.08.2016 постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29.08.2016 (ВП №39590068) доручено Чернігівському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області провести перевірку інформації щодо належності боржнику Комунальному підприємству Управління житлово-комунального господарства», транспортного засобу - автомобіля ГАЗ-2705, державний номерний знак НОМЕР_3, за результатами якої скласти акт.

23.09.2016 старшим державним виконавцем Чернігівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_3 при примусовому виконанні постанови про доручення проведення перевірки від 29.08.2016 за ЄДРВП 39590068, винесеної на підставі наказу Господарського суду Київської області №911/1719/13, виданого 16.07.2013, про стягнення з КП Управління житлово-комунального господарства» на користь НАК «Нафтогаз України» заборгованості 6443958 грн. 55 коп., проведено опис і арешт майна - транспортного засобу ГАЗ-2705 синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_3, про що складено Акт опису й арешту майна від 23.09.2016. Зазначене майно передане на відповідальне зберігання представнику ДП «СЕТАМ» ОСОБА_4, вул. Белова,7 у м. Чернігові.

29.09.2016 КП «Управління житлово-комунального господарства» звернулося до відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області з листом № 01-01/1330 про доручення виконавчій службі Чернігівського району провести опис автомобіля та передати його на відповідальне зберігання КП "Управління житлово-комунального господарства".

07.10.2016 КП «Управління житлово-комунального господарства» звернулося зі скаргою № 03-07/11/7 до начальника відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби України ГТУЮ у Київській області з повідомленням про те, що 02.08.2016 було арештовано майно транспортний засіб ГАЗ 2705, державний номерний знак НОМЕР_3, який знаходиться в оперативному управлінні КП «УЖКГ», але не є його власністю.

24.10.2016 КП «Управління житлово-комунального господарства» звернулося зі скаргою № 01-07-07/1501 до начальника Чернігівського районного відділу державної виконавчої служби України ГТУЮ у Чернігівській області про те, що арештований транспортний засіб ГАЗ 2705, державний номерний знак НОМЕР_3, знаходиться в оперативному користуванні КП «УЖКГ», але є власністю Славутицької міської ради.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Пунктом 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 за №18 під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Згідно з частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим, ніж зазначено в цій статті, способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, якими способами захисту цивільних прав та інтересів здійснюється усунення допущеного відповідачем порушення права позивача, а саме: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України також визначено, якими способами захисту прав та інтересів здійснюється усунення допущеного відповідачем порушення права позивача, а саме: визнання наявності або відсутності права; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер. Проте захист таких інтересів повинен вчинюватись у спосіб, передбачений законодавством, у тому числі процесуальним.

Згідно зі ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Позивач стверджує, що арештований транспортний засіб - автомобіль ГАЗ-2705, державний номерний знак АІ 8835ВА, є власністю Славутицької міської ради та перебуває в оперативному управлінні Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства».

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Заявлена позивачем у назві позовної заяви вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння не відповідає вимозі, викладеній у прохальній частині позовної заяви (зобовязання відповідача 1 - Чернігівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Чернігівській області повернути належний позивачу - Славутицькій міській раді на праві власності автомобіль ГАЗ-2705, державний номерний знак АІ 8835ВА, зобовязавши передати його представнику власника від третьої особи Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України).

Право на пред'явлення позову про витребування майна з незаконного володіння, унормовано статтею 387 Цивільного кодексу України, за приписами якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Позивачем за віндикаційним позовом є неволодіючий власник. Відповідачем за віндикаційним позовом виступає незаконний володілець майна, який може і не знати про неправомірність і незаконність свого володіння та утримання такого майна. Незаконним володільцем визнається така особа, яка здійснює володіння майном без належних правових підстав.

Звертаючись з таким позовом, позивач повинен довести факт права власності на спірне майно, що витребовується, наявність майна у незаконному володінні відповідача, а також відсутність в останнього правових підстав для володіння цим майном.

Враховуючи викладені вище приписи ст. ст. 387, 391 Цивільного кодексу України та фактичні обставини справи, суд доходить висновку про те, що позивачем у даній справі невірно обраний спосіб захисту порушеного права.

Виходячи із змісту ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" власник або особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту, а умовою задоволення матеріально-правових вимог позивача має бути встановлення факту належності майна позивачеві та безпідставність включення такого майна до опису боржника та накладення на нього арешту.

Підставами для визнання права на звільнення майна з-під арешту можуть бути: право власності на описане майно або право володіння ним. При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав, тобто вони мають бути відповідним чином доведені в суді.

Отже, позивачем за таким позовом може бути особа, яка вважає, що майно, яке перебуває під арештом належить її, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про звільнення цього майна з-під арешту (виключення майна з акту опису та арешту).

Суд зауважує, що до Чернігівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області позивачем заявлено вимогу про витребування майна автомобіля ГАЗ-2705, шляхом зобовязання третьої особи ДП «СЕТАМ» передати його представнику власника.

Спосіб реалізації вимоги позивача про витребування майна зазначений останнім у вигляді зобовязання Державного підприємства «СЕТАМ» передати майно представнику власника.

Фактично позовна вимога спрямована до Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, якому зазначене майно передано на відповідальне зберігання. Державне підприємство «СЕТАМ» Міністерства юстиції України не є відповідачем у справі і у суду відсутні підстави для його залучення до участі у справі як відповідача.

Засновником Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» та власником майна є Славутицька міська рада (пункт 1.3 Статуту Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства»).

Відповідно до ст.78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до ст. 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Здійснивши оцінку наявних у матеріалах справи доказів за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд також дійшов висновку про те, що Славутицькою міською радою нормативно та документально не обґрунтовано заборону звернення стягнення на майно комунальних підприємств в порядку вимог Закону України "Про виконавче провадження".

З урахуванням викладеного вище у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати покласти на позивача.

В судовому засіданні 04.04.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення 10.04.2017.

Суддя М.О. Демидова