Рішення № 65881882, 04.04.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2017 р.Справа № 925/376/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

представник позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю,

представники відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 - за довіреностями, ОСОБА_4 - директор за посадою,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкаський асфальтобетонний завод"

до Приватного підприємства "Дорстрой"

про стягнення 662 975 грн. 28 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 662 975 грн. 28 коп., зокрема 565163 грн. 65 коп. пені та 97811 грн. 63 коп. штрафу у звязку з невиконанням відповідачем умов договору підряду № 178/01-468 від 16.05.2014 та невиконанням замовленої йому роботи з будівництва обєкту в установлений в договорі строк.

Відповідач у відзиві на позовну заяву повністю заперечив проти позову та вказав, що він заперечує вимогу позивача в частині стягнення пені у розмірі 565163, 65 грн. через неможливість застосування цього виду відповідальності до не грошового зобов'язання, оскільки згідно ч. З ст. 549 ЦК України пеня може бути застосована лише у разі прострочення боржника за грошовим зобов'язанням, а зобовязання відповідача щодо виконання роботи не є грошовим, що підтверджено в постанові Верховного Суду України від 04.02.2014 у справі № 3-1гс14; також відповідач не визнав вимоги позивача в частині стягнення пені та штрафу через порушення позивачем умов договору, що призвело до неможливості виконання відповідачем своїх зобов'язань, оскільки позивач не перерахував відповідачу аванс у розмірі 30 % від ціни договору, як це передбачено п. 4.1. договору, а пунктом 5.1. договору передбачено обов'язок субпідрядника розпочати роботи за договором протягом 3 календарних днів з моменту отримання ним на свій розрахунковий рахунок авансу згідно п. 4.1. договору; посилання позивача на можливість виконання робіт відповідачем без отримання авансу не відповідають обставинам справи, оскільки передчасне виконання відповідачем частини зобов'язання не звільняє позивача від виконання обов'язків визначених п. п. 4.1, 5.1 Договору. Відповідно до ч. 4 статті 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Статтею 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Оскільки, умовами Договору передбачене авансування позивачем витрат відповідача з придбання необхідних матеріальних ресурсів, відсутність такого авансування унеможливлює виконання робіт відповідачем. Повністю не визнаючи позов, відповідач вважає, що в силу вимог ст.ст. 258, 260, 261, 264, 267 ЦК України сплив строк позовної давності для заявлення вимоги про стягнення пені за період з 17.02.2015 до 14.04.2015 у розмірі 166 413, 76 грн. та штрафу у розмірі 97 811,63 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 31 січня 2017 року скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 та рішення Господарського суду Черкаської області від 06.06.2016 у справі № 925/376/16, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області в іншому складі суду.

Відповідно до ст. 2-1 ГПК України автоматизованою системою документообігу господарського суду вказану справу розподілено судді Пащенко А.Д.

Ухвалою від 09.02.2017 прийнято справу № 925/376/16 до провадження судді Пащенко А.Д., призначено її до розгляду на 02.03.2017.

Ухвалою від 02.03.2017 задоволено клопотання позивача та відкладено розгляд справи на 23.03.2017. У судовому засіданні 23.03.2017 оголошено перерву до 04.04.2017 на підставі статті 77 ГПК України.

У судовому засіданні:

представник позивача повністю підтримав позов з підстав, викладених у позовній заяві, заперечив проти доводів відповідача та пояснив, що проект відповідачу передавався, але акт про передачу відсутній, до цього часу відповідач не звертався до позивача про наявність якихось (будь-яких) перешкод для виконання роботи, зокрема відповідач не повідомляв про відсутність у нього проектної документації та про неможливість виконання роботи; просив позов задовольнити повністю;

представники відповідача, заперечуючи проти позову, посилалися на доводи і міркування, викладені у відзиві на позов та в додаткових поясненнях, і вказали, що є прострочення кредитора щодо сплати авансу, також в порушення п. 6.1.1 договору позивач не передав відповідачу проектну документацію; зазначили, що по оплачених позивачем актах відповідачем проведені роботи лише підготовчого характеру, а роботи по встановленню зливної каналізації не могли бути проведені; за прострочення виконання робіт позивач не має права стягувати з відповідача пеню, оскільки її стягнення може бути лише за прострочення сплати грошового зобовязання; підтримали заяву про застосування строків позовної давності, яка викладена у письмових поясненнях від 22.03.2017; просили відмовити у задоволенні позову повністю;

виконроб ПП "Дорстрой" ОСОБА_5, заслуханий у судовому засіданні як спеціаліст в порядку ст. 31 ГПК України, пояснив, що виконувалися роботи додаткові, так як нове будівництво неможливо було б проводити без проектно - кошторисної документації, але коли відповідач приступив до виконання робіт, то параметри дороги були виставлені і із будівельного майданчика було видно, де виконувати роботу;

заступник директора ПП "Дорстрой" ОСОБА_6, заслуханий у судовому засіданні як спеціаліст в порядку ст. 31 ГПК України, пояснив, що цілісного проекту в повному обємі не було передано, лише деякі креслення; проект був переданий лише в частині дорожнього полотна та дорожнього одягу; відповідач не отримав технічну частину проекту; позивач свідомо не звертався до відповідача із вимогою про виконання роботи; до позивача зверталися усно із проханням надати технічну документацію з виконання інших видів робіт.

У судовому засіданні 04.04.2017 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив таке.

16 травня 2014 року ПАТ "Черкаський асфальтобетонний завод" та ПП "Дорстрой" уклали Договір підряду № 178/01-468 на виконання додаткових робіт, визначених договором підряду № 468/07 від 09 серпня 2013 року, далі - Договір, за умовами якого відповідач зобовязався виконати додаткові роботи "Будівництво зливової каналізації по вул. Козацькій" в м. Черкаси до робіт, визначених договором підряду № 468/07 від 09 серпня 2013 року, далі - Обєкт, за переліком, обсягами робіт та використовуючи матеріали, наведеними у додатках №№ 1-5 Договору, які є невід'ємними його частинами, а також згідно проектно-кошторисної документації на виконання цих робіт.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що Підрядник діє згідно Рамкової угоди № 178-468 від 30.04.2014 року. Замовником всього комплексу робіт є Департамент архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради.

Ціна Договору згідно пункту 3.1 становить 5 154 050 грн. 54 коп.

Пунктами 3.2, 3.3 Договору визначено, що ціна Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін; платіжні зобовязання Підрядника перед Субпідрядником за Договором виникають при наявності у Замовника відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що протягом 5 банківських днів з моменту перерахування Замовником на розрахунковий рахунок Підрядника авансу у розмірі 30 % від ціни Угоди згідно Постанови КМУ від 09.10.2006 № 1404, Підрядник перераховує Субпідряднику аванс у розмірі 30 % від ціни Договору, які Субпідрядник зобов'язується використати на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій та виробів протягом 3 місяців з моменту отримання цих коштів. По закінченню вищевказаного строку, протягом 1 робочого дня, невикористана сума авансу має бути повернута Підряднику.

За умовами пунктів 4.2, 4.3 Договору остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 65 банківських днів з моменту і на підставі підписаних Підрядником та Субпідрядником актів виконаних робіт за формами КБ-2в, № КБ-3; але не раніше, ніж такий розрахунок буде здійснений замовником Підряднику.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що Субпідрядник зобов'язаний розпочати роботи за Договором протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання ним на свій розрахунковий рахунок авансу згідно п. 4.1. Договору та завершити виконання робіт з будівництва Обєкту протягом 9 місяців з дати укладення Договору з урахуванням графіку виконання робіт, наведеного у Додатку № 5 до Договору.

В пункті 5.2. вказано, що при виникненні обставин, що не залежать від Субпідрядника і перешкоджають виконанню робіт у встановлені Договором строки, у т.ч. й такі, що викладені у розділі 9 Договору, останній може ставити перед Підрядником питання про перегляд цих строків. Рішення про перегляд вищевказаних строків оформлюється додатковою угодою з обґрунтуванням обставин, що перешкоджають виконанню робіт, за підписами Сторін.

Згідно пункту 7.2 Договору у разі несвоєчасного виконання робіт за Договором, у тому числі при виконанні гарантійних зобов'язань, визначених розділом 8 Договору, Субпідрядник сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування штрафних санкцій, від вартості непереданого Субпідрядником Підряднику збудованого Об'єкту за кожний день затримки, а за прострочення виконання робіт за договором понад 30 календарних днів, додатково, Субпідрядник сплачує Підряднику штраф у розмірі 5 відсотків від вартості непереданого Субпідрядником Підряднику збудованого Обєкту.

На виконання умов Договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на суму 3197817,91 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в № 1 за вересень 2014 року на суму 3089738,60 грн. та № 2 за липень 2014 року на суму 108079,31 грн. Названі акти оплачені позивачем повністю в період з 24.09.2014 по 10.10.2014.

Підставою для виникнення спору у даній справі стало те, що за твердженням позивача відповідач не виконав взяті на себе зобовязання за Договором, та протягом 9 місяців з моменту підписання договору, як це передбачено в пункті 5.1. Договору, тобто до 16.02.2015, відповідач не виконав замовлену йому в Договорі роботу, тому позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача на підставі пункту 7.2. Договору пені та штрафу у звязку з простроченням виконання робіт в період з 17.02.2015 по 16.08.2015.

В матеріалах справи міститься клопотання позивача від 09.11.2016, в якому позивач просить замінити публічне акціонерне товариство "Черкаський асфальтобетонний завод" позивача у справі № 925/376/16 на приватне акціонерне товариство "Черкаський асфальтобетонний завод" у звязку із зміною типу товариства на приватне, про що 13.10.2016 були внесені відповідні зміни в ЄДР.

В пунктах 1.1, 1.3. Статуту Приватного акціонерного товариства "Черкаський асфальтобетонний завод" (нова редакція), затвердженого загальними зборами акціонерів 30.06.2016, вказано, що приватне акціонерне товариство "Черкаський асфальтобетонний завод" є правонаступником публічного акціонерного товариства "Черкаський асфальтобетонний завод" та нова редакція Статуту розроблена у звязку зі зміною типу та назви Товариства з публічного акціонерного товариства "Черкаський асфальтобетонний завод" на Приватне акціонерне товариство "Черкаський асфальтобетонний завод".

Згідно частини 2 статті 5 Закону України "Про акціонерні товариства" зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Отже в даному випадку заміна процесуального правонаступництва не відбувається та оскільки така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї повинно зазначатися у рішенні суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, з огляду на таке.

За приписом статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу частини 1 статті 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і негосподарюючими субєктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько - договірними зобовязаннями.

Укладений сторонами Договір № 178/01-468 від 16 травня 2014 року на виконання додаткових робіт, визначених договором підряду №468/07 від 09 серпня 2013 року, за своєю правовою природою є договором підряду. Він містить всі істотні умови для договорів даного виду, підписаний повноважними представниками сторін. Спору щодо дійсності цього Договору між сторонами немає.

Згідно частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно частин 1, 3 статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення ЦК України, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 879 ЦК України встановлено, що матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Як вказано вище, пунктом 4.1. Договору передбачено сплату позивачем відповідачу авансу в розмірі 30 % від ціни Договору протягом 5 банківських днів з моменту перерахування на рахунок позивача авансу Замовником будівництва. Разом з тим, пунктом 5.1. Договору визначено, що Субпідрядник зобов'язаний розпочати роботи за Договором протягом 3 календарних днів з моменту отримання ним на свій розрахунковий рахунок авансу згідно п. 4.1. Договору та завершити виконання робіт з будівництва Обєкту протягом 9 місяців з дати укладення Договору з урахуванням графіку виконання робіт наведеного у Додатку № 5 до Договору.

При цьому, названий пункт Договору не містить винятків для виконання відповідачем своїх обовязків за Договором у погоджений в Договорі строк у разі не перерахування позивачем зазначеного в пункті 4.1 Договору авансу. Не містять такого положення і інші умови Договору.

Пункт 5.1 Договору не суперечить умові пункту 4.1 цього Договору, оскільки в останньому пункті сторони погодили залежність виконання зобовязання підрядника (позивача) по сплаті авансу субпідрядникові (відповідачеві) від дій третьої особи - Замовника за Рамковою угодою, водночас положення про використання отриманих авансових коштів субпідрядником виключно для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій та виробів, не є умовою договору, за якою матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається не на субпідрядника, як це врегульовано у згаданій вище статті 879 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав замовлену йому роботу в установлений в Договорі строк - протягом 9 місяців з дати укладення цього Договору. Як вбачається із матеріалів справи, 15.09.2014 сторони підписали Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за вересень 2014 року та № 2 за липень 2014 року на загальну суму 3197817,91 грн. та позивач повністю оплатив їх протягом вересня-жовтня 2014 року. На решту суми, що складає 1956232,63 грн. роботи відповідачем не виконані.

Відповідач пояснює не виконання роботи на всю вказану в Договорі суму в установлений в Договорі строк тим, що позивач не виконав взяті на себе зобовязання за Договором і не перерахував відповідачу аванс протягом 5 днів з моменту підписання Договору та не передав відповідачу проектну документацію на виконання роботи.

Однак суд вважає такі доводи відповідача необґрунтованими і такими, що не відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, оскільки чинне законодавство не передбачає права підрядника припинити виконання роботи без попередження у разі порушення замовником якогось зобовязання за договором. Не отримавши від позивача аванс у встановлений в Договорі строк, відповідач виконав роботу на суму, що складає 62% від ціни Договору, та надав позивачу акти приймання виконаних робіт за липень і вересень 2014 року та отримав кошти в повній сумі виконаних робіт. Суду не подано доказів того, що відповідач вимагав від позивача сплатити аванс та що він повідомляв про неможливість виконання роботи без авансу. Тобто своїми діями сторони фактично змінили порядок виконання роботи без передоплати.

В пункті 5.2 Договору передбачено, що при виникненні обставин, що не залежать від Субпідрядника і перешкоджають виконанню робіт у встановлені Договором строки останній може ставити питання про перегляд цих строків. Рішення про перегляд вищевказаних строків оформлюються додатковою угодою з обґрунтуванням обставин, які перешкоджають виконанню робіт, за підписами Сторін.

Доводи відповідача про неможливість виконання роботи в повному обємі у звязку з не передачею йому проектної документації суд вважає недоведеними відповідачем, оскільки останнім не подано доказів звернення до позивача із вимогою про передачу проектної документації чи про її відсутність та неможливість виконувати роботу, чи про зміну строків виконання роботи (як це передбачено в пункті 5.2. Договору) чи про розірвання цього Договору. Позивач такі звернення відповідача заперечує. В процесі розгляду спору 04.04.2017 представник позивача надав у справу письмові докази, зокрема, акти огляду прихованих робіт, в яких є посилання на проектну документацію та відсутні будь-які твердження про її відсутність. Доказів розірвання Договору відповідачем не подано. До суду з позовом про розірвання Договору відповідач не звертався. Пояснення спеціалістів ПП "Дорстрой", заслуханих у судовому засіданні, доводи позивача не спростували.

За змістом статей 173, 174, 193, 202 ГК України, статей 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків (зобовязань), зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). В частині 1 статті 612 цього Кодексу вказано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Матеріалами справи встановлено і відповідачем не заперечено, що він виконав додаткові роботи, замовлені йому за Договором, лише частково на суму 3197817,91 грн. та не виконаними станом на момент подання позовної заяви були роботи на суму 1956232,63 грн.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

До загальних засад цивільного законодавства віднесено свободу договору, суть якої викладено у статті 627 Цивільного кодексу України та полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вказано вище, пунктом 7.2. Договору передбачено сплату Субпідрядником пені у разі несвоєчасного виконання робіт за Договором у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування штрафних санкцій, від вартості непереданого Субпідрядником Підряднику збудованого Обєкту за кожний день затримки, а також передбачено, що за прострочення виконання робіт за Договором понад 30 календарних днів, додатково, Субпідрядник сплачує Підряднику штраф у розмірі 5 відсотків від вартості непереданого Субпідрядником Підряднику збудованого Обєкту.

Сторони за Договором підряду № 178/01-468 від 16 травня 2014 року є самостійними господарюючими субєктами, мають рівні права на укладення правочинів.

Умова пункту 7.2. Договору щодо застосування пені до не грошового зобовязання не суперечить приписам Господарського Кодексу України, виходячи з такого.

Згідно статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В частині 4 статті 231 ГК України вказано, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У названій статті не вказане найменування штрафної санкції та розмір чи порядок її нарахування, отже таке визначення повністю віднесено на волевиявлення сторін.

Можливість встановлення в договорі штрафу та пені за порушення строків виконання зобов'язання (не грошового) встановлене в частині 2 статті 231 ГК України для конкретних учасників господарських відносин, до яких позивач та відповідач не відносяться, однак законодавче встановлення можливості сплати пені за невиконання не грошового зобовязання підтверджує помилковість позиції відповідача, викладеної у відзиві на позов. Посилання відповідача у відзиві на позов на постанову Верховного Суду України від 04.02.2014 у справі № 3-1гс14 суд вважає безпідставним, оскільки висновки ВСУ у названій постанові не мають відношення до даного спору та не можуть застосовуватися у даній справі.

Одночасне застосування пені та штрафу не заборонено чинним законодавством. Верховний суд України в постановах від 09.04.2012 у справі № 20/246-08, від 27.04.2012 у справі № 06/5026/10522011 вказав, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Таким чином, оскільки сторони в Договорі передбачили обовязок відповідача сплатити позивачу пеню та штраф у разі несвоєчасного виконання робіт за Договором, і наявність такого порушення відповідача підтверджене матеріалами справи і відповідачем не спростоване, тому вимога позивача про стягнення штрафних санкцій є правомірною.

Однак суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про те, що позивачем пропущено позовну давність для вимог про стягнення з відповідача штрафу та частини пені, з огляду на таке.

Відповідно до статті 256 ЦК України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно частин 3, 4, 5 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідач подав заяву про застосування позовної давності до прийняття судом рішення у даній справі. Виходячи із встановленого строку виконання роботи 16.02.2015, вимога позивача про стягнення штрафу за порушення строку виконання та здачі відповідачем роботи могла бути предявлена ним в межах річного строку не пізніше 15.02.2016, однак позовна заява подана позивачем до господарського суду 14.04.2016, тобто за межами встановленого пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України річного строку.

У даному позові позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за період з 17.02.2015 по 16.08.2015, тобто за шість місяців прострочення здачі виконаної роботи, що відповідає вимозі частини 6 статті 232 Господарського кодексу України. Однак річний строк позовної давності для предявлення вимоги про стягнення пені повинен рахуватися з 15.04.2015 по 14.04.2016, тому пеня підлягає стягненню за період з 15.04.2015 по 16.08.2015 та складає суму 398749,88 грн. Позивач не довів наявності поважних причин пропуску ним позовної давності для вимог про стягнення штрафу та пені.

З огляду на викладене позов підлягає до часткового задоволення в сумі 398749,88 грн. пені.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 5981 грн. 25 коп.

З огляду на викладене, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Дорстрой" (20001, Черкаська область, м. Христинівка, вул. Н.Терещенка, 1/А, ідентифікаційний код 33819662) на користь Приватного акціонерного товариства "Черкаський асфальтобетонний завод" (18036, м. Черкаси, вул. Чигиринська, 86, ідентифікаційний код 03327552) - 398749 грн. 88 коп. (триста девяносто вісім тисяч сімсот сорок девять гривень 88 копійок) пені, 5981 грн. 25 коп. (пять тисяч девятсот вісімдесят одну гривню 25 копійок) судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 10.04.2017 (понеділок).

Суддя А.Д. Пащенко