Постанова № 65881780, 03.04.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2017 р. Справа№ 910/5924/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Зубець Л.П.

Алданової С.О.

при секретарі Волуйко Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Харченко Р.І. за довіреністю

від відповідача: Опаріна А.А. за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2016

у справі № 910/5924/16 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Супермаркет-93"

про розірвання договору, зобов'язання повернути майно та стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулось у Господарський суд міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Супермаркет-93", в якому просило:

- розірвати договір №882 від 27.09.2002р. купівлі-продажу цілісного майнового комплексу комунального підприємства кінотеатру ім.О.П.Довженка, який розташований за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, 24, літера А, укладений між Регіональним відділенням ФДМУ по м.Києву та ТОВ "Торговий дім "Супермаркет-93";

- зобов'язати ТОВ "Торговий дім "Супермаркет-93" повернути цілісний майновий комплекс комунального підприємства кінотеатру ім.О.П.Довженка, який розташований за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, 24, літера А за актом приймання-передачі Регіональному відділенню ФДМУ по місту Києву;

- стягнути з ТОВ "Торговий дім "Супермаркет-93" на користь Державного бюджету України в особі Регіонального відділення ФДМУ по місту Києву штраф у розмірі 2 529 605,04 грн. та пеню у розмірі 5 442 992,11 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2016 року у справі № 910/5924/16 повністю відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулоcm з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі встановлені обставини, які мають значення для справи, оскільки матеріалами справи підтверджується факт тривалого невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу, тому договір підлягає розірванню, з поверненням цілісного майнового комплексу та сплатою штрафних санкцій.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2016 р. (колегія суддів у складі: головуючого судді Зеленіна В.О., суддів: Зубець Л.П., Ткаченко Б.О.) прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 25.07.2016 р.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.07.2016 р., у зв'язку із перебуванням суддів Зубець Л.П. та Ткаченка Б.О. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/5924/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Кропивної Л.В., Пашкіної С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження.

25.07.2016 відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення, посилаючись на те, що надання необхідних дозволів на будівництво уповноваженими державними органами відбувалось із порушенням строків, тому відсутня вина відповідача у порушенні зобов'язання щодо строку будівництва об'єкту, а отже відсутні підстави для розірвання договору, повернення цілісного майнового комплексу та застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 77 ГПК України судовому засіданні оголошувалась перерва з 25.07.2016 до 07.09.2016 та з 07.09.2016 до 26.09.2016.

26.09.2016 відповідачем подані письмові пояснення, у яких наведені додаткові заперечення на доводи, викладені в апеляційній скарзі.

26.09.2016 розгляд апеляційної скарги не відбувся в зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді - доповідача) Зеленіна В.О. на лікарняному.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.10.2016 р., у зв'язку із перебуванням суддів Кропивної Л.В. та Пашкіної С.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/5924/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Коршун Н.М., Ткаченка Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження, розгляд справи призначено на 24.10.2016.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 24.10.2016 р., у зв'язку із перебуванням судді Коршун Н.М. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/5924/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Алданової С.О., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження.

24.10.2016 відповідачем подані письмові пояснення, у яких він просить врахувати правові позиції Верховного Суду України.

Відповідно до ст. 77 ГПК України судовому засіданні оголошувалась перерва з 24.10.2016 до 14.11.2016.

14.11.2016 відповідачем подані письмові пояснення, у яких він вказує, що на даний час укладено ряд договорів щодо будівництва об'єкту, а також перераховані аванси на виконання робіт та сплачено вартість виконаних робіт на загальну суму 25 295 394,30 грн.

Відповідно до ст. 77 ГПК України судовому засіданні оголошувалась перерва з 14.11.2016 до 28.11.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 розгляд справи відкладено на 23.01.2017 та за клопотанням позивача продовжено строк вирішення спору.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.01.2017 р., у зв'язку із перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/5924/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Алданова С.О., Зубець Л.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 розгляд справи відкладено на 13.02.2017.

13.02.2017 розгляд апеляційної скарги не відбувся у зв'язку із перебуванням головуючого судді (судді - доповідача) Зеленіна В.О. на лікарняному.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 розгляд справи призначено на 20.03.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 розгляд справи відкладено на 03.04.2017 та за клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору.

31.03.2017 відповідач подав клопотання про залучення до матеріалів справи фототаблиць будівництва.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, пояснив, що на момент перевірки у 2014 році відповідачем не було виконано умови договору щодо будівництва та сплати інвестиційних коштів.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги, пояснила, що невчасне виконання умов договору сталось внаслідок бездіяльності органів влади щодо видачі необхідних дозволів на земельну ділянку та будівництво, на даний час завершено будівництво корпусу будівлі, витрати становлять більше 119 млн. грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

27.09.2002 між позивачем Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву, як продавцем, та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Супермаркет-93", як покупцем, було укладено Договір № 882 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу комунального підприємства кінотеатр ім. О.П.Довженка, посвідчений державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Цопіним Л.О. та зареєстрований в реєстрі за №1-459 (далі - "Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору, продавець продав, а покупець купив цілісний майновий комплекс комунального підприємства кінотеатр ім. О.П.Довженка, який розташований за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 24, літера А, до складу якого входить нежилий будинок площею 2 903,8 кв.м. Покупець зобов'язується прийняти цілісний майновий комплекс і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі, та пройти реєстрацію нежилого будинку у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна. Згідно із зведеним актом інвентаризації майно підприємства включає в себе всі його активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування, інше майно та нежилий будинок загальною площею 2 903,8 кв.м. Користування земельною ділянкою, відведеною під цілісний майновий комплекс кінотеатр ім. О.П.Довженка, вирішується покупцем згідно чинного законодавства України.

Згідно із п. 1.6 Договору, вказаний в цьому договорі об'єкт продано за 3 730 580,00 грн.

Положеннями п. 2.1 Договору встановлено, що покупець зобов'язаний внести 3 730 580,00 грн. за придбаний об'єкт протягом 30 календарних днів з моменту переходу до нього права власності на об'єкт приватизації. Термін оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови сплати покупцем не менше 50 відсотків від ціни продажу об'єкта за перші 30 календарних днів. Плата за об'єкт вноситься на підставі Договору.

У відповідності до п.п. 3.1, 3.2 Договору, передача об'єкта здійснюється продавцем покупцю в 3-денний термін після нотаріального посвідчення цього договору. Передача об'єкта продавцем і прийняття об'єкта покупцем посвідчується актом приймання-передачі, який підписується сторонами.

За змістом п. 5.1 Договору, покупець зобов'язаний: у встановлений цим договором термін сплатити ціну продажу об'єкта; у встановлений цим договором термін прийняти об'єкт; виконувати умови договору купівлі-продажу, що випливають з умов конкурсу, а саме: забезпечити збереження основного виду діяльності - кінообслуговування населення протягом строку, визначеного чинним законодавством, маючи на меті створення розважального кіноконцертного комплекс з глядацьким залом на 750 місць на рівні високоякісної комфортності, оздобленим сучасним кінотехнологічним та звукотехнічним обладнанням, що дозволить проводити щоденні кіносеанси, організовувати кінопокази творів вітчизняного та світового кіномистецтва, тематичні покази, благодійні кіносеанси, проводити кінопрем'єри, кінофестивалі, виставки, зустрічі з глядачами та інші культурні заходи, здійснювати технічне переоснащення та використання прогресивних методів та форм показу, розшити обсяги і номенклатуру супутніх послуг, в тому числі сервісних, які надаватимуться населенню під час відвідування кінотеатру, зокрема на прилеглій території розташувати автостоянку; ТОВ "Торговий Дім "Супермаркет-93" зобов'язується зберегти робочі місця згідно зі штатним розкладом (18 робочих місць) протягом строку, визначеного чинним законодавством та створити умови для соціального захисту працівників (п.п. а)); забезпечити вкладення коштів у перебудову та розвиток об'єкта приватизації в сумі 12257620,00 грн. протягом 2002-2004 років (п.п. б)); при зміні власника на об'єкт приватизації покупець повинен покласти всі зобов'язання за даним договором на нового власника.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв куплений ним за конкурсом цілісний майновий комплекс комунального підприємства кінотеатр ім. О.П.Довженка, розташований за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 24, літера А, вартістю 3 730 580,00 грн. згідно з протоколом засідання конкурсної комісії №3 від 20.09.2002р., затвердженим наказом Відділення від 24.09.2002 №488, що підтверджується актом №939 приймання-передавання цілісного майнового комплексу комунального підприємства кінотеатр ім. О.П.Довженка від 30.09.2002р.

15.02.2007 між сторонами було укладено договір №882/1 про внесення змін та доповнень до Договору, посвідчений державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Цопіним Л.О. та зареєстрований в реєстрі за №1-139, (надалі - "Договір №882/1) відповідно до п. 1.1 якого вирішено викласти підпункти а та б п. 5.1 розділу 5 Договору в наступній редакції: "а) забезпечити збереження основного виду діяльності - кінообслуговування населення протягом п'яти років з дати підписання Договору №882/1 про внесення змін та доповнень, маючи на меті створення розважального кіноконцертного комплекс з глядацьким залом на 750 місць нарівні високоякісної комфортності, оздобленим сучасним кінотехнологічним та звукотехнічним обладнанням, що дозволить проводити щоденні кіносеанси, організовувати кінопокази творів вітчизняного та світового кіномистецтва, тематичні покази, благодійні кіносеанси, проводити кінопрем'єри, кінофестивалі, виставки, зустрічі з глядачами та інші культурні заходи, здійснювати технічне переоснащення та використання прогресивних методів та форм показу, розшити обсяги і номенклатуру супутніх послуг, в тому числі сервісних, які надаватимуться населенню під час відвідування кінотеатру, зокрема на прилеглій території розташувати автостоянку; ТОВ "Торговий Дім "Супермаркет-93" зобов'язується зберегти робочі місця згідно зі штатним розкладом (18 робочих місць) протягом п'яти років з дати підписання Договору №882/1 про внесення змін та доповнень та створити умови для соціального захисту працівників; б) забезпечити вкладання коштів у перебудову та розвиток об'єкта приватизації в сумі 12 257 620,00 грн. до 31.12.2009; роботи з реконструкції об'єкта здійснювати згідно з графіком виконання робіт, що є невід'ємною частиною цього договору; документом, що підтверджує закінчення будівництва (реконструкція об'єкта приватизації) є акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

20.05.2010 між сторонами було укладено договір №882/2 про внесення змін до Договору, посвідчений державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Цопіним Л.О. та зареєстрований в реєстрі за №1-130, (надалі - "Договір №882/2), відповідно до п. 1.1 якого вирішено викласти підпункти а та б п. 5.1 розділу 5 Договору в наступній редакції: "а) забезпечити збереження основного виду діяльності - кінообслуговування населення протягом п'яти років з дати підписання Договору №882/2 про внесення змін та доповнень, маючи на меті створення розважального кіноконцертного комплекс з глядацьким залом на 750 місць нарівні високоякісної комфортності, оздобленим сучасним кінотехнологічним та звукотехнічним обладнанням, що дозволить проводити щоденні кіносеанси, організовувати кінопокази творів вітчизняного та світового кіномистецтва, тематичні покази, благодійні кіносеанси, проводити кінопрем'єри, кінофестивалі, виставки, зустрічі з глядачами та інші культурні заходи, здійснювати технічне переоснащення та використання прогресивних методів та форм показу, розшити обсяги і номенклатуру супутніх послуг, в тому числі сервісних, які надаватимуться населенню під час відвідування кінотеатру, зокрема на прилеглій території розташувати автостоянку; ТОВ "Торговий Дім "Супермаркет-93" зобов'язується зберегти робочі місця згідно зі штатним розкладом (18 робочих місць) протягом п'яти років з дати підписання Договору №882/2 про внесення змін та доповнень та створити умови для соціального захисту працівників; б) забезпечити вкладання коштів у перебудову та розвиток об'єкта приватизації в сумі 25 296 050,39 грн. до 31.12.2014р.; роботи з будівництва об'єкта здійснювати згідно з графіком виконання робіт будівництва кінотеатру ім. О.Довженка та торгово-розважального і офісного комплексу по проспекту Перемоги 24, літера А, що є невід'ємною частиною цього договору; введення об'єкта в експлуатацію та отримання документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

07.09.2015 позивачем було проведено перевірку виконання умов Договору, в редакції Договорів №882/1 та №882/2, за наслідками якої встановлено, що умови вказаного договору, а саме: забезпечення вкладання коштів у перебудову та розвиток об'єкта приватизації в сумі 25 296 050,39 грн. до 31.12.2014р., роботи з реконструкції об'єкта, станом на 07.09.2015 не виконано, про що було складено акт №5 поточної перевірки виконання умов Договору від 07.09.2015

Листом від 10.11.2015 №30-10/11389 позивач звернувся до відповідача з претензією, за змістом якої вказував на невиконання відповідачем зобов'язань, визначених Договором, а саме: не забезпечено інженерну підготовку земельної ділянки; не забезпечено вкладання коштів у перебудову та розвиток об'єкта приватизації у сумі 25 296 050,39 грн. до 31.12.2014р.; не отримано дозволу на будівництво; не здійснено будівництво об'єкта та не здано об'єкт в експлуатацію у встановлений Договором строк, у зв'язку з чим вказував на обов'язок відповідача сплатити пеню у розмірі 5 442 992,11 грн. та штраф у розмірі 2 529 605,04 грн., а також, виконати умови Договору.

Спір у даній справі виник у зв'язку із наявністю, на думку позивача, правових підстав для розірвання Договору, зобов'язання відповідача повернути об'єкт приватизації та стягнення з останнього пені і штрафу, нарахованих за несвоєчасно виконання взятих на себе згідно спірного договору зобов'язань.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність вини відповідача, оскільки він вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, що виключає можливість задоволення позову з підстав невиконання відповідачем п. 5.1 Договору.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із зазначеним висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі Договору № 882 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу комунального підприємства кінотеатр ім. О.П.Довженка від 27.09.2002.

Вказаний Договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором купівлі-продажу комунального майна в процесі приватизації, а отже спірні правовідносини регулюються в т.ч. законодавством про приватизацію державного майна.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, за приписами норм вказаної статті для розірвання договору за рішенням суду однією із необхідних умов є істотне порушення цього договору, для підтвердження якого необхідно довести, що внаслідок такого порушення другій стороні договору було завдано шкоду та внаслідок цієї шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно із ч. 5 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

Підставою для розірвання Договору, на думку позивача, є те, що відповідачем не було виконано у визначені договором, в редакції Договорів №882/1 та №882/2, строки взяті на себе зобов'язання щодо забезпечення вкладання коштів у перебудову та розвиток об'єкта приватизації в сумі 25 296 050,39 грн. до 31.12.2014,р. отримання дозволу на будівництво, здійснення будівництва об'єкта та здачі об'єкта в експлуатацію.

Вказані обставини підтверджуються наявним в матеріалах справи актом №5 поточної перевірки виконання умов Договору від 07.09.2015 та фактично не заперечуються відповідачем.

Однак, відповідач вказує на те, що ним було вжило всіх необхідних та залежних від нього заходів, спрямованих на своєчасне виконання зобов'язань, передбачених п. 5.1 Договору, в редакції Договорів №882/1 та №882/2, однак, будівництво спірного об'єкту приватизації вимагає отримання відповідної дозвільної документації, а їх підготовка та видача проводилася компетентними органами з затримкою.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про основи містобудування", при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об'єктів; участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Статтею 23 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво). Розміщення об'єктів містобудування на території населених пунктів та за їх межами здійснюється відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки згідно із затвердженою містобудівною документацією, регіональними або місцевими правилами забудови. У разі відсутності місцевих правил забудови або при намірах забудови за межами населених пунктів містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок, у тому числі передбачених для продажу на земельних торгах, встановлюються рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування на підставі містобудівного обґрунтування, яке підлягає громадському обговоренню.

У відповідності до статті 24 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону. Замовник, що має намір забудови належної йому на праві власності або користуванні земельної ділянки, або уповноважена ним особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою (клопотанням) щодо намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови. До заяви (клопотання) можуть бути додані передпроектні роботи. Орган місцевого самоврядування визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки місцевим правилам забудови населеного пункту, містобудівній документації. У разі якщо зазначені в заяві (клопотанні) наміри належать до переважного чи допустимих видів забудови відповідної території, орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня реєстрації заяви (клопотання) надає заявнику містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, встановлені місцевими правилами забудови населеного пункту. У разі якщо наміри забудови земельної ділянки не відповідають вимогам містобудівної документації та видам використання території, встановленим місцевими правилами забудови, державними нормами, орган місцевого самоврядування протягом місяця з дня реєстрації заяви (клопотання) надає заявнику висновок щодо цієї невідповідності та рекомендації стосовно можливої зміни намірів забудови земельної ділянки.

Згідно із ст. 27 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), фізична чи юридична особа, яка подала заяву (клопотання) про намір забудови на земельній ділянці, що перебуває у її власності або користуванні, має право на одержання вихідних даних для проектування об'єкта містобудування. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування; завдання на проектування. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки надаються в порядку, встановленому статтями 23 і 24 цього Закону. У містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки згідно з місцевими правилами забудови, містобудівним обґрунтуванням можуть визначатися вимоги щодо відрахування коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Вимоги до змісту та форми містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, що подаються на затвердження, а також вимоги до змісту і порядку розроблення, погодження, фінансування та затвердження містобудівного обґрунтування визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування. Строк розроблення і погодження містобудівного обґрунтування, що містить містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, визначається договором і не може перевищувати трьох місяців.

Положеннями статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції чинній, в період існування спірних відносин) встановлено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

У відповідності до ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції чинній, в період існування спірних відносин), фізична або юридична особа, яка подала до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати вихідні дані для проектування об'єкта будівництва. Вихідні дані повинні міститися у повному обсязі в загальнодоступній містобудівній документації на місцевому рівні. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; завдання на проектування, що визначають обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта містобудування, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складаються з урахуванням містобудівних умов та обмежень, технічних умов. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Розгляд заяви та надання вихідних даних або прийняття рішення про відмову у видачі вихідних даних здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у видачі вихідних даних приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. За наявності плану зонування або детального плану території містобудівні умови та обмеження надаються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури. До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень. Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Вихідні дані є чинними до завершення будівництва об'єкта. Зміни до вихідних даних можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Отже, з наведених норм законодавства (в редакції, чинній, як на момент виникнення спірних відносин, так і на день розгляду справи судом першої інстанції) вбачається, що для здійснення будівельних робіт законодавець встановлює обов'язковість наявності документів, що надають право на виконання будівельних робіт, та затвердженої проектної документації, отримання яких передбачає погодження з відповідними контролюючими органами дозвільних та проектних умов, в т.ч. містобудівних умови і обмежень забудови земельної ділянки.

Судом першої інстанції був встановлений факт вчинення відповідачем дій, спрямованих на належне оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт приватизації за Договором, та неодноразове звернення до уповноваженого органу з метою погодження містобудівних умови і обмежень забудови такої земельної ділянки, що є необхідними (законодавчо встановленими) передумовами проведення будівництва спірного об'єкта. Зазначені обставини підтверджуються наступними матеріалами справи: договір оренди земельної ділянки від 22.10.2007, рішення Київської міської ради від 23.10.2013 №393/9881, угода про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 30.01..2014, листи Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.07.2014 №7595/0/12/27-14, від 06.08.2014 №7836/0/12/27-14, від 27.08.2014 №262/14/12-3/27-14, від 25.09.2014 №9625/0/12-3/27-14, від 28.11.2014 №9625/1/12-3/27-14, від 23.12.2014 №654/4/12/27-14.

Продовження дії договору оренди спірної земельної ділянки, який закінчився 22.10.2012р., було погоджено з Київською міською радою лише 23.10.2013р. (рішення №393/9881) та реалізовано лише 30.01.2014р. (дата укладення угоди), тобто, у період з 22.10.2012р. по 30.01.2014р. відповідач фактично був позбавлений можливості вчиняти дії щодо отримання дозвільних та проектних документів на будівництво об'єкта приватизації, адже, наявність прав на землю є передумовою їх отримання, зокрема, погодження містобудівних умови і обмежень забудови такої земельної ділянки, що в подальшому тривало майже пів року (з липня по грудень 2014 року), у зв'язку з постійними відмовами Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щоразу з різних підстав.

Крім цього, в процесі перегляду справи в апеляційному порядку відповідачем надано додаткові докази, які підтверджують факт вчинення ним дій щодо будівництва об'єкту, зокрема: концепт зовнішнього виду торгово-розважального і спортивно-оздоровчого комплексу з підземним паркінгом, кінотеатром ім.О.Довженка та житловим будинком з вбудовано-прибудованими приміщенням на проспекті Перемоги, 24 (літ.А), містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на проспекті Пермоги, 24 (літ.А), експертний звіт від 26.02.2016 №3-131-15-ЕП/КО щодо розгляду експертної документації, дозвіл ДАБІ України від 26.05.2016 №ІУ 115161471478 на виконання будівельних робіт, договір генерального будівельного підряду від 27.08.2015 №№ПП01, угоди до договору генерального будівельного підряду, платіжні доручення за період з 02.08.2016 по 20.10.2016 про перерахування авансів на виконання робіт та сплату вартості виконаних робіт на загальну суму 25 285 394,30 грн., фототаблиці будівництва тощо.

За викладених обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач вживав усіх необхідних заходів, спрямованих на виконання зобов'язань, передбачених п. 5.1 Договору, в редакції Договорів №882/1 та №882/2, в частині проведення будівництва об'єкту приватизації.

Таким чином, невиконання відповідачем обов'язку з будівництва об'єкта у встановлені строки було зумовлене несвоєчасним виконанням уповноваженими органами обов'язків з видачі дозвільних та проектних документів, необхідних для початку проведення такого будівництва, що виключає наявність вини відповідача та як наслідок, згідно ст. 614 Цивільного кодексу України, застосування до нього передбаченої відповідальності, в тому числі у вигляді розірвання Договору.

Також судом першої інстанції було вірно встановлено, що всі повністю залежні тільки від відповідача зобов'язання за Договором (сплата коштів за придбання предмету приватизації, збереження робочих місць, проведення державної реєстрації припинення підприємства, реєстрація Договору у відповідних органах місцевих рад) останнім були виконанні належним чином, що підтверджується актом №5 поточної перевірки виконання умов Договору від 07.09.2015р., що свідчить про добросовісність відповідача в частині реалізації Договору.

Місцевим господарським судом було обґрунтовано відхилені доводи позивача стосовно невнесення всієї суми інвестицій, яка передбачена п. 5.1 Договору, в редакції Договору №882/2, оскільки вказана сума включає в себе в т.ч. інвестування безпосереднього будівництва спірного об'єкту, що з незалежних відповідача обставин не здійснювалося, а відтак, посилання позивача на порушення умов Договору в частині невнесення всієї суми інвестицій в будівництво було передчасним. При цьому, під час апеляційного розгляду справи вказана сума інвестицій була внесена, про що зазначено вище.

Отже, наведені обставини свідчать про відсутність вини відповідача, що виключає можливість задоволення позову в частині розірвання Договору з підстав невиконання відповідачем п. 5.1 Договору, а тому судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову в цій частині.

Вимога позивача про повернення спірного об'єкта приватизації є похідною від вимоги про розірвання Договору, тому відмова в позові про розірвання Договору виключає можливість задоволення позову в частині вимоги про повернення відповідного майна.

Крім цього, з доказів, наявних у матеріалах справи, вбачається, що на час розгляду справи стан майна суттєво змінився незворотним чином (стара будівля кінотеатру знесена і здійснюється будівництво торгово-розважального і спортивно-оздоровчого комплексу з підземним паркінгом, кінотеатром ім.О.Довженка та житловим будинком), що унеможливлює як реституцію, так і віндикацію цього майна в первісному стані.

Судом першої інстанції також правомірно відмовлено у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу і пені за неналежне виконання ним зобов'язань за Договором, оскільки судом встановлено, що відповідач вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, а його вина у порушенні виконання зобов'язання, передбаченого п. 5.1 Договору, відсутня.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини" 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи N 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи зі змісту пунктів 32 - 35 рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 "Стретч проти Сполученого Королівства" майном у значенні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 "Стретч проти Сполученого Королівства" встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції", отже розірвання спірного договору призведе до порушення прав відповідача.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2016 у справі № 910/5924/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2017 у справі №910/5924/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/5924/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Л.П. Зубець

С.О. Алданова