Рішення № 65881553, 06.04.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2017 р.Справа № 922/985/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Малого приватного підприємства "Меркурій", м. Лисичанськ до Комунального закладу "Люботинська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів "Дивосвіт"" Харківської обласної ради, м. Люботин про стягнення 642.881,48 грн. за участю представників сторін:

позивач - ОСОБА_1, довіреність б/н від 22.03.2017р.;

відповідач - ОСОБА_2, довіреність №1 від 03.04.2017р.;

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2017 року МПП Меркурій звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом до КЗ Люботинська спеціалізована школа-інтернат I-III ступенів Дивосвіт Харківської обласної ради, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 642.881,48грн. В обґрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 24.03.2016р. №26 в частині повної та своєчасної оплати поставленої позивачем теплової енергії з квітня 2016 року; в якості правових підстав позову вказує на норми ст. ст. 526, 599, 530, 612, 901, 903 ЦК України та ст. ст. 173, 193, 202, 275 ГК України.

Позивач МПП Меркурій позов підтримує. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні, з підстав вказаних у позовній заяві, надав пояснення до позовної заяви (вх. №11496). Крім того, звернувся до суду із заявою (вх. №11572), в якій позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача судового збору в розмірі 9.643,23 грн. та просить судові витрати покласти на позивача.

Представник відповідача проти задоволення позову не заперечує, у відзиві на позовну заяву від 30.03.2017 р. №294 (вх. №10666 від 30.03.2017 р.) разом із доказами для долучення до матеріалів справи, підтверджує наявність заборгованості перед позивачем у обсязі 642.881,48 грн.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між МПП "Меркурій" (теплопостачальник) та КЗ "Люботинська спеціалізована школа-інтернат I-III ступенів Дивосвіт" Харківської обласної ради (споживач, замовник) було укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти від 24.03.2016 р. № 26 (а.с. 47-50).

Відповідно до умов вказаного договору, позивач (теплопостачальник) зобовязався у 2016 році надати послуги за ДК 016:2010-35.30.1 (пара та гаряча вода, постачання пари та гарячої води) за ЄЗС: ДК 021:2015-09320000-8 (пара, гаряча вода та повязана продукція), а саме постачати відповідачу (споживачу) теплову енергію у вигляді пари та гарячої води в потрібних йому обсягах, а відповідач, в свою чергу, зобовязався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.

Вказаний договір набирає чинності з 1 квітня 2016 року і діє до 31 грудня 2016 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення згідно ст. 631 ЦК України (п. 10.1. договору).

Згідно п. 3.1 договору ціна цього договору становить 2.410.000,00 грн. за, в тому числі ПДВ 401.666,66 грн.; Теплопостачальник постачає споживачу протягом року теплову енергію в межах Q рік - 1.557,908 Гкал (додаток № 1 до договору, а.с. 51).

Відповідно до п.4.1. Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати Споживачем після підписання сторонами акту приймання-передачі послуг з постачання теплової енергії.

27 грудня 2016 року між позивачем та відповідачем підписаний акт прийому-передачі наданих послуг по Договору від 24 березня 2016 року №26 Харківська область, м. Люботин, вул. Кооперативна, 38/8 (а.с. 52), з якого вбачається, що позивачем згідно договору від 24 березня 2016 року №26 за період з 01.04.2016р. по 31.12.2016р. були надання послуги відповідачу по ДК 016:1010-35.30.1 (пара та гаряча вода, постачання пари та гарячої води) за ЄЗС: ДК 021:2015-09320000-8 (пара, гаряча вода та повязана продукція) в кількості 415,58 Гкал по тарифу 1289,125 грн. за 1 Гкал без ПДВ.

Відповідно до п.4.3 договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач свої зобовязання за договором виконав у повному обсязі, здійснив відпуск теплової енергії у приміщення відповідача.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач вартість отриманих від позивача послуг з квітня 2016 року в повному обсязі не сплатив, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 24.03.2016р. №26 склала 642.881,48 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно із приписами ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

В ч.1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачеві послуг теплопостачання на суму 642.881,48 грн. Факт одержання послуг та сума заборгованості відповідачем не спростована, доказів оплати послуг наданих позивачем за спірний період сторонами не надано. Натомість, представник відповідача позов визнає. Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків за теплопостачання на 20.02.2017р., підписаний сторонами та скріплений печатками, в якому відображена сума заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 642.881,48 грн. (а.с. 53).

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача в сумі 642.881,48 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача судового збору в розмірі 9.643,23грн. Відтак, в цій частині позовних вимог провадження у справі підлягає припиненню у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 20, 193, 275, 276 ГК України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 629, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального закладу Люботинська спеціалізована школа-інтернат I-III ступенів Дивосвіт Харківської обласної ради (62433, Харківська область, м. Люботин, вул. Кооперативна, 38/8; Банківські реквізити: п/р №35414076039449 в ГУДКСУ у м. Люботині, МФО 851011, код ЄДРПОУ 04591423) на користь Малого приватного підприємства "Меркурій" (93100, Луганська область, м. Лисичанська, вул.. Ворошилова, 5, к. 206; Банківські реквізити: п/р 26003504955000 в ЛФ ПАТ «УкрСибБанк», код ЄДРПОУ 30092436, МФО 351005) заборгованість у розмірі 642.881,48грн.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. Прийняти часткову відмову позивача від позову та припинити провадження в частині стягнення 9.643,23грн. судового збору.

Повне рішення складено 10.04.2017 р.

Суддя ОСОБА_3

/Справа №922/985/17/