Ухвала суду № 65881453, 06.04.2017, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06 квітня 2017 рокуСправа № 921/708/16-г/4 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі головуючої судді Бурди Н.М., судді Сидорук А.М. судді Охотницької Н.В.

розглянув матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд", пр-т. Оболонський, 35-А, оф. 301, м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.ПЛАСТ", вул. Березина, 2, м. Кременець, Тернопільська область

про cтягнення заборгованості в сумі 322 470,20 грн.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, довіреність № 308 від 10.01.17 р.

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ГАЗ.ПЛАСТ" про cтягнення заборгованості в сумі 347 224,01 грн.

Ухвалою суду від 21.11.2016р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 08.12.2016 р., з подальшим неодноразовим відкладенням судового засідання, востаннє на 06.04.2017р.

На адресу суду 06.12.2016 р. надійшли уточнення позовної заяви №25924 від 02.12.2016 р. згідно яких ТОВ"Український лізинговий фонд" просить суд стягнути з ТОВ "ГАЗ.ПЛАСТ" заборгованість в сумі 322 470,20 грн.

Розглянувши уточнення позовних вимог №25924 від 02.12.2016 р., беручи до уваги, що ст. 22 ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, суд розцінив дане уточнення, як заяву про зменшення позовних вимог та задовольнив її як таку, що подана у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а тому даний спір розглядається з врахуванням зменшених позовних вимог.

20.12.2016 р. через канцелярію суду від ТОВ "ГАЗ.ПЛАСТ" подано клопотання б/н від 19.12.2016 р. про залучення до розгляду у справі №921/708/16-г/4 в якості співвідповідача ПАТ "ОСОБА_3 компанія "ОСОБА_2 страхування" та про витребування у позивача додаткових доказів.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.12.2016 р. проти позову заперечив, посилаючись, зокрема, на те, що предмет лізингу - автомобіль НОМЕР_1, 26.02.2016 р. був викрадений та потрапив у ДПТ, а відповідно до п. 5.7. Генерального договору фінансового лізингу № 4130 від 15.12.2015 р. у разі викрадення предмету лізингу нарахування будь-яких платежів згідно з графіком платежів припиняються з дати отримання акта від страхової компанії, за яким випадок викрадення визнано страховим, у зв'язку з чим просить суд відкласти розгляд справи для витребування у позивача договору страхування №108/13-Т/Ц2 від 10.09.2013 р. та вирішення судом питання про залучення до участі у справі іншого відповідача.

03.01.2017р. на адресу суду надійшла заява позивача від 28.12.2016 р., згідно якої останній заперечує проти доводів представника відповідача, наданих в судовому засіданні 20.12.2016 р. щодо предмету лізингу - автомобіля НОМЕР_1, який 26.02.2016 р. був викрадений та потрапив у ДПТ, а також зазначає, що підстави застосовувати п. 5.7 Генерального договору фінансового лізингу № 4130 від 15.12.2015 р. відсутні, оскільки кримінальна справа №607/5467/16-к, в якій ТОВ "Український лізинговий фонд" визнано потерпілим, Тернопільським міськрайонним судом не розглянута, а цивільний позов про стягнення збитків не подавався. У звязку з вищенаведеним позивач проти залучення співвідповідача ПАТ "СК"Арсенал страхування" заперечив, посилаючись на те, що предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості по лізинговим платежам, а не стягнення страхового відшкодування.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.01.2017 р. проти позову заперечив, зокрема, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та уточненнях до нього від 05.01.2017 р., які надійшли на адресу суду 11.01.2017 р. та зареєстровані канцелярією суду за вх. № 3594, та зазначив, що предявлення будь-яких позовів до ТОВ "Газ.Пласт" щодо стягнення лізингових платежів до закінчення розгляду кримінальної справи №607/5467/16-к є передчасним, так як у нього (відповідача) предмет лізингу відсутній, пошкоджений транспортний засіб вилучений на штрафмайданчик, а його повернення можливе лише на підставі письмового звернення власника, яким ТОВ "Газ.Пласт" щодо предмету лізингу не являється.

23.01.2017р. представником відповідача подано клопотання про зупинення розгляду справи №921/708/16-г/4 до закінчення розгляду Тернопільським міськрайонним судом кримінальної справи №607/5467/16-к (головуючий суддя Тернопільського міськрайонного суду Кунцьо С.В.) та вступу вироку в законну силу. При цьому необхідність зупинення провадження відповідач обґрунтовує тим, що предмет лізингу - транспортний засіб Honda Accord, д.н.з. АА69660К, був викрадений 26.02.2016 р. та потрапив у ДПТ і був майже повністю знищений і використанню та відновленню не підлягає, про що свідчить експертиза проведена в рамках кримінального провадження та міститься в матеріалах кримінальної справи №607/5467/16-к (головуючий суддя Тернопільського міськрайонного суду Кунцьо С.В., а після відкриття кримінального провадження за наслідками вчиненого злочину щодо викрадення автомобіля та вчинення ДТП даний автомобіль визнано предметом та обєктом злочину і на нього накладено арешт та обмежено користування чи переміщення ( шляхом розміщення на штраф майданчику). Тому ТзОВ «Газ.Пласт» з моменту скоєння ДТП не могло ні користуватись автомобілем, ні повернути його власнику. На підтвердження викладених у клопотанні обставин відповідачем подано копію клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінальної справи та видачу копій від 05.01.2017р. та ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 24.05.2016р. у справі №607/5467/16-к про призначення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні №12016210010000734.

Крім того, зазначає, що 10 вересня 2013 р. між ОСОБА_3 компанією «ОСОБА_2 страхування» та ТзОВ «Український лізинговий фонд» укладено генеральний договір № 108/13-Т/Ц2 добровільного страхування наземного транспорту (надалі Договір страхування), за умовами якого Страховиком є - Приватне акціонерне товариство «ОСОБА_3 компанія «Арсенал Страхування», а Страхувальником являється - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Український Лізинговий Фонд». Відповідно до умов вказаного Генерального Договору страхування та п. 5 Договору лізингу «СТРАХУВАННЯ» , як невідємного додатку до Договору лізингу, було укладеного Договір «Про страхування» за яким вигодонабувачем є ТзОВ «УЛФ». І оскільки даний автомобіль був застрахований саме у ОСОБА_3 компанії «ОСОБА_2 страхування» (повна цивільна відповідальність «КАСКО») , тому і саме вона (страхова компанія) має відповідати за знищення автомобіля та його неповернення, а право на страхове відшкодування належить вигодо набувачу ТзОВ «УЛФ». За таких обставин справи ТзОВ «Газ.Пласт» вважає, що стягнення лізингових платежів є передчасним до розгляду вищевказаної кримінальної справи , а обставини, встановлені Тернопільським міськрайонним судом в межах розгляду кримінальної справи №607/5467/16-к матимуть суттєве значення для розгляду даного спору.

24.01.2017р. позивачем подано пояснення б/н від 23.01.2017р. з долученими до нього копіями витребуваних ухвалою від 20.12.2016р. документів. Щодо поданого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі позивач зазначає , що 26.02.2016р. дійсно сталася викрадення предмету лізингу за договором фінансового лізингу №4130-01/12/15-Н, а дані про це кримінальне правопорушення було внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016210010000734 26.02.2016 р. Під час розслідування вищевказаного кримінального провадження ТОВ «Український лізинговий фонд» надав згоду на передачу ТОВ «ГАЗ.ПЛАСТ» предмету лізингу на відповідальне зберігання (копія додається). Даний транспортний засіб було забрано із штраф майданчика страховою компанією за власний рахунок, проведено експертизу та передано ТОВ «ГАЗ. ПЛАСТ» .

Доводи ж відповідача про те, що стягнення лізингових платежів є передчасним до розгляду вищевказаної кримінальної справи, позивач вважає невірними, оскільки згідно п. 2.11. Генерального договору Лізингоодержувач не має права вимагати від Лізингодавця якогось відшкодування, відстрочки оплати або зменшення суми лізингових платежів за відповідним Договором у разі перерви (в тому числі пошкодження Предмета лізингу) в експлуатації Предмета лізингу, що виникла після підписання ОСОБА_2 прийому-передачі Предмета лізингу, незалежно від причин виникнення такої перерви, у тому числі в разі порушення державними (іншими компетентними) органами термінів здійснення технічного контролю, зняття з реєстрації та/або видачі документів (свідоцтв, карток, бланків).

Ухвалою господарського суду від 24.01.2017 р. справу № 921/708/16-г/4 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Бурда Н.М., суддя Півторак М.Є. та суддя Сидорук А.М.

15.02.2017р. через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи (вх. № 5967 від 15.02.2017р.) згідно переліку.

Також, 15.02.2016р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача (вх. № 5970 від 15.02.2017р.), згідно поданого клопотання останній зазначає, що між ОСОБА_3 компанією ОСОБА_2 страхування та ТзОВ Український лізинговий фонд укладено генеральний договір № 108/13-Т/Ц2 від 10 вересня 2013р. добровільного страхування наземного транспорту. На виконання цього Генерального Договору страхування між ТзОВ Газ.Пласт і ТзОВ УЛФ та п. 5 Договору лізингу СТРАХУВАННЯ як невідємний додаток до Договору лізингу було укладено Договір Про страхування за яким вигодонабувачем являється ТзОВ УЛФ.

ТзОВ Газ.Пласт у повній мірі оплатило ОСОБА_3 компанії ОСОБА_2 страхування кошти відповідно до полісу №АІ/8966102 Обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів автомобіль - предмет лізингу Honda Accord був застрахований від нещасного випадку і ДТП у Приватному акціонерному товаристві ОСОБА_3 компанія ОСОБА_2 страхування, про що свідчить витяг з Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів. Відтак, останній вважає, що за даним позовом відповідачем у справі має виступати ОСОБА_3 компанія ОСОБА_2 страхування.

У судовому засіданні, яке відбулось 16.02.2017р. у режимі відеоконференції представник позивача позовні вимоги підтримав повністю із підстав, зазначених у позові.

09.03.2017р. у зв'язку із звільненням судді Півторака М.Є. з посади судді господарського суду Тернопільської області, на підставі розпорядження керівника апарату від 09.03.2017р., відповідно до пункту 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, здійснено заміну члена колегії на суддю Сидорук А.М.

06.04.2017р. позивачем подано заяву №УФ-001941 від 04.04.2017р. про заміну ТОВ «Український лізинговий фонд» на його процесуального правонаступника ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» в порядку ст. 25 ГПК України у звязку із заміною кредитора у зобовязанні, підтримана його представником судовому засіданні 06.04.2017р.

Розглянувши вказану заяву та додані до неї документи, заслухавши пояснення представників сторін з цього приводу, колегія суддів вважає за можливе задовольнити її з огляду на те, що:

- відповідно до ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу;

- 17 березня 2017 року відповідно до Договору про відступлення права вимоги № 1 від 17.03.2016р., ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» набуло всі права та обов'язки ТОВ «Український лізинговий фонд», в тому числі і за Договором фінансового лізингу № 4130-01/12/15-Н від 15.12.2015р. (згідно витягу з Додатку №2 до Договору відступлення прав вимоги (цесії) №1 від 17.03.2017р.);

- відповідно до п.2.8. Договору про відступлення права вимоги № 1 ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» замінило ТОВ «Український лізинговий фонд», як сторону кредитора в договорі фінансового лізингу, та набуло статус правонаступника ТОВ «Український лізинговий фонд» у судових процесах та виконавчих провадженнях.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Статтею 513 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, а до нового кредитора переходять права та обов'язки первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вище викладене, в зобов'язанні за Договором фінансового лізингу № 4130-01/12/15-Н від 15.12.2015 р. відбулась зміна кредитора.

І оскільки вказані обставини потребують вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 25 ГПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність проведення заміни позивача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд", ( пр-т. Оболонський, 35-А, оф. 301, м. Київ , ідент. код 37859096) його правонаступником - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» (пр-т. Оболонський, 35-А, оф. 300, м. Київ , ідент. код 41110750).

06.04.2017р. представником відповідача подано клопотання про перенесення справи, у звязку із неможливістю забезпечити його явку у судове засідання, що повинно відбутися 06.04.2017р., у якому, також підтримав подані ним в попередніх судових засіданнях клопотання, у тому числі і про зупинення провадження у справі, та проінформував суд про те, що 28.02.2017р. Тернопільським міськрайонним судом винесено кримінальний вирок у справі №607/5467/16-к із засудженням винуватця ДТП до 7 років позбавлення волі. Крім того, відповідач зазначає, що судом встановлено факт протиправного заволодіння транспортним засобом, що також матиме значення і для розгляду господарським судом справи №921/708/16-г/4. Однак, за інформацією відповідача, вказаний вирок оскаржено в апеляційному порядку та законної сили не набрав.

Представник позивача у судовому засіданні, що відбулося 06.04.2017р., проти зупинення провадження заперечувала, оскільки вважає, що зупинення провадження у даній справі до завершення апеляційного перегляду вироку у справі №607/5467/16-к від 28.02.2017р. необґрунтовано затягуватиме час розгляду спору про стягнення з ТОВ "ГАЗ.ПЛАСТ" заборгованості в сумі 322 470,20 грн.

Розглянувши клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі та подані ним документи на його (клопотання) обґрунтування, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про необхідність його задоволення, приймаючи до уваги наступне:

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

При цьому, п.3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (із змінами) пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Зокрема, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог тощо.

Таким чином, підставою для зупинення провадження у справі є об'єктивна неможливість розгляду господарської справи до вирішення пов'язаної справи іншим судом.

Матеріали справи свідчать , що :

- 15 грудня 2015 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» (надалі за текстом - Позивач або Лізингодавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ГАЗ.ПЛАСТ» (надалі за текстом - Відповідач або Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № 4130-01/12/15-Н (надалі - Договір) до Генерального договору N4130 від 15.12.2015 р.

Згідно п.1.1. Генерального договору фінансового лізингу (надалі - Зміст договору) Лізингодавець (Позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, у тимчасове володіння та користування за плату майно (далі - Предмет лізингу), найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються у відповідному договорі фінансового лізингу, що є невід'ємною частиною Генерального договору, а Лізингоодержувач (Відповідач) зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

16 грудня 2015 р. Позивач відповідно до замовлення Відповідача придбав у свою власність Предмет лізингу (автомобіль HONDA Accord, 2015 року випуску, № шасі LUCCR2660G3300058, № двигуна K24V32000056, № державної реєстрації АА69660К) у постачальника на підставі договору купівлі-продажу № 023/15 від 16.12.2015 року, оплативши 100% ціни у розмірі 900 000,00 гривень. Даний Предмет лізингу був переданий Відповідачу на умовах фінансового лізингу на підставі ОСОБА_2 приймання-передачі від 28.12.2015р. у тимчасове володіння та користування за плату для отримання прибутку (винагороди Лізингодавця), тобто Лізингоодержувач (Відповідач) зобов'язався сплачувати щомісячно лізингові платежі (вартість Предмета лізингу-900 000 гривень) та винагороду Лізингодавця згідно Графіку) до кінця строку Договору до повної виплати усієї суми вартості Предмета лізингу та винагороди Лізингодавця.

Однак, Відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо сплати лізингових платежів, в зв'язку з чим утворилася заборгованість, котра не була погашена Відповідачем добровільно.

Відповідно до ст. 5 ГПКУ, з метою врегулювання спору в досудовому порядку Позивачем, на адресу Відповідача було направлено рекомендованим листом лист-вимогу вих. № 2633-УПК від 30.09.2016 щодо сплати заборгованості, відповіді на який не отримав.

З огляду на вказане позивач звернувся до господарського суду з позовом про примусове стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 322 470 грн 20 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), з яких:

- заборгованість зі сплати лізингових платежів - 227 635 грн 96 коп.;

- пеня в розмірі 14 704 грн 86 коп.;

- З % річних у розмірі 1 462 грн 35 коп.;

- штраф в розмірі 32 376 грн 15 коп.;

- збільшення суми боргу з урахуванням індексу інфляції 1 290 грн 88 коп;

- збитки за неповерненням предмету лізингу у розмірі 45 000 грн 00 коп.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що :

- 26.02.2016 р. предмет лізингу - транспортний засіб Honda Accord, д.н.з. АА69660К, був викрадений та потрапив у ДПТ. Дані про це кримінальне правопорушення було внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016210010000734 26.02.2016 р.

За результатами проведеної в рамках кримінального провадження експертизи встановлено, що автомобіль є повністю знищений і використанню та відновленню не підлягає, а також даний транспортний засіб визнано предметом та обєктом злочину і на нього накладено арешт та обмежено користування чи переміщення шляхом розміщення на штраф майданчику;

- 06.04.2017р. представником відповідача проінформовано колегію суддів про те, що 28.02.2017р. Тернопільським міськрайонним судом винесено вирок у кримінальній справі №607/5467/16-к, у якому судом кваліфіковано дії обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, що завдало великої матеріальної шкоди. Крім того постановлено речовий доказ у кримінальному провадженні транспортний засіб марки «Honda Accord», д.н.з. АА69660К, який зберігається на території спеціального майданчику для тимчасового зберігання транспортних засобів Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області - повернути його законному власнику ТОВ «Український лізинговий фонд». Однак, за інформацією відповідача, підтвердженою у судовому засіданні 06.04.2017р. представником позивача, вказаний вирок Тернопільського міськрайонного суду у справі №607/5467/16-к від 28.02.2017р. оскаржено в апеляційному порядку, тобто зазначений вирок суду у кримінальній справі №607/5467/16-к не набрав законної сили.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. з5 ГПК України, вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили є обовязковим для господарського суду , що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено вирок лише у питанні чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, відтак колегія суддів дійшла висновку, що розгляд даної справи можливо здійснити лише після закінчення перегляду апеляційним судом Тернопільської області вироку Тернопільського міськрайонного суду у справі №607/5467/16-к від 28.02.2017р.

Таким чином, з урахуванням наведеного, провадження у справі №921/ 708/16-г/4 підлягає зупиненню у відповідності до ч.1 ст. 79 ГПК України до набрання вироком Тернопільського міськрайонного суду у кримінальній справі №607/5467/16-к від 28.02.2017р. законної сили.

Іі так як правова оцінка факту заволодіння транспортним засобом (предметом лізингу), стягнення заборгованості за який є предметом розгляду у даній (господарській) справі, має суттєве значення для вирішення спору про стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів та штрафних санкцій у розмірі 322 470 грн 20 коп., а також може вплинути на права і обовязки ПАТ «ОСОБА_3 компанії «ОСОБА_2 страхування» як особи, що здійснила добровільне страхування наземного транспортного засобу марки «Honda Accord», д.н.з. АА69660К (він же предмет договору лізингу), тому колегія суддів з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування усіх обставин справи, суд визнав за необхідне залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 компанію Приватне акціонерне товариство «ОСОБА_3 компанія «Арсенал-Страхування» (вул. Борщагівська, 154, м. Київ, ідент. код 33908322).

На підставі наведеного, керуючись ст. 25, 27. 43, ч. 1 ст. 79, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Здійснити процесуальне правонаступництво, замінивши позивача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд", ( пр-т. Оболонський, 35-А, оф. 301, м. Київ , ідент. код 37859096) його правонаступником - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» (пр-т. Оболонський, 35-А, оф. 300, м. Київ, ідент. код 41110750).

2. Залучити до участі у справі № 921/708/16-г/4 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «ОСОБА_3 компанія «Арсенал-Страхування» (вул. Борщагівська, 154, м. Київ, ідент. код 33908322)., зобовязавши позивача надіслати їй (третій особі) копію позовної заяви №25165 від 08.11.2016р. та додані до неї документи, докази про що надати суду.

3. Провадження у справі №921/708/16-г/4 зупинити до набрання вироком Тернопільського міськрайонного суду у кримінальній справі №607/5467/16-к від 28.02.2017р. законної сили.

Головуюча суддяН.М. Бурда

Суддя Н.В.Охотницька

Суддя А.М.Сидорук