YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Тернопільська область

/

Господарський суд Тернопільської області

Ухвала суду № 65881367, 04.04.2016, Господарський суд Тернопільської області

Дата ухвалення

04.04.2016

Номер справи

921/83/17-г/4

Номер документу

65881367

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

04 квітня 2016 рокуСправа № 921/83/17-г/4УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина", вул. Кривоноса, 2-Б, м. Тернопіль

до відповідача Фермерського господарства "Брати-2", с. Оленівка, Гусятинський район, Тернопільська область

про cтягнення заборгованості в сумі 1 233 562,02 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Перепелюк П.З., довіреність №АГ 29/11/16 від 29.11.16р.;

відповідача: Алексенко С.Л, довіреність № 3 від 20.02.17 р.

Суть справи:

Учасникам судового процесу оголошено склад суду та роз'яснено процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача фермерського господарства "Брати-2", про стягнення заборгованості в сумі 1 233 562,02 грн.

Ухвалою господарського суду від 24.01.2017 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 23.02.2017 року. В подальшому розгляд справи відкладався, востаннє на 13.02.2017р..

У зв'язку з перебуванням судді Бурди Н.М. на лікарняному, розгляд справи у визначений час не відбувся.

Ухвалою суду від 20.03.2017р. розгляд справи відкладено на 30.03.2017р.

28.02.2017р. на адресу суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів (вх. № 6842 від 28.02.2017р.), згідно якого просить суд витребувати в ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області інформацію щодо відображення сторонами справи № 921/83/17-г/4 у податковому обліку (податковій звітності) операції з купівлі-продажу товару згідно накладних № 51 від 09.04.2014р.; № 191 від 22.05.2014р.; № 192 від 22.05.2014р.; № 263 від 17.06.2014р.; № 370 від 04.08.2014р.

Суд, розглянувши клопотання позивача, відхилив його за необґрунтованістю.

Також, позивачем через канцелярію суду подано додаткові пояснення (вх. № 8675 від 30.03.2017р.).

Враховуючи, що сторони в судовому засіданні виявили намір врегулювати спір мирним шляхом, судом в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 04.04.2017р. до 12:00 год.

04.04.2017р. позивачем через канцелярію суду подано для затвердження мирову угоду від 04.04.2017р. (вх.№8889 від 04.04.2017р.).

У судовому засіданні представники сторін підтримали заяву про затвердження мирової угоди від 04.04.2017 року та просять припинити провадження у справі.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

- 04 квітня 2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина" (надалі - Постачальник) та Фермерським господарством "Брати-2" (надалі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 04/04/14-2 (надалі - договір), згідно з умовами якого в строки, визначені договором Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця засоби захисту рослин та/або мікродобрива, стимулятори росту рослин (регулятори росту), насіння (надалі - товар), а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість (п. 1.1. договору );

- найменування товару, його кількість, ціни за одиницю, термін поставки Покупцю, вартість товару загальна, термін оплати, а також інші умови визначаються в специфікаціях - додатках до договору. які є невід'ємною частиною договору (п. 1.2. Договору);

- загальна вартість Договору визначається сумарною ціною всього товару, поставленого Постачальником на виконання умов даного Договору (п.2.2 Договору);

- Покупець проводить оплату вартості Товару шляхом перерахування кошів на рахунок Постачальника у банківській установі. Термін та схема оплати кожної партії товару обговорюються сторонами у кожному конкретному випаду окремо, та відображаються у відповідних специфікаціях-додатках, які є додатками до договору (п.1.3. договору);

- сторони погодили, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання Покупця існують і підлягають сплаті у гривнях. Сума у гривнях, яку Покупець повинен сплатити Постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікаціях) на курс продажу іноземної валюти встановленого філією та/або відділенням банку в якому у Продавця відкрито поточний рахунок на відповідну дату на банківський день, який передує фактичній оплаті Покупцем ціни товару (її неоплаченої частини). Однак, сторони погодилися, що ця умова не застосовується , якщо курс продажу іноземної валюти, встановленого філією та/або відділенням Банку в якому у Продавця відкрито поточний рахунок на відповідну дату на банківський день, який передує фактичній оплаті Покупцем ціни товару (її неоплаченої частини), менший (нижчий) курсу, який був встановлений на день підписання договору, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент підписання договору (п.2.2. договору);

- даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та припиняються належним виконанням умов даного договору сторонами (п.5.1. договору);

- у відповідності до п.7.2.1. договору, Покупець несе відповідальність за затримку з оплатою Постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати;

- додатками №1 від 09.04.2014р., №2 від 09.04.2014р., №3 від 22.05.2014р., №4 від 26.05.2014р., №5 від 10.06.2014р. сторонами погоджено вартість товару відповідно до курсу іноземної валюти та графіки погашення заборгованості.

Як стверджує позивач, на виконання умов Договору Постачальник поставив Покупцю товар на суму 399 253 грн. 66 коп. на підтвердження чого позивачем подано копії видаткових накладних, а саме: №51 від 09.04.2014р. на суму 179 351 грн. 90 коп.; №191 від 22.05.2014р. на суму 51 805 грн. 90 коп.; №192 від 22.05.2014р. на суму 71 510 грн. 40 коп.; №263 від 17.06.2014 р. на суму 74 031 грн. 60 коп.; №370 від 04.08.2014р. на суму 22 553 грн. 86 коп..

Грошові суми 20 000 грн. від 15.01.2016р. та 10 000 грн. від 09.02.2016р. згідно платіжних доручень №33 та №41 зараховані як часткова оплата згідно додатку №1 та видаткової накладної №51.

Станом на 15.11.2016р. жодних інших платежів не поступало, і станом на день підписання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становила 369 253 грн. 66 коп.

Враховуючи, що відповідачем було порушено строки сплати встановлених додатками №1-№5 до договору, позивачем відповідно до п. 2.2. договору проведено перерахунок заборгованості відносно курсу іноземної валюти, у зв'язку з чим розмір заборгованості за поставлений товар, за твердженням позивача складає 756 378 грн. 72 коп.

Направлена позивачем 17.09.2015р. на адресу відповідача претензія №416 від 14.09.2015р. залишена останнім без відповіді та реагування.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 ГК України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами та одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 629 ЦК України).

Частиною другою статті 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Матеріали справи свідчать, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина" та Фермерським господарством "Брати-2" виникли зобов'язання, що випливають із договору поставки, що регулюється положеннями ст.712 ЦК України, в силу яких продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України). Загальними положеннями про купівлю-продаж (параграф 1 глави 54 ЦК України) передбачено право продавця вимагати оплати товару.

У відповідності до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а згідно ч. 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Належне виконання зобов'язань Покупцем щодо своєчасної оплати вартості поставленого товару забезпечено сторонами у п.7.2.1. договору шляхом нарахування штрафу в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) та нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно перерахованих грошових коштів за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно поданого до матеріалів справи розрахунку позивач просить стягнути з відповідача 99 739 грн. 17 коп. штрафу та 352 000 грн. 28 коп. пені.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого до матеріалів справи розрахунку позивач просить стягнути з відповідача 25 443 грн. 85 коп. 3% річних.

В процесі розгляду спору 04.04.2017р. сторонами для затвердження судом подано мирову угоду від 04.04.2017р., укладену між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина" (вул. М. Кривоноса, буд. 2-6, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 37556849), в особі директора Керницького Олега Ігоровича, що діє на підставі Статуту, та відповідачем - Фермерським господарством "Брати-2" (с. Оленівка, Гусятинський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 32967057), в особі директора Пойшлого Михайла Михайловича, що діє на підставі Статуту, враховуючи майнові інтереси один одного та з метою реального виконання відповідачем своїх зобов'язань, домовились про укладення мирової угоди на стадії судового розгляду справи №921/83/17-г/4 господарським судом Тернопільської області на зазначених умовах:

1.Відповідач визнає свої зобов'язання по сплаті суми боргу перед Позивачем, який становить 310 000,00 грн. в повному обсязі.

2.До моменту підписання мирової угоди Відповідач сплатив Позивачу частину суми боргу у розмірі 30 000,00 грн. Решту боргу у сумі 280 000,00 грн. Відповідач зобов'язується та гарантує сплатити Позивачу, шляхом перерахунку безготівкових коштів на рахунок Позивача в строк до 11 квітня 2017року.

3.Відповідач сплачує борг, зазначений у п. 2, за реквізитами:

Отримувач: ТОВ "Агроцентр-Галичина" код ЄДРПОУ 37556849

Найменування банку: ПАТ "КРЕДОБАНК", МФО 325365

Р/р: 2600901781282

Призначення платежу: на виконання Мирової угоди від 4 квітня 2017року.

4.Датою отримання платежу вважається дата зарахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок Позивача.

5.У випадку якщо Відповідач порушить строк виплати зазначений у п.2 даної мирової угоди, він зобов'язується сплатити Позивачу: 100 000,00 гривень штрафу, 350 000,00 гривень пені.

6.Дана мирова угода направляється сторонами до суду для її затвердження.

7.Дана мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження судом і діє до повного виконання зобов'язання, передбаченого цією мировою угодою.

8.Позивач зобов'язується з моменту підписання мирової угоди та у випадку належного її виконання не пред'являти жодних претензій до відповідача щодо виконання останнім умов Договору купівлі-продажу №АГ04/04/14-2 від 04.04.2014року, а саме щодо стягнення з Відповідача 756378,72 грн. вартості товару, 99739,17 грн. штрафу, 352000,28 грн. пені, 25443,85 грн. 3% річних, а також 18503,44 грн. сплаченого судового збору.

9.Ухвала господарського суду Тернопільської області про затвердження даної мирової угоди є виконавчим документом згідно з статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

10.У разі несплати Відповідачем сум боргу у порядку п.2 цієї мирової угоди Позивач має право направити ухвалу суду про затвердження цієї мирової угоди до виконавчої служби для виконання шляхом стягнення з Відповідача суми боргу у розмірі, вказаному у п.2 та п.5 цієї мирової угоди за вирахуванням здійснених Відповідачем платежів за цією мировою угодою, про що Позивач вказує у заяві про відкриття виконавчого провадження.

11.Дана мирова угода укладена у трьох примірниках: один примірник залишається в матеріалах справи №921/83/17-г/4, другий примірник залишається у позивача, третій примірник залишається у відповідача.

Диспозитивні начала господарського судочинства надають сторонам господарського спору право укладати мирову угоду, що безпосередньо передбачено ст. ст. 22, 78 ГПК України.

Мирова угода - розпорядча дія сторін, спрямована на врегулювання господарського спору на взаємоприйнятних умовах та припинення порушеної судом справи. Мирова угода може бути укладена тільки між сторонами і не може бути здійснена іншими особами, які беруть участь у справі.

При цьому Закон передбачає лише застереження щодо дотримання законності цієї процесуальної дії , а саме:

- мирова повинна стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета спору;

- у представників сторін повинні бути повноваження на укладення мирової угоди;

- господарський суд повинен роз'яснити сторонам наслідки затвердження мирової угоди. Останнім є припинення провадження у справі, не допускається повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав.

Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті, а сторони у такий спосіб відмовляються від судового захисту та ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне врегулювання розбіжностей на погоджених умовах. Тобто, мирова угода в господарському судочинстві - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору на умовах, погоджених сторонами.

Проаналізувавши подану сторонами мирову угоду від 04.04.2017р., господарський суд затверджує її як таку, що подана у відповідності до ст. 78 ГПК України, стосується прав і обов'язків сторін щодо предмету спору у цій справі, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів сторін, наслідки її укладення та затвердження відомі сторонам, та припиняє провадження у справі у відповідності до ч. 1 п.7 ст. 80 ГПК України.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача у справі.

На підставі наведеного та керуючись ст. 43, ч. 1 п. 7 ст. 80, ст. 86 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1) Мирову угоду від 04.04.2017р., укладену між позивачем - укладену між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина" (вул. М. Кривоноса, буд. 2-6, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 37556849), в особі директора Керницького Олега Ігоровича, що діє на підставі Статуту, та відповідачем - Фермерським господарством "Брати-2" (с. Оленівка, Гусятинський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 32967057), в особі директора Пойшлого Михайла Михайловича, що діє на підставі Статуту, враховуючи майнові інтереси один одного та з метою реального виконання відповідачем своїх зобов'язань, домовились про укладення мирової угоди на стадії судового розгляду справи №921/83/17-г/4 господарським судом Тернопільської області на зазначених умовах: