Ухвала суду № 65881216, 04.04.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.04.2017 р. Справа № 914/1640/15

За скаргою: Комунального підприємства Бориславводоканал, м. Борислав Львівської області

на бездіяльність: Бориславського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Борислав Львівської області

стягувач (позивач): Публічне акціонерне товариство Львівобленерго, м. Львів

боржник (відповідач): Комунальне підприємство Бориславводоканал, м. Борислав Львівської області

Суддя Морозюк А.Я.

при секретарі Дзедзінській Ю.К.

Представники:

від стягувача (позивача): ОСОБА_1 провідний юрисконсульт

від боржника (відповідача): ОСОБА_2 представник

від Бориславського міського ВДВС ГТУЮ у Львівській області: не зявився

Розглядається скарга Комунального підприємства Бориславводоканал від 07.03.2017 р. на бездіяльність Бориславського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (здана на пошту 10.03.2017 р., надійшла до суду 13.03.2017 р.).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.03.2017 р. скаргу прийнято до розгляду, розгляд скарги в судовому засіданні призначено на 04.04.2017 р.

В судовому засіданні 04.04.2017 представник боржника (відповідача) вимоги скарги підтримав з підстав викладених у скарзі.

Обгрунтовуючи скаргу боржник (відповідач) вказує на те, що постановою Бориславського міського ВДВС ГТУЮ у Львівській області від 09.09.2016 р. відкрито виконавче провадження №52180357 з примусового виконання наказу №914/1640/15, виданого 05.11.2015 р. господарським судом Львівської області на примусове виконання рішення від 12.08.2015 р. у справі №914/1640/15, яким стягнуто з відповідача на користь позивача 1 191 305,22 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 10 653,61 грн. боргу за перетікання реактивної енергії, 87 325,86 грн. пені, 9 038,97 грн. 3% річних, 400 462,41 грн. інфляційних втрат та 35 722,23 грн. судового збору. Оскільки 30.11.2016 р. набрав чинності Закон України від 3 листопада 2016 року № 1730-VIII Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, боржник звернувся до органу державної виконавчої служби з листом від 17.02.2017 р. №128, яким просив закінчити виконавче провадження на підставі п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Проте у відповідь на лист від 17.02.2017 р. №128 Бориславський міський ВДВС ГТУЮ у Львівській області листом від 22.02.2017 р. №392 повідомив про відсутність підстав для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання вказаного наказу (який КП «Бориславводоканал» отримав 01.03.2017 р.). Така бездіяльність органу ДВС на думку боржника (відповідача) є незаконною, оскільки ще до набрання чинності Законом України від 3 листопада 2016 року № 1730-VIII основну заборгованість за поставлену електричну енергію, яка виникла за договором про постачання електричної енергії від 19.02.2008 р. №90133, КП «Бориславводоканал» перед ПАТ «Львівобленерго» на підставі укладених між позивачем та відповідачем договорів від 26.11.2015 р. №67/375-В та №69/375-В про організацію взаєморозрахунків, було погашено за рахунок коштів субвенції, згідно платіжних доручень від 14.12.2015 р. №3 та №4 на загальну суму 2 209 000,00 грн., про що органу ДВС було відомо. Тому відсутність основного боргу за спожиту електричну енергію станом на дату набрання чинності Законом надало боржнику (відповідачу) право на списання пені, інфляційних нарахувань та 3% річних на підставі ст. 4, ч. 2 ст. 7 Закону України від 3 листопада 2016 року № 1730-VIII, про списання яких листом від 17.02.2017 р. №130 також було повідомлено ПАТ «Львівобленерго», як стягувача, що є підставою для закінчення виконавчого провадження №52180357 в порядку п. 16 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, боржник (відповідач) у скарзі просить визнати бездіяльність начальника Бориславського міського ВДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_3 щодо відмови у закінченні виконавчого провадження №52180357 незаконною; Зобовязати начальника Бориславського міського ВДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_3 закінчити виконавче провадження №52180357 з примусового виконання наказу №914/1640/15, виданого 05.11.2015 р. господарським судом Львівської області, на підставі п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Стягувач (позивач) письмового пояснення на скаргу суду не надав. В судовому засіданні 04.04.2017 р. представник стягувача (позивача) в усних поясненнях проти вимог скарги заперечив, зазначив що на даний час немає достатніх підстав для закінчення виконавчого провадження, оскільки відсутні докази того що боржник (відповідач) є внесений до відповідного реєстру згідно Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Бориславський міський ВДВС ГТУЮ у Львівській області явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, письмового пояснення на скаргу суду не надав, причин неявки не повідомив, хоча належно був повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи.

Відповідно до абз. 2 ст. 121-2 ГПК України, скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Таким чином, суд розглядає скаргу за відсутності представника органу державної виконавчої служби за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали скарги та матеріали справи, заслухавши пояснення представників стягувача (позивача) та боржника (відповідача), оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.08.2015 р. у справі №914/1640/15 позов, згідно заяви про зменшення позовних вимог, задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства Бориславводоканал на користь Публічного акціонерного товариства Львівобленерго 1 191 305,22 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 10 653,61 грн. боргу за перетікання реактивної енергії, 87 325,86 грн. пені, 9 038,97 грн. три проценти річних, 400 462,41 грн. інфляційних втрат та 35 722,23 грн. судового збору. В частині стягнення 87 610,48 грн. пені відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 р. рішення господарського суду Львівської області від 12.08.2015 р. у справі №914/1640/15 залишено без змін, апеляційну скаргу Комунального підприємства Бориславводоканал за вих. №477 від 26.08.2015 р. - без задоволення.

На примусове виконання рішення господарським судом Львівської області 05.11.2015 року видано відповідний наказ.

Постановою ВП №52180357 Бориславського міського ВДВС ГТУЮ у Львівській області від 09.09.2016 р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу №914/1640/15, виданого 05.11.2015 р. господарським судом Львівської області про стягнення з Комунального підприємства Бориславводоканал на користь Публічного акціонерного товариства Львівобленерго 1 191 305,22 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 10 653,61 грн. боргу за перетікання реактивної енергії, 87 325,86 грн. пені, 9 038,97 грн. три проценти річних, 400 462,41 грн. інфляційних втрат та 35 722,23 грн. судового збору, якою одночасно накладено арешт на все майно КП «Бориславводоканал» в мажах суми стягнення: 543203,08 грн.

30 листопада 2016 року набрав чинності Закон України від 03.11.2016 року № 1730-VIII Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Листом від 17.02.2017 р. №128 КП «Бориславводоканал» повідомило начальника Бориславського міського ВДВС ГТУЮ у Львівській області про списання на підставі ст. 4, ч. 2 ст. 7 Закону України від 03.11.2016 року № 1730-VIII Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії пені в розмірі 37 325,86 грн. (залишок станом на 08.02.2017 р.), інфляційних нарахувань в розмірі 400 462,41 грн. і трьох відсотків річних в розмірі 9 038,97 грн., нарахованих на заборгованість за спожиту електричну енергію станом на 01.07.2016 р., яку було погашено за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з центрального водопостачання, водовідведення (згідно договорів від 26.11.2015 р. №67/375-В та №69/375-В) у виконавчому провадженні №52180357 з примусового виконання наказу №914/1640/15 від 05.11.2015 р., у звязку з чим просить закінчити виконавче провадження №52180357 в порядку п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Також про списання пені, інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних боржник (відповідач) листом від 17.02.2017 р. №130 повідомив ПАТ «Львівобленерго».

Бориславський міський ВДВС ГТУЮ у Львівській області листом від 22.02.2017 р. №392 (який КП «Бориславводоканал» отримав 01.03.2017 р.) повідомив, що до відділу не надходило повідомлень від стягувача - ПАТ «Львівобленерго» про списання заборгованості зазначеної у листі від 17.02.2017 р. №128, тому у відділу відсутні достатні законні підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження з підстав передбачених п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» з примусового виконання наказу №914/1640/15 виданого 05.11.2015 р. господарським судом Львівської області про стягнення з КП Бориславводоканал на користь ПАТ Львівобленерго 1 191 305,22 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 10 653,61 грн. боргу за перетікання реактивної енергії, 87 325,86 грн. пені, 9 038,97 грн. три проценти річних, 400 462,41 грн. інфляційних втрат та 35 722,23 грн. судового збору.

Боржник (відповідач) вважає таку бездіяльність державного виконавця щодо відмови у закінченні виконавчого провадження №52180357 по примусовому виконанню наказу №914/1640/15 від 05.11.2015 р. незаконною, оскільки основну заборгованість за спожиту електричну енергію КП Бориславводоканал перед стягувачем (позивачем) погашено повністю до набрання чинності Законом України від 03.11.2016 року № 1730-VIII Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, тому суми пені, інфляційних нарахувань та 3% річних є списаними на підставі ч. 2 ст. 7 вказаного Закону, тому виконавче провадження №52180357 підлягає закінченню в порядку п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 3 Закону України від 02.06.2016 р. № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» встановлено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Так згідно із ст. 18 Закону України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 16 ч. 1 ст. 39 Закону України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі погашення, списання згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт списання заборгованості по пені, інфляційних нарахуваннях і трьох відсотків річних ПАТ «Львівобленерго». Долучені до скарги наказ КП «Бориславводоканал» про списання пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від 16.02.2017 р. №12, лист від 17.02.2017 р. №130 з повідомленням ПАТ «Львівобленерго» про списання пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних (докази вручення листа стягувачу відсутні) виконані в односторонньому порядку та не є належними доказами, які б підтверджували факт списання стягувачем заборгованості.

Посилання боржника (відповідача) на ст. 4 та ч. 2 ст. 7 Законом України від 03.11.2016 року № 1730-VIII Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, як на підставу закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу від 05.11.2015 р., суд вважає помилковим, виходячи із наступного.

Статтею 2 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Абзацами 4, 6 ст. 1 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії визначено, - заборгованість, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону(далі - заборгованість): - кредиторська заборгованість перед постачальником електричної енергії підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за електричну енергію, спожиту для виробництва та надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, з постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Згідно з абз. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

Приписами ч. 1 ст. 3 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії встановлено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства (далі - реєстр).

Вказана норма кореспондується з абз. 12 ч.1 ст. 1 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, яким визначено, що учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

З наведених норм випливає, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості шляхом її списання, теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення повинні бути включені до відповідного реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Частиною 2 ст. 3 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії встановлено, що для включення до реєстру підприємства централізованого водопостачання і водовідведення, теплопостачальні і теплогенеруючі організації подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, заяву, до якої додаються: копії установчих документів; копії наявних ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності; копії балансу підприємства (організації) та звіту про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованості станом на 1 липня 2016 року (розрахункова дата) та за останній звітний період; довідка, складена підприємством (організацією) у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської та кредиторської заборгованостей із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату та за останній звітний період; копії актів звіряння взаєморозрахунків; розрахунки обсягів заборгованості з різниці в тарифах та копії протоколів територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах (ця норма не поширюється на теплогенеруючі підприємства, що не постачають теплову енергію населенню).

Відповідальність за повноту та достовірність даних, наведених у поданих документах, несуть учасники процедури врегулювання заборгованості.

Рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, або уповноваженою ним посадовою особою протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви та розміщується на офіційному веб-сайті цього орган.

Отже з наведених норм випливає, що для списання зобовязань з оплати пені, інфляційних нарахувань та 3% річних в порядку Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії підприємство мало набути статуту учасника процедури врегулювання заборгованості, тобто бути включеним до реєстру.

В матеріалах справи відсутні докази включення боржника(відповідача) до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості чи подання документів, визначених частиною 2 статті 3 вказаного Закону, для включення до такого реєстру.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином оскільки боржником не надано суду підтверджуючих документів включення його до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості в порядку передбаченому Законом України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, не надано документів, які б підтверджували факт списання заборгованості ПАТ Львівобленерго, яка обліковується за боржником, тому доводи скаржника викладені в скарзі на бездіяльність державного виконавця Бориславського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, не можуть бути підставою для задоволення скарги, а відтак у задоволенні скарги суд відмовляє.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд-

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні скарги Комунального підприємства Бориславводоканал від 07.03.2017 р. на бездіяльність Бориславського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області - відмовити.

Суддя Морозюк А.Я.