Рішення № 65880433, 23.03.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2017Справа №910/1414/17За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄС Продакшен Груп»

про стягнення 360 564,00 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

Від позивача - ОСОБА_2, представник за довіреністю;

Від відповідача - Авраменко І.В., представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄС Продакшен Груп» в розмірі 360 564,00 грн. за договором №2802/10-ЕС від 28.02.2010.

В подальшому позивачем подані уточнення до позовної заяви, в яких позивач зазначав, що в мотивувальній частині позову позивачем допущено граматичну помилку в номері договору, так замість букви «Є» вказано букву «Е». З огляду на це, в мотивувальній частині позову та розрахунку боргу, доданого до позову, позивач зазначив, що вірним слід вважати наступні реквізити договору №2802/10-ЄС від 28.02.2010, замість №2802/10-ЕС від 28.02.2010.

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що позивачем не надано доказів наявності заборгованості відповідача перед позивачем, надані акти наданих послуг складені позивачем в односторонньому порядку, а тому не підтверджують наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором. Акт звірки взаєморозрахунків не має юридичної сили доказу наявності обов'язку відповідача сплатити грошові кошти.

06.03.2017 Відповідачем подана заява про залишення позовної заяви без розгляду з тих підстав, що предметом позовної заяви є стягнення заборгованості за Договором №2802/10-ЕС від 28.02.2010. Позовна заява від 19.01.2017 підписана Адвокатом Позивача ОСОБА_2, який діє на підставі Договору про надання правової допомоги №1 від 13.01.2017. При цьому, безпосередній зміст Договору №1 є надання правової допомоги по справі за позовом ТОВ «Київські телекомунікаційні мережі» до ТОВ «ЄС Продакшен груп» (ЄДРПОУ 31745458) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій по договору №2802/10-Є від 28.02.2010.

Разом з цим предметом даного позову є стягнення заборгованості за іншим договором №2802/10-ЕС від 28.02.2010, а не Договором №2802/10-Є від 28.02.2010. Таким чином, Адвокат Позивача ОСОБА_2 не уповноважений правами на ведення справи (в тому числі і правами підпису) за позовом про стягнення заборгованості з Відповідача за договором №2802/10-ЕС від 28.02.2010, оскільки діє виключно в межах Договору про надання правової допомоги №1 від 13.01.2017, у зв'язку з чим відповідач просив суд на підставі п.1 ч.1 ст. 81 ГПК України залишити позов без розгляду.

У задоволенні вказаного клопотання суд відмовив з огляду на наступне.

Пунктом 3.5. постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у застосуванні положень пункту 1 частини першої статті 63, а також пункту 1 частини першої статті 81 ГПК України у випадках, коли позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, слід мати на увазі таке.

Якщо господарський суд має сумніви стосовно наявності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень, він у процесі підготовки справи до судового розгляду витребує у позивача докази на підтвердження таких повноважень. У разі їх неподання суд виносить ухвалу про залишення позову без розгляду. Якщо позовну заяву підписано особою на підставі виданої їй довіреності, до заяви має бути додано оригінал або належно завірену копію такої довіреності. У разі коли до позовної заяви, підписаної представником позивача, не додано оригіналу або належно завіреної копії довіреності, але в цій заяві вміщено посилання на номер і дату довіреності, то господарський суд, приймаючи заяву до розгляду, витребує у позивача таку довіреність, а в разі її неподання виносить ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

З огляду на це, адвокат позивача надав суду додаткові докази на підтвердження своїх повноважень щодо підписання позовної заяви та представництва інтересів клієнта у господарських судах усіх рівнів по справі за позовом ТОВ "Київські телекомунікаційні мережі" до ТОВ «ЄС Продакшен груп» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій по договору №2802/10-ЄС від 28.02.2010 року, а саме додаткову угоду№1 від 16.01.2017до Договору про надання правової допомоги №1 від 13.01.2017, згідно з умовами якої адвокат ОСОБА_2 надає правову допомогу в тому числі здійснює представництво інтересів Клієнта в господарських судах усіх рівнів по справі за позовом ТОВ "Київські телекомунікаційні мережі" до ТОВ «ЄС Продакшен груп» (СДРПОУ 31745458) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій по договору №2802/10-ЄС від 28.02.2010 року.

Враховуючи встановлене вище підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.1 ч. 1 ст. 81 ГПК у суду немає.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі» (надалі - Оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄС Продакшен Груп» (надалі - підприємство) укладено договір №2802/10-ЄС (надалі - Договір), згідно з умовами якого на підставі цього договору, позивач здійснює технічне обслуговування та візуальний контроль якості сигналу відповідача, що містить телепрограму «UBR», який розповсюджується через телекомунікаційну мережу позивача.

До вказаного договору сторонами було укладено наступні додаткові угоди: №1 від 01.12.2010, №2 від 26.11.2012, №3 від 10.06.2013, №4 від 31.01.2014, №5 від 07.11.2014, №6 від 28.12.2015, №7 від 28.03.2016.

Відповідно до п. 1.2 Договору технічне обслуговування та візуальний контроль сигналу здійснюється оператором з 01 березня 2010 року до закінчення строку дії цього Договору (п. 6.1 Договору). Оператор гарантує, що телекомунікаційні мережі є його власністю, а укладення цього Договору не суперечить нормам законодавства України та не порушує прав та інтересів третіх осіб (п. 1.3 Договору).

Відповідно до умов п. 2.1.1 Оператор зобов'язується забезпечити належний візуальний контроль якості сигналу.

Згідно з п. 2.2.3 Договору відповідач зобов'язується своєчасно та у порядку визначеному цим договором проводити розрахунки.

Пунктом 3.1 Договору за технічне обслуговування та візуальний контроль якості сигналу (п. 1.1 даного Договору) відповідач щомісяця сплачує позивачу 4 166,67 грн., крім того ПДВ 833,33 грн., а всього до сплати 5 000,00 грн.

Додатковою угодою №6 від 28.12.2015 сторони внесли зміни до п. 3.1 Договору та виклали його в наступній редакції: «за технічне обслуговування та візуальний контроль якості сигналу (п. 1.1 даного Договору) відповідач сплачує позивачу щомісячну винагороду за період з 01.01.2016 по 31.03.2013 - 25000,00 грн. включно.

Додатковою угодою №7 від 28.03.2016 сторони внесли зміни до п. 1.1, 3.1 Договору та виклали їх в наступній редакції: « 1.1. На підставі цього договору Оператор здійснює технічне обслуговування та візуальний контроль якості сигналу Підприємства, що містить телепрограму; «UBR», який розповсюджується через телекомунікаційну мережу Оператора у м. Київ, м. Фастів, ш. Біла: Церква, м, Обухів та м. Українка Київської обл., м. Чернівці, м. Львів та м. Трускавець. м. Добротвір Львівської обл. Україна. За технічне обслуговування та візуальний контроль якості сигналу (п. 1.1 даного Договору) відповідач сплачує позивачу щомісячну винагороду за період з 01.04.2016 по 31.12.2016 - 90 141,00 грн. включно». Також, вказаною додатковою угодою №7 до Договору сторони погодились додати до Договору п. 3.4. та викласти його в наступній редакції «розрахунки підприємства з оператором здійснюються в національній валюті України. Датою оплати за надані послуги вважається дата надходження грошових кошів на поточний рахунок оператора».

Відповідно до п. 6.1 Договору даний договір набирає чинності з 01 березня 2010 року та діє до 28 лютого 2011 року.

Додатковою угодою №3 до Договору сторони досягли згоди нести зміни в п. 6.1 Договору та виклали його в наступній редакції: «Даний договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2013 року, якщо жодна із сторін не заявить письмово про припинення договірних зобов'язань за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії Договору, він автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік без оформлення додаткових угод».

Листом від 0.12.2016 за вих. №249/5 відповідач повідомив позивача про припинення дії Договору з 01.01.2017.

Як встановлено судом на виконання умов Договору позивач надав послуги відповідачу щодо здійснення контролю якості сигналу зображення на звуку з метою функціонування телепрограми, проведення трансляції (прямої трансляції, ретрансляції) телепрограми «UBR» за період з вересня - грудень 2016 року, проте відповідач за вказаний період свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг не виконав, що і стало причиною звернення позивача з вказаним позовом до суду.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч. 1 ст. 903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Позивач в якості доказів наявності у відповідача заборгованості за спожиті за Договором послуги надав суду: Акт наданих послуг №657 від 30.09.2016 на суму 90 141,00 грн., Акт наданих послуг №736 від 31.10.2016 на суму 90 141,00 грн., Акт наданих послуг №817 від 30.11.2016 на суму 90 141,00 грн., акт наданих послуг №892 від 31.12.2016 на суму 90 141,00 грн.

Вказані акти за спірний період (вересень-грудень 2016 року) не підписані з боку відповідача, у зв'язку з чим відповідач заперечує наявність основної заборгованості.

Суд критично ставиться до заперечень відповідача в цій частині, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що спірні акти наданих послуг були надіслані позивачем на адресу відповідача з метою їх підписання. На підтвердження доказів надіслання актів наданих послуг за спірний період (вересень-грудень 2016 року) позивачем надано суду опис вкладення у цінний лист від 15.02.2017, чек на підтвердження факту надання поштових послуг від 15.02.2017 №1176, список згрупованих поштових відправлень листів цінних (№ відправлення 0200239995070) та скріншот з електронної бази даних УДППЗ «Укрпошта», згідно відомостей якої акти отримані відповідачем 17.02.2017.

Жодних аргументованих причин відмови у підписанні актів наданих послуг відповідачем не наведено, акти не повернуто.

В такому разі Відповідач виступає як боржник Позивача на предмет прийняття належним чином наданих послуг (тобто підписання актів) та оплати їх. Тобто не підписуючи акти Відповідач не виконує свої зобов'язання по Договору належним чином, а отже порушує свої зобов'язання щодо належного їх виконання, відповідно до умов договору та вимог цього чинного законодавства.

У зв'язку з відсутністю у Відповідача аргументованих причин відмови у підписанні актів, слід вважати, що відповідні послуги за вересень-грудень 2016 року прийняті Відповідачем з урахуванням належного виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором.

При цьому, відповідно до пункту 3.2. Договору обов'язок оплати виникає у Відповідача після 15 числа місяця наступного після закінчення звітного місяця. Отже по причині відсутності вмотивованих причин відмови Відповідачем у поверненні актів, за умови, що обов'язок Відповідача по оплаті виникає по факту закінчення звітного місяця, це не звільняється відповідача від обов'язку оплатити надані послуги.

Отже, за висновком суду з огляду на те, що у спірний період (вересень - грудень 2016 року) Договір діяв, доказів щодо не споживання відповідачем послуг суду не надано, враховуючи виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором, визначених п. 1.1 Договору та відсутності мотивованої відмови відповідача від підписання актів наданих послуг, суд дійшов висновку про те, що відповідач свої зобов'язання по сплаті наданих послуг виконував неналежним чином.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що у відповідача перед позивачем є прострочена заборгованість за надані за Договором послуги за період з вересня 2016 року по грудень 2016 року в розмірі 360 564,00 грн.

Окрім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків за період з січня 2016 року по жовтень 2016 року, який підписано обома сторонами та згідно якого відповідачем документально засвідчено наявність перед позивачем заборгованості станом на 31.10.2016 в розмірі 270 423,00 грн. Отже, вказаним актом відповідач підтвердив та зафіксував стан розрахунків між сторонами станом на 31.10.2016 щодо наявності перед позивачем заборгованості в розмірі 270 423,00 грн.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за Договором, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 360 564,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо адвокатських витрат.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 44 ГПК України до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1)договір про надання правової допомоги; 2)довіреність; 3)ордер; 4) доручення орган (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Враховуючи положення п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Як встановлено судом, 13.01.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі» та адвокатом ОСОБА_2 було укладено Договір про надання правової допомоги №1, відповідно до п. 1.2 Договору безпосередній зміст правової допомоги полягає в наданні консультацій і роз'яснень з правових питань, складанні процесуальних та інших необхідних документів, правового характеру, спрямованих на забезпечення захисту та реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також представництва інтересів Клієнта в господарських судах усіх рівнів по справі за позовом ТОВ "Київські телекомунікаційні мережі" до ТОВ «ЄС Продакшен шуп» (ЄДРПОУ 31745458) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій по договору №2802/10-Є від 28.02.2010.

Також, суду надано додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги №1 від 13.01.2017, згідно якого внаслідок орфографічної помилки, допущеної в п. 1.2 Договору, сторони погодили пункт 1.2. Договору викласти в наступній редакції: «безпосередній зміст правової допомоги полягає в наданні консультацій і роз'яснень з правових питань, складанні процесуальних та інших необхідних документів правового характеру, спрямованих на забезпечення захисту та реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також представництва інтересів Клієнта в господарських судах усіх рівнів по справі за позовом ТОВ "Київські телекомунікаційні мережі" до ТОВ «ЄС Продакшен груп» (ЄДРПОУ 31745458) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій по договору №2802/10-ЄС від 28.02.2010 року. Будь-які дії вчинені Адвокатом протягом терміну дії Договору та направленні на виконання його умов, вважаються дійсними та такими, що вчинені Адвокатом з дотриманням прав визначених пунктом 1.3. Договору».

Матеріалами справи також підтверджено, що позивачем було сплачено 37 000,00 грн. на оплату послуг адвоката, про що свідчить платіжне доручення №1073 від 19.01.2017.

Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість стягнення на користь позивача сплачених витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 37 000,00 грн., зважаючи на надані докази, судом встановлено, факт укладення позивача з ОСОБА_2 договору №1 на надання правової допомоги та додаткової угоди №1 від 16.01.2017 до договору про надання правової допомоги №1 щодо надання послуг позивачу за позовом ТОВ «Київські телекомунікаційні мережі» до ТОВ «ЄС Продакшен груп» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій по договору №2802/10-ЄС від 28.02.2010, факт оплати послуг адвоката підтверджується платіжним дорученням №1073 від 19.01.2017 на суму 37000,00 грн., ордером, серією КВ№094803 та свідоцтвом на право зайняття адвокатською діяльністю №5465 виданого на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 05.12.2013 №14, підтверджується право на зайняття адвокатської діяльністю. Вказаний адвокат брав учать у призначених судових засіданнях.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄС Продакшен Груп» (03127, м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 120, корпус 1, ідентифікаційний код 31745458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі» (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, поверх 3, ідентифікаційний код 30931228) 360 564 (триста шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят чотири) грн. основної заборгованості, 5 408 (п'ять тисяч чотириста вісім) грн. 46 коп. судового збору, 37 000 (тридцять сім тисяч) грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 05.04.2017

Суддя І.І. Борисенко