Ухвала суду № 65879956, 05.04.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 квітня 2017 року Справа № 915/531/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Самусенко С.С.,

Плюшка І.А.,

розглянувши касаційну скаргу Баштанської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 р. у справі № 915/531/15 господарського суду Миколаївської області за позовом Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія-Агро", третя особа: Головне управління державної казначейської служби України у Миколаївській області про стягнення 1 446 177, 91 грн.,-

В с т а н о в и в :

Подана Баштанською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - Заявник) касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Статтею 4 Закон України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання позовної заяви), встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", було встановлено розміри ставок судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру (2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат).

Як видно з матеріалів справи, касаційна скарга Заявника на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 р. вже поверталась без розгляду ухвалами Вищого господарського суду України від 13.04.2016 р. на підставі п.п. 3,4 ст. 1113 ГПК України, 04.07.2016 р. на підставі п. 4 ст. 1113 ГПК України, 06.02.2017 р. на підставі п. 4 ст. 1113 ГПК України.

Разом з цим, Заявник вчетверте звернувся з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 р., при цьому в якості доказу сплати судового збору надано платіжне доручення № 790 від 23 листопада 2016 року про сплату 26031,20 грн. судового збору, що не відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судовий збір" зі змінами, які набрали чинності 01.09.2015 р.

Водночас, Заявником подано клопотання про відстрочення сплати недоплаченого судового збору у розмірі 8 677,07 грн. з посиланням на те, що Заявник не має можливості сплатити судовий збір, у зв'язку з тим, що неналежний майновий стан цього державного органу перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Статтею 8 ЗУ "Про судовий збір" передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити його від сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, вказаною статтею Закону передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі.

Колегія суддів вважає, що заява про відстрочку сплати судового збору не підлягає задоволенню оскільки Заявником, не наведено переконливих доводів, що фінансове становище останнього робить неможливим на теперішній час сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Крім того, з поданого клопотання не вбачається, що у Заявника до ухвалення рішення у справі з'явиться можливість сплатити судовий збір, встановлений ст. 8 ЗУ "Про судовий збір".

Пунктом 4 частини 1 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити в задоволенні клопотання Баштанській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про відстрочення сплати судового збору при поданні касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 р. у справі № 915/531/15.

2. Касаційну скаргу Баштанської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 р. у справі № 915/531/15 господарського суду Миколаївської області повернути без розгляду.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Самусенко С.С.

Плюшко І.А.