Ухвала суду № 65879743, 29.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А

Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження № 22-ц/796/12 /2017 р. Головуючий у 1 інстанції - Демидовська АІ.

Справа № 760/12435/15-ц Доповідач - Мараєва Н.Є

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2017 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду м.Києва в складі :

Головуючого - Мараєвої Н.Є.,

Суддів - Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.

При секретарі - Гарматюк О.Д.

Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві

Цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення (заочне) Солом'янського районного суду м. Києва від 23 лютого 2016 р.

в справі за позовом ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1

про передачу предмета застави в заклад

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши

матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

В с т а н о в и л а :

Рішенням (заочне) Солом'янського районного суду м. Києва від 23 лютого 2016 р. задоволено позов ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про передачу предмета застави в заклад.

Так, передано в заклад ПАТ «КБ «ПриватБанк» автомобіль марки «DAEWOO», модель - Nexia, рік випуску - 2007, тип ТЗ - легковий седан, р.н. НОМЕР_1 та комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію ТЗ (технічний паспорт), що належить на праві власності ОСОБА_1; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить це рішення скасувати, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема, що суд неповно з»ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Солом"янського районного суду м.Кива від 13.12.2916 р. відмовлено в постановленні по даній справі додаткового рішення.

Вказана ухвала в апеляційному порядку сторонами не оскаржена.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 19.10.2007 р. між ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №K2U0AN04180136, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит на суму 15016,12 дол.США, строком до 17.10.2014 р., зі сплатою 1,25 відсотків на місць на суму залишку заборгованості за кредитом.

Також між ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладеного договір застави рухомого майна K2U0AN04180136 від 19.10.2007 р., відповідно до якого ОСОБА_1 передав позивачу, в забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором автомобіль марки «DAEWOO», модель - Nexia, рік випуску - 2007, тип ТЗ - легковий седан номер кузова/шасі - НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1. Погашення кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватись позичальником щомісяця у розмірі та в строки визначені кредитним договором.

Оскільки, відповідач взятих на себе зобов'язань за договором належним чином не виконував, чим порушив умови укладеного договору, в нього виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 15.05.2012 р. становила 9163,80 дол.США, що еквівалентно 77129,70 грн.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва суду від 12.12.2012 р. позов ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення - задоволено частково, звернено стягнення на предмет застави - автомобіль DAEWOO», модель - Nexia, рік випуску - 2007, тип ТЗ - легковий седан, номер кузова/шасі - НОМЕР_2, реєстраційний номер - НОМЕР_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №K2U0AN04180136 від 19.10.2007 р., в сумі 9163,80 (дев'ять тисяч сто шістдесят три) дол.США шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ «КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1, 2 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.19 ЗУ "Про заставу" визначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно ч.1 ст.20 ЗУ "Про заставу" визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо на момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Частиною 6 ст.20 вказаного Закону встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Згідно ч.1 ст.24 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечуваного обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Згідно п.4 ст.25 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст.26 цього Закону.

Згідно п.1 ч.1 ст.26 цього Закону визначено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Згідно ч.2 ст.28 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача (заклад).

Тому, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог, що в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором K2U0AN04180136 від 19.10.2007 р., відповідно до якого ОСОБА_1 зобовязаний передати позивачу, в забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором автомобіль марки «DAEWOO», модель - Nexia, рік випуску - 2007, тип ТЗ - легковий седан номер кузова/шасі - НОМЕР_2, реєстраційний номер - НОМЕР_1, та комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобілю марки «DAEWOO», модель - Nexia, рік випуску - 2007, тип ТЗ - легковий седан номер кузова/шасі - НОМЕР_2, реєстраційний номер - НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1

Тому, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд дійшов обгрунтованого висновку, що вимоги позивача про передачу йому предмета застави в заклад грунтуються на вимогах закону та підлягають задоволенню, тому, порушене право позивача підлягає захисту.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо часткового задоволення позову.

Згідно ст.60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом повно з»ясовано обставини справи, дана належна оцінка доказам.

Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 23 лютого 2016 р. - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :