Постанова № 65879675, 10.04.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 квітня 2017 року письмове провадження № 826/2059/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О. розглянувши адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Аврора»доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС в м.Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішеньВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Аврора» (надалі - позивач, товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.09.2016 №№ 0003052204, 0003082204.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками акта перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Податкового кодексу України при визначенні суми податкового кредиту та витрат є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечував, при цьому посилаючись на те, що під час проведення перевірки встановлено господарські взаємовідносини позивача з підприємствами, які на думку податкового органу, мають ознаки фіктивності. А тому, правочини, що укладені між позивачем та контрагентами є такими, що не мали на меті настання реальних наслідків, а у позивача відсутнє законне право на віднесення сум по спірним правовідносинам до податкового кредиту та витрат. За таких обставин, податковий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Сторонами заявлене спільне клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Справа розглянуту в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.4 ст.122 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

15 вересня 2015 року відповідачем, на підставі акта перевірки № 1036/26-53-22-04-21/24370724 від 28.08.2015, прийнято наступні оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- 0003082204, яким позивачу за порушення п.135.4 ст.135, пп.139.1.9 п .139.1 ст.139 Податкового кодексу України, зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 045 950 грн.;

- 0003052204, яким позивачу за порушення п. 198.1, п.198.3 та п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2, п.201.6 та п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» всього в сумі 309 285 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 206 190 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 103 095 грн.

Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень відповідача, збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, а також зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток ґрунтується на обставинах безтоварності господарських операцій між позивачем і ТОВ «Клінінгова компанія «Ден», ТОВ «Клінінговий спешл Сервіс» та ТОВ «Я.Д.».

Безтоварність господарських операцій, в свою чергу, обґрунтовується контролюючим органом тим, що по ланцюгу постачання щодо вказаних контрагентів ДПІ отримало податкову інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП «Трістар-Торг», ТОВ «Клінінг Брок», ТОВ «Укроптторг-2014»; у зв'язку з неможливістю надання ТОВ «Клінінг Спешл Сервіс» та ТОВ «Клінінгова компанія «Ден» послуг з прибирання, оскільки юридична адреса ТОВ «Клінінг Спешл Сервіс» - м.Біла Церква, в той час як об'єкт прибирання знаходився в м.Києві; ТОВ «Клінінгова компанія «Ден» здійснювало придбання послуг, тобто на умовах субпідряду залучало ТОВ «Клінінг Спешл Сервіс», яке в свою чергу, знаходилось в м. Біла Церква.

Інших обставин збільшення позивачу сум грошових зобов'язань та зменшення суми від'ємного значення акт перевірки в собі не містить.

Не погоджуючись з обґрунтованістю зазначених доводів контролюючого органу та, як наслідок, правомірністю податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Позивач є юридичною особою зареєстрованою у встановленому законом порядку, на праві власності йому належить будівля торгівельно-розважального комплексу з авто паркінгом загальною площею 39499,40 кв.м., яка знаходиться за адресою : м. Київ, бул.Перова, буд.36, торгівельна марка «Торговий центр «Квадрат»».

Судом встановлено, що 04.01.2013 між позивачем та ТОВ «Клінінг Спешл Сервіс» № 03113К укладено договір надання послуг, відповідно до умов якого позивач (замовник) доручає, а ТОВ «Клінінг Спешл Сервіс» (виконавець) зобов'язується на свій ризик, власними силами виконувати роботи по генеральному прибиранню виробничих та невиробничих приміщень, на території торгівельно-розважального центру «Квадрат», який знаходиться за адресою : 02139, м.Київ, бул.Перова, буд.36, згідно з переліком робіт, що передбачені згідно додатку № 1 доданого договору.

Згідно п.3.1 даного договору, оплата робіт за даним договором складає 66 666,67 грн. загальна вартість робіт по генеральному прибиранню в місяць по даному договору складає 80 000,00 грн. роботи виконуються в термін, узгоджений сторонами згідно акту виконаних робіт.

Відповідно до п.4.1 даного договору здача-прийом виконаних робіт оформляється згідно акту-прийому робіт.

Відповідно до додатку №1 до договору про надання послуг №03113К від 04.01.2013, основа генерального прибирання внутрішніх приміщень включає: хімічну мийку сходів, хімічну чистку та поліровку плитки на підлозі, санітарну обробку туалетів, протирання та видалення забруднень з важкодоступних поверхонь меблів (столів, журнальних столів, стелажів, сейфів) для переміщення меблів; видалення окислів, нальотів, слідів іржі з сантехніки і зовнішніх частин підводки в туалетах.

Виконання контрагентом взятих на себе зобов'язань підтверджується належним чином завіреними копіями актів здачі приймання робіт (надання послуг) №К-00000607, № К-00000757, які наявні в матеріалах справи

Податковий кредит сформовано позивачем на підстав належним чином оформлених податкових накладних №30 від 11.07.2014 на загальну суму 80 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 13 333,33 грн, № 6 від 07.08.2014 на загальну суму 80 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 13 333,33 грн, №23 від 10.09.2014 на загальну суму 80 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 13 333,33 грн, які зареєстрована в ЄРПН.

Також між позивачем (замовник) та ТОВ «Клінінг Спешл Сервіс» (виконавець) 16.05.2014 укладено договір про надання послуг № 16-05/01, відповідно до умов якого виконавець бере на себе обов'язки по наданню послуг з ремонту внутрішніх приміщень ТРЦ «Квадрат» за адресою : м.Київ, бул.Перова, буд.36. Послуги надаються згідно з додатком 1 та 2 до цього договору. Замовник забезпечує необхідні умови для надання послуг та сплачує вказані послуги.

Згідно п. 3.2 даного договору загальна вартість договору згідно з додатком 2 складає 147 000,00 грн.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано до матеріалів справи : локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1, підсумкову відомість, договірну ціну, акт № 00000608 здачі-приймання робіт (надання послуг), податкову накладну № 31 від 11.07.2014.

Факт оплати згідно даних договорів сторонами не заперечується.

01.06.2011 між позивачем (замовник) та ТОВ «Клінінгова компанія «Ден» (виконавець) укладено договір про надання послуг № 01-06/2, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню комплексу робіт з прибирання торгівельно-розважального центру «Квадрат», розташованого за адресою: м.Київ, бул. Перова, 36, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити роботи.

Відповідно до додаткової угоди №1 до договору про надання послуг від 01.06.2011 сторони домовилися доповнити і викласти п. 3.2.1. договору в такій редакції:

Договірна вартість генеральних робіт в місяць становить - 66 666,67 грн. Крім того ПДВ (20%) становить - 13333,33 грн. Загальна договірна вартість генеральних робіт в місяць за даним договором складає 80 000 грн.

Генеральне прибирання включає:

- хімчистка шкіряних меблів;

- Хімчистка ковроліна, видалення плям з меблів;

- Хімічна мийка сходів;

- Хімічна чистка та полірування плитки для підлоги;

- Санітарна обробка туалетних кімнат.

Додаток № 1 до договору № 01-06/2 від 01.06.2011 перелік робіт з прибирання торгово-розважального центру «Квадрат», розташованого за адресою: м. Київ, бульвар Перова, 36 : винесення сміття на сміттєзвалище - щодня, машинна мийка підлогових покриттів із застосуванням хімічних засобів - щодня, комплексне прибирання санвузлів - щодня, чищення та натирання металевих поверхонь - щодня, прибирання місць загального користування - щодня, забезпечення туалетних кімнат засобами гігієни замовника - щодня, забезпечення сміттєвих кошиків одноразовими мішками - щодня, вологе прибирання горизонтальних поверхонь - щодня, протирання дверей, стін, скла, колон і т.д - щодня, протирання вікон - щодня, підтримуюче прибирання - щодня, очищення сміттєвих кошиків, а також забезпечення одноразовими мішками - щодня, вологе прибирання ескалаторів - щодня, генеральне прибирання ескалаторів - 1 раз в квартал. Щоденне прибирання зовнішньої території : підмітання тротуарних доріжок і прилеглої території та прибирання піску з прилеглої території - щодня, забезпечення урн одноразовими мішками - щодня, очищення і миття урн, а також видалення всіх забруднень навколо урн - щодня, вологе прибирання центрального входу в будівлю, чистка та натирання металевих поверхонь - щодня, збір і винесення сміття до сміттєзбірника - щодня, прибирання снігу та льоду в зимовий період - щодня.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано до матеріалів справи : технологічні карти, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні, податкові розрахунки. Факт оплати сторонами не заперечується.

23.12.2013 між позивачем (замовник) та ТОВ «Я.Д.» (виконавець) укладено договір № 01/2014/01, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги по організації і проведення рекламних акцій та (або) рекламних програм, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати роботи.

Згідно п.4.1 договору прийом наданих послуг здійснюється після підписання сторонами акту наданих послуг після закінчення терміну їх надання.

Додатковою угодою № 12 від 24.11.2014 до договору про надання послуг № 01/2014/01 від 23.12.2012 визначено перелік послуг, які виконавець підтверджується надати на виконання умов даного договору, зокрема: розробку та розміщення рекламних щитів, проведення лялькових вистав, проведення промо-акцій.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано до матеріалів справи : додаткові угоди до договору, акти наданих послуг, податкові накладні, податкові розрахунки, звіти про хід проведення рекламної кампанії, фото-звіти про хід проведення рекламних кампаній, лялькових вистав, тощо, копій із газет, доказів тривалості господарських відносин позивача із ТОВ «Я.Д.».

Відповідачем, в свою чергу, не надано доказів на підтвердження того, що підприємства-контрагенти не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям та не вчиняли фактичних дій, спрямованих на виконання таких зобов'язань.

З боку контролюючого органу не надано інших доводів та доказів, які б містили обґрунтовані сумніви щодо реального характеру поставки позивачу від ТОВ «Я.Д.» вказаних послуг.

Посилання ДПІ на неможливість надання ТОВ «Клінінг Спешл Сервіс» та ТОВ «Клінінгова компанія «Ден» послуг з прибирання, з причин, шо юридична адреса ТОВ «Клінінг Спешл Сервіс» - м.Біла Церква, в той час як об'єкт прибирання знаходився в м.Києві підлягають відхиленню, адже нормами Податкового кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» суб'єкту господарювання не заборонено провадження власної господарської діяльності за іншим місцем (адресою), а ніж адреса реєстрації (юридична адреса). При цьому, ТОВ, як юридичні особи, самі по собі не можуть надавати послуги/виконувати роботи без залучення фізичних осіб, які відповідно до ст. 33 Конституції України вільні у пересуванні, в тому числі, мають право вільно пересуватись з м. Біла Церква до визначеного місця виконання робіт, в даному випадку, м. Києва.

Таким чином податковий орган прийшов до хибного висновку при оцінці змісту та обсягу господарських операцій, що вказані в документах платника податку, безпідставно зазначив про відсутність об'єкту оподаткування по спірним господарським операціям, оскільки не можливо стверджувати про виявлення порушень норм податкового законодавства як контрагентами позивача так і третіми особами, з якими позивач у взаємовідносини не вступав.

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

Відповідно до пункту 44.1., пункту 44.2. статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (підпункт 14.1.27. пункту 14.1. статті 14 Кодексу).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2. статті 138 Податкового кодексу України).

За приписами підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. «а» ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Таким чином, податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту.

Між тим, наявність податкових накладних не є вичерпною обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту та витрат, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит є реально здійснені господарські операції, на підставі яких сформовано використані в бухгалтерському обліку документи, зокрема й податкові накладні.

У спорі, що розглядається, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

В розумінні ст.16 ПК України, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та витрат, якщо він діяв достатньо обачливо.

ПК України не містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов'язання з ПДВ як наявність розбіжностей між податковим кредитом покупця та податковими зобов'язаннями відповідача, та/або наявністю висновку посадової особи податкового органу щодо ознак «фіктивності» контрагента, а фактичність господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується належним чином завіреними копіями доказів, що наявні в матеріалах справи.

В свою чергу представником відповідача не надано доказів прийняття податкових повідомлень-рішень відносно контрагентів позивача, якими б збільшувались суми грошових зобов'язань по ПДВ. За таких підстав доводи, викладені в акті перевірки позивача, є лише думкою певної посадової особи, відповідальної за складання таких актів і не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентом недійсними та не можуть одночасно бути достатніми доказами «безтоварності»/неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентом.

Частина 1 ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

Як вбачається з пояснень позивача, а зворотного акт перевірки не містить, на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентом і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагент позивача, як юридична особа був внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та був зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту/витрат, однак таких обставин в ході розгляду даної справи встановлено не було.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Вищевказана позиція Окружного адміністративного суду м. Києва узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» № 3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні від 18.03.2010 у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії. При цьому у п. 23 даного рішення Європейський суд з прав людини наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника податку на додану вартість, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Втім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Аналогічна позиція підтверджується численною судовою практикою у відповідних справах (ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.02.2013 № К/9991/64614/11, від 16.03.2013 № К/800/9087/13).

В порушення положень ст. 7, Глави 6, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69-71, 94, 122, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврора» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 15.09.2016 №№ 0003052204, 0003082204.

3. Стягнути судові витрати в сумі 20 328,53 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврора» (код ЄДРПОУ 24370724) шляхом їх безспірного списання з рахунків ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві, за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.О. Арсірій