Постанова № 65879465, 05.04.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 квітня 2017 р. Справа № 814/215/17

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, доПриватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорова Марина Євгенівна, треті особиТовариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія" "Вектор Плюс", Служба у справах дітей Миколаївської міської ради, Виконавчий комітет Миколаївської міської ради ОСОБА_3 провизнання протиправним та скасування рішння від 29.04.2015р. індексний номер 21026230, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової М.Є., як державного реєстратора, про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса як державного реєстратора від 29.04.15 №21026230 про реєстрацію права власності на квартиру позивача за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс».

Свої позовні вимоги, позивач обґрунтував, по-перше, тим, що у приватного нотаріуса відсутні повноваження на здійснення реєстраційних дій поза межами вчинення нотаріальних дій відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а по-друге, забороною здійснення таких дій Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень не надав.

Третя особа - ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» проти позову заперечувала. По-перше, на думку факторингової компанії, зазначений спір взагалі не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства (постанова ВСУ від 14.06.16 по справі № 21-41а16), по -друге, відповідно до п.2 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нотаріус є державним реєстратором, і його повноваження як державного реєстратора не обмежені лише проведенням нотаріальних дій. По-третє, третя особа, послалася на те, що обмеження встановлені Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», не застосовуються до цього випадку, оскільки не йде мова про примусове стягнення предмета іпотеки. Свого часу, позивач добровільно підписав іпотечне застереження щодо можливості кредитора переоформити право власності на спірну квартиру. Тому, у цьому випадку стягнення відбулося не примусово, а на підставі згоди позивача, яку він надав під час укладання договору.

Третя особа ОСОБА_3, виконавчий комітет Миколаївської міської ради та Служба у справах дітей Миколаївської міської ради в судове засідання не з'явились, заперечень проти позову не надали.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

26.06.08 ОСОБА_1 уклав кредитний договір №1406/0608/45-004 з ВАТ «Сведбанк» у сумі 41000 доларів США на строк до 2038 року для купівлі житлової нерухомості.

26.08.08 ОСОБА_1 уклав іпотечний договір №1406/0608/45-004-Z-1 з ВАТ «Сведбанк» про забезпечення належного виконання кредитного договору, відповідно до якого в заставу банка було передану придбану за кредитні кошти двокімнатну квартиру загальною площею 51,40 за адресою: АДРЕСА_2.

Умовами іпотечного договору передбачено, що вимоги іпотекодержателя можуть бути задоволені шляхом прийняття іпотекодержателем іпотеки у власність в порядку, передбаченому ст.37 Закону України «Про іпотеку».

28.11.12 ВАТ «Сведбанк» уклав договір факторингу з ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» та передав право вимоги за зазначеними кредитним та іпотечним договором факторинговій компанії.

В подальшому, у зв'язку з погіршенням економічної ситуації та зміною курсу національної валюти, у ОСОБА_1 виникли труднощі щодо подальшого обслуговування валютного кредиту.

29.04.15 ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» звернулась на підставі іпотечного договору №1406/0608/45-004-Z-1 від 26.08.08 до приватного нотаріуса Єгорової М.Є. та на підставі рішення про державну реєстрацію №21026230 зареєструвало право власності на двокімнатну квартиру загальною площею 51,40 за адресою: АДРЕСА_2 за собою.

Вирішуючи зазначений спір, суд виходить з наступного.

Адміністративна справа № 21-41а16 на постанову Верховного Суду України від 14.06.16, по яку посилається представник ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс», не є подібною цій справі, оскільки там позивачем оспорювалось саме право іпотекодержателя на задоволення своїх вимог в порядку, передбаченому ст.37 Закону України «Про іпотеку», у якого, за думкою позивача, таке право не виникло.

Тобто, по справі № 21-41а16 вирішувався спір, що виник з договору.

По цій справі позивач не оспорює права іпотекодержателя, які виникли з кредитного, іпотечного та факторингових договорів, а лише оспорює повноваження державного реєстратора на проведення реєстраційних дій.

До того ж, мораторій, встановлений Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», має виключно публічно-правовий характер.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зазначений спір необхідно розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Щодо повноважень нотаріуса, як державного реєстратора, необхідно зазначити, що відповідно до п.2 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до державних реєстраторів відноситься у тому числі і нотаріус.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону до повноважень суб'єктів державної реєстрації прав належить: 1) забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та зберігання реєстраційних справ.

Акредитовані суб'єкти можуть здійснювати визначені у частині першій цієї статті повноваження в повному обсязі або здійснювати їх виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі договору з суб'єктом державної реєстрації прав та/або нотаріусом.

Таким чином, у нотаріуса, є повноваження на здійснення функцій державного реєстратора, у тому числі тих, які не виникають у результаті вчинення нотаріальних дій.

Частиною 1 ст.37 Закону «Про іпотеку» передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, відповідне застереження в іпотечному договорі, яке передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

07.06.14 набув чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», відповідно до п.1 ст.1 якого, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті.

Зазначений мораторій застосовується у разі дотримання наступних умов:

1) таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника;

2) що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

3) загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 м2 для квартири та 250 м2 для житлового будинку;

4) нерухоме майно виступає предметом застави, саме за кредитом наданим в іноземній валюті.

В цьому випадку всі чотири умови дотримані: відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у ОСОБА_1 відсутня будь-яка житлова нерухомість, окрім спірної квартири; позивач разом зі своєї сім'єю зареєстрований та проживає в спірній квартирі; площа квартири дорівнює 51,4 кв.м.; спірна квартира є предметом застави саме за кредитом, виданим в доларах США, тобто в іноземній валюті.

Таким чином, мораторій запроваджений Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» розповсюджується на позивача.

Пояснення представника ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» про те, що у цьому випадку неможливо застосувати мораторій, оскільки відсутнє примусове (відчужене без згоди власника), а відбувається добровільне відчуження на підставі згоди боржника, наданої ще 26.06.08 під час укладання іпотечного договору, суд не сприймає.

Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» є спеціальним тимчасовим законом, мета якого захист прав позичальників за кредитними договорами, які забезпечені єдиним житлом, та не змогли виконати свої зобов'язання перед кредитною установою внаслідок економічної кризи, різкого та значного зміну курсу національної валюти - гривні по відношенню до валюти кредитного договору.

Під згодою власника на відчуження житлової нерухомості, необхідно розуміти таку згоду, яку він надав вже після набуття чинності цього Закону.

Мораторій, застосований Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», не скасовують зобов'язання позивача щодо повернення отриманих за кредитним договором від 26.06.08 коштів, а лише тимчасово забороняють задовольняти їх за рахунок житла, за винятком добровільної згоди на це з боку боржника.

Відповідно до ст.4, протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Таким чином, суд дійшов висновку, що за наявності заборони, встановленої Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», відповідач не мав право здійснювати реєстрацію права власності на двокімнатну квартиру загальною площею 51,40 за адресою: АДРЕСА_2, за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс», без згоди позивача.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.

Судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової Марини Євгенівни від 29.04.2015 р., індексний номер 21026230, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Вектор плюс" (код ЄДРПОУ 38004195).

3. Присудити з Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової Марини Євгенівни на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640,00 гривень (шістсот сорок гривень).

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 07.04.17

Суддя В.В. Біоносенко