Постанова № 65879462, 05.04.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року справа № 695/3552/16-а

м. Черкаси

15 год. 35 хв.

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гараня С.М.,

секретаря Тараненка М.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_1 обласного військового комісаріату ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_4, в якій просив:

- визнати протиправними дії ОСОБА_1 обласного військового комісаріату Міністерства оборони України щодо відмови у направленні поданих ним документів до Міністерства оборони України для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 150 кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та постанови КМУ від 25.12.2013 № 975, в звязку з встановленням інвалідності ІІІ групи, внаслідок поранення отриманого під час виконання обовязків військової служби;

- зобовязати ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України направити подані ним документи до Міністерства оборони України для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 150 кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та постанови КМУ від 25.12.2013 № 975, в звязку з встановленням інвалідності ІІІ групи, внаслідок поранення отриманого під час виконання обовязків військової служби.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що він звернувся до ОСОБА_1 ОВК із заявою та відповідним пакетом документів в якій просив надіслати їх до Міністерства оборони України з метою призначення та виплати йому, як інваліду ІІІ групи, учаснику бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан одноразової грошової допомоги у розмірі 150 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. Листом відповідача від 05.10.2016 ОСОБА_2 було відмовлено в оформленні та направленні поданих ним документів до розпорядника бюджетних коштів в звязку з тим, що останнім не була надана довідка МСЕК первинного огляду, якою встановлена інвалідність. Вказана аргументація для відмови на думку позивача є протиправною, оскільки у відповідності до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» та постанови КМУ від 25.12.2013 № 975 до заяви має додаватись довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного звязку інвалідності чи втрати працездатності, натомість жодного посилання, що це має бути саме довідка первинного огляду вказані нормативно-правові акти не містять.

Позивач до зали судового засідання прибув, вимоги позовної заяви підтримав та просив їх задовольнити.

Представник ОСОБА_1 ОВК проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 заперечив в повному обсязі з підстав викладених в запереченнях, додатково наголосив, що дії щодо відмови позивачу у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги є правомірними і законними та такими, що відповідають чинному законодавству в сфері соціального захисту військовослужбовців і звільнених з військової служби осіб, а тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Згідно розяснення Міністерства охорони здоровя України, зазначив представник відповідача, днем встановлення інвалідності, у розумінні п.4 ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п.3 Порядку № 975 від 25.12.2013 вважається дата проходження громадянином первинного огляду, в звязку з чим до заяви в обовязковому порядку має додаватись саме довідка МСЕК первинного огляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 проходив строкову військову службу в період з 02.04.1981 по 26.06.1983 у лавах Збройних Сил СРСР, в тому числі у складі діючої армії в період з 29.12.1982 по 01.07.1983 брав участь в бойових діях (виконання інтернаціонального обов'язку) в Демократичній Республіці Афганістан, що підтверджується військовим квитком серії НУ № 7590704 та довідкою Міністерства оборони України від 14.09.2016 № 153, яка була видана на запит військового комісара Золотоніського РВК.

В судовому засіданні позивач зазначив, що весною 1982 року при виконанні інтернаціонального обовязку на території Демократичної Республіки Афганістан він був поранений скалками в обличчя, спину та праву гомілку при обстрілі їхніх позицій з гранатомету.

В ході розгляду справи суд дослідив наявні в матеріалах справи належним чином засвідчені копії: ОСОБА_1 обласного бюро судово-медичної експертизи по проведенню судово-медичного дослідження № 52 від 17.03.2011та витягу з Протоколу № 1293 від 25.07.2011 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм та каліцтв в яких значиться, що наявні у позивача ушкодження повязані з виконанням ним інтернаціонального обовязку на території Демократичної Республіки Афганістан.

15.09.2016 року позивач звернувся до ОСОБА_1 ОВК із заявою та необхідним пакетом документів стосовно призначення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням IIІ групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

ОСОБА_5 ОВК від 05.10.2016 позивачу надано відповідь за № 6/8/5/1646, відповідно до якої позивачу було відмовлено у задоволенні його заяви з тих причин, що останнім не було додано довідку МСЕК первинного огляду.

Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII.

Відповідно до ст.41 цього Закону, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (надалі Закон України № 2011-ХІІ).

Відповідно до ст.1 Закону № 2011-ХІІ, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно приписів ст.12 та ст.2 Закону № 2011-ХІІ, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.3 Закону № 2011-ХІІ, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Розділом ІІ вказаного Закону встановлені права військовослужбовців, зокрема, щодо грошового забезпечення.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону № 2011-ХІІ, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною 2 ст.16 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві; 4) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; 5) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби; 6) встановлення військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві; 7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності; 8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності; 9) отримання військовозобов'язаним або резервістом, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, поранення (контузії, травми або каліцтва) при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.

Частиною 9 ст.16-3 вказаного Закону передбачено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначений Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (надалі - Порядок).

Пунктом 11 Порядку передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Згідно п. 13 Порядку передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Аналіз вищевказаних положень дає суду підстави зробити висновок, що для отримання одноразової грошової допомоги у звязку з встановленням інвалідності, що повязана з проходженням служби особа подає визначений пакет документів по яким керівник уповноваженого органу складає висновок та передає його разом з вказаними документами розпоряднику бюджетних коштів.

Відмовляючи позивачеві у направленні поданих ним документів до Міністерства оборони України відповідач в своєму листі зазначив, що ОСОБА_4 не була додана копія довідки МСЕК первинного огляду. Вказане твердження відповідача на думку суду є хибним, з огляду на наступне.

Підпунктом 4 п.2 ст.16 Закону № 2011-ХІІ та п.п.1 п.6 вищезгаданого Порядку передбачено і чітко визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно з п.3 ст. 16-3 Закону № 2011-ХІІ, встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до законодавства.

Відповідно п.12 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3.12.2009 № 1317, причинний зв'язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов'язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).

Судом встановлено, що причинний зв'язок інвалідності позивача з виконанням останнім обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися військові дії був встановлений в індивідуальному порядку державними закладом охорони здоров'я відповідно до законодавства та на підставі ОСОБА_1 обласного бюро судово-медичної експертизи по проведенню судово-медичного дослідження № 52 від 17.03.2011 та витягу з Протоколу № 1293 від 25.07.2011 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм та каліцтв.

Згідно п.3 Порядку №975 від 25.12.2013 року, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

З урахуванням вищевказаного суд дійшов висновку, що законодавець не пов'язує наявність довідки МСЕК про первинне встановлення інвалідності з настанням права на отримання одноразової грошової допомоги.

Згідно виписки з акта огляду МСЕК серії 10 ААВ № 854114 від 30.09.2014 року (повторний), позивачу з 01.09.2014 року встановлена ІІІ група інвалідності по причині травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби під час здійснення інтернаціонального зобов'язання.

Таким чином, оскільки позивачем до поданої 15.09.2016 заяви була додана вищевказана виписка про встановлення групи інвалідності із зазначенням її причинно-наслідкового звязку (з відміткою «повторний огляд»), то доводи відповідача про неподання довідки МСЕК первинного огляду є безпідставними та такими, що не беруться судом до уваги.

Таким чином, суд зазначає, що оскільки позивач проходив службу саме у збройних силах СРСР та отримав інвалідність внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується ОСОБА_1 обласного бюро судово-медичної експертизи по проведенню судово-медичного дослідження № 52 від 17.03.2011, витягом з Протоколу № 1293 від 25.07.2011 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм та каліцтв та випискою з акта огляду МСЕК серії 10 ААВ № 854114 від 30.09.2014 року, то він дійсно має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року.

Посилання представника відповідача в своїх запереченнях на ту обставину, що ОСОБА_4 до заяви не була додана також довідка з архівної установи щодо підтвердження отриманого поранення також на думку суду є безпідставним, оскільки п.11 Порядку не передбачає надання саме архівної довідки про підтвердження даної обставини. Суд натомість зазначає, що при поданні заяви від 15.09.2016 позивачем був наданий витяг з Протоколу № 1293 від 25.07.2011 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм та каліцтв в якому значиться, що наявні у позивача ушкодження повязані з виконанням ним інтернаціонального обовязку на території Демократичної Республіки Афганістан.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.

За приписами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач ОСОБА_1 ОВК, як суб'єкт повноважень владних на якого покладено обов'язок щодо доказування, не довів правомірності власних дій щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати позивачеві одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», суд приходить до висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог про визнання вказаних дій протиправними та зобов'язання ОСОБА_1 ОВК подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ОСОБА_1 обласного військового комісаріату щодо відмови у направленні документів поданих ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 до Міністерства оборони України для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 150 кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та постанови КМУ від 25.12.2013 № 975, в звязку з встановленням інвалідності ІІІ групи, внаслідок поранення отриманого під час виконання обовязків військової служби.

Зобовязати ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат направити подані ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 документи до Міністерства оборони України для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 150 кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та постанови КМУ від 25.12.2013 № 975, в звязку з встановленням інвалідності ІІІ групи, внаслідок поранення отриманого під час виконання обовязків військової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 10.04.2017 року