Ухвала суду № 65879343, 10.04.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 квітня 2017 р. справа № 820/1194/17

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мар'єнко Л.М., розглянувши адміністративний позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Київського районного відділу Державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати Київський районний відділ Державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області винести постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування №71/2013ю-Кд від 04.09.2013, якою накласти арешт на майно та кошти боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод елеваторного обладнання «Сокол» (ЄДРПОУ 30991072) та оголосити заборону на його відчуження.

Ухвалою суду від 23.03.2017 позовну заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Київського районного відділу Державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху, оскільки адміністративний позов не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, а саме не надано до суду докази сплати судового збору за подачу до суду адміністративного позову, у належному розмірі.

Для усунення вказаних вище недоліків Державної архітектурно-будівельної інспекції України надано строк протягом п'яти календарних днів з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Від представника позивача - Шамари О.М. через канцелярію суду надійшло клопотання, в якому представник просить суд відстрочити сплату судового збору або продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви.

Щодо клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

В обґрунтування клопотання представник позивача зазначив, що судовий збір не може бути сплачений, через те, що у позивача недостатньо коштів на сплату судового збору.

Відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч. 1 ст. 88 КАС України).

Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (ч.2 ст. 88 КАС України).

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено пільги щодо сплати судового збору. При цьому, зазначена норма не звільняє від сплати судового збору органи ДФС за подання адміністративного позову.

Отже, законодавцем на рівні Закону визначений обов'язок суб'єкта владних повноважень сплачувати судовий збір.

Відповідно до положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.

Крім того, в Пленумі Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" вказано, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01) .

Крім того, аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом України в ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі № 21-5496а15 та від 18.02.2016 у справі 826/6756/15, який в силу положень ст.244-2 КАС України є обов'язковим для врахування судами.

При цьому, пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Оскільки позивачем не надано доказів відсутності достатніх коштів на рахунках для оплати судових витрат або доказів арешту коштів на рахунках, що було б підставою для відстрочення сплати судового збору, суд відмовляє Державній архітектурно-будівельній інспекції України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом.

Враховуючи викладене, а також той факт, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади та фінансується з Державного бюджету України, суд вважає за можливе подовжити строк для усунення недоліків позовної заяви, оскільки усунення вказаних недоліків потребує значного часу.

Керуючись ст. ст. 106, 108, 165, 186, 254 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні заяви представника Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Продовжити Державній архітектурно-будівельній інспекції України строк для усунення недоліків позовної заяви по справі №820/1194/17 за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Київського районного відділу Державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії.

3. Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали.

4. Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ст. 106 КАС України відповідно до цієї ухвали, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

5. Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження..

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Мар'єнко Л.М.