Постанова № 65879314, 03.04.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 квітня 2017 р. № 820/6955/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретареві судового засідання - Вождаєвій М.О.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

відповідача та представника другого відповідача - Стоянова А.С.,

представника третьої особи - Весельковського С.В.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного виконавця Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Стоянова Антона Сергійовича, Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до державного виконавця Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Стоянова Антона Сергійовича, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», в якому просить суд: скасувати постанову державного виконавця Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Стоянова А.С. від 05 жовтня 2016 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 28 квітня 2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М.

Ухвалою суду від 07.02.2017 було залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Харківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірна постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки виконавче провадження було відкрито за виконавчим документом, що не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження" в контексті його пред'явлення до виконання з пропуском належного строку та несплатою авансового внеску.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позові та додаткових письмових поясненнях, просив задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Відповідач та представник другого відповідача - Стоянов А.С. проти позову заперечував, зазначивши, що спірна постанова є законною, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулось до органу ДВС 04.10.2016 з заявою про відкриття виконавчого провадження в період дії Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV, а виконавче провадження було відкрито 05.10.2016 вже коли набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, отже сплата авансового внеску не потребується, а щодо строку пред'явлення до виконання виконавчого документу, то такий складає 3 роки.

Представник третьої особи Весельковський С.В. проти позову заперечував, зазначивши що спірна постанова відповідає приписам законодавства, оскільки щодо строків пред'явлення до виконання, повинні застосовуватись норми Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, оскільки відкриття виконавчого провадження відбулось за даним, новим законом. Водночас, в частині несплати авансового внеску, повинні застосовуватись положення Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV, які не потребували його сплати, оскільки виконавчий документ подано в останній день чинності вказаного закону.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача та представника другого відповідача, а також, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

З матеріалів виконавчого провадження № 52499455, копії якого містяться у справі судом встановлено, що 04.10.2016 до Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису від 28.04.2014, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. за реєстровим № 1518, про звернення стягнення на нерухоме майно: земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер - НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, на території Липецької сільської ради садове товариство «Газовик», земельна ділянка № 229; земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер - НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, на території Липецької сільської ради садове товариство «Газовик», земельна ділянка № НОМЕР_19; земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер - НОМЕР_4,що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, на території Липецької сільської ради садове товариство «Газовик», земельна ділянка НОМЕР_20; земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер - НОМЕР_18,що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, на території Липецької сільської ради садове товариство «Газовик», земельна ділянка № НОМЕР_15; земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер - НОМЕР_3, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, на території Липецької сільської ради садове товариство «Газовик», земельна ділянка № НОМЕР_11; земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер - НОМЕР_5,що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, на території Липецької сільської ради садове товариство «Газовик», земельна ділянка № НОМЕР_16; земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер - НОМЕР_14,що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, на території Липецької сільської ради садове товариство «Газовик», земельна ділянка № НОМЕР_17; земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер - НОМЕР_10, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, на території Липецької сільської ради садове товариство «Газовик», земельна ділянка № НОМЕР_21; земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер - НОМЕР_8,що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, на території Липецької сільської ради садове товариство «Газовик», земельна ділянка № НОМЕР_9; земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер - НОМЕР_13, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, на території Липецької сільської ради садове товариство «Газовик», земельна ділянка № НОМЕР_12; земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер - НОМЕР_6, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, на території Липецької сільської ради садове товариство «Газовик», земельна ділянка № НОМЕР_7, на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості в сумі 2 546 473,59 грн.

Одночасно з відкриттям виконавчого провадження заявник просив накласти арешт та оголосити заборону на відчуження майна боржника.

Вказаний виконавчий напис було видано внаслідок невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору , що був укладений 26.12.2007 між ним та ЗАТ "ОТП БАНК", в забезпечення якого сторонами кредитних правовідносин було укладено іпотечний договір від 26.12.2007 № PML-704/009/2007/1, право вимоги за яким було придбано Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».

Державним виконавцем Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Стояновим Антоном Сергійовичем 05.10.2016 було відкрито виконавче провадження № 52499455 з примусового виконання виконавчого напису від 28.04.2014, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. за реєстровим № 1518.

Вказана постанова була направлена на адресу стягувача та боржника супровідним листом від 05.10.2016 № 11415.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що вказану постанову він не отримував та про її існування дізнався випадково та, не погодившись з останньою, звернувся за її оскарженням у судовому порядку, оскільки вважав, що у державного виконавця були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження, по-перше, з огляду на сплив строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, по-друге, за несплати авансового внеску.

Розглядаючи вказаний позов по суті, суд зазначає, що спір виник у період між втратою чинності Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV та набранням чинності Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, в контексті строків пред'явлення виконавчих документів до виконання та вимог до обов'язкового пакету документів, які подаються для примусового виконання виконавчих документів та є підставою, для відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 та п.4 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (який був чинним на час звернення стягувача з заявою про відкриття провадження, надалі - Закон № 606-XIV) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі написи нотаріусів.

Згідно з п.6 ч.1 ст. 18 Закону № 606-XIV, якою унормовано вимоги до виконавчого документу, у виконавчому документі зазначається: строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом ( ч.1 ст.22 Закону № 606-XIV).

Підстави для відкриття провадження унормовані ст. 19 Закону № 606-XIV. Так, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Вказаний Закону № 606-XIV набрав чинності 28.05.1999 та з 05.01.2017 втратив чинність на підставі Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII ( надалі - Закон № 1404-VIII).

Щодо зазначених ключових аспектів, унормованих чинним Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, суд вказує на наступне.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів ( п.3 ч.1 ст. 3 Закону № 1404-VIII).

Серед вимог до виконавчого документа, п.7 ч.1 ст. 4 Закону № 1404-VIII віднесено зазначення у ньому строк пред'явлення до виконання.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону № 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно ч.1 та 2 ст. 26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення. До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про: стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; стягнення аліментів;відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби. У разі виконання рішення Європейського суду з прав людини авансовий внесок не сплачується.

Суд зазначає, що виконавчий документ було пред'явлено до виконання 04.10.2016 в період дії Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV, а виконавче провадження було відкрито 05.10.2016, вже коли набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII.

З цього приводу, відносно того, яким законом врегульовані спірні правовідносини, суд звертає увагу на норми розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Так, ст.1 розділу ХІІІ Закону № 1404-VIII визначено, що цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", крім статей 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону ( ст. 7 розділу ХІІІ Закону № 1404-VIII).

Отже, за вказаних обставин, питання щодо наявності підстав для відкриття виконавчого провадження, або повернення виконавчого документа стягувачеві, повинно вирішуватись в порядку Закону № 1404-VIII.

Так, відповідно до ч.5 ст. 26 Закону № 1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Частиною 4 ст.4 Закону № 1404-VIII унормовано, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Враховуючи, що стягувачем не було сплачено авансовий внесок, при цьому, останній не підпадає під категорію пільг щодо звільнення від його сплати, як передбачено ст. 26 Закону № 1404-VIII та, беручи до уваги, що в самому виконавчому написі від 28.04.2014 чітко вказано про його пред'явлення до виконання у строк протягом одного року з дня його вчинення, проте такий було фактично пред'явлено до виконання 04.10.2016 суд зазначає, що в даних спірних правовідносинах поодинці та у сукупності наявні підстави, унормовані п. 2 та п.8 ч.4 ст. 4 Закону № 1404-VII для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Посилання представників відповідача та третьої особи на норми ст. 5 розділу ХІІІ Закону № 1404-VIII в контексті того, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом, тобто, у трирічний строк, який унормований ч.1 ст.12 Закону № 1404-VIII суд вважає безпідставними, оскільки, по-перше, у самому виконавчому документі визначено такий строк протягом одного року, по-друге, законодавцем визначено такий термін відносно виконавчих документів, річний строк пред'явлення яких до виконання розпочався у період дії Закону № 606-XIV та не завершився на час набрання чинності новим Законом "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, яким, фактично його було пролонговано з одного до трьох років.

Отже, трирічний строк пред'явлення виконавчого документу до виконання, що визначений ч.1 ст.12 Закону № 1404-VIII не може бути застосований до згаданого виконавчого документа, по якому річний строк пред'явлення до виконання завершився ще у періоді дії Закону № 606-XIV та задовго до набрання чинності Законом № 1404-VIII.

Крім того, суд критично ставиться до тверджень представників відповідача та третьої особи щодо того, що спірна постанова хоча й винесена на підставі Закону № 1404-VIII, проте, в частині несплати авансового внеску, підпадає під дію Закону № 606-XIV, оскільки, розглядом справи доведено, що до даних спірних правовідносинах застосовується саме Закон № 1404-VIII та саме цим - чинним законом, державний виконавець керувався при відкритті виконавчого провадження, отже, вирішуючи дане питання, в контексті виявлення відповідності виконавчого документу вимогам Закону № 1404-VIII, відповідач не може застосовувати положення Закону № 606-XIV, який втратив чинність.

Також, суд акцентує увагу, що державному виконавцю Стоянову А.С. заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» надійшла у провадження саме 05.10.2016 та останній здійснював її перевірку на дотримання вимог, передбачених Законом № 1404-VIII. У судовому засіданні відповідач та представник другого відповідача - Стоянов А.С., не заперечував проти вказаного.

Отже, у процесі вказаної перевірки, враховуючи, що до даних правовідносин застосовуються саме норми Закону № 1404-VIII, державний виконавець, беручи до уваги наявність підстав, унормованих ч.4 ст. 4 Закону № 1404-VII, повинен був повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання та роз'яснити останньому про необхідність його звернення до приватного нотаріуса Дніпропетровського МНО Бондар І.М. щодо приведення виконавчого напису від 28.04.2014 № 1518 у відповідність вимогам Закону № 1404-VII в контексті зазначення належного строку пред'явлення до виконання, а саме: "три роки", замість вказаного "один рік".

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням вищевикладених обставин, перевіривши оскаржувану в даній справі постанову державного виконавця Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Стоянова А.С. від 05 жовтня 2016 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 28 квітня 2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., суд дійшов висновку що остання є незаконною та підлягає скасуванню, через що, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до державного виконавця Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Стоянова Антона Сергійовича, Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про скасування постанови - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати постанову державного виконавця Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Стоянова Антона Сергійовича від 05 жовтня 2016 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 28 квітня 2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М.

Стягнути з Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ( пр. Гагаріна, 181-ж, м.Харків, 61002, код ЄДРПОУ 34951468) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп. НОМЕР_22,62200, АДРЕСА_1) у розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 копійок ).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 10 квітня 2017.

Суддя Мар'єнко Л.М.