Постанова № 65879124, 10.04.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5622/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2017 року м.Одеса

09год.15хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Одеської митниці ДФС ОСОБА_3 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності №86-0 від 08.02.2016 року, в частині звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста Одесса-порт Одеської митниці ДФС за одноразове грубе порушення трудових обовязків, відповідно до п.1 ст. 41 КЗпП України; поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста Одеса-порт Одеської митниці ДФС та звернути рішення до негайного виконання; стягнути з Одеської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.02.2016 року до дня винесення судового рішення по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі наказу т.в.о начальника Одеської митниці ОСОБА_3 «Про притягнен ня до дисциплінарної відповідальності» №86-о від 08.02.2016 року ОСОБА_1 звільнено з посади головного державного інспектора відділу митного оформле ння №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС за одноразове грубе порушення трудових обовязків, відповідно до п.1 ст. 41 КЗпП України. На думку позивача, наказ №86-о від 08.02.2016 року є незаконним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Так, відповідно до наказу Одеської митниці ДФС №22 від 25.01.2016 року призначено проведення службового розслідування з метою повного, об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовими особами Одеської митниці ДФС дисциплінарного та інших правопору шень, пов'язаних із здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли їх вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення службового розслідува ння, на підставі службових записок від 22.01.2016 року №10/15-70-18, від 22.01.2015 року №438/15-70-26-01, від 22.01.2016 року №439/15-70-26-01 аналітичної робочої групи, при значеної розпорядженням начальника Одеської митниці ДФС від 30.11.2015 року №124-р. Згідно акту службового розслідування №01-2016 від 05.02.2016 року за результатами вивчення матеріалів та відомостей, отриманих комісією під час проведення службового роз слідування, комісія прийшла до висновків, що митне оформлення товару 14.01.2016 року працівниками відділу митного оформлення № 3 митного поста "ОСОБА_4 - порт" Одеської мит ниці ДФС, за митною декларацією №500060702/2016/000290 проведено з порушенням зако нодавчих актів з питань митної справи; без фактичного виконання митних формальностей, згенерованих автоматизованою системою аналізу та управління ризиків; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №500060702/2016/0032 в межах оформлення митної декларації №500060702/2016/0032, скла дений і виданий за підписами головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "ОСОБА_4 - порт" Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 та головного державного інспектора першого аналітично - пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням ОСОБА_5, є завідомо неправдивим документом. Так, актом службового розслідування встановлено, що на підставі митної декларації №500060702\2016\000290, поданої декларантом ОСОБА_6 14 січня 2016 року в електронному вигляді через Автоматизовану систему митного оформлення «Інспектор- 2006» (АСМО) для здійснення митного контролю та митного оформлення товару в режимі експорту, заявлено пиломатеріал обрізний хвойних порід з ялини звичайної (ТОСТ 8486-86). Відправлення пиломатеріалів здійснювалося ТОВ «ЛОТ СЕРВІС» морським транспортом у 16 контейнерах через Одеський морський торговельний порт, що в зоні діяльності відділу ми тного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС. Належно оформлена митна декларація надійшла в електронному вигляді через ОСОБА_7 матизовану систему митного оформлення «Інспектор-2006» (АСМО). Її оформлення здійснювалося головним державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_8 О 9 годині 53 хвилини 14 січня 2016 року здійснено реєстрацією митної декларації. Процедуру контролю із застосуванням системи управління ризиками проведено о 9 годині 57 хвилин. При цьому системою управління згенеровано форми контролю за №№ 101-1,103-1, №203-1 та 911-1, за якими, окрім витребування та перевірки товаросупровідних документів, необхідно було провести процедуру повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації та забезпечити ідентифікацію товарів та\або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки. Повідомлення про необхідність пред'явлення товарів для проведення митного огляду здійснено о 10 годині 13 хвилин, із порушенням визначеного 10-ти хвилинного часу на ви конання зазначеної процедури, про що декларанту системою у той же час направлено від повідне повідомлення. Згідно висновків ОСОБА_7 службового розслідування встановлено, що виконання про цедури митного огляду начебто було покладено на головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_1, про що ним був складений начебто неправдивий акт митного огляду. Разом з чим, позивач наголошує, що він станом на 14.01.2016 року не мав доступу до системи АСМО, та відповідно не міг 14.01.2016 року проводити митні формальності з оформлення електронної митної декларації, поданої через систему АСМО, а тим більше нести відповідальність за їх невиконання або неналежне виконання. Позивач отримав доступ до системи АСМО «Інспектор» тільки 05.02.2016 року. Оформленням митної декларації №500060702\2016\000290, поданої через систему АСМО, здійснювалося головним державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_8 У звязку з чим, на думку позивача, він не повинен нести відповідальність за дії/або бездіяльність інших осіб, а тому вважає, що висновки акту службового розслідування є необґрунтованими, а наказ винесений на підставі таких висновків є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні 21.03.2017р. представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову. В обґрунтування своєї позиції вказала, що наказом Одеської митниці ДФС від 22.01.2016 року, на підставі службових записок, зокрема, №438/15-70-26-01 від 22.01.2016 року, складеної аналітичною групою, яка діє за розпорядженням начальника Одеської митниці ДФС від 30.11.2015 року №124-р, призначено службове розслідування з метою встановлення обставин вчинення посадовими особами Одеської митниці ДФС дисциплінарних та інших правопорушень, викладених у наведеній службовій записці. Так, згідно ОСОБА_7 №01-2016 службового розслідування від 05.02.2016 року встановлено, що митне оформлення товару 14 січня 2016 року працівниками відділу митного оформлення №3 митного поста Одеса-порт Одеської митниці ДФС за митною декларацією №500060702/2016/000290 проведено з порушенням законодавчих актів з питань митної справи, без фактичного виконання митних формальностей, згенерований автоматизованою системою аналізу та управління ризиків та визначено, що викладене стало можливим внаслідок невиконання та неналежного виконання своїх посадових обовязків, зокрема, інспектором Прокопенком Ю.В., близько 11 години 14 січня 2016 року на своєму робочому місця, що в знаходиться в обладнаному вагончику у межах оглядової рампи контейнерного оператора ДП «ГПК-Україна», заповнено наданий сторонньою особою бланк митного огляду, внесенням до нього відомостей про нібито проведення митного огляду товару на території оглядового майданчика контейнерного оператора ТОВ «Бруклін-Київ Порт» та здійснення фотографування товару; проставлено підпис та печатку особистого митного забезпечення. Так, службовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_1 було порушено вимоги Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Мінфін Украіїни №1316 від 12.12.2012 року, вимог «Методичних рекомендацій щодо застосування фото-, відеоапаратури під час проведенення огляду, переогляду товарів, транспортних засобів», затверджених наказом ДФС України №237 від 03.11.2014 року; вимог Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контро лю, затвердженого наказом Мінфін України №684 від 31.07.2015 року, вимог Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфін України №631 від 30.05.2012 року. Крім того, ОСОБА_9 порушено вимоги посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС. За результатами вивчення матеріалів та відомостей, отриманих комісією під час проведення службового розслідування, комісія прийшла до висновків, що митне оформлення товару 14 січня 2016 року працівниками відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС, за митною декларацією №500060702\2016\000290 проведено з порушенням законодавчих актів з питань митної справи; без фактичного виконання митних формальностей, згенерований автоматизованою системою аналізу та управління ризиків. За результатами службового розслідування комісія внесла пропозицію про те, що за неналежне виконання посадових обовязків, що виразилися у порушенні та невиконанні вимог законів України, галузевих наказів, положень про відділи, посадових інструкції головний державний інспектор відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності в межах Кодексу законів про працю України, що в свою чергу стало підставою для прийняття спірного наказу. На думку відповідача, з урахуванням наведених вище обставин, наказ №86-0 від 08.02.2016 року, в частині звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста Одесса-порт Одеської митниці ДФС за одноразове грубе порушення трудових обовязків, відповідно до п.1 ст. 41 КЗпП України є правомірним, таким, що прийнятий у межах та у спосіб визначений законодавством України, а тому скасуванню не підлягає.

Третя особа в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно. 06.12.2016 року від третьої особи до суду надійшов лист, в якому останній просив суд розглядати справу за його відсутності.

В судовому засіданні 03.04.2017 року судом ухвалено призначити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі ч.6 ст.128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Як зазначає позивач в адміністративному позові, та як вбачається з його трудової книжки, з 23.06.2003 року ОСОБА_1 був призначений на посаду інспектора Чорноморської регіональної митниці та прийняв присягу державного службовця. 26.12.2013 року йому було присвоєно чергове спеціальне звання - Радник податкової та мит ної справи III рангу та 24.02.2015 року переведено на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-Порт» Одеської митниці ДФС.

Відповідно до наказу Одеської митниці ДФС №22 від 25.01.2016 року призначено проведення службового розслідування з метою повного, обєктивного зясування обставин вчинення посадовими особами Одеської митниці ДФС дисциплінарного та інших правопорушень, повязаних із здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли їх вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують зясування під час проведення службового розслідування, на підставі службових записок від 22.01.2016 року №10/15-70-18, від 22.01.2015 року №438/15-70-26-01, від 22.01.2016 року №439/15-70-26-01 аналітичної робочої групи, призначеної розпорядженням начальника Одеської митниці ДФС від 30.11.2015 року №124-р.

Службове розслідування відповідно до вищевказаного наказу наказано провести комісією у складі посадових осіб Одеської митниці ДФС: ОСОБА_4 - заступника начальника відділу митного оформлення № 6 ОСОБА_4 - порт (голова комісії); ОСОБА_10 - головного державного інспектора юридичного відділу; ОСОБА_7 - начальника четвертого пошуково-аналітичного відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням та встановлено термін проведення службового розслідування з 25.01.2016 року по 21.03.2016 року.

Згідно акту службового розслідування №01-2016 від 05.02.2016 року за результатами вивчення матеріалів та відомостей, отриманих комісією під час проведення службового розслідування, комісія прийшла до висновків, що митне оформлення товару 14.01.2016 року працівниками відділу митного оформлення № 3 митного поста ОСОБА_4 - порт Одеської митниці ДФС, за митною декларацією №500060702/2016/000290 проведено з порушенням законодавчих актів з питань митної справи; без фактичного виконання митних формальностей, згенерований автоматизованою системою аналізу та управління ризиків; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №500060702/2016/0032 в межах оформлення митної декларації №500060702/2016/0032, складений і виданий за підписами головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста ОСОБА_4 - порт Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 та головного державного інспектора першого аналітично - пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням ОСОБА_5, є завідомо неправдивим документом. Також комісія дійшла висновку, що наведене стало можливим внаслідок вчинення головним державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеськоїї митниці ДФС ОСОБА_1 та головним державним інспектором першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням ОСОБА_5, порушення вимог Митного кодексу України, інших нормативно-правових актів, а також посадових інструкцій; невиконання та неналежне виконання своїх посадових обовязків тимчасово виконуючим обовязки начальника відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_11, заступником начальника відділу митного оформлення №3 митного поста «ОСОБА_4 порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_12, старшим державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_13, головним державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_8 та головним державним інспектором другого аналітично-пошукового відділу Управління аналізу ризиками та протидії митним правопорушення Одеської митниці ДФС ОСОБА_14 вимог законодавства, що регулюють організацію проведення митних формальностей, Положень про відділи та посадових інструкцій.

За результатами службового розслідування наказом Одеської митниці ДФС №86-о від 08.02.2016 року за одноразове грубе порушення трудових обовязків, відповідно до пункту 1 статті 41 Кодексу законів про працю України звільнено з 08.02.2016 року позивача з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста Одесса-порт Одеської митниці ДФС.

Позивач вважає наказ незаконним, оскільки на його підставі його фактично незаконно звільнено із займаної посади без наявності для цього встановлених законом підстав.

Оцінюючи правомірність та законність прийняття оскаржуваного наказу, суд виходить з наступного.

Правовий статус позивача, в тому числі підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності, врегульовано Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, (далі Закон №3723-ХІІ), Митним кодексом України (далі МК України) та Кодексом законів про працю України (далі КЗпП України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII (чинного, на момент виникнення спірних правовідносин) Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Статею 2 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII, визначено, що посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII регулювання правового становища державних службовців, що працюють в органах прокуратури, апаратах судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового, чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Підставами припинення трудового договору згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України є, зокрема, одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Відповідно до п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» на підставі п.1 ст.41 КЗпП за одноразове грубе порушення трудових обов'язків трудовий договір може бути розірвано лише з керівником підприємства, установи, організації (філії, представництва, відділення, іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також із службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів контролю за цінами.

Як вбачається зі спірного наказу, в його основу покладені висновки службового розслідування щодо того, що митне оформлення товару 14.01.2016 року працівниками відділу митного оформлення № 3 митного поста ОСОБА_14 - порт Одеської митниці ДФС за митною декларацією №500060702/2016/000290 проведено з порушенням законодавчих актів з питань митної справи; без фактичного виконання митних формальностей, згенерований автоматизованою системою аналізу та управління ризиків; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №500060702/2016/0032 в межах оформлення митної декларації №500060702/2016/0032, складений і виданий за підписами головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста ОСОБА_14 - порт Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 та головного державного інспектора першого аналітично - пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням ОСОБА_5, є завідомо неправдивим документом.

Так, згідно акту службового розслідування, під час службового розслідування було встановлено наступне: на підставі митної декларації №500060702\2016\000290, поданої декларантом ОСОБА_15 14 січня 2016 року в електронному вигляді через Автоматизовану систему митного оформлення «інспектор-2006» (АСМО), для здійснення митного контролю та митного оформлення товару в режимі експорт), заявлено пиломатеріал обрізний хвойних порід з ялини звичайної (ГОСТ 8486-86). Відправлення пиломатеріалів здійснювалося ТОВ «ЛОТ СЕРВІС» морським транспортом у 16 контейнерах через Одеський морський торговельний порт, що в зоні діяльності відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС. Належно оформлена митна декларація надійшла в електронному вигляді через Автоматизовану систему митного оформлення «Інспектор-2006» (АСМО), її оформлення здійснювалося головним державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_8 За результатами застосування системи управління ризиками, визначено обовязковим проведення ряду форм контролю, за якими, окрім витребування та перевірки товаросупровідних документів, необхідно було провести процедуру повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації та забезпечити ідентифікацію товарів та\або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки. Виконання процедури митного огляду було покладено на головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 Проте, у порушення вимог ст. 338 Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів, заявка на виставлення контейнерів для проведення огляду контейнерному оператору представником декларанта подана не була. Для проведення співробітниками митниці процедури митного огляду товару, контейнери на оглядовий майданчик портовим оператором не подавалися, їх розкриття задля проведення обстеження не проводилося і товар митному огляду не піддавався. При цьому, інспектором Прокопенком Ю.В., близько 11 години 14 січня 2016 року на своєму робочому місця, що знаходиться в обладнаному вагончику у межах оглядової рампи контейнерного оператора ДП «ГПК- Україна», заповнено наданий сторонньою особою бланк митного огляду, внесенням до нього відомостей про нібито проведення митного огляду товару на території оглядового майданчика контейнерного оператора ТОВ «Бруклін- Київ Порт» та здійснення фотографування товару; проставлено підпис та печатку особистого митного забезпечення. Після цього, без виходу на проведення огляду і, відповідно, без проведення митного огляду, приблизно у той же час 14 січня 2016 року, за місцем дислокації підрозділу у місті Одеса, вулиця Андрієвського, будинок №2, акт митного огляду підписано головним державним інспектором першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушення Одеської митниці ДФС ОСОБА_5 Складений таким чином завідомо неправдивий документ видано представнику експедитора на підтвердження факту нібито виконання у період з 10 години 30 хвилин до 10 години 50 хвилин 14 січня 2016 року митного огляду товару - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу і забезпечення його ідентифікації, шляхом здійснення цифрової фотозйомки. Зацікавлені у прискореному проходженні процедури митного оформлення особи, фотозображення акту митного огляду, з долученими до нього виготовлених 5 січня 2016 року файлами фотознімків товару, 14 січня 2016 року, починаючи з 11 години 36 хвилин, на підтвердження факту нібито проведеного огляду товару, через автоматизовану систему митного оформлення «Інспектор-2006» направили інспектору митного оформлення ОСОБА_8 Інспектор митного оформлення ОСОБА_8, отримала у вказаний час 14 січня 2016 року, перелічені зображення. У подальшому, на робочому місці за адресою: місто Одеса, вулиця Андрієвського, будинок 2, ОСОБА_8, у неробочий період часу - з 13 години 16 хвилин до 13 години 28 хвилин обробила направлену їй інформацію та вибірково приєднала файли до митної декларації в системі митного оформлення і, після надання підписаного представником декларанту складеного ОСОБА_1 примірника акту митного огляду, близько 14 години 14 січня 2016 року завершила процедуру митного оформлення товару, засвідчивши таке власним електронним підписом.. При цьому ОСОБА_8 розуміла те, що митний огляд товару не проводився, оскільки це є очевидним за неналежно сформованими матеріалами нібито його проведення, відсутності операційної та технічних можливостей у контейнерного оператора подати контейнери на огляд, а у інспекторів можливості провести такий огляд у такий короткий проміжок часу.

З урахуванням викладеного, комісія дійшла висновку про порушення з боку ОСОБА_1 вимог Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Мінфін України №1316 від 12.12.2012 року, вимог «Методичних рекомендацій щодо застосування фото-, відеоапаратури під час проведення огляду, переогляду товарів, транспортних засобів», затверджених наказом ДФС України №237 від 03.11.2014 року; вимог Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контро лю, затвердженого наказом Мінфін України №684 від 31.07.2015 року, вимог Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфін України №631 від 30.05.2012 року. Крім того, ОСОБА_9 порушено вимоги посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС.

Суд не погоджується з такими висновками митного органу з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, належно оформлена митна декларація надійшла в електронному вигляді через ОСОБА_11 матизовану систему митного оформлення «Інспектор-2006» (АСМО). Її оформлення здійснювалося головним державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_8

Відповідно до п. 1.3, 1.4, 1.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого Наказом Міністерства

фінансів України 30.05.2012 № 631 та зареєстрованого в Міністерстві

юстиції України 10 серпня 2012 р. за № 1360/21672 (ОСОБА_15 порядок №631), органи доходів і зборів здійснюють митні формальності, передбачені цим Порядком, в зонах діяльності, визначених для таких органів доходів і зборів. Митні формальності, передбачені цим Порядком, виконуються за місцем розташування ПМО та/або спеціалізованого підрозділу, за винятком випадків, встановлених частиною сьомою статті 247 Кодексу. Митні формальності, передбачені цим Порядком, виконуються одноосібно посадовою особою ПМО, призначеною для виконання митних формальностей за відповідною МД, згідно з пунктом 3.7 розділу ІІІ цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктами 4.7 та 4.8 розділу VI цього Порядку.

Відповідно до п. 3.1- 3.7, 3.10 Порядку, визначено, що у разі подання МД на паперовому носії введення до АСМО ЕК МД та ЕК ДМВ здійснюється Декларантом за допомогою інформаційного термінала. За допомогою програмного забезпечення інформаційного термінала здійснюються такі основні функції: перевірка носія електронної інформації на наявність вірусів; вибір необхідного файла з носія електронної інформації; формато-логічний контроль ЕК МД та ЕК ДМВ та відображення списку помилок на екрані монітора; передавання ЕК МД та ЕК ДМВ до АСМО для здійснення в установленому порядку митних формальностей; формування списку ЕК МД, уведених до інформаційного термінала протягом поточної робочої зміни; друк та видача Декларанту квитанції із зазначенням відомостей про дату та час введення ЕК МД до інформаційного термінала, порядкового номера введеної ЕК МД у списку, сформованому протягом поточної робочої зміни, довідкового номера (графа 7 МД), прізвища та ініціалів особи, якою заповнено МД (графа 54 МД), номерів граф ЕК МД та/або ЕК ДМВ, у заповненні яких виявлено помилки за результатами формато-логічного контролю, дати й часу друку та захисного коду; зберігання в окремій базі ПМО усіх ЕК МД та ЕК ДМВ, введених до інформаційного термінала, та відомостей про видані квитанції; формування та передавання до ЄАІС органів доходів і зборів України відповідних звітів за заданий період; ознайомлення Декларантів з довідковою інформацією. У разі виявлення за результатами здійснення формато-логічного контролю помилок у заповненні ЕК МД та/або ЕК ДМВ Декларант має можливість відмовитись від введення цієї ЕК МД до АСМО шляхом вибору відповідної позначки на сенсорному екрані інформаційного термінала. Після проведення за допомогою програмного забезпечення інформаційного термінала формато-логічного контролю ЕК МД, ЕК ДМВ Декларант має можливість за допомогою вбудованого принтера інформаційного термінала роздрукувати квитанцію, що містить відомості, передбачені абзацом сьомим пункту 3.2 цього розділу. Після введення за допомогою інформаційного термінала ЕК МД, ЕК ДМВ до АСМО Декларант подає паперовий примірник МД та інші документи відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку посадовій особі ПМО, яка згідно з функціональними обов'язками здійснює приймання паперових примірників МД. Реєстрація МД, електронна копія якої введена до АСМО за допомогою інформаційного термінала, здійснюється у термін, що не перевищує 1 годину з часу її введення до АСМО. У разі відсутності інформаційного термінала або виходу його з ладу до моменту усунення зазначених перешкод паперовий примірник МД, її електронна копія та інші документи відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку подаються посадовій особі ПМО, яка згідно з функціональними обов'язками здійснює приймання паперових примірників МД. Посадова особа ПМО для виконання митних формальностей за відповідною МД призначається в автоматичному режимі АСМО в порядку черговості надходження МД для митного оформлення. Відомості про посадову особу ПМО, призначену для виконання митних формальностей за відповідною МД на паперовому носії, вносяться до розділу I Інформаційного аркуша. Інформаційний аркуш виготовляється органом доходів і зборів або за бажанням Декларанта може подаватися органу доходів і зборів разом з МД на паперовому носії. Посадовою особою ПМО, яка прийняла паперовий примірник МД, заповнюється та видається Декларанту відривний талон Інформаційного аркуша. Паперовий примірник МД та інші документи відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку передаються посадовій особі ПМО, призначеній для виконання митних формальностей за цією МД. Перевірка ЕМД та ЕД і призначення посадової особи ПМО для виконання митних формальностей за відповідною МД проводяться з використанням АСМО в автоматичному режимі у порядку черговості їх надходження. АСМО в автоматичному режимі пересилає ЕМД та ЕД до відповідного ПМО органу доходів і зборів для отримання посадовою особою ПМО, яка призначена для виконання митних формальностей за цією ЕМД. Під час виконання митних формальностей за ЕМД Декларанту за допомогою АСМО надсилається інформація про: отримання органом доходів і зборів ЕМД у складі електронного повідомлення, засвідченого ЕЦП Декларанта; результат проведення формато-логічного контролю правильності заповнення граф ЕМД; занесення ЕМД до ЄАІС органів доходів і зборів України; реєстраційний номер, присвоєний ЕМД; прийняття ЕМД органом доходів і зборів для оформлення; відмову в прийнятті ЕМД до оформлення; необхідність надання додаткових документів; необхідність предявлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного огляду; відмову в митному оформленні товарів, задекларованих за ЕМД; завершення митного оформлення товарів за ЕМД; посадову особу ПМО, яка призначена для виконання митних формальностей за ЕМД. Оформлена ЕМД, за якою здійснено випуск товарів у заявлений митний режим, перетворюється на візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі *.xps, засвідчується ЕЦП посадової особи органу доходів і зборів, яка завершила митне оформлення, та направляється Декларанту. В інших випадках оформлена ЕМД засвідчується ЕЦП посадової особи органу доходів і зборів, яка завершила митне оформлення, та направляється Декларанту в іншому форматі, установленому відповідно до пункту 13 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450. Повідомлення, передбачені цим пунктом, за зверненням Декларанта можуть повторно надсилатись посадовими особами відповідного підрозділу органу доходів і зборів.

Таким чином, з аналізу наведених вище норм, суд дійшов висновку, що проведення митних формальностей з оформлення електронної митної декларації, поданої через систему АСМО, здійснюється посадовою особою митного поста за наявності в неї доступу до електронної систему АСМО.

Як вбачається з довідки Одеської митниці ДФС №3093/10/15-70-10 від 30.08.2016 року позивач отримав доступ до системи АСМО «Інспектор» 05.02.2016 року, тобто після звершення митних формальності з оформлення спірної митної декларації №500060702\2016\000290. Тобто, ОСОБА_16 фактично не міг приймати участь у здійсненні митних формальності 14.01.2016 року.

Відповідно до п. 1.1-1.7, п.2.1 Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення затвердженого Наказ Міністерства фінансів України 12.12.2012 № 1316, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 26 лютого 2013 р. за № 318/22850, (ОСОБА_15 порядок №1316) прийняття рішення про проведення огляду, якщо за результатами застосування системи управління ризиками виникла необхідність огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, посадова особа митного органу, яка виявила таку необхідність, особисто інформує керівника підрозділу митного оформлення або особу, яка виконує його обовязки, для прийняття рішення про проведення огляду не пізніше 10 хвилин з моменту виявлення необхідності проведення огляду. При цьому в автоматизованій системі митного оформлення (далі - АСМО) проставляється відмітка про час виявлення необхідності проведення огляду, яка свідчить про інформування керівника підрозділу митного оформлення або особи, яка виконує його обовязки, з метою прийняття рішення про проведення огляду. Рішення про проведення огляду у випадках, визначених частиною третьою статті 338 Митного кодексу України, приймає керівник митного органу або особа, яка виконує його обовязки, в зоні діяльності якого знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення. Рішення про проведення огляду оформляється шляхом: проставлення в АСМО керівником підрозділу митного оформлення або особою, яка виконує його обовязки, відмітки щодо проведення огляду (має бути вказано обсяг огляду, а також необхідні для його проведення технічні засоби митного контролю у разі, якщо ці відомості не визначені за результатами застосування системи управління ризиками); надання посадовій особі митного органу доручення про проведення огляду (далі - доручення) шляхом проставляння відміток в АСМО. Огляд проводиться в місцях, оснащених ваговим устаткуванням, розвантажувально-навантажувальною технікою, місцем для вивантаження товарів з транспортного засобу, на спеціально обладнаних майданчиках. У разі якщо декларування товарів здійснюється на підставі електронних документів, рішення про проведення огляду оформляється у вигляді електронного повідомлення про проведення огляду, засвідченого електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (далі - повідомлення), що направляється електронними каналами звязку декларанту. Залежно від кількості та характеристики товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають огляду, а також від строків його проведення огляд може бути доручений одній, двом або більше посадовим особам. У разі прийняття рішення про проведення огляду за результатами використання мобільних скануючих рентгенівських систем посадовій особі, яка проводить огляд, передаються рентгенівські зображення (за технічної можливості) та коментарі до них.

Посадова особа, якій доручено проводити огляд, інформує власника товарів, або уповноважену ним особу, або водія транспортного засобу про проведення операцій з товарами, транспортними засобами комерційного призначення не пізніше 10 хвилин з моменту отримання доручення. У разі проведення огляду відповідно до положень частини пятої статті 338 Митного кодексу України огляд може проводитися посадовими особами митних органів в інших місцях митної території України.

Як вбачається з письмових пояснень позивача щодо проведення митного огляду, який мав місце 14 січня 2016 року відносно товару ТОВ ЛОГ-Сервис, зокрема пиломатеріали, за митною декларацією №2500060702\2016\000290, ОСОБА_1 повідомив, що до нього звернувся експедитор фірма «Інтерброкер», який напередодні 13.01.2016 року зателефонував позивачу і повідомив, що завтра зателефонує та під'їде, оскільки є запитання. Зранку 14 січня 2016 року він підїхав о 9 годині у робочий вагончик позивача ДП ГПК-України та звернувся з проханням провести митний огляд пиломатеріалів у контейнерах, що вже перебувають на території порту, проставлянням відміток у підготовленому акті огляду. Позивач повідомив, що це має робити група, до якої обовязково входить представник УАР та ПМП, на що він запевнив, що з представником УАР та ПМП ОСОБА_5 вже це питання вирішив та надав заповнений акт митного огляду за підписом ОСОБА_5. Підпис його позивач знав, в акті був саме його підпис, у звязку з чим, ОСОБА_1 заповнив графу, що «вилучень та довкладень» не проводилося і підписав акт, зазначивши свою посаду та прізвище. Печатку проставив митного забезпечення зі своїм особистим номером. Після, цього, позивач також проставив штамп митного забезпечення на доручення та завантаження товару на судно і представник ОСОБА_9 поїхав, напевно до ВМО №3.

Разом з чим, як вже зазначалося вище, митне оформлення митною декларацією №2500060702\2016\000290 здійснював інший інспектор, у позивача на час підписання акту митного огляду відсутні були повноваження на здійснення митних формальностей, оскільки, у відповідності до Порядку №631 митні формальності, виконуються одноосібно посадовою особою ПМО, призначеною для виконання митних формальностей за відповідною МД. Позивача не було призначено для виконання митних формальностей за відповідною МД, останній взагалі станом на 14.01.2016 року не мав доступ до системи АСМО «Інспектор», доказів отримання позивачем будь-яких доручень, як то вимагає порядок №1316, відповідачем до суду надано не було.

Отже, під час проведення митного оформлення №2500060702\2016\000290 інспектор, який безпосередньо займався митними формальностями не мав права завершувати митне оформлення митної декларації без належно проведеного митного огляду, який повинен був здійснений посадовою особою ПМО, призначеною для виконання митних формальностей за відповідною МД а не позивачем.

З акту службового розслідування вбачається, що о 9:53 год 14.01.2016 року митна декларація №500060702\2016\000290 зареєстрована в системі АСМО та її оформлення покладено на головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_8 О 09:57 год 14.01.2016 року проведено процедуру контролю із застосуванням системи управління ри зиками, та цією системою згенеровано форми контролю. О 10:13 год 14.01.2016 року декла ранту інспектором Мущенко Т.В. направлено повідомлення про необхідність предявлення товарів для проведення митного огляду.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про безпідставність висновків акту службового розслідування стосовно порушення позивачем вимог Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Мінфін України №1316 від 12.12.2012 року, вимог «Методичних рекомендацій щодо застосування фото-, відеоапаратури під час проведення огляду, переогляду товарів, транспортних засобів», затверджених наказом ДФС України №237 від 03.11.2014 року; вимог Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контро лю, затвердженого наказом Мінфін України №684 від 31.07.2015 року, вимог Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфін України №631 від 30.05.2012 року та посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС, оскілки фактично позивач взагалі не повинен був проводити митний огляд товару за спірною МД.

Наведене також підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_11, який в судовому засіданні не зміг пояснити, яким чином було доручено ОСОБА_1 за відсутності в нього доступу до системі АСМО, проводити митні формальності за спірною декларацією.

У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 06.11.1992 року № 9 (з наступними змінами та доповненнями) розяснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. Пунктом 27 цієї ж постанови також розяснено, що на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків трудовий договір може бути розірвано лише з керівником підприємства, установи, організації (філії, представництва, відділення, іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також із службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів контролю за цінами. Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Зі змісту пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України слідує, що працівника можна звільнити у разі вчинення ним порушення трудових обов'язків, для якого притаманні дві ознаки: одноразовість та грубість.

Однак, відповідачем не обґрунтовано в чому саме полягає одноразове грубе порушення, якого припустився позивач.

Крім того, суд зазначає, що при звільненні позивача і виданні оскаржуваних наказів, відповідачем не було взято до уваги його ставлення до служби та стажу роботи в митних органах, те що він раніше не притягався до дисциплінарної відповідальності, не встановлено, в чому полягало одноразове грубе порушення трудових обовязків, причинно-наслідкового звязку між можливим упущенням, недоліками в діяльності, що призвели до такого порушення та завданою шкодою.

Судом встановлено, що на виконання розпорядження Державної фіскальної служби України від 16.05.2016 № 118-р «Про проведення тематичної перевірки» робочою групою у складі: заступника начальника управління - начальника організаційно-аналітичного відділу УВБ ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_17, заступника начальника організаційно-аналітичного відділу УВБ ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_18, старшого оперуповноваженого з ОВС організаційно-аналітичного відділу УВБ ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_19, головного державного ревізора-інспектора організаційно-аналітичного відділу УВБ ГУ ДФС в Одеській області Єлісєєвої

К.І., головного державного ревізора-інспектора відділу внутрішнього аудиту управління внутрішнього аудиту ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_20, начальника відділу по роботі з персоналом Львівської митниці ДФС ОСОБА_21, начальника відділу супроводження позапланових перевірок юридичного управління ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_22 в термін з 23.05.2016 по 21.06.2016 року проведено тематичну перевірку з питань зясування причин, що призвели до порушень чинного законодавства при проведенні службового розслідування, ініційованого наказом Одеської митниці ДФС від 25.01.2016 №22, відповідно до доповідної записки ГУВБ від 25.04.2016 №1531/99-99-22- 03-01-18, на підставі п.п.2.1.4 п.2.1 розділу 2 Порядку організації та проведення внутрішніх перевірок в органах ДФС, на підвідомчих підприємства, в установах, організаціях, оформлення і реалізація їх результатів, затвердженого наказом ДФС від 07.07.2015 №470.

Так, в ході проведення тематичної перевірки, серед іншого було встановлено, що Одеською митницею ДФС на підставі наказу від 25.01.2016 №22 (далі - Наказ №22, за підписом начальника Одеської митниці ДФС ОСОБА_23Л(вик. ОСОБА_24), з метою повного, обєктивного та всебічного зясування обставин вчинення посадовими особами Одеської митниці ДФС дисциплінарного та інших правопорушень, повязаних із здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли їх вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують зясування під час проведення службового розслідування, на підставі службових записок від 22.01.2016 №10/15-70-18, від 22.01.2016 №438/15-70-26-01, від 22.01.2016 №439/15-70-26- 01 аналітичної групи, призначеної розпорядженням начальника Одеської митниці ДФС від 30.11.2015 №124-р, було призначено проведення службового розслідування. Термін проведення службового розслідування - з 25.01.2016 по

21.03.2016.

Відповідно до п. 1.2 Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженої Наказом Державної митної служби України від 13.08.2010 №918, службове розслідування - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї інструкції з метою повного, всебічного та обєктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, повязаного із здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують зясування під час проведення таких заходів.

Підставою для проведення службового розслідування стали три службові записки, а саме: від 22.01.2016 №438/15-70-26-01 від голови аналітичної робочої групи ОСОБА_25 (робоча група створена розпорядженням від 30.11.2015 №124-р), суть питання: виникнення сумнівів додержання посадовими особами митного органу нормативно-правових актів з питань митної справи; від 22.01.2016 №439/15-70-26-01 від голови аналітичної робочої групи ОСОБА_25 (робоча група створена розпорядженням від 30.11.2015 №124-р) суть питання: виникнення сумнівів щодо правильності класифікації товару «Плоди винограду сушеного...» під час ввезення на митну територію України товару субєктом зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Старгруп Торг» та факти порушення ТОВ «Бравос» строків подання митних декларацій, встановлених ст. 260 МК України; від 22.01.2016 № 10/15-70-18 від голови робочої групи ОСОБА_26 (робоча група створена розпорядженням від 14.01.2016 №2-р), суть питання: щодо дотримання вимог глави X КЗпП України, митного та податкового законодавства, стану виконавчої дисципліни, правил етики поведінки державних службовців, обліку та раціонального використання робочого часу посадовими особами митного поста «ОСОБА_22 - аеропорт», яка висвітлює виявлені недоліки в роботі митного поста «Одеса - аеропорт», а не правопорушення.

Таким чином, підставою для проведення службового розслідування за Наказом № 22 стали матеріали трьох окремих контрольних заходів, чим порушено абз. ґ) п. 2.3 розд. II Інструкції 918.

Також, перевіркою було встановлено, що в вищезазначених службових записках відсутні відомості про факти (ознаки) правопорушень, які стали підставою для проведення даного службового розслідування.

На службових записках, що стали підставою для видання наказу №22, за даними Інформаційної системи «Управління документами», наявні наступні резолюції першого заступника начальника Одеської митниці ОСОБА_3: від 22.01.2016 №438/15-70-26-01 «ОСОБА_27 (ОМК) до опрацюваннята вирішення питання щодо проведення службового розслідування 31.03.2016»; від 22.01.2016№439/15-70-26-01 «ОСОБА_28 (УБМП) до опрацювання 28.01.2016»; від 22.01.2016 №10/15-70-18 «ОСОБА_27 (ОМК), ОСОБА_29 (ІТ) до опрацювання 22.01.2016».

Проте, відповідно до п. 4.2 Інструкції 918 рішення щодо призначення, призупинення та поновлення службового розслідування приймає керівник митного органу або посадова особа, яка виконує його обовязки Відповідно до Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, ОСОБА_13 міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 №1242 (далі - Типова інструкція №1242), резолюція - це зроблений посадовою особою напис на документі, який містить стислий зміст прийнятого нею рішення щодо виконання документа. Резолюція складається з таких елементів: прізвище, ініціали (ініціал імені) виконавця (виконавців) у давальному відмінку, зміст доручення, строк виконання, особистий підпис керівника, дата.

В порушення вимог п.4.2 Інструкції 918 відсутнє рішення керівника щодо призначення службового розслідування по службових записках від 22.01.2016 №439/15-70-26-01 та №10/15-70-18 та наявне таке рішення у вигляді резолюції на службовій записці від 22.01.2016 №438/15-70-26-01, але з датою « 31.03.2016» за даними інформаційної системи Управління документами, тобто після проведення службового розслідування. Також, однією із підстав для видання Наказу №22, стала службова записка від 22.01.2016 №439/15-70-26-01 з резолюцією/дорученням до управління боротьби з митними правопорушеннями.

Також перевіркою, серед іншого встановлено, що службова записка від 22.01.2016 № 10/15-70-18 від голови робочої групи ОСОБА_26 складена на виконання вимог розпорядження Одеської митниці від 14.01.2016 № 2-р, а не розпорядження від 30.11.2015 № 124-р, як зазначено у Наказі №22, що свідчить про внесення недостовірної інформації до Наказу №22, в порушення п.43 Типової інструкції №1242. Вищенаведені вимоги під час підготовки Наказу №22 посадовими особами Одеської митниці не враховано. Згідно пояснень державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Одеса- порт» ОСОБА_24, який є виконавцем Наказу №22, проект наказу готувався ним за вказівкою керівництва митниці без надання відповідного доручення керівником митниці, що є порушенням вимог Інструкції 918. Так, Наказом №22 визначено термін проведення службового розслідування з 25.01.2016 по 21.03.2016, та термін подання на розгляд керівнику митниці акту службового розслідування - до 25.03.2016. Термін подання акта керівнику - 24.03.2016. За результатами службового розслідування складено акт №01-2016 «в частині порушень, допущених при здійсненні порушень допущених при

здійсненні митного оформлення співробітниками Одеської митниці ДФС товару за митною декларацією №500060702/2016/000290», який зареєстровано 05.02.2016 та в подальшому видано наказ Одеської митниці ДФС від 08.02.2016 року № 86-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», за підписом т.в.о. начальника Одеської митниці ДФС ОСОБА_3 (вик. Онощенко, Тома), відповідно до якого, серед іншого за одноразове грубе порушення трудових обовязків, відповідно пункту 1 статті 41 Кодексу законів про працю України, звільнено 08.02.2015 ОСОБА_1 із займаної посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС.

Разом з чим, перевіркою було встановлено, що відповідно до акта №01-2016 від 05.02.2016 службове розслідування розпочато 25.01.2016 та завершено в частині перевірки факту 08.02.2016. Тобто, службове розслідування завершено 08.02.2016 вже після того, як акт службового розслідування був зареєстрований та наданий на розгляд керівнику митниці.

Враховуючи вищевикладене, перевіряючі дійшли висновку, що посадовими особами Одеської митниці ДФС допущено численні порушення як під час підготовки проекту Наказу №22, так і в подальшому під час безпосереднього проведення службового розслідування та складання актів службового розслідування, що свідчить про свідоме ігнорування норм законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Відповідно до вимог статті 31 Закону України "Про Дисциплінарний статут митної служби України" та з метою встановлення єдиного порядку проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України затверджено Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України (затверджено Наказом Державної митної служби України від 13.08.2010 N 918, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 лютого 2011 р. за N 154/18892 (далі - Інструкція № 918), (яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Інструкція визначає приводи, підстави, мету, порядок призначення і проведення службового розслідування (службової перевірки) в митній службі України, документування й оформлення його результатів, прийняття за ним рішення, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування (службової перевірки) у справи, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України (далі - посадові особи) під час їх проведення (п.1.1 Інструкції).

Відповідно до п. 1.2 цієї Інструкції, акт службового розслідування - службовий документ, який складається за результатами службового розслідування та засвідчує виявлені факти й обставини, містить правову оцінку цих фактів, дій чи бездіяльності посадових осіб, висновки та пропозиції; службове розслідування - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов'язаного із здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення таких заходів; суб'єкт службового розслідування - посадова особа, дії або бездіяльність якої стали підставою для проведення службового розслідування або досліджуються під час його (її) проведення.

Пункт п.3.2 Інструкції № 918 містить перелік завдань службового розслідування, серед яких є встановлення:

- наявності чи відсутності події правопорушення; осіб, причетних до правопорушення, наявності (відсутності) вини кожної з них, її ступеня; обставин, що впливають на ступінь і характер відповідальності посадової особи, тощо.

Відповідно до 5.5 цієї Інструкції, члени комісії детально ознайомлюються з наявними матеріалами службового розслідування, опрацьовують законодавчі та інші нормативно-правові акти, а також збирають необхідну інформацію для забезпечення повноти, всебічності та об'єктивності проведення службового розслідування.

Згідно п.5.6 Інструкції № 918 члени комісії зобов'язані: а) суворо дотримуватися принципів законності, повноти, всебічності, об'єктивності та достовірності результатів службового розслідування; б) діяти у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством України, нормативно-правовими актами Держмитслужби та цією Інструкцією; в) проводити службове розслідування відповідно до плану проведення службового розслідування, доручень керівника, що призначив службове розслідування, посадової особи, якій доручено контроль за його проведенням, та голови комісії; г) доповідати голові комісії про виявлені факти (ознаки) порушень, обставини та причини їх скоєння для відображення їх в акті службового розслідування; ґ) приймати від суб'єктів службового розслідування подані за їх ініціативою усні та письмові заяви, зауваження, пояснення, що стосуються службового розслідування, та враховувати їх під час службового розслідування.

Відповідно до п.5.13 Інструкції №918 суб'єкт службового розслідування має право: а) отримувати інформацію про підстави проведення службового розслідування; б) брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі робити заяви, подавати документи, вимагати додаткового вивчення пояснень, проведення опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час службового розслідування; в) звертатись з клопотанням про витребування й залучення до матеріалів службового розслідування нових документів, інших матеріальних носіїв інформації; г) оскаржувати дії або бездіяльність членів комісії, висловлювати письмові зауваження щодо проведення службового розслідування; ґ) ознайомлюватися з матеріалами службового розслідування в частині, яка його стосується, якщо це не суперечить вимогам нормативно-правових актів щодо збереження інформації, яка охороняється законом.

Згідно п. 7.1 Інструкції № 918 у разі вчинення посадовою особою незначного дисциплінарного чи іншого правопорушення або відсутності достатніх підстав для проведення службового розслідування за наявності приводів, визначених у пункті 2.3 розділу II цієї Інструкції, може проводитись службова перевірка у порядку, встановленому цією Інструкцією.

Метою службової перевірки є з'ясування дотримання посадовими особами під час службової діяльності вимог законодавства України, нормативно-правових актів та інших документів Держмитслужби, митного органу, розпоряджень, доручень безпосередніх та прямих керівників, своїх службових обов'язків, з'ясування наявності підстав для проведення службового розслідування або встановлення обставин вчинення незначного дисциплінарного чи іншого правопорушення (пункт 7.2).

При цьому згідно п. 1.2 Інструкції № 918 службове розслідування - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов'язаного із здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення таких заходів.

Службова перевірка - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою з'ясування дотримання посадовими особами під час службової діяльності вимог законодавства України, нормативно-правових актів та інших документів Держмитслужби, митного органу, розпоряджень, доручень безпосередніх та прямих керівників, своїх службових обов'язків, з'ясування наявності підстав для проведення службового розслідування або встановлення обставин вчинення незначного дисциплінарного чи іншого правопорушення.

Виходячи із змісту вказаних положень, службове розслідування проводиться щодо конкретної особи з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення нею дисциплінарного або іншого правопорушення, а службова перевірка проводиться для з'ясування дотримання посадовими особами (коло яких не обмежено) під час службової діяльності вимог законодавства України.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, наказом від 25.01.2016 року №22 було призначено проведення службового розслідування комплексного, що стосувалося не безпосередньо позивача, як конкретної особи з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчиненого ним дисциплінарного або іншого правопорушення, а й інших посадови осіб митниці, що в свою чергу є порушенням Інструкції №918 та являється не службовим розслідуванням, а службовою перевіркою.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи здійснюючи службову перевірку та в подальшому звільняючи позивача із займаної посади, відповідач порушив процедуру, яка передує застосуванню дисциплінарного стягнення до державного службовця.

При наданні оцінки спірним правовідносинам суд враховує ступінь достеменності встановлення обставин скоєння позивачем одноразового грубого порушення трудових обовязків та дотримання відповідачем процедури проведення службового розслідування, яке передувало виданню спірного наказу, та вважає, що істотні для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби обставини не були встановлені у порядку, визначеному чинним законодавством.

Враховуючи сукупність зібраних та досліджених доказів, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем без дотримання норм Інструкції №918, а тому підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Про притягнення до дисциплінарної відповідальності №86-0 від 08.02.2016 року, в частині звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста Одесса-порт Одеської митниці ДФС за одноразове грубе порушення трудових обовязків, відповідно до п.1 ст. 41 КЗпП України.

Відповідно до частини шостої статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

У постанові Верховного Суду України від 21.05.2014 у справі № 6-33цс14 зазначається, що у разі встановлення факту звільнення без законної підстави або з порушенням передбаченого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.

Відповідно до ч.1 ст.235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відтак ОСОБА_1 має бути поновлено судом на попередній роботі на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста Одесса-порт Одеської митниці ДФС з 08.02.2016р.

Суд вважає, що заперечення відповідача та надані ним докази не спростовують встановлену судом обставину протиправності спірного наказу в частині звільнення позивача.

Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст.241-1 КЗпП України строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця. Строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.

Згідно із п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58 днем звільнення вважається останній день роботи.

Позивач згідно наказу від 08 лютого 2016 р. № 86-о звільнений з 08.02.2016р., отже 08.02.2016р. є останнім робочим днем ОСОБА_1 та середній заробіток за час вимушеного прогулу має бути йому виплачений за період з 09.02.2016р.

Згідно довідки щодо ОСОБА_1 від 26.07.2016 року за №253, середньомісячна заробітна позивача становить 4809,60грн., середньогодинна заробітна плата 28грн. 80 коп. (розраховано згідно вимог п.2 розд.ІІ абз.3 постанови Кабінету міністрів України від 08.02.1995р. №100).

Позивач з 16.09.2016р. працевлаштувався та у період з 16.09.2016р. працював на ТОВ «МІжнародний аеропорт ОСОБА_29», з 20.12.2016р. у ТОВ «ОСОБА_30 Спорт» ( дані про звільнення станом на 10.04.2017р. у суду відсутні).

Отже оплата за час вимушеного прогулу наразі має визначатися судом за період з 09.02.2016р. по 10.04.2017р. включно виходячи із середньомісячного заробітку 4809грн.60коп. за виключенням періоду з 16.09.2016р. по 16.12.2016р. включно (період працевлаштування у ТОВ «Міжнародний аеропорт ОСОБА_29», щодо якого позивачем не надано доказів щодо суми отриманої заробітної плати), з вирахуванням з нарахованої заробітної плати за час вимушеного прогулу суми 6416,92грн. (виплачена ТОВ «ОСОБА_30 Спорт» заробітна плата за грудень 2016 року- лютий 2017 року) та за виключенням періоду роботи у ТОВ «ОСОБА_30 Спорт» березень 2017 року 10 квітня 2017 року (не надано достеменних доказів щодо розміру отриманої заробітної плати).

Відтак, вимога позивача про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково як законні та обґрунтовані.

Пунктами 2 та 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

За таких обставин суд вважає за необхідне допустити постанову до негайного виконання у частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами не доведена правомірність прийнятого наказу від 08.02.2016 року № 86-о, у звязку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Одеської митниці ДФС Про притягнення до дисциплінарної відповідальності №86-0 від 08.02.2016 року, в частині звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста Одесса-порт Одеської митниці ДФС за одноразове грубе порушення трудових обовязків, відповідно до п.1 ст. 41 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста Одеса-порт Одеської митниці ДФС з 09.02.2016 року.

Стягнути з Одеської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 лютого 2016 року по 10 квітня 2017 року включно виходячи із середньомісячного заробітку 4809грн.60коп. за виключенням періоду з 16.09.2016р. по 16.12.2016р. включно, з вирахуванням з нарахованої заробітної плати за час вимушеного прогулу суми 6416,92грн. та за виключенням періоду роботи у ТОВ «ОСОБА_30 Спорт» 01.03.2017 року 10 квітня 2017 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова про поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Аракелян М.М.