Постанова № 65879043, 05.04.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2017 р. Справа №805/1320/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:15год.17хв.

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Троянової О.В.

секретаря Кудрі В.Г.,

за участю:

представника позивача Макарової Л.М.,

представника відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Бердичівського міського центру зайнятості

до Військової частини А-0989

про стягнення коштів у сумі 441,19грн.

ВСТАНОВИВ:

Бердичівський міський центр зайнятості звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А-0989 про стягнення коштів у сумі 441,19грн./а.с.4/.

В обґрунтування позову зазначив, що 01.11.2016 до Бердичівського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи звернувся ОСОБА_2, мешканець АДРЕСА_1, який з 01.09.2015 по 21.10.2016 проходив службу у військовій частині А-0989 (польова пошта В0131) пр.-т. Карпова, буд.170, м. Маріуполь, Донецька область. ОСОБА_2 було надано довідку про заробітну плату (грошове забезпечення) №523 від 21.10.2016 виданою з попереднього місця роботи (служби), роботодавцем Військовою частиною А-0989, код ЄДРПОУ 24982864. У вказаній довідці грошова винагорода за розрахунковий період (12 календарних місяців) складала 118958,09грн.

Під час перебування на обліку в Бердичівському міському центрі зайнятості ОСОБА_2 здійснювалась виплата матеріального забезпечення (допомога по безробіттю) із розрахунку середньоденної заробітної плати (грошового забезпечення) - 334,15грн. за період з 22.11.2016 по 17.01.2017 в сумі 9523,30грн.

Внаслідок подання роботодавцем недостовірних відомостей про доходи ОСОБА_2 (довідки про грошове забезпечення №523 від 21.10.2016) Бердичівський міський центр зайнятості незаконно здійснив вищевказаному безробітному переплату матеріального забезпечення в сумі 441,19грн. Просить суд стягнути з Військової частини А-0989 на користь Бердичівського міського центру зайнятості кошти у сумі 441,19грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, жодних заяв, клопотань, заперечень, тощо до суду не надав. Суд зазначає, що кореспонденція, яка була надіслана відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві, повернулась до суду з відміткою поштового відділення з відміткою «за закінченням терміну зберігання»/а.с.35/. З цього приводу суд зазначає, що в цьому випадку відповідач є належним чином повідомлений, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Враховуючи, що позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі, зважаючи на відсутність визначених ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України перешкод для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - Бердичівський міський центр зайнятості відповідно до свого Положення є державною установою у централізованій системі державних установ державної служби зайнятості, є державною установою у централізованій системі державних установ державної служби зайнятості та виконує завдання і функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фону загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, визначеної законами України.

Відповідач - Військова частина А-0989 зареєстрована в статусі юридичної особи, ідентифікаційний код: 24982864, місцезнаходження: 87535, м. Маріуполь, пр-т. Карпова, буд.170, Донецької області (польова пошта В-0131), про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до яких забезпечується на підставі «Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України «Про деякі питання надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 466/5 від 31.03.2015р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2015р. за № 349/26794

01.11.2016 року до Бердичівського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи звернувся ОСОБА_2, мешканець АДРЕСА_1, який з 01.09.2015 по 21.10.2016 проходив службу у військовій частині А-0989 (польова пошта В0131) пр.-т. Карпова, буд.170, м. Маріуполь, Донецька область/а.с.6,7,5/.

ОСОБА_2 було надано довідку про заробітну плату (грошове забезпечення) №523 від 21.10.2016, яка видана з останнього місця роботи (служби), роботодавцем Військовою частиною А-0989, код ЄДРПОУ 24982864. У вказаній довідці грошова винагорода за розрахунковий період (12 календарних місяців) складала 118958,09грн./а.с.11/.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням ( 1266-2001-п ), затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків. Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Під час перебування на обліку в Бердичівському міському центрі зайнятості ОСОБА_2 здійснювалась виплата матеріального забезпечення (допомога по безробіттю) із розрахунку середньоденної заробітної плати (грошового забезпечення) - 334,15грн. за період з 22.11.2016 по 17.01.2017 в сумі 9523,30грн./а.с.8/.

Проведеним Маріупольським міським центром зайнятості розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, за результатами якого складено акт №43 від 18.01.2017, встановлено , що дані про доходи ОСОБА_2 зазначені в довідці про заробітну плату (грошове забезпечення) №523 від 21.10.2016 є не достовірними /а.с.9-10/.

Відповідно до первинних документів та нової довідки про заробітну плату (грошове забезпечення) №41 від 18.01.2017, виданою роботодавцем, грошова винагорода за розрахунковий період має складати 113445,93грн. та відповідно середньоденна заробітна плата (грошового забезпечення) - 318,67грн.(113445,93:365).

Виплата допомоги по безробіттю із розрахунку середньоденної заробітної плати (грошового забезпечення) 318,67 за період з 22.11.2016 по 17.01.2017 мала б складати в сумі 9082,11грн./а.с.8/.

Внаслідок подання роботодавцем недостовірних відомостей про доходи ОСОБА_2 (довідки про грошове забезпечення №523 від 21.10.2016) Бердичівський міський центр зайнятості незаконно здійснив вищевказаному безробітному переплату матеріального забезпечення в сумі 441,19грн.

Згідно вимог статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» роботодавець має право: брати участь в управлінні страхуванням на випадок безробіття через своїх представників відповідно до цього Закону і статуту Фонду; на судовий захист своїх прав.

Роботодавець зобов'язаний: 1) під час перевірки правильності використання коштів Фонду та достовірності поданих роботодавцем даних, зазначених у пункті 2 цієї частини, надавати посадовим особам територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки; 2) подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про: прийняття на роботу працівників; розмір заробітної плати та використання робочого часу працівників; виплату застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю; використання коштів Фонду за іншими визначеними цим Законом напрямами.

Достовірність зазначених у документах даних перевіряється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Роботодавець несе відповідальність відповідно до законодавства за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання або неналежного виконання обов'язків, визначених частиною другою цієї статті.

Роботодавцю забороняється вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до прийняття ним разом із застрахованою особою спільного рішення, яке може в подальшому зашкодити цій особі або членам її сім'ї реалізувати своє право на забезпечення та отримання соціальних послуг відповідно до цього Закону.

Із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.

Відповідно до пунктів 6-8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №60/62 від 29.01.2009 якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.

Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

У разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155 ( 1155-2002-п ), відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Так, 27 січня 2017 року Бердичівським міським центром зайнятості прийнято наказ №30 про відшкодування Військовою частини А-0989 (полова пошта В0131) грошових коштів в сумі 441,19грн. виплачених ОСОБА_2 /а.с.14/

27 січня 2017 року на адресу командира Військової частини А-0989 (полова пошта В0131) направлено претензію №216 про повернення грошових коштів в сумі 441,19грн. виплачених ОСОБА_2/а.с.15/.

Станом на момент розгляду справи по суті, Військовою частиною А-0989 (полова пошта В0131) грошові кошти у сумі 441,19грн. позивачу не відшкодовані .

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ч.1 ст.79 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, підтверджуються доданими до позову документами та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Бердичівського міського центру зайнятості до Військової частини А-0989 про стягнення коштів у сумі 441,19грн - задовольнити.

Стягнути з Військової частини А-0989 (ЄДРПОУ 24982864, місцезнаходження: 87535, м. Маріуполь, пр-т. Карпова, буд.170, Донецької області (польова пошта В-0131) на користь Бердичівського міського центру зайнятості кошти у сумі 441,19 (чотириста сорок одну гривню дев'ятнадцять копійок)грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивні частини у судовому засіданні 05 квітня 2017 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 квітня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.