Постанова № 65878783, 03.04.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2017 року о 09 год. 45 хв.

Справа № 808/3408/16

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі машинобудівні технології»

до Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення,

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі машинобудівні технології» (далі – позивач, ТОВ «ЗМТ») до Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач, Запорізька ОДПІ), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 21.06.2016 №0007271201.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що контролюючим органом безпідставно прийнято та направлено на адресу позивача оскаржуване податкове повідомлення – рішення, оскільки Податковим кодексом України не наділено контролюючий орган повноваженнями щодо визначення платнику податків грошового зобов’язання з податку на додану вартість виключно за штрафними санкціями без визначення суми основного зобов’язання. Також зазначає про відсутність розрахунку штрафних санкцій, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в поданих до суду письмових запереченнях проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що за результатами проведеної камеральної перевірки контролюючим органом несвоєчасну сплату позивачем суми грошового зобов’язання за узгодженими податковими зобов’язаннями з податку на додану вартість. У зв’язку з виявленими порушеннями вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України контролюючим органом прийнято податкове повідомлення – рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов’язань. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог, справу розглядати без участі представника.

Відповідно до ч.6 статті 128 Кодексу адміністративного суду України (далі – КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.

24 травня 2016 року головним державним ревізором-інспектором Запорізької ОДПІ проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань до бюджету ТОВ «ЗМТ», за результатами якої складено акт №87/12-01/31230458 від 24.05.2016 (далі – акт перевірки).

В акті перевірки зафіксовано виявлені порушення позивачем п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України (далі – ПК України), а саме: встановлено, що ТОВ «ЗТМ» протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення – рішення від 21.06.2016 №0007271201, яким ТОВ «ЗТМ» зобов’язано сплатити штраф в розмірі 24646,17 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням–рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Запорізькій області та ДФС України, проте, скарги ТОВ «ЗТМ» було залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення – рішення без змін.

Позивач, не погодившись прийнятим податковим повідомленням–рішенням, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, позивач посилається на відсутність у контролюючого органу повноваження щодо визначення платнику податків грошового зобов’язання з податку на додану вартість виключно за штрафними санкціями без визначення суми основного зобов’язання. Крім того, зазначає про відсутність розрахунку застосованих штрафних санкцій.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення–рішення став висновок контролюючого органу про порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість в розмірі 123230,85 грн.

Згідно з наданим розрахунком штраф визначено виходячи з наступного:

уточнюючий розрахунок №9190705454 від 15.09.2015 – кількість днів затримки 191, сума штрафу – 625,77 грн.;

декларація №9193609712 від 18.09.2015 – кількість днів затримки 209, сума штрафу – 5308,77 грн.;

декларація №9193609712 від 18.09.2015 – кількість днів затримки 176, сума штрафу – 98,23 грн.;

декларація №9213924884 від 19.10.2015 – кількість днів затримки 179, сума штрафу – 18613,40 грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Згідно пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.203.1 ст.203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 57.1 ст.57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.203.2 ст.203 ПК України сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

З наданого до матеріалів справи додатку до акту перевірки судом встановлено, що ТОВ «ЗТМ» несвоєчасно було сплачено суми узгодженого зобов’язання з податку на додану вартість, а саме за уточнюючим розрахунком з податку на додану вартість №9190705454 від 15.09.2015 кількість днів затримки становить 191 день, за податковою декларацією з податку на додану вартість №9193609712 від 18.09.2015 – 209 днів, за податковою декларацією з податку на додану вартість №9213924884 від 19.10.2015 – 179 днів.

При цьому, суд зазначає, що позивачем у позовній заяві не заперечується факт сплати самостійно визначеного грошового зобов’язання з податку на додану вартість із затримкою, доказів на спростування даного факту не надано.

Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем грошове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 123230,85 грн. сплачено із затримкою понад 30 календарних днів, у зв’язку з чим сума штрафної санкції яка підлягає сплаті за таку затримку складає 24646,17 грн. (123230,85 грн. х 20% = 24646,17 грн.).

Відповідно до п.58.2 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Крім того, пунктом 2 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 №1204 (далі – Порядок №1204), передбачено, що у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами: «Ш» - у разі застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати грошових зобов’язань.

Відповідно до п.3 Порядку №1204 податкове повідомлення-рішення складається за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) та пенею за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З матеріалів справи судом встановлено, що контролюючим органом прийнято та направлено на адресу позивача податкове повідомлення – рішення від 21.06.2016 №0007271201 форми «Ш», додаток 4 до Порядку №1204.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у разі сплати платником податків узгодженого грошового зобов’язання із затримкою, відповідно до приписів чинного законодавства України контролюючий орган притягує такого платника податків до відповідальності у вигляді штрафу, що оформлює податковим повідомленням – рішенням форми «Ш».

Щодо посилань представника позивача на те, що оскаржуване податкове повідомлення – рішення було одержано позивачем без розрахунку штрафних санкцій, суд зазначає, що відсутність такого розрахунку не може бути покладено в основу висновку про його протиправність, якщо таке податкове повідомлення–рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, та не може бути беззаперечною підставою для звільнення платника податків від відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення – рішення контролюючий орган діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, в межах наданих повноважень та у відповідності до приписів чинного законодавства, у зв’язку з чим підстави для визнання такого рішення протиправним та його скасування відсутні, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі машинобудівні технології» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку,передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко