Постанова № 65878768, 03.04.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2017 року о 14 год. 15 хв.Справа № 808/3867/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі відповідач, ДВБ НП України), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України №377 від 18.11.2016 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині оголошення догани старшому оперуповноваженому в особливо важливих справах УВБ в Запорізькій області підполковнику поліції ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, оскільки жодних порушень вимог чинного законодавства України та трудового розпорядку ним не допускалось. Вважає, що відповідачем не правомірно проведено службове розслідування та притягнуто його до дисциплінарної відповідальності на підставі інформації, розміщеної на Інтернет сайті «ord-ua.com». Вказує на те, що під час проведення службового розслідування не було належним чином забезпечено його право на надання пояснень по суті перевірки, а також не було забезпечено можливість ознайомитись з результатами службового розслідування, оскільки в той час позивач перебував на лікарняному, а про проведення службового розслідування дізнався лише від колег по службі. Крім того, позивач вважає, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності є наслідком неприязного ставлення до нього керівництва ДВБ, оскільки жодної інформації, яка б свідчила про невиконання/ не належне виконання позивачем посадових обовязків не було ані на початок проведення службового розслідування, ані під час його завершення.

В судове засідання представник позивача не зявився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що з метою дискредитації підрозділу та перешкоджанню роботи Управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області ДВБ НП України (далі Управління) з серпня 2016 року на Інтернет сайті «ord-ua.com» невідомими особами було розміщено інформацію, яка не відповідала дійсності та ганьбила діяльність Управління. Крім того, зміст викладеної на сайті інформації свідчив про невдоволення окремих працівників організацією роботи Управління, які всупереч інтересам служби, публічно висвітлювали дії керівництва та процеси роботи Управління, у тому числі зміст оперативних нарад та плани оперативно-службової діяльності. Вказує на те, що з вказаного питання у встановленому законом порядку було призначено службове розслідування, в ході якого було встановлено, що ОСОБА_1 не належним чином виконуються посадові обовязки (запізнення на роботу та наради, низькі показники службової діяльності, ігнорування наказів та доручень, тощо), що зумовило наявність підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани. Вказує, що відповідачем дотримано процедуру проведення службового розслідування та обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення. Також вважає, що чинне законодавство України не забороняє проводити службове розслідування в період перебування поліцейського на лікарняному. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Судове засідання, призначене на 03.04.2017 в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Київському окружному адміністративному суду, представник відповідача не прибув. За даними матеріалів справи про час місце та дату судового розгляду повідомлений належним чином, причини неприбуття суду не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності та взаємозвязку, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 з серпня 2000 по 06 листопада 2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07 листопада 2015 року позивача призначено на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Управління, як прибулого з ОВС.

27 вересня 2016 року начальником відділу ДВБ НП України полковником поліції ОСОБА_2 на імя т.в.о директора ДВБ НП України подана доповідна записка про виявлення відомостей, що ганьблять діяльність працівників Управління, в якій вказано на те, що працівниками ДВБ 26.09.2016 під час моніторингу мережі Інтернет на порталі «ord-ua.com» виявлено факти розміщення невстановленими особами інформації, яка ганьбить діяльність Управління (а.с.56).

Крім того, у вказаній доповідній записці вказано на те, що характер та зміст викладених відомостей дозволяє припустити, що зазначеними особами є діючі працівники зазначеного підрозділу.

27 вересня 2016 року наказом ДВБ НП України №295 «Про призначення та проведення службового розслідування», з метою перевірки розміщених невстановленими особами на Інтернет-порталі «ord-ua.com» відомостей, що ганьблять діяльність управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області, а також встановлення причетності працівників зазначеного підрозділу до розміщення вказаної інформації, призначено службове розслідування (а.с.55).

26 жовтня 2016 року старшим оперуповноваженим в ОВС Управління підполковником поліції ОСОБА_3 складено Висновок про результати службового розслідування за фактом публікації на Інтернет-порталі «ord-ua.com» відомостей, що ганьблять діяльність УВБ в Запорізькій області (далі Висновок службового розслідування), який того ж дня затверджений т.в.о директора ДВБ НП України полковником поліції ОСОБА_4 (а.с.57-63).

У пункті 2 Висновку службового розслідування зазначено, що за грубе порушення службової дисципліни, вимог ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», ст.1,7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ігнорування вимог наказів Національної поліції України, МВС України та ДВБ НП України в частині виконання ним посадових (функціональних) обовязків, старшому оперуповноваженому в ОВС УВБ в Запорізькій області підполковнику поліції ОСОБА_1 оголосити догану.

18 листопада 2016 року наказом ДВБ НП України №377 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» наказано оголосити догану старшому оперуповноваженому в особливо важливих справах Управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області ОСОБА_1 (а.с.11).

Вважаючи протиправним наказ ДВБ НП України від 18.11.2016 №377 в частині оголошення ОСОБА_1 догани, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу став висновок службового розслідування від 26.10.2016, в якому зазначено, що: «в ході службового розслідування встановлено, що згідно затвердженого графіку чергувань УВБ в Запорізькій області на вересень поточного року, 20.09.2016 черговим по управлінню було визначено старшого оперуповноваженого в ОВС УВБ в Запорізькій області ОСОБА_1, який в порушення вимог Інструкції чергового по Департаменту внутрішньої безпеки, чергових по управліннях, відділах внутрішньої безпеки в регіонах і на транспорті, затвердженої наказом ДВБ МВС України від 05.09.2011 № 79 зі змінами, своєчасно не прибув до робочого місця та відповідно порушив порядок чергування, передбачений п. 2 цієї Інструкції.

У цей же день, ОСОБА_1 без поважних причин запізнився на оперативну нараду УВБ в Запорізькій області, яка відбувалася о 08.30. На вимогу надати пояснення з цього приводу, ОСОБА_1 у категоричній формі відмовився.

У подальшому, старший оперуповноважений в ОВС УВБ в Запорізькій області ДВБ НП України підполковник поліції ОСОБА_1 з 26.09.20106 по дату видання оскаржуваного наказу на службу не виходив, на телефонні дзвінки не відповідав та місце знаходження його невідомо.

06.09.2016 під час проведення оперативної наради при керівництві УВБ в Запорізькій області було встановлено повну відсутність у ОСОБА_1 актуальної оперативної інформації по підрозділах, що перебувають в його обслуговуванні. Так, останнім не було здобуто жодної значимої інформації щодо вчинення або готування до вчинення працівниками поліції протиправних діянь, яка б могла стати підставою для внесення відомостей до ЄРДР або заведення справи оперативного обліку. Протягом звітного періоду фінансовий моніторинг підрозділів, що перебував в обслуговуванні ОСОБА_1, останнім на належному рівні не здійснювався, аналітична робота по даному напрямку не проводилася.

За фактами неналежного виконання ОСОБА_1 своїх функціональних обов'язків і порушення останнім службової дисципліни були зібрані відповідні матеріали та за вих.№2300/42-07/01-16 від 12.09.2016, від 20.09.2016 №2363/42-07/01-16, від 26.09.2016 №2419/42-0701-16, 29.09.2016 №2467/42- 07/01-16 направлені до ДВБ НПУ для вирішення питання для заходів відповідного реагування.».

Крім того, у Висновку службового розслідування зазначено, що під час службового розслідування встановлено, що всупереч вказаним нормам Закону, старший оперуповноважений в ОВС УВБ в Запорізькій області підполковник поліції ОСОБА_1 неналежно виконував свої функціональні обовязки, мав низькі результати службової діяльності, допускав порушення службової дисципліни (запізнення та не вихід на службу без поважних причин); допускав проступки, повязані з порушенням статутних взаємовідносин (невиконання або неналежне виконання наказу, розпорядження начальника, непокора), нехтував інтересами служби, що в свою чергу стало підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.

Суд зазначає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» №3460-IV від 22.02.2006 року (далі Дисциплінарний статут, у редакції чинній на час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності), Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013 №230, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 за №541/23073 (далі Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах МВС).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Стаття 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає, що поліцейський зобовязаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно із ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Службова дисципліна, відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту, це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють (стаття 7 Дисциплінарного статуту).

Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень визначено ст.14 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

З наведених норм вбачається, що за порушення службової дисципліни поліцейський може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. При цьому, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку призначається службове розслідування, порядок проведення якого визначено Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах МВС. Підставою для притягнення особи дисциплінарної відповідальності є встановлення факту скоєння такою особою дисциплінарного проступку, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, визначення якої наведене у статті 1 Дисциплінарного статуту.

Суд зазначає, що відповідно до п.2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах МВС підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, повязані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Згідно з п.2.5 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах МВС підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.

Як встановлено судом з наказу ДВБ НП України «Про призначення та проведення службового розслідування» від 27.09.2016 №295, службове розслідування призначено за фактом розміщення невстановленими особами на Інтернет-порталі «ord-ua.com» відомостей, що ганьблять діяльність УВБ в Запорізькій області.

Натомість, за результатами проведеного службового розслідування встановлено неналежне виконання ОСОБА_1 своїх функціональних обовязків, низькі результати службової діяльності, допущення порушення службової дисципліни, допущення проступків, повязаних з порушенням статутних взаємовідносин, нехтування інтересами служби.

При цьому, службовим розслідуванням не встановлено жодних обєктивних обставин порушення позивачем вимог законодавства, повязаного з фактом, за яким було призначено та проведено службове розслідування, а саме з розміщенням на Інтернет-порталі «ord-ua.com» відомостей, що ганьблять діяльність УВБ в Запорізькій області.

Крім того, відповідачем до матеріалів справи не надано жодного належного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 на Інтернет-порталі «ord-ua.com» взагалі розміщувалась будь-яка інформація, повязана з діяльністю УВБ в Запорізькій області.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що службове розслідування, призначене за наказом від 27.09.2016, проводилось відносно ОСОБА_1 з інших питань, ніж було передбачено наказом ДВБ НП України про призначення такого службового розслідування, що не відповідає меті та підставам проведення службового розслідування.

Суд зазначає, що у разі якщо у ДВБ НП України чи його територіальних підрозділів була наявна інформація про неналежне виконання позивачем службових обовязків, то такі обставини могли бути окремою підставою для проведення службового розслідування та, в разі підтвердження відповідних відомостей, - підставою для притягнення позивача до відповідальності за такі проступки.

Також, суд зазначає, що на підтвердження обставин щодо ігнорування позивачем вимог наказів НПУ, МВС та ДВБ НПУ в частині виконання посадових (функціональних) обовязків, відповідачем надано витяг з протоколу №11 оперативної наради при начальникові УВБ в Запорізькій області ДВБ НП України від 06.09.2016 (а.с.69). У вказаному витягу відмічено, що протягом звітного періоду ОСОБА_1 опрацьовано 8 звернень громадян та 2 матеріали, які надійшли з ДВБ НП України.

При цьому, нарадою відмічено повну відсутність у ОСОБА_1 актуальної оперативної інформації по підрозділам, що перебувають в його обслуговуванні; відсутня ініціатива у роботі; не здобуто жодної значимої інформації щодо вчинення або готування до вчинення працівниками поліції протиправних діянь, що могло б стати підставою до внесення відомостей до ЄРДР або заведення справи оперативного обліку; протягом звітного періоду фінансовий моніторинг підрозділів, що перебувають в обслуговуванні, ОСОБА_1 здійснюється на неналежному рівні, аналітична робота по даному напрямку не проводиться.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідач роблячи вищевказаний висновок не вказує, яким документом чи посадовою інструкцією на позивача покладено обовязок щодо вчинення таких дій та в якому обсязі, на підставі чого суд міг би дійти висновку про неналежне виконання позивачем функціональних обовязків.

Із заперечень відповідача, наданих документів та пояснень неможливо встановити, вимоги яких саме наказів НПУ, МВС та ДВБ НПУ позивачем було проігноровано, які посадові (функціональні) обовязки позивач не виконував чи виконував не на належному рівні.

Щодо посилань відповідача на запізнення прибуття ОСОБА_1 на службу, суд зазначає, що в матеріалах справи містяться рапорти співробітників УВБ в Запорізькій області, в яких вказано на те, що позивач був відсутній на робочому місці 20.09.2016 до 8 год. 30 хв.

Разом з тим, відповідно до Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників апарату центрального органу управління поліції, затвердженого наказом НП України від 30.07.2016 №654, початком робочого дня є 9 год. 00 хв., а рекомендований час завчасного прибуття на робоче місце встановлено 8 год. 45 хв., у звязку з чим позивач не зобовязаний був перебувати у кабінеті до вказаного часу.

Також, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що 20.09.2016 ОСОБА_1 було надано доручення щодо прибуття на службу раніше встановлено часу початку робочого дня.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.6.3 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах МВС, особа рядового та начальницького складу (РНС), стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо обєктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

З пояснень позивача встановлено, що позивач не знав, що щодо нього проводиться службове розслідування, підстави проведення розслідування, з наказом про призначення службового розслідування не був ознайомлений. Відповідачем вказані обставини не спростовані.

Щодо відібрання від позивача письмових пояснень, відповідач зазначає, що відповідно до рапорта старшого оперуповноваженого в ОВС УВБ в Запорізькій області ДВБ НП України підполковника поліції ОСОБА_3 від 17.10.2016, ОСОБА_1 17.10.2016 в телефонному режимі було запрошено для дачі пояснень, проте позивач в категоричній формі прибути відмовився (а.с.66).

З приводу цього суд зазначає, що відповідно до п.6.2.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах МВС, у разі відмови опитуваної особи надати пояснення виконавець (голова комісії, члени комісії з службового розслідування) в обовязковому порядку зобовязаний документально засвідчити таку відмову складанням акта. Акт засвідчується підписами не менше двох осіб, одна з яких обовязково повинна бути виконавцем. Акт у триденний строк з моменту складання в установленому порядку реєструється в канцелярії (секретаріаті) за місцем проходження служби виконавця, а в разі неможливості - в органі (підрозділі) внутрішніх справ, працівник якого допустив порушення, після чого вказаний акт приєднується до матеріалів службового розслідування. У разі відмови особи надати пояснення на підставі статті 63 Конституції України цей факт документується за допомогою проставляння нею підпису на бланку пояснення, без складання акта.

Рапорт про відмову позивача надати пояснення складено ОСОБА_3 (а.с.66); згідно наказу про призначення та проведення службового розслідування (а.с.55), проведення службового розслідування доручено начальникові управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області ОСОБА_5 З наданих до матеріалів справи документів не вбачається, що ОСОБА_3 був залучений до проведення службового розслідування та мав повноваження відбирати пояснення від позивача.

Відповідачем до матеріалів справи не надано доказів складання акта про відмову позивача надати пояснення, необхідність оформлення якого передбачено п.6.2.2, 6.3 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах МВС.

Крім того, з наданих позивачем до матеріалів справи документів вбачається, що позивач в період з 22.09.2016 по 02.12.2016 перебував на лікуванні у лікувальних закладах Міністерства охорони здоровя України, тобто у даний період часу позивач з поважних причин не міг прибути до місця служби для надання пояснень щодо результатів та висновків службового розслідування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в ході розгляду справи відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обставин щодо ігнорування позивачем вимог наказів НПУ, МВС та ДВБ НПУ в частині виконання посадових (функціональних) обовязків, у звязку з чим вважає вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що за звернення до суду з вказаним адміністративним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 551,20 грн. (а.с.28), у звязку з чим вказана сума підлягає присудженню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України №377 від 18.11.2016 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині оголошення догани старшому оперуповноваженому в особливо важливих справах УВБ в Запорізькій області підполковнику поліції ОСОБА_1.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 грн. (пятсот пятдесят одна гривня 20 коп.), присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку,передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко