Постанова № 65878716, 04.04.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року м.Житомир справа № 806/1545/16

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

за участю: секретар судового засідання Бондаренко Д.А. ,

представник позивача Полохіна Т.М.,

представник відповідача Наумчук Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Кемілайн Агро" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення від 11.11.2013 року №0002062205,

встановив:

Приватне підприємство "Кемілайн Агро" звернулося з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення від 11.11.2013 року №0002062205.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі і зазначила, що Відповідачем була призначена та проведена позапланова невиїзна перевірка підприємства з питань фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "БУД - ІНСТРУМЕНТАРІЙ" за липень 2013року. За результатами такої перевірки, на думку представника Позивача, уповноважені особи податкового органу безпідставно прийшли до висновку про нікчемність господарських операцій Позивача з ТОВ "БУД - ІНСТРУМЕНТАРІЙ" щодо придбання товару ( картонні ящики та етикетки). Вказані господарські операції, як зазначив представник Позивача, мали реальний характер і підтверджуються всіма необхідними документами, в тому числі судовим рішенням, яке набрало законної сили, що стало підставою для врахування їх при визначенні податкових зобов'язань підприємства з податку на додану вартість за липень 2013року.

Представник Відповідача, Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, проти позову заперечив і пояснив, що дійсно в період з 16.10.2013року по 22.10.2013року уповноваженими посадовими особами інспекції була проведена позапланова невиїзна перевірка Позивача з питань фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "БУД - ІНСТРУМЕНТАРІЙ" за липень 2013року. За результатами такої перевірки було встановлено, що господарські операції Позивача з ТОВ "БУД - ІНСТРУМЕНТАРІЙ" щодо придбання товару ( картонні ящики та етикетки) не мають реального товарного характеру, не відповідають вимогам ЦК України щодо такого роду договорів та не підтверджуються відповідними документами бухгалтерського та податкового обліку. Зазначені порушення, на думку представника Відповідача, стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення щодо збільшення Позивачу сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування фінансових санкцій за вказаний період.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення платником своїх зобов'язань з цього податку регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

В судовому засіданні встановлено, що в період з 16.10.2013року по 22.10.2013року уповноваженими посадовими особами інспекції була проведена позапланова невиїзна перевірка Позивача з питань фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "БУД - ІНСТРУМЕНТАРІЙ" за липень 2013року, про що був складений відповідний акт перевірки від 28.10.2013року. За результатами такої перевірки було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 11.11.2013 р. №0002062205, відповідно до якого підприємству були збільшені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 98999,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 49500,00грн.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 11.11.2013 р. №0002062205, підставою для його винесення щодо збільшення Приватному підприємству "Кемілайн Агро" суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 98999,00грн. та застосування фінансових санкції в сумі 49500,00грн. стали порушення Позивачем вимог п.198.1. п.198.2, 198.3 та 198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 28.10.2013року, та пояснень представника податкового органу в судовому засіданні підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стало виключно невизнання податковим органом сум податкового кредиту, сформованого за результатами господарських операцій Позивача з ТОВ "БУД - ІНСТРУМЕНТАРІЙ" по придбанню товару ( картонні ящики та етикетки), які мали місце в липні 2013року.

Доводи податкового органу про завищення Позивачем сум податкового кредиту за липень 2013року на 98999,00грн. не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.

За приписами п.198.1 та п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Суд не приймає до уваги доводи Відповідача, що зазначені угоди щодо товару (картонні ящики та етикетки), які мали місце в липні 2013року, не носили реального характеру та не підтверджуються документами бухгалтерського обліку.

В судовому засіданні встановлено, що спірні господарські відносини були зумовлені договором поставки етикеток та картонних ящиків від 03.06.2013року та додатковими угодами до нього від 03.06.2013року та від 02.07.2017року, укладеними між Позивачем та ТОВ "БУД - ІНСТРУМЕНТАРІЙ".

Про реальність даних господарських операцій між Позивачем та ТОВ "БУД - ІНСТРУМЕНТАРІЙ" щодо придбання цього товару, які мали місце в липні 2013року, свідчать наявні в матеріалах справи та досліджені судом первинні документи бухгалтерського та податкового обліку ( видаткові та податкові накладні, банківські платіжні доручення, подорожні листи щодо використання власного транспорту), які підтверджують факт отримання вказаного товару та його оплату.

Суд вважає безпідставними доводи представника податкового органу про нікчемність вказаних господарських відносин з посиланням на вирок Шевченківського районного суду м.Києва від 07.10.2013року відносно певних осіб, які без наміру здійснювати господарську діяльність 19.06.2013року вчинили дії щодо зміни засновників ТОВ "БУД - ІНСТРУМЕНТАРІЙ".

По-перше, реальність вказаних господарських відносин між Позивачем ТОВ "БУД - ІНСТРУМЕНТАРІЙ" щодо придбання цього товару, які мали місце в липні 2013року, була предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі № 806/442/16. Як зазначено в постанові Житомирського окружного адміністративного суду від 29.11.2016року в даній справі, що набрала законної сили відповідно до ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017року, вказані господарські відносини мали реальний характер і Позивач правомірно включив до своїх валових витрат 494996,00грн., сплачених ТОВ "БУД - ІНСТРУМЕНТАРІЙ". Одночасно вказаним судовим рішенням визнано належними податкові накладні щодо передачі товарів та відсутність рішень суду про підтвердження фіктивності таких господарських відносин.

Відповідно до вимог ч.1ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в іншій адміністративній справі між тими ж самими особами, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті ж самі особи.

По-друге, в акті перевірки відсутні жодні посилання на рішення суду у цивільній чи господарській справі, вирок суду у кримінальній справі, про те, що на час укладання договору, додатків до нього, та безпосереднього здійснення поставок створення та державна реєстрація ТОВ "БУД - ІНСТРУМЕНТАРІЙ" була проведена незаконно.

Крім того, для з'ясування обставин щодо укладення вказаної угоди поставки товарів, доповнень до неї, підписання видаткових та податкових накладних ОСОБА_3 від імені ТОВ "БУД - ІНСТРУМЕНТАРІЙ", судом доручалося Окружному адміністративному суду міста Києва допитати ОСОБА_3 в якості свідка.

Згідно Ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2016року допитати ОСОБА_3 в якості свідка не представилося можливим.

Суд зазначає, що за приписами ст.215 ЦК України нікчемним правочином є лише той правочин, недійсність якого встановлена законом. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Висновки про відсутність умов у ТОВ «Буд-інструментарій» для здійснення фінансово-господарської діяльності, зроблені на підставі службової інформації, не може розцінюватися судом як підстави для визнання угод, укладених Позивачем, нікчемними, тобто такими, що не спричинили реальних юридичних наслідків.

В ході дослідження в судовому засіданні податкових накладних встановлено, що протягом липня 2013року Почивачем отримано від ТОВ "БУД - ІНСТРУМЕНТАРІЙ" товарів (картонні ящики і етикетки) на загальну суму 593995,20грн., в тому силі 98999,20грн. ПДВ.

Як зазначено в платіжних дорученнях від 28.08.2013року №1186,1189, від 17.09.2013р. № 1272 та від 30.09.2013р. №1306, досліджених в судовому засіданні, Позивачем ТОВ "БУД - ІНСТРУМЕНТАРІЙ" відповідно до договору від 03.06.2013року за отриманий товар сплачено 674681,00грн., в тому числі 112447,00грн. ПДВ, (а.с.78-81), що значно більше ніж зазначено в акті перевірки.

Відповідно до вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що суми податку на додану вартість підтверджені податковими накладними і в подальшому сплачені Позивачем у вартості вказаних товару правомірно, у відповідності до вимог Податкового кодексу України були віднесені до податкового кредиту Позивача за липень 2013року в розмірі 98999,20грн.

Правомірність визначення Позивачем свої зобов'язань з податку на додану вартість виключає можливість застосування до нього жодних фінансових санкцій.

За приписами п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Заперечуючи проти позову Відповідачем та його представником, всупереч вимогам ст.71 КАС України, не надано жодних належних та відповідних доказів того, що досліджені судом податкові накладні оформленні з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України.

Доводи податкового органу про відсутність документального підтвердження зазначених господарських операцій Позивача (дефектність первинних документів) є надуманими і судом до уваги не приймаються. Відповідачем не враховано, що оформлення видаткових накладних здійснювалося не Позивачем, а поставником товарів і Позивач не може нести жодної відповідальності за дії іншої юридичної особи.

Одночасно суд визнає, що відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу (власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників), а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, податковим органом не враховано, що самостійне перевезення Позивачем придбаного товару не може ототожнюватися із багатосторонніми домовленостями щодо всього транспортного процесу.

Суд критично оцінює доводи податкового органу щодо відсутності сертифікатів якості продукції (ящик картонний і етикетка), оскільки сертифікат якості не є документом бухгалтерського та податкового обліку та ніяким чином не пов'язаний з обчисленням та сплатою податків і зборів.

Безпідставними є також доводи податкового органу про те, що підставою для невизнання податкового кредиту є недекларування контрагентом Позивача своїх податкових зобов'язань.

Загальновідомо, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, а тому ПП "Кемілайн Агро" не може нести відповідальність за можливі порушення контрагентом вимог податкового законодавства.

Відповідачем не було надано суду належних документальних доказів на підтвердження того, що Позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ «Буд-інструментарій», можливо, порушує вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичними адресами тощо, та доказів того, що Позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагентів у системі оподаткування.

Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, звільняє Позивача від відповідальності за наявні чи можливі порушення правил оподаткування його контрагентами чи контрагентами його контрагентів.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 11.11.2013 р. №0002062205, відповідно до якого Приватному підприємству "Кемілайн Агро" були збільшені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 98999,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 49500,00грн., винесено не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для його винесення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказом понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, судові витрати Приватного підприємства "Кемілайн Агро" у вигляді судового збору в сумі 2227,49грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області.

Керуючись ст.ст.2,86,94,159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 11.11.2013 року №0002062205.

Судові витрати Приватного підприємства "Кемілайн Агро" у вигляді судового збору в сумі 2227,49грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повний текст постанови виготовлено: 07 квітня 2017 р.