Ухвала суду № 65877728, 07.04.2017, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/6432/17

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 квітня 2017 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Мороз В.О., ознайомившись із позовноюзаявою Публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

встановила:

04 квітня 2017 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Відповідно до ст. 119 ЦПК Українипозовна заява також повинна містити: зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Згідно з п.7постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції"у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги та викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а й мають бути зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до ч. 4 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Так, позивачем в позовній заяві не вказано початкову ціну продажу обєкта іпотеки (початкова ціна, визначається на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності під час його реалізації у порядку передбаченомуст. 38 Закону України «Про іпотеку»).

Так, Верховний Суд України неодноразово у своїх постановах, зокрема №6-61цс15 від 27 травня 2015 року, та від 07 жовтня 2015 року №6-1935цс15, № 6-1205цс-15 від 23.12.2015, дійшов правового висновку про неправомірність задоволення судом позову банку про звернення стягнення боргу на предмет іпотеки без визначення ціни позову, яка не була зазначена у тексті позовної заяви, із визначенням ціни позову на стадії реалізації предмета іпотеки. ВСУ зазначає, що положеннями ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, в тому числі, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Виходячи із змісту поняття «ціна», як форми грошового вираження вартості товару, послуг, тощо, аналізу норм статей 38, 39 ЗУ «Про іпотеку», ВСУ прийшов до правового висновку, що у розумінні норми ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною 6 ст.38 цього Закону. Тобто, ціна предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем, або на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Очевидно визначення ціни здійснюється на стадії поза межами процедури реалізації предмету іпотеки та судового розгляду, а саме - етапі підготовки позовної заяви та з зазначенням ціни, як формули грошового вираження майна, в тексті позовної заяви.

Крім того, відповідно до статті 5 Договору іпотеки сторони визначили можливість позасудового врегулювання спору також шляхом виконавчого напису нотаріуса, домовленості сторін на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання у порядку встановленому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку».

Разом із тим, матеріали позовної заяви не містять відомостей щодо того, чи використовувалась вказана процедура врегулювання спору, не міститься будь-яких іпотечних повідомлень з даного приводу, направлених з боку позивача відповідачу, а саме відмову в позасудовому врегулюванні питання, не зазначено відомостей про неможливість вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, та чому саме даний спосіб вирішив обрати позивач.

До позовної заяви хоча і долучено копії досудових вимог про погашення заборгованості за кредитним договором з даного приводу, проте підтверджуючих відомостей про те чи направлялись зазначені вимоги відповідачам до позовної заяви не долучено.

Також, позивачу необхідно надати виписку по рахунку відповідачів по кредиту.

Суду, також, не надано відомостей про предявлення виконавчого листа до виконання та подальший хід такого виконання.

Окрім того, згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 06.12.2016 року, що набрав чинності 01.01.2017 року, у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 06.12.2016 року, що набрав чинності 01.01.2017 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що позивачем у позовній заяві вказано 2 вимоги немайнового характеру, а судовий збір сплачено в сумі 1 600 грн. лише за 1 вимогу немайнового характеру, позивач повинен ще доплатити судовий збір в розмірі 1 600 грн., подавши оригінал квитанції про сплату такої.

Судовий збір підлягає сплаті за такими реквізитами: отримувач коштів УДКСУ у Хмельницькому районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38045535, банк отримувача ГУДКСУ в Хмельницькій області, код банку отримувача (МФО) 815013,рахунок отримувача 31212206700490, код класифікації доходів бюджету 22030001 (ідентифікаційний код суду: 26515061).

Зміст позовних вимог це певна форма захисту, яку просить позивач. Цей пункт є відображенням прохальної частини позовної заяви. ЦПК України не вимагає від позивача правового обґрунтування позову з посиланням на норму права, однак позивач повинен викласти зміст позовних вимог, обґрунтувавши вимоги позову та зазначити право захисту якого він вимагає вважаючи його порушеним з посиланням на докази, що підтверджують кожну обставину.

Отже, згідно ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119,120 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, вказану заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 119, 120, 121 ЦПК, України, суддя -

постановила:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Копію ухвали направити позивачу.

Розяснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду, позовна заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя