В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.02.2017 Справа №607/1283/17
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Ломакіна В.Є.
при секретарі с/з Добрянській О.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження № 12016210010003860 від 18 листопада 2016 року про обвинувачення:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернопіль, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше судимого:
-03 жовтня 1983 року за ч.2 ст. 140, ч.2 ст. 81, ст.17 ч.2 ст. 81, ст. 42 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців з конфіскацією майна;
-25 березня 1988 року за ч.1 ст. 215-3 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік. Додаткова міра: лікування від наркоманії;
-27 червня 1995 року за ч.2 ст. 140, ч.3 ст. 81, ст. 42 КК України до покарання у вигляді виправних робіт терміном на 4 роки з конфіскацією майна;
-04 травня 1998 року за ч.1 ст.229-6 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік. Додаткова міра: лікування від наркоманії;
-08 червня 2000 pоку за ч.2 ст.229-6 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців. Додаткова міра: лікування від наркоманії;
-18 травня 2004 року за ч.2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців;
-19 липня 2011 року за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді арешту строком 6 місяців;
-14 листопада 2013 року за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_4, захисника-адвоката Степанова В.В., обвинуваченого ОСОБА_2, перекладача ОСОБА_6-
ВСТАНОВИВ:
В обвинуваченого ОСОБА_2 16 листопада 2016 року близько 14 год. 04 хв., раніше судимого за злочини проти власності, судимість за які не погашена у встановленому законом порядку, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку). Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 16 листопада 2016 року близько 14 год. 04 хв. ОСОБА_7, перебуваючи у приміщенні аптеки, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Живова, 7, виявив на торговому прилавку мобільний телефон торгової марки «Samsung», модель «SM-G361H», який належить ОСОБА_4, скориставшись відсутністю останньої у приміщенні аптеки та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно, з корисливих мотивів, викрав мобільний телефон торгової марки «Samsung», модель «SM-G361H», вартістю 2065 гривень, який належить ОСОБА_4. Із викраденим майном, ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення втік, чим спричинив ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 2065 гривень.
31 січня 2017 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_7 укладено угоду про примирення, згідно якої сторонами узгоджено покарання, яке повинен понести обвинувачений, а саме у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.
Розглядаючи в порядку ч.2 ст. 474 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Обвинувачений ОСОБА_2, якому роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, дав згоду на призначення узгодженого покарання.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. А також, відповідно до ч.5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення або визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Злочин (кримінальне правопорушення), у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 передбачений ч.2 ст. 185 КК України та у вчиненні якого він визнав себе винуватим, згідно із вимогами ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілою є ОСОБА_4.
В статті 471 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про примирення. Надана суду угода про примирення від 31 січня 2017 року у вказаному провадженні відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.
Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_4, які підтримують та просять затвердити угоду про примирення, думку прокурора, яка не заперечувала проти затвердження угоди, вивчивши обвинувальний акт, матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду про примирення, яка відповідає вимогам ч.3 ст. 469, ст. 471 КПК України, з'ясувавши в обвинуваченого, що він розуміє викладені в ч. 5 ст. 474 КПК України обставини, зокрема, те, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують та має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, з'ясувавши у потерпілої, що вона розуміє наслідки укладання угоди та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне ухвалити у даному провадженні вирок відносно ОСОБА_2, яким затвердити угоду про примирення від 31 січня 2017 року, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_4, та визнати ОСОБА_2. винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, за викладених в угоді обставин, та з врахуванням пом'якшуючих обставин, а саме: визнання вини, щире каяття, активне сприяння злочину, відшкодування шкоди, призначити узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.
Керуючись ст.ст. 314, 368, 475 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про примирення, укладену 31 січня 2017 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12016210010003860 від 18 листопада 2016 року відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік 6 (шість) місяців іспитового строку.
Зобов'язати ОСОБА_2, відповідно до ч.1, 2 ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 263,88 грн. (двісті шістдесят три гривні 88 копійок).
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддя В.Є. Ломакін
Головуючий суддяВ. Є. Ломакін
Судове рішення № 65876452, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 27.02.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/1283/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: