Постанова № 65873784, 04.04.2017, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1703/17

пр.№ 2-а/464/175/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова у складі судді Мички Б.Р., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 патрульної поліції у м.Львові, інспектора Управління патрульної поліції у м.Львові ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить: скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції у м.Львові ОСОБА_3 від 28 лютого 2017 року серії АР № 550924 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, покликаючись, що така винесена з грубим порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судове засідання позивач не зявився, подав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задоволити.

Відповідачі, будучи належним чином повідомлені про розгляд справи, до суду не зявилися. Від відповідача ОСОБА_2 патрульної поліції у м.Львові надійшло письмове заперечення, в якому просить відмовити повністю у задоволенні позову, оскільки оскаржувана постанова винесена відповідно до ст.ст.222, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є законною, обґрунтованою та справедливою. Просить розглядати справу без участі їх представника.

Відтак, на підставі п.10 ч.1 ст.3 та ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження без фіксування судового процесу технічними засобами згідно з вимогами ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

28 лютого 2017 року інспектором Управління патрульної поліції у м.Львові Департаментом патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_3 винесено постанову серії АР № 550924, якою до позивача ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З даної постанови вбачається, що позивач 28 лютого 2017 року о 17.35 год. на вул.В.Великого, 18 у м.Львові здійснив стоянку на тротуарі, де для руху пішоходів залишилось менше 2 метрів, чим створив суттєву перешкоду для руху пішоходів, чим порушив п.15.10(в) Правил дорожнього руху України.

Адміністративний позов про скасування даної постанови розглядається у порядку адміністративного судочинства, як це передбачено відповідно до вимог ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачено, що постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеномуКодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом (Кодексом України про адміністративні правопорушення).

Орган(посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності (ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Так, за диспозицією ч.3 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на пятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги у русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м (п.15.10(в) Правил дорожнього руху України).

Правилами дорожнього руху України також передбачено, що перешкода для руху нерухомий обєкт у межах смуги руху транспортного засобу або обєкт, що рухається попутно у межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу (п.1.10).

Враховуючи, що судом не встановлено порушення правил стоянки, що створили перешкоди дорожньому руху, що є обовязковою обєктивною ознакою інкримінованого правопорушення (перешкода для руху пішоходів, як про це вказано в оскаржуваній постанові такою не є), а тому у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст.293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, встановлених обставин справи, системного аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення у частині скасування постанови серії АР № 550924 від 28 лютого 2017 року.

Щодо вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, то враховуючи положення ст.288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеномуКодексом адміністративного судочинства України.

На підставі ст.ст. 9, 122, 222, 280, 283, 284, 288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення та керуючись п.п. 1.10, 15.10(в) Правил дорожнього руху України, ст.ст. 3, 11, 18, 41, 71, 86, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

позов задоволити частково.

Постанову інспектора Управління патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 від 28 лютого 2017 року серії АР № 550924 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанову може бути оскаржено згідно зі ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 10 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м.Львова. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Б.Р. Мичка