Рішення № 65873311, 10.04.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 310/4559/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Черткова Н.І.

Номер провадження 22-ц/778/1247/17 Суддя-доповідач: Бабак А.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бабак А.М.

Суддів Спас О.В.

Полякова О.З.

При секретарі: Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 січня 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Луначарської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання противоправними та скасування рішень Луначарської сільської ради від 27 листопада № 10 «Про встановлення меж земельних ділянок» та від 25 грудня 2013 року № 13 « Про внесення змін до рішення сесії Луначарської сільської ради від 21 листопада 2012 року № 7 «Про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, яка буде передаватись у власність», -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Луначарської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання противоправними та скасування рішень Луначарської сільської ради від 27 листопада № 10 «Про встановлення меж земельних ділянок» та від 25 грудня 2013 року № 13 « Про внесення змін до рішення сесії Луначарської сільської ради від 21 листопада 2012 року № 7 «Про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, яка буде передаватись у власність».

В обґрунтування позову позивач зазначала, що на підставі договору купівлі-продажу від 12.10.2006 року їй належить житловий будинок АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 2100 кв.м. Така сама площа земельної ділянки зазначена і в п. 1 експлікації земельної ділянки в технічному паспорті на житловий будинок.

Попередній власник житлового будинку також користувався земельною ділянкою площею 0,21 га, про що прямо зазначено в договорі купівлі-продажу від 12.10.2006 року та у технічному паспорті на житловий будинок.

На підставі її заяви від 20.10.2012 року про надання у власність шляхом приватизації земельної ділянки під житловий будинком по АДРЕСА_1 в с.Луначарське Луначарською сільською радою було прийнято рішення №07 від 21 листопада 2012 року, згідно п.п. 1.3, п.1 якого їй надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для обслуговування жилого будинку за рахунок земель житлової та громадської забудови в межах населеного пункту с. Луначарське для передачі у власність орієнтовною площею 0,25 га, адреса: АДРЕСА_1.

Сусідньому домоволодінню АДРЕСА_2 в с.Луначарське, яке належить відповідачам рішенням №02 Луначарської сільської ради від 02.10.2003 року передано у приватну власність громадянам земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлових будинків (додаток №3 до рішення) п.1 ОСОБА_3 - 0,04 га, по АДРЕСА_2, п.2 ОСОБА_5 - 0,04 га по АДРЕСА_2. Саме такі дані внесені і у земельно-шнурову книгу 1990 року під №2015 та №2016. Сумарна площа земельної ділянки двох домоволодінь складає 0,2642 га, з них під домоволодінням АДРЕСА_2 - 0,04 га, під домоволодінням АДРЕСА_1 - 0,21 га.

На підставі зазначеного вище рішення сільської ради Приватне підприємство «Азовгеопроект» виготовило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Під час реєстрації відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та отримання відповідного витягу 18.12.2013 року на її адресу надійшов лист від Луначарської сільської ради, датований 05.12.2013 роком, про те, що на тридцять п'ятій сесії Луначарської сільської ради 27.11.2013 року прийнято рішення №10, яким встановлено спільну межу між її земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та суміжною земельною ділянкою по АДРЕСА_2, яким зменшено площу її земельної ділянки для обслуговування житлового будинку з належних 0,21га до 0,11 га, а земельну ділянку площею 0,10 га, яка знаходиться у її користуванні, передано до домоволодіння АДРЕСА_2 додатково до існуючої земельної ділянки площею 0,04 га.

Підставами прийняття такого рішення сесії №10, згідно його преамбули, є заява ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та рекомендації постійної комісії з питань аграрно-промислового комплексу, земельних відносин, раціонального використання природних ресурсів Луначарської сільської ради.

До копії рішення №10 додано Акт постійної комісії з питань аграрно-промислового комплексу, земельних відносин, раціонального використання природних ресурсів Луначарської сільської ради про встановлення спільної межі земельних ділянок, датований тим самим числом - 27.11.2013 року, що і рішення сесії №10.

З винесеним рішенням №10 вона не згодна, вважає що воно прийнято з порушенням Законів та підзаконних нормативних актів України та підлягає скасуванню.

Так, відповідно до рішення №07 двадцять сьомої сесії шостого скликання Луначарської сільської ради від 21.11.2012 року згідно п.п. 1.3 п. 1 їй наданий дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для обслуговування жилого будинку за рахунок земель житлової та громадської забудови в межах населеного пункту с. Луначарське для передачі у власність орієнтовною площею 0,25 га.

На підставі зазначеного рішення Приватним підприємством «Азовгеопроект» виготовлена зазначена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Вона добровільно погодилася на зменшення своєї земельної ділянки на 0,05 га на користь сусідів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - власників сусіднього домоволодіння АДРЕСА_2, зменшивши свою земельну ділянку до 0,16 га, про що зазначено у технічній документації на земельну ділянку АДРЕСА_1. Вважає, що оскаржуване рішення сесії №10 не було рішенням щодо вирішення земельного спору між сусідами, а фактично рішенням про встановлення меж земельних ділянок з порушенням наступних нормативних актів: - Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів №376 від 18.05.2010 року «Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками» - без технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), без повідомлення її про час та місце розгляду спору, без зазначення в рішенні порядку його виконання, без своєчасного повідомлення про результати розгляду спору; статей 120, 107 ЗК України щодо ігнорування її правовстановлюючих документів на право власності на земельну ділянку та даних земельно-кадастрової документації.

Крім того, 12.01.2014 року на її адресу надійшов лист від виконавчого комітету Луначарської сільської ради, датований 08.10.2014 року, про те, що 25.12.2013 року на тридцять шостій сесії Луначарської сільської ради було прийнято рішення №13 про внесення змін до рішення сесії Луначарської сільської ради від 21.11.2012 року №07, згідно з пунктом 1 якого зазначено в п.1.3 слова «0,25 га» читати як «0,11га».

Вважає, що рішення №13 тридцять шостої сесії Луначарської сільської ради від 25.12.2013 року, прийняте на підставі протиправного рішення №10 тридцять п'ятої сесії Луначарської сільської ради від 27.11.2013 року, також є протиправним та підлягає скасуванню.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила визнати незаконним та скасувати рішення Луначарської сільської ради від 27 листопада № 10 «Про встановлення меж земельних ділянок» та від 25 грудня 2013 року № 13 « Про внесення змін до рішення сесії Луначарської сільської ради від 21 листопада 2012 року № 7 «Про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, яка буде передаватись у власність».

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 січня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення тридцять п'ятої сесії шостого скликання Луначарської сільської ради Бердянського району Запорізької області № 10 від 27.11.2013 року «Про встановлення межі земельних ділянок».

Визнано незаконним та скасовано рішення тридцять шостої сесії шостого скликання Луначарської сільської ради Бердянського району Запорізької області № 13 від 25.12.2013 року «Про внесення змін до рішення сесії Луначарської сільської ради від 21.11.2012 року № 07 ««Про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, яка буде передаватись у власність».

Стягнуто з Луначарської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 183,73 грн. з кожного.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки судом першої інстанції не враховано, що згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 12 жовтня 2006 року до ОСОБА_4 не перейшло похідне право користування земельною ділянкою, площею 2100 кв.м., через те, що попередні власники цієї будівлі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не мали юридично оформленого права користування земельною ділянкою, тобто раніше зазначена земельна ділянка не була виділена в натурі, приватизована, перебуває у комунальній власності, тому знаходиться у спільному користуванні відповідачів, а не в особистому користуванні позивача.

Також судом першої інстанції не враховано, що рішення Луначарської сільської ради № 2 від 02 жовтня 2003 року прийнято всупереч ч. 5 ст. 118 Земельного кодексу України, без виділення земельної ділянки в натурі, розробки та затвердження технічної документації.

Не відповідає нормам матеріального права посилання суду першої інстанції щодо необхідності розробки проекту землеустрою або технічної документації про встановлення меж земельної ділянки, оскільки правові підстави для розробки проекту землеустрою або технічної документації перед прийняттям рішення Луначарської сільської ради від 27 листопада № 10 «Про встановлення межі земельної ділянок» відсутні, відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4в частині визнання незаконним та скасування рішення Луначарської сільської ради №10 від 27 листопада 2013 року, суд першої інстанції виходив з того, що Луначарська сільська рада при прийнятті на сесії рішення №10 від 27.11.2013 року, погодивши раніше з ОСОБА_4 акт визначення та погодження меж земельної ділянки площею 0,16 га в натурі від 25.02.2013 року, акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,16 га, в порушення зазначених вище вимог Закону України «Про землеустрій», ЗК України, без затвердження попередньо розробленої технічної документації про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) фактично встановила нові межі суміжних земельних ділянок, лише на підставі заяв відповідачів та рекомендації комісії.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування рішення № 13 від 25.12.2013 року, суд дійшов висновку, що воно фактично прийнято на підставі рішення № 10 від 27.11.2013 року, про що прямо вказано в його преамбулі. При прийнятті рішення № 13 від 25.12.2013 року Луначарською сільською радою проігноровані положення ст. 79-1 ЗК України щодо формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав, ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» щодо проведення державної реєстрації земельної ділянки.

З такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна виходячи з наступного.

За змістом статті 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Аналогічне положення закріплене статтею 120 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом частин першої, третьої статті 626 ЦК України двостороннім договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Отже, правова природа двостороннього договору передбачає волевиявлення обох сторін договору на зміну, припинення або встановлення прав та обов'язків сторін цього договору.

Як роз'яснено у п. п. "ґ" п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 01 січня 2002 року, згідно з положеннями чинної до цієї дати ст. 30 ЗК України до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. Після 31 грудня 2001 року в таких випадках право власності на земельну ділянку або її частини могло переходити відповідно до ст. 120 ЗК України 2001 року на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, укладених відповідно відчужувачем або набувачем. До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 року, згідно зі ст. 377 ЦК України, а з часу внесення змін до ст. 120 ЗК України від 27 квітня 2007 року - і згідно зі ст. 120 ЗК України, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_4, згідно договору купівлі-продажу від 12 жовтня 2006 року придбала житловий будинок АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 2100 кв.м., яка знаходиться у віданні Луначарської сільської ради Бердянського району (п. 1 договору). Цей самий розмір земельної ділянки вказаний у довідці № 2206 від 27.09.2006 року, згідно якої для ведення і обслуговування житлового будинку та господарських будівель попереднім співвласникам ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які продали житловий будинок ОСОБА_4, мали в користуванні земельну ділянку площею 0,21 га, яка не приватизована. (а.с. 17-19).

Тому, саме між цими суб'єктами цивільних правовідносин виникли права та обов'язки, і саме від ОСОБА_8 та ОСОБА_7 мало перейти наявне у них право користування земельною ділянкою у порядку статті 120 ЗК України.

Крім того, саме з моменту укладення договору купівлі-продажу та реєстрації нерухомого майна до особи переходить право на земельну ділянку.

За матеріалами справи встановлено, що земельна ділянка, на якій розміщено придбаний ОСОБА_4 на підставі укладеного 12 жовтня 2006 року з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 договору купівлі-продажу житловий будинок АДРЕСА_1, знаходиться у віданні Луначарської сільської ради Бердянського району, яка не є стороною договору.

За таких обставин, судом першої інстанції не враховано, що раніше земельна ділянка площею 0,21 га не була виділена в натурі (на місцевості), не була приватизована, перебуває у комунальній власності Луначарської сільської ради Бердянського району, а тому знаходиться у спільному користуванні ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, а не в особистому користуванні ОСОБА_4

Таким чином, земельна ділянка, площею 0,21 га під будівлею, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, в натурі (на місцевості) відповідно до вимог чинного законодавства не виділялась, межі не встановлювались, а по договору купівлі-продажу житлового будинку від 12 жовтня 2006 року до ОСОБА_4 перейшло тільки право власності на цей житловий будинок.

Аналогічна правова позиція містить постанова Верховного суду України від 30 вересня 2015 року у справі № 6-1003цс15, постанова Верховного суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16, де зазначено, що автоматично, за наявності іншого власника земельної ділянки, право користування при купівлі будівлі іншим власником, не переходить.

У відповідності до ч.2 ст. 360-7 ЦПК України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З матеріалів справи вбачається, що згідно копії листа комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради № 579 від 24.11.2015 року та довідки № 123 від 27.05.1997 року, виданої відділом земельних ресурсів по Бердянському району, що відповідно до земельно-кадастрової документації за домоволодінням № 40 (тепер № 38) по вул. Тельмана в с. Луначарське згідно з рішенням правління колгоспу «Зоря комунізму» від 20 грудня 1983 року № 17 за ОСОБА_6 закріплено земельну ділянку в розмірі 0,24 га.

Відповідно до витягу копії рішення Луначарської сільської ради № 07 від 21 листопада 2012 року (а.с. 27), на підставі заяви ОСОБА_4 від 20.10.2012 року про надання у власність шляхом приватизації земельної ділянки під житловий будинком по АДРЕСА_1 в с. Луначарське, Луначарською сільською радою прийнято рішення №07 від 21 листопада 2012 року, згідно п.п. 1.3, п.1 якого їй надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для обслуговування жилого будинку за рахунок земель житлової та громадської забудови в межах населеного пункту с. Луначарське для передачі у власність орієнтовною площею 0,25 га, адреса: с. Луначарське, АДРЕСА_1.

Приватне підприємство «Азовгеопроект» на підставі вказаного рішення та у зв'язку з добровільною відмовою позивача від земельної ділянки площею від 0,05 га на користь сусіднього домоволодіння АДРЕСА_2, виготовило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,16 га, що підтверджується її копією, та до Державного земельного кадастру про земельну ділянку 23 грудня 2013 року внесені відповідні відомості про державну реєстрацію земельної ділянки, як вбачається з копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. (а.с. 29-41).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Луначарської сільської ради Бердянського району Запорізької області № 314 від 16.04.2015 року, ОСОБА_4 для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель по. АДРЕСА_1 має земельну ділянку площею 0,16 га.

Згідно з рішенням тридцять п'ятої сесії Луначарської сільської ради №10 від 27.11.2013 року «Про встановлення межі земельних ділянок» встановлено спільну межу (тилову) між земельними ділянками згідно генерального плану с. Луначарське: 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_3; та 0,11 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1, ОСОБА_4 (а.с. 42).

Підставою прийняття зазначеного рішення є заява ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та рекомендації постійної комісії з питань АПК, земельних відносин, раціонального використання природних ресурсів Луначарської сільської ради.

На підставі рішення № 10 від 27.11.2013 року Луначарською сільською радою Бердянського району 25 грудня 2013 року прийнято ще одне рішення № 13 «Про внесення змін до рішення сесії Луначарської сільської ради від 21 листопада 2012 року № 07 «Про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, яка буде передаватись у власність», відповідно до якого сільська рада вирішила внести зміни до рішення 27-ої сесії Луначарської сільської ради № 07 від 21.11.2011 року, а саме в п.1.3 слова «0,25га» читати як «0,11га». (а.с. 45).

Згідно акту № 02 від 27.11.2013 року постійної комісії з питань АПК, земельних відносин, раціонального використання природних ресурсів Луначарської сільської ради, який надісланий позивачу як додаток до оскаржуваного нею рішення № 10 від 27.11.2013 року, вже є посилання на рішення тридцять п'ятої сесії Луначарської сільської ради від 27.11.2013 року № 10, із зазначенням того, що комісія сільської ради у складі депутатів у присутності дільничного інспектора вирішила встановити спільну межу земельних ділянок, які знаходяться за адресами: с. Луначарське, АДРЕСА_1 та с. Луначарське, АДРЕСА_2, де площа земельних ділянок складає 0,1142 га та 0,15 га відповідно. (а.с. 43).

Разом з цим, не можна брати до уваги те, що Приватним підприємством «Азовгеопроект» на підставі рішення Луначарської сільської ради Бердянського району та у зв'язку з добровільною відмовою позивача від земельної ділянки площею від 0,05 га на користь сусіднього домоволодіння АДРЕСА_2, виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,16 га, що підтверджується її копією, та до Державного земельного кадастру про земельну ділянку 23 грудня 2013 року внесені відповідні відомості про державну реєстрацію земельної ділянки, як вбачається з копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. (а.с. 29-41), оскільки жодного рішення щодо надання дозволу на розробку технічної документації площею 0,16 га, як підставу для виділення саме цієї площі земельної ділянки, Луначарською сільською радою не приймалось і сформована ця земельна ділянка з порушенням вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр», тобто без узгодження меж всіх суміжних власників або землекористувачів.

ОСОБА_5 та ОСОБА_3, як сумісні землекористувачі, відмовились погоджувати з ОСОБА_9 межі та площу 0,16 га земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, с. Луначарське.

Враховуючи цей факт, Луначарською сільською радою 12.06.2013 року прийнято рішення № 18 «Про розгляд технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки гр. ОСОБА_4.», згідно якого, гр. ОСОБА_4 відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,16 га, через відсутність узгодження меж із суміжною земельною ділянкою.

В подальшому Луначарською сільською радою видані рішення від 27 листопада № 10 «Про встановлення межі земельних ділянок» та від 25 грудня 2013 року № 13 Про внесення змін до рішення сесії Луначарської сільської ради від 21 листопада 2012 року № 7 «Про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, яка буде передаватись у власність». (а.с. 42, 45).

Рішення Луначарської сільської ради від 25 грудня 2013 року № 13 Про внесення змін до рішення сесії Луначарської сільської ради від 21 листопада 2012 року № 7 «Про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, яка буде передаватись у власність» є похідним, саме від рішення від 21 листопада 2012 року № 7, а не від рішення від 27 листопада № 10 «Про встановлення межі земельних ділянок».

Таким чином, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкових висновків про визнання незаконними та скасування рішення тридцять п'ятої сесії шостого скликання Луначарської сільської ради Бердянського району Запорізької області № 10 від 27.11.2013 року «Про встановлення межі земельних ділянок» та рішення тридцять шостої сесії шостого скликання Луначарської сільської ради Бердянського району Запорізької області № 13 від 25.12.2013 року «Про внесення змін до рішення сесії Луначарської сільської ради від 21.11.2012 року № 07 ««Про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, яка буде передаватись у власність», а тому судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

Керуючись ст.ст.307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 січня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Луначарської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання противоправними та скасування рішень Луначарської сільської ради від 27 листопада № 10 «Про встановлення меж земельних ділянок» та від 25 грудня 2013 року № 13 « Про внесення змін до рішення сесії Луначарської сільської ради від 21 листопада 2012 року № 7 «Про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, яка буде передаватись у власність» відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: