Ухвала суду № 65872243, 05.04.2017, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

05.04.2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 6/331/86/2017

331/354/15-ц

05 квітня 2017 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Смолки І.О., при секретарі Качан К.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя подання державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон України без вилучення паспортного документа, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року державний виконавець Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 звернулася до суду з поданням про обмеження виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобовязання, покладені на них судовими рішеннями, в якому зазначила, що на виконанні у Олександрівському відділі державної виконавчої служби міста Запоріжжя перебуває виконавче провадження № 52426492 по примусовому виконанню виконавчого листа № 331/443/15-ц від 07.04.2015 року, виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» суми в розмірі 8 021 гривня 87 копійок.

04.10.2016 року державним виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

ОСОБА_2 на виклики державного виконавця не зявляється, пояснень з приводу несплати нею заборгованості не надає.

Борг боржником не сплачено, від погашення боргу боржник ухиляється, у звязку з чим державний виконавець просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_2

Державний виконавець в судове засідання не зявився, матеріали виконавчого провадження суду не надав, хоча був належним чином повідомлений про судове засідання і про вимогу надання суду матеріалів виконавчого провадження, про що зазначено в ухвалі суду про відкриття провадження та призначення подання до розгляду, телефонограмою.

Дослідивши матеріали справи, суд відмовляє у задоволенні подання з наступних підстав.

Згідно ст.. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання за участю державного виконавця.

Так, слід зазначити, що до подання державного виконавця не долучено копію належним чином завіреного поштового повідомлення про вручення боржникові копії постанови державного виконавця про виконавче провадження, або конверт з копією цієї постанови, що повернувся за адресу державної виконавчої служби з певною відміткою поштового відділення (адресат за цією адресою не проживає, незнайдений, по закінченню терміну зберігання) тощо.

Участь державного виконавця під час розгляду його подання є обовязковою в силу вимог закону ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та вїзд в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта та або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобовязання до виконання зобовязань або розвязання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобовязання заставою, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, або він ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішення, - до виконання зобовязання.

Відповідно до Узагальнення судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Верховним судом України від 01.02.2013 року за змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням.

З погляду значення словосполучення «ухилення від виконання зобовязань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», означає з обєктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обовязків, у звязку з чим і здійснюється примусове виконання. Особа, яка має невиконані зобовязання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положенням ч. 2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання субєкта подання про тимчасове обмеження у праві вїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобовязань».

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязань.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобовязань, а за ухилення від їх виконання. У звязку з цим саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобовязання в повному обсязі чи частково.

Саме невиконання боржником самостійно зобовязань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчить про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обовязків.

Державний виконавець, звертаючись до суду з клопотанням про тимчасове обмеження права боржника на виїзд за межі України, направив до суду подання, копію постанови про відкриття провадження та копії виконавчих документів без надання будь-яких доказів про ухилення боржника від виконання зобовязань.

Жодних доказів, окрім наявності заборгованості, про будь-які свідомі діяння (дії чи бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обовязку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обовязок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважать будь-які незалежні від нього обєктивні обставини (непереборної сили, події тощо) відсутні. В справі немає доказів, що маючи якесь майно чи грошові кошти боржник його приховує, чи перешкоджає у його вилученні чи реалізації.

За ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяють примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Окрім іншого, звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника коли державним виконавцем виконані вже всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження вказаного конституційного права громадянина.

Ухилення від виконання зобовязань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) позначає з обєктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обовязків, у звязку з чим і здійснюється примусове виконання.

На момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобовязань повинен вже відбутися і бути обєктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Обовязок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України. Такі докази в матеріалах подання відсутні.

На підставі вищевикладеного, з наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 має невиконані зобовязання, покладені на нього рішенням суду, проте державним виконавцем не доведено, що вона ухиляється від їх виконання, а тому вимога, викладена у поданні державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_1 про обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон України без вилучення паспортного документа є не доведеною та не обґрунтованою, у звязку з чим задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 6, 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та вїзд в Україну громадян України», ст. 377-1 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон України без вилучення паспортного відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: І.О.Смолка