Рішення № 65870289, 07.04.2017, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/641/17

Провадження № 2/219/1221/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2017 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого судді Фролової Н.М., при секретарі Шкурат К.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахмуті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» про стягнення сум невиплачених премій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: зобовязати Публічне акціонерне товариство «Часівоярський вогнетривкий комбінат» узгодити питання виплати невиплаченої йому премії за підсумками роботи за 2014 та 2015 роки, нарахувати її та виплатити; стягнути з відповідача на його користь суму невиплачених премій за 2014-2015 роки в розмірі 291 000,00грн.

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач зазначив, що 25.06.2014 року його було призначено на посаду Голови Правління - Генерального директор та між ним та ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» було укладено трудовий контракт №Д-234/14 від 25.06.2014р. 29 листопада 2016 року, у звязку з порушенням його трудових прав, а також у звязку з порушенням роботодавцем п.п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3, 3.4 трудового контракту №Д- 234/14 від 25.06.2014р., він вимушений був написати заяву про звільнення, 13 грудня 2016 року, його було звільнено.

Згідно з умовами вищезазначеного контракту він, як керівник підприємства зобовязувався безпосередньо і через Правління здійснювати поточне керівництво публічним акціонерним товариством «Часівоярський вогнетривкий комбінат», забезпечувати його прибуткову діяльність, ефективне використання і збереження майна товариства та майно, що не ввійшло до статутного капіталу, а товариство зобовязувалось створювати належні умови для роботи Керівника.

Згідно з п. 3.4 Розділу 3 «Оплата праці та соціально-побутове забезпечення Керівника» Контракту №Д-234/14 від 25.06.2014р. при забезпеченні приросту до попереднього року чистого прибутку за підсумком роботи за рік Керівнику виплачується премія за кожний % -10% місячного посадового окладу, але не більше трьох місячних посадових окладів, крім виплат передбачених п. 3.2.

Згідно з п. 3.3. Визначення чистого прибутку, плану поставок, та розміру додаткових виплат здійснюється щокварталу на підставі даних бухгалтерського звіту.

Однак, у порушення вищезазначених норм законодавства і п.3.4. Контракту, йому, як Генеральному директору ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» не було виплачено премії за підсумками роботи за 2014 і 2015 роки, незважаючи на те, що в ці періоди було забезпечено приріст до попередніх років чистого прибутку за підсумками роботи за рік, що вбачається з даних бухгалтерського звіту, які знаходяться на власному веб-сайті ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» згідно з п.3 ст.78 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 №514- VI.

А саме, згідно зі Звітом про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2014 рік, в таблиці «1. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ», чистий фінансовий прибуток за 2014 рік склав 18 666 тис. грн.., за 2013 рік прибуток відсутній; збиток - за 2014 рік - відсутній, в 2013 році він склав 9 825 тис. грн., що в свою чергу означає збільшення прибутку на 28 490,7 тис. грн. або на 289,99% порівняно з 2013р.Також, згідно зі Звітом про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2015 рік, в таблиці «1. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ», чистий фінансовий прибуток за 2015 рік склав 41 757 тис. грн., за 2014 рік - 18 666; збитки - за 2014 та 2015 роки - відсутній, що в свою чергу означає збільшення прибутку на 23 091,7 тис. грн. або на 223,7% порівняно з 2014р.

Згідно з п. 3.1. Розділу 3 «Оплата праці та соціально-побутове забезпечення Керівника» Контракту №Д-234/14 від 25.06.2014р. за виконання обовязків, передбачених цим контрактом, Керівнику щомісяця виплачується посадовий оклад у розмірі 48 500 грн.

Отже, 10% місячного посадового окладу складає - 4 850,00 грн., за 2014 рік згідно вищенаведених даних, приріст чистого прибутку за підсумком роботи до попереднього 2013 року склав - 289,99%, а за 2015 рік приріст чистого прибутку за підсумком роботи до попереднього 2014 року склав - 223,7%.

Таким чином, враховуючи п.3.4. Контракту №Д-234/14 від 25.06.2014р., а саме «але не більше трьох місячних посадових окладів», розмір невиплаченої йому премії за 2014 рік складає 145 500,00грн., за 2015 рік -145 500,00 грн. Всього 291 000,00грн.

Для мирного врегулювання вищезазначеного питання, 05.12.2016 р. ним, генеральним директором ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат», було подано службову записку, за вхідним номером 1175, Керівнику ОСОБА_5 ОСОБА_6, начальнику відділу економічної безпеки ОСОБА_7, начальнику 1 відділу ОСОБА_8 Є А., також було передано для розгляду Голові профкому ОСОБА_9, про проведення службового розслідування по факту невиплати премії за підсумками роботи за 2014 і 2015 року відповідно до п. 3.4. контракту Д-234/14 від 25.06.2014 р. і фальсифікації документів з боку начальника відділу організації праці та заробітної плати ОСОБА_10 виявлену ним 02.12.2016 р., що в свою чергу призвело до невиплати належної йому премії за 2014- 2015р.р. Просив провести Службове розслідування у строк до 09.12.2016 р.

Проте, 09.12.2016 року, в усній формі, начальник відділу економічної безпеки ОСОБА_7, і начальник І відділу ОСОБА_8 А, йому пояснили, що службове розслідування проводитися не буде, без прямої вказівки на це Керівника ОСОБА_5 ОСОБА_6 При особистому прийомі, Керівником ОСОБА_5 ОСОБА_6 було дано відповіді, що з огляду на зайнятість відповідних служб, в зв'язку з участю в процесі прийому-передачі підприємства через зміну керівника, в даний момент він не може дати вказівку про проведення службових розслідувань та виплати йому належних грошових коштів. Було сказано, що після проведення прийому-передачі підприємства новому керівникові і підписання акту прийому-передачі, ним буде дано вказівку відповідним службам розібратися в ситуації, що склалася, проведенні всіх необхідних службових розслідувань щодо виявлених фактів, а саме факт невиплати Генеральному директорові премії за підсумками роботи 2014-2015 років.

Однак, після його звільнення, після проведення прийому-передачі підприємства через зміну керівника, питання щодо виплати йому премії не було вирішено, а також не було надано жодної відповіді по поданим службовим запискам та заявам. В звязку з цим, 21.12.2016 року, він вимушений був повторно звернутися до Керівника ОСОБА_5 ОСОБА_6 з листом (вх. №1319) з проханням дати вказівку відповідним службам провести перерахунок і виплатити належні йому, але помилково не виплачені грошові кошти, про своє рішення, і вжиті заходи просив повідомити в письмовому вигляді.

24 січня 2017 року, ним було отримано лист з відповіддю №01-03 від 18.01.2017 року, де було вказано, що «Питання нарахування премій знаходяться в компетенції виконавчого органу, керівником якого є Генеральний директор. При цьому, щоб уникнути зловживань, нарахування премій Генеральному директору провадиться за погодженням з ОСОБА_5 радою на підставі наданих Генеральним директором звітів, розрахунків та аналізів виконання умов контракту в частині виплати премій. Звіти, розрахунки і аналізи за період роботи за рік (відповідно до п.3.4. Договору) на розгляд ОСОБА_5 ради не надавалися, і, як наслідок, рішення за погодженням виплати премій відповідно до п.3.4. Контракту не приймалися».

Однак дане твердження є неправдивим та таким, що не відповідає дійсності. Згідно з п. 2.2.4 «Керівник кожного кварталу зобовязаний звітувати перед ОСОБА_5 Товариства про результати роботи за звітній період (додатки 1, 2 до Контракту)», а саме:

1 - Додаток №1 - Показники ефективності використання майна і прибутку, що враховуються при укладанні контракту з Головою Правління;

2 - Додаток №2 - Звіт Голови Правління ПАТ «Часівоярский вогнетривкий комбінат».

Дані документи ним щоквартально і щорічно у 2014 та 2015 роках узгоджувалися головними спеціалістами підприємства - Директор з економіки, Головний бухгалтер, Начальник ПЕВ, Начальник ВОПтаЗ, підписувались Головою правління та передавались на розгляд засідань ОСОБА_5, отже, зі свого боку він виконав усі умови Контракту. Також, щорічно він, як Голова Правління - Генеральний директор, звітував на Річних Загальних Зборах Акціонерів про підсумки фінансово-господарської діяльності Товариства за 2014 та 2015 рр., за підсумками голосування Загальними Зборами Акціонерів було затверджено звіт Правління та Баланс Товариства про підсумки фінансово-господарської діяльності товариства за 2014 та 2015 рр., роботу Правління було визнано задовільною.

Щодо «аналізів виконання умов контракту» зазначає, що даний документ мав готуватися начальником відділу організації праці та заробітної плати, про їх існування він дізнався лише 29 листопада 2016 року, коли ним були перевірені умови виконання контракту №Д-234/14 від 25 червня 2014 року та коли він попросив начальника ВОПтаЗ ОСОБА_10 надати йому всі необхідні документи, на підставі яких виплачується премія за підсумками роботи за рік Генеральному директору. Однак, ним було виявлено факт фальсифікації та невідповідності вказаних в «аналізах» даних дійсності, ця неправдива інформація в свою чергу і привела до того, що йому неправомірно було не виплачено премію за підсумками роботи за 2014 та 2015 рр.

У звязку з тим, що за час його роботи на посаді Голови Правління Генерального директора, він був цілком і повністю відданий забезпеченню виробничо-господарської діяльності підприємства, захищаючи честь та гідність підприємства в державних органах, в судових органах, прокуратурі та в інших, він не міг раніше перевірити інформацію про належне виконання контракту №Д-234/14 від 25 червня 2014р. і виплати всіх належних йому сум, а також в нього не було можливості проконтролювати оформлення відповідних аналізів контракту (так як їх мала була готувати начальник відділу організації праці та заробітної плати) за підсумками роботи за 2014 - 2015 роки.

За час його роботи на ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» на посаді Голови Правління - Генерального директора, до нього не було застосовано будь-які дисциплінарні стягнення, які б за законом могли дати ОСОБА_5 раді право на позбавлення його такого виду заохочення, як премія за підсумками роботи за 2014 та 2015 рр.

Вважає, що дії відповідних посадових осіб ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат», які полягали у неузгоджені питання виплати премії та неналежної підготовки необхідних документів, що в свою чергу призвело до необґрунтованої невиплати йому премії за підсумками роботи за 2014 та 2015 років, неправомірними та такими що суперечать чинному законодавству України, та порушують його трудові та конституційні права.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з наведених в позові підстав та просив його задовольнити. Крім того, зазначив, що термін "рік" потрібно розглядати керуючись ч.1 ст.13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", де зазначено, що "звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік". В п.2.2.3 Контракту та Додаток №1 до контракту вказано, що "чистий прибуток визначається щорічно додатковими угодами до контракту на підставі звіту керівника про результати діяльності Товариства за звітний рік і про планові показники роботи на наступний рік (додаток №1 до цього контракту). Тобто, потрібно керуватися результатами бухгалтерського обліку та фінансової звітності за календарний рік господарчої діяльності підприємства, (як і вказано в відповідних додатках №1 до контракту), в даному випадку до попереднього року: 2013р. к 2014р. та 2014р. к 2015р. відповідно. Так як, іншого порядку виплати премії Керівнику за рік в Контракті не передбачено, то згідно п 3.4. Контракту, а також 4.1 ст.13 Закону № 996, потрібно керуватись результатами бухгалтерського обліку та фінансової звітність за календарний рік господарчої діяльності підприємства, а не так як стверджує відповідач. Щодо п. 6.1 Контракту, то на протязі 2015р. та 2016 роках (після закінчення одного року дії контракту) сторонами не вносились які-небудь зміни та доповнення до існуючого Контракту. Даний пункт не має ніякого відношення до визначення періодів аналізу прибутку. Вважає, що потрібно аналізувати прибутки до попереднього періоду року діяльності Товариства, згідно Контракту п.п.3.4., 2.2.3, а не так як стверджує Відповідач, бо іншого порядку виплати премії Керівнику за рік в Контракті не передбачено. Виходячи з умов п 2.2.3 Контракту, між Товариством та Керівником укладались кожен рік додатки 1 до Контракту, що слугують підставою для визначення чистого прибутку за підсумками роботи, а саме: з 2014р. додаток 1 підписаний обома сторонами 25.06.14р., в 2015р. додаток 1 підписаний обома сторонами 29.04.15р., з 2016 р. додаток 1 підписаний обома сторонами 29.04.16р. Тобто твердження відповідача, що між ним та Товариством, в особі керівника ОСОБА_5 не укладались ці додаткові угоди з визначенням фактичного прибутку у попередньому році діяльності Товариства, і планового прибутку в поточному році, не є вірними.

Посилання на п.3.3 Контракту вважає доречним, адже на основі цього пункту були підготовлені відповідні документи головними фахівцями підприємства, без прямої вказівки на те Генеральним директором, та йому була нарахована та виплачена премія за підсумками роботи за 4 квартал 2015р. Цей факт свідчіть про те, що ним та головними фахівцями підприємства надавались відповідні документи на розгляд ОСОБА_5 Товариства, та про те що позивач згідно п.2.2.4. Контракту звітував по результатам роботи за звітні періоди перед ОСОБА_5 Товариства.

Всі необхідні документи щорічно і щокварталу згідно п.3.2., п.3.3. та п.3.4. Контракту, готувалися головними фахівцями підприємства в особі директора з економіки, начальником ПЕВ, головним бухгалтером, начальником ВОПтаЗ, підписувалися ним, і здавалися секретарю корпоративному, яка в свою чергу передавала їх на розгляд і затвердження на засідання до ОСОБА_5 Товариства, а це: виконання показників ефективності використання майна і прибутку за 2014р. та 2015 роки та відповідні квартали згідно додатку 1 до Контракту, які підписані Головою Правління та головними спеціалістами підприємства; звіти Голови Правління за звітні періоди за 2014р. та 2015 роки та квартали згідно додатку 2 до Контракту, підписані Головою Правління та головними спеціалістами підприємства; аналіз виконання Контракту з Головою Правління за результатами роботи за 2014р. та 2015 роки, та квартали які готувала, підписувала та передавала на затвердження до ОСОБА_5, начальник ВОПтаЗ.

Також він щорічно звітував на Загальних Зборах акціонерів, будь-яких зауважень він не мав, ні з боку акціонерів, ні з боку ОСОБА_5 (затверджені звіти за 2014р. та 2015р. зборами акціонерів є на сайті підприємства).

Начальник відділу організації праці та заробітної плати ОСОБА_10 допустила грубі порушення в аналізах виконання Контракту з Головою Правління за результатами роботи за 2014 рік, та за 2015 рік, а саме: в преамбулі згідно п.3.4 виклала текст не відповідній Контракту, та в п.4, де сказано що премія за підсумками роботи за 2014 рік. та 2015р. відповідно, згідно п.3.4 Контракту - генеральному директорові не нараховується, чим спровокувала не виплату йому премії за 2014 рік, та за 2015 рік.

Стосовно не надання підлеглим завдання щодо підготовки наказів про виплату Керівникові премії за підсумками роботи за рік, як стверджує відповідач вважає, що дане твердження є безпідставним і таким, що не відповідає дійсності, оскільки кожен головний фахівець підприємства повинен виконувати свої посадові обов'язки і готувати дані документи без будь-яких вказівок з боку Керівника.

Наказ повинен був готуватися начальником ВОПтаЗ, надаватися йому на затвердження та підпис, та з метою уникнення зловживань передаватись в свою чергу, на погодження ОСОБА_5, чого не було зроблено нею на протязі 2014 р. та 2015 р., тим самим вона порушила свої посадові обов'язки.

Стосовно твердження відповідача, про порушення ним пунктів Контракту, п.2.2.2 "створювати для працівників нормальні, безпечні і сприятливі умови для роботи у Товаристві" зазначає, що постанова, яка була додана до заперечення відповідача, стосується поданого позову Головним управлінням Держпраці у Донецькій області, згідно позовних вимог на ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» було проведено позапланову перевірку на підставі наказів від 14.03.2016р.№ 254 та №260 на предмет перевірки раніше виданих приписів від 04.09.2015 р. № 12-6/19; від 14.09.2015р. №12-3/19; від 14.09.2015р. № 12-3/20; від 14.09.2015р. № 12-3/21; від 14.09.2015р. № 12-3/22, за результатами проведеної перевірки були складені акти перевірки від 22 березня 2016р. №05.4-6/6; № 05.4-4/8; від 16 березня 2016р. №05.4-4/7; від 24 березня 2016р. №05.4-3/5; від 29 березня 2016р. №05.4-3/6. А Відповідач в своїх запереченнях та поданому до них в додатках Протоколу №28 від 29.07.2016 р. посилається на Припис інспекції Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки у Донецькій обл. від 18.09.15р. та Акту від 11.09.2015р., що не відповідає дійсності.

Крім того, згідно ували від 14.06.2016р. по справі № 805/909/16 Донецьким окружним адміністративним судом були скасовані заходи реагування у сфері державного нагляду щодо повного припинення ведення робіт з експлуатації обладнання.

Ним на протязі його роботи на посаді Генерального директора ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» з 25.06.2014р. по 13.12.2016р. жодного разу не було допущено зупинки підприємства, не зважаючи на важке політичне та економічне становище в Україні.

Крім того, посилання відповідача про те, що ним було порушено п.2.2.2., шляхом не забезпечення «впровадження у виробництво нової техніки та прогресивної технології» також є безпідставним. Адже, стосовно цього питання звітував перед ОСОБА_5 Товариства Перший заступник Голови правління - Директор технічний, який на підприємстві займається «новою технікою та прогресивними технологіями». Кожен рік складались, затверджувались річні програми ОКР и ОНИР, і кожного кварталу звітували перед ОСОБА_5 Товариства, та щорічно на загальних зборах акціонерів в 2014р. та 2015 роках, будь-яких зауважень не мали, ні з боку акціонерів, ні з боку ОСОБА_5, (затверджені звіти за 2014р. та 2015р. зборами акціонерів є на сайті підприємства). Директором з капітального будівництва розроблялись та щорічно затверджувались плани капітального будівництва, в яких планувалось придбання нової техніки та обладнання, але дані плани не виконувались у зв'язку з низьким рівнем фінансування. Вважає, що зі свого боку він, як Голова Правління - Генеральний директор, доклав всі можливі зусилля для виконання ним підпункту п.2.2.2 Контракту.

Твердження відповідача, щодо невиконання ним окремих пунктів Контракту, вважає такими що виходять за межі позовних вимог, і вони ніяким чином не стосуються питання виплати йому премії.

Зазначає, що стосовно Правил організації діловодства та архівного зберігання документів, якими передбачено загальні вимоги до створення документів, на які посилається відповідач зазначає, що вони носять консультативний характер, так як це не є законодавчим актом, а лише думка експертів журналу Кадровик, які в свою чергу не є законодавцями.

Зазначає, що він, як керівник ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат», в свою чергу під час роботи на підприємстві не порушував вимоги Правил організації діловодства та архівного зберігання документів, всі документи поданні йому на затвердження та підпис підписувались своєчасно. Якщо ж і були виявлені факти не своєчасно поданих документів на підпис, то це було недбале відношення до своїх посадових обов'язків членів Правління та головних спеціалістів підприємства.

У частині другій статті 2 Закону України від 24 березня 1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» передбачено, що додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. У структуру заробітної плати входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Вважає, що відповідно до вимог ст.233 КЗпП ним не порушений строк звернення до суду з дійним позовом.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги за вказаних обставин, просила позов задовольнити.

Представники відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_11 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких зокрема зазначено, що 25 червня 2014 року, згідно з Рішенням ОСОБА_5 ради (Протокол №8), позивача було призначено на посаду голови правління генерального директора ПАТ Часівоярський вогнетривкий комбінат та укладено Контракт №Д-234/14 від 25.06.2014 року (далі Контракт) на строк до 25 червня 2019 року у відповідності до п.10.3.1 Статуту Товариства. Дію Контракту припинено достроково 13.12.2016р., на підставі заяви позивача.

Зазначеним Контрактом визначаються умови праці Керівника, його посадові обовязки та умови оплати праці (в тому числі порядок нарахування та виплати премій). Згідно п.1.5 Контракту, Керівник підзвітний Вищому органу Товариства (Загальним зборам акціонерів) та ОСОБА_5 Товариства. Відповідно до п. 1.2 Контракту, трудові відносини між Генеральним директором і Товариством виникають та припиняються на підставі Контракту та реалізуються зі сторони Товариства Правлінням (як Виконавчим органом Товариства), керівником якого був Позивач.

Відповідно до ч.3 ст.21 КЗпП України, особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно з Постановою Верховного суду України №13 від 24.12.99 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» (п.4), при розгляді справ про оплату праці осіб, які працюють за трудовим договором, судам слід відмежовувати сферу державного регулювання оплати праці від сфери її договірного регулювання. Згідно зі ст. 21 КЗпП, ст. 20 Закону України «Про колективні договори і угоди», оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, колективного договору і повязана з виконанням умов контракту. У даному випадку, підстави виплати премії також були передбачені Контрактом, укладеним із позивачем.

Як вбачається з пункту 1.1 Контракту, Позивач зобовязується безпосередньо та через Правління здійснювати поточне керівництво Публічним акціонерним товариством Часівоярський вогнетривкий комбінат (надалі Товариство), забезпечувати його прибуткову Діяльність, ефективне використання і збереження майна Товариства та майна, що не увійшло до статутного капіталу, а Товариство зобов'язується створювати належні умови для роботи Керівника.

Аналіз положень Контракту не дає підстав для нарахування премії Позивачеві, а саме:

Пунктом 3.4 Контракту передбачено, що за умови забезпечення Керівником приросту до попереднього року чистого прибутку за підсумком роботи за рік, Керівнику виплачується премія за кожний відсоток приросту в розмірі 10% місячного посадового окладу, але не більш трьох місячних окладів. При цьому, порядок розрахунку чистого прибутку за підсумком роботи Керівника за рік, для визначення розміру премії, виплату якої передбачено пунктом 3.4. Контракту, встановлюється підпунктом 2.2.3 Розділу 2 «Обов'язки сторін» Контракту, а саме: «Керівник зобовязується забезпечувати прибуткову діяльність Товариства. Чистий прибуток визначається щорічно додатковими угодами до контракту на підставі звіту керівника про результати діяльності товариства за звітний рік і про планові показники роботи на наступний рік (додаток 1 до цього Контракту)».

На думку Відповідача, для застосування пункту 3.4 Контракту слід керуватись наступним: 1). під терміном «рік» потрібно розглядати строк від початку дії контракту з 25 червня 2014 року, тобто з початку роботи Позивача на посаді Голови Правління - Генерального директора, згідно з правилами обчислення строків, визначених ст. 2411 Кодексу законів про працю України; 2). перший рік аналізу прибутку та його розмір для розрахунку премії визначається, як перший рік роботи Позивача на посаді за Контрактом з 25.06.2014р. по 24.06.2015р., а не за календарний рік за результатами діяльності Товариства; фінансові результати Товариства за календарний рік не тотожні до фінансових результатів роботи підприємства в період дії Контракту керівника, а звітність підприємства за календарний рік не тотожна документам, які керівник, згідно контракту, повинен надавати на узгодження ОСОБА_5 раді Товариства для виплати премії за результатами своєї роботи протягом року дії контракту; 3). з метою визначення періодів аналізу необхідно керуватись логікою п. 6.1 Контракту для закінчення одного року дії цього контракту його умови аналізуються з урахуванням практики діяльності Товариства. Обґрунтовані пропозиції сторін враховуються шляхом внесення до контракту відповідних змін і доповнень....»; 4). аналізуються прибутки, отримані тільки за період дії Контракту, тобто порівняння прибутків (визначення приросту прибутку) необхідно здійснювати, починаючи з другого року дії Контракту, відповідно базовим періодом є перший рік дії Контракту, а приріст прибутку розраховується, починаючи з другого року дії Контракту; 5). виходячи з умов п.2.2.3 Контракту, між Товариством (на підставі рішення ОСОБА_5 та Керівником повинна укладатись додаткова угода, в якій визначається чистий прибуток для здійснення розрахунку премії за підсумком роботи за рік Керівника.

Посилання Позивача на п.3.3 Контракту, яким передбачено, що визначення чистого прибутку, плану поставок, та розміру додаткових виплат здійснюється щокварталу на підставі даних бухгалтерського звіту є недоречним, адже приписи вказаної умови Контракту відносяться до нарахування премії за підсумками роботи саме за квартал, а не за результатами виконання Контракту за рік.

На виконання пп.2.2.3 та 6.1. Контракту Позивачем жодного разу до ОСОБА_5 ради не надані звіти та аналізи за підсумками роботи за рік, у звязку з чим у сторін не виникало підстав для укладення додаткової угоди до Контракту відповідно до вимог п.2.2.3.

Питання нарахування премій в ПАТ Часівоярський вогнетривкий комбінат знаходиться в компетенції виконавчого органу, керівником якого є Голова правління - Генеральний директор. При цьому, щоб уникнути зловживань, виплата премій керівникові провадиться за погодженням з ОСОБА_5 радою на підставі наданих керівником звітів, розрахунків та аналізів виконання умов контракту в частині виплати премій.

Жодного разу Позивач в період його роботи за Контрактом не надавав підлеглим завдання щодо підготовки Наказів про виплату керівникові премії за підсумками роботи за рік.

Тобто, Позивачем порушено умови Контракту щодо надання на узгодження ОСОБА_5 раді Товариства відповідних документів, які мали б бути підставою для прийняття як рішення про виплату премії так і рішення про відмову у її виплаті. Як наслідок, рішення щодо погодження виплати премій відповідно до п.3.4 контракту ОСОБА_5 радою не приймались.

Вказане порушення умов дії Контракту не єдине. Так, відповідно до п.2.2.2. Контракту, перелік обов'язків Керівника містить обовязок «створювати для працівників нормальні, безпечні і сприятливі умови для роботи у Товаристві». Проте Керівником не було своєчасно забезпечено виконання Припису інспекції Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки Держгірпромнагляду у Донецькій обл. від 18.09.2015р. складеного відповідно до Акту тієї ж служби від 11.09.2015р. Така бездіяльність призвела до подання Головним управлінням Держпраці у Донецькій області позову до Відповідача з вимогою припинення ведення робіт на низці обєктів Відповідача. Цей позов був задоволений Донецьким окружним адміністративним судом (Постанова у справі №805/909/16-а від 16 травня 2016 р.). З цього приводу ОСОБА_5 рада була змушена прийняти окреме рішення стосовно бездіяльності позивача (Протокол №28 від 29.07.2016р.).

Позивачем під час перебування на посаді Генерального директора не забезпечено впровадження у виробництво нової техніки та прогресивної технології», що також міститься серед обов'язків Керівника згідно до п. 2.2.2 Контракту. На невиконання цього обовязку ОСОБА_5 рада неодноразово в усній формі звертала увагу Керівника.

Відповідно до п.5.1. Контракту «У разі невиконання або неналежного виконання обовязків, передбачених цим контрактом, сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства та цього контракту». Стосовно Позивача будь-яких санкцій протягом дії Контракту не було застосовано, проте Позивач мав знати, що припускається порушення умов Контракту. Ймовірно, з цього приводу позивачем не було вжито заходів щодо виплати йому премії.

Відповідно до частини першої ст. 233 Кодексу законів про працю України встановлюються граничні строки звернення працівників з питань вирішення трудових спорів: "Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права...". Частиною другою цієї статті встановлено строк звернення до суду з заявою про вирішення трудового споро про оплату праці: "У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком." Питання з оплати труда - є трудовим спором.

Аналізуючи положення статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці", частину третьої статті 94 Кодексу (питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається Кодексом, Законом та іншими нормативно-правовими актами), відповідач вважає, що застосування частини другої статті 233 КЗпП можливо відносно заробітної плати, гарантованої державою ("У разі порушення законодавства про оплату праці..."). Цими статтями законодавець відрізняє заробітну плату, яка регулюється державою (законодавством) та заробітну плату, яка регулюється договором (Контрактом). Тобто, строки звернення до суду з вирішення питань виплати премії за Контрактом повинні застосовуватися відповідно до першої частини ст. 233 КЗпП. Таке застосування норм ст.233 КЗпП зазначається у п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999р., де зазначене наступне: «Пропуск без поважних причин тримісячного строку звернення до суду є самостійною підставою для відмови в позові, однак якщо суд установить, що останній є необґрунтованим, він відмовляє в його задоволенні саме з цих підстав.

Глава XV КЗпП не передбачає винятків щодо застосування строків звернення до суду. Тому і правило ст. 238 КЗпП про право органу, який розглядає спір, постановити рішення про виплату працівникові належних йому сум (крім передбачених ст. 235 КЗпП виплат середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи) без обмеження будь-яким строком застосовується за умови додержання строків звернення за вирішенням спору.»

Протягом дії Контракту позивач не звертався до ОСОБА_5 ради Відповідача з приводу виплати йому премії, що свідчить про відсутність з боку Позивача претензій до Відповідача стосовно виконання умов Контракту.

Враховуючи зазначене, Позивач пропустив строк подання до суду заяв про вирішення питання

виплати премії за Контрактом за 2014, 2015р.

Крім того, зазначено, що Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів передбачено загальні вимоги до створення управлінських документів. Зокрема, право на видання розпорядчих документів певного виду (скажімо, наказів) закріплюється у положенні (статуті) підприємства і зумовлюється його правовим статусом та порядком прийняття управлінських рішень на підставі єдиноначальності або колегіальності) (п. 4 гл. 1 розд. II Правил 1000/5). Отже, якщо директору статутом надано право підпису розпорядчих документів з кадрових питань (у т.ч. про преміювання), наказ про преміювання директора має підписувати сам директор. Підставою для видання цього наказу можуть слугувати: відповідний пункт трудового договору (контракту) якщо в договорі (контракті), укладеному з директором, передбачено щомісячну фіксовану премію, яка не залежить від виконання певних показників; рішення власників підприємства (наприклад, протокол загальних зборів, рішення наглядової ради тощо) якщо розмір премії залежить від виконання певних показників.

Суд, заслухавши осіб, які брали участь у справі, дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 червня 2014 року, згідно з Рішенням ОСОБА_5 ради (Протокол №8), позивача було призначено на посаду голови правління генерального директора ПАТ Часівоярський вогнетривкий комбінат та укладено Контракт №Д-234/14 від 25.06.2014 року (далі Контракт) на строк до 25 червня 2019 року т.1, а.с.9-11).

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Статтею 2 Закону України « Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, згідно з якою основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки).

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства.

Статтею 9-1 КЗпП України визначено, що підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Як вбачається п.1.1 Загальних положень Контракту, за цим контрактом Керівник зобовязується безпосередньо і через Правління здійснювати поточне керівництво публічним акціонерним товариством Часівоярський вогнетривкий комбінат, забезпечувати його прибуткову діяльність, ефективне використання і збереження майна Товариства та майна, що не ввійшло до статутного капіталу, а Товариство зобовязується створювати належні умови для роботи Керівника.

Згідно п.3.1 Контракту за виконання обовязків, передбачених цим контрактом, Керівнику щомісяця виплачується посадовий оклад у розмірі 48500 грн.

Згідно п.3.4 Контракту, при забезпеченні приросту до попереднього року чистого прибутку за підсумком роботи за рік Керівнику виплачується премія за кожний %-10 % місячного посадового окладу, але не більше трьох місячних посадових окладів, крім виплат передбачених п.3.2.

29.11.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до керівника ОСОБА_5 з питання щодо розірвання вказаного Контракту у звязку з систематичним невиконанням п.3 п.п. 3.4, п.2 п.п.2.1.1; 2.1.2; 2.1.3 та звільнення за власним бажанням (т.1, а.с.15).

13.12.2016 р. ОСОБА_1 було звільнено з посади Голови Правління генерального директора ПАТ Часівоярський вогнетривкий комбінат та розірвано вказаний Контракт (т.1, а.с.16-18).

Як вбачається зі Звіту про результати (Звіт сукупний дохід) за 2014 рік, чистий фінансовий результат: прибуток за звітний період складає 18666, а за аналогічний період попереднього року збиток: 9825 (т.1, а.с.150, 150 на звороті), тобто % чистого прибутку по відношенню до попереднього року склав 289,9.

Як вбачається зі Звіту про результати (Звіт сукупний дохід) за 2015 рік, чистий фінансовий результат: прибуток за звітний період складає 41757, а за аналогічний період попереднього року 18666 (т.1, а.с.107, 107 на звороті), тобто % чистого прибутку по відношенню до попереднього року склав 223,7.

Відповідно до ч.4 ст.97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Це положення також міститься в статті 22 Закону України «Про оплату праці».

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або немайнового права та інтересу.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу ОСОБА_1 відповідно до п.3.4 Контракту за результатами роботи 2014-2015 роки не були виплачені премії.

Суд вважає вірним, представлений позивачем розрахунок суми нарахування невиплаченої йому премії за результатами роботи 2014-2015 роки в розмірі 291000,00 грн.

Тож суд вважає, що належним способом захисту позивача є задоволення позовних вимог в частині стягнення суми невиплачених премій за 2014-2015 роки в розмірі 291000,00 грн., оскільки вони є підставним та обґрунтованими, а в частині зобовязання відповідача узгодити питання щодо виплати невиплаченої премії за підсумками роботи за 2014 та 2015 роки, нарахування та виплати її, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині, оскільки судом задоволено позов в частині стягнення конкретно визначеної суми премії, а вимога щодо нарахування та виплати премії може призвести до подвійного стягнення.

Враховуючи викладене позов підлягає частковому задоволенню.

Одночасно суд зазначає, що згідно зі ст. 233 КЗпП України передбачено, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ч.1). У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (ч.2).

Аналізуючи частини другої статті 233 КЗпП України та її офіційне тлумачення, слід дійти висновку про те, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому залежить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком.

Тож, суд вважає, що позивачем не пропущений строк звернення до суду за захистом своїх прав.

Крім того, суд зазначає, що згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», звітним періодом для складання фінансової звітності є

календарний рік, тож для виплати премії позивачу відповідно до п.3.4 Контракту необхідно враховувати саме календарний рік 2014,2015, а не як стверджує відповідач річний період, який необхідно відраховувати починаючи від дати призначення позивача на посаду.

Крім того, посилання відповідача на невиконання умов контракту, не заслуговує на увагу, оскільки не стосується цього спору.

Враховуючи викладене, суд не приймає до уваги доводи сторони відповідача, оскільки вони спростовуються вищевказаними нормами законодавства та дослідженими в судовому засіданні вищевказаними доказами.

Крім того, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставіст.88 ЦПК Україниз відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 2910,00 грн., від сплати якого позивача звільнено при подачі такого позову до суду.

Керуючись ст.ст. 88209,212-215 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (код ЄДРПОУ 00191773) на користьГерцовського ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_1) суму невиплачених премій за 2014-2015 роки в розмірі 291000 (двісті девяносто одну тисячу) гривень 00 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (код ЄДРПОУ) на користь держави судовий збір у розмірі 2910 (дві тисячі девятсот десять) гривень00 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.М.Фролова