Ухвала суду № 65870242, 06.04.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 206/1-564/11

Провадження №11/772/10/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Гончарук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді: Гончарука М.М.,

суддів: Ващук В.П., Бурденюка С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією прокурора, яка приймала участь у розгляді справи судом першої інстанції, ОСОБА_2 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 25 листопада 2016 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 191 КК України повернуто Генеральній Прокуратурі України для організації та проведення додаткового розслідування,

за участю прокурора: Кузьміна С.В.,

підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_3,

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,

В С Т А Н О В И В :

Досудовим слідством ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у тому, що ОСОБА_7, 18.09.2006 року, як директор ДП «Вінницький авіаційний завод», уклав із Київським ДАП «Універсал-Авіа» в особі його директора ОСОБА_8 договір № 129 на проведення капітального ремонту належних ДАП «Універсал-Авіа» 2 гелікоптерів Мі-2, 1986 року випуску (заводські номери 529946106, 529913086).

На виконання вказаного договору 04.10.2006 року представник ДП «ВіАЗ» ОСОБА_9 на підставі наказу № 33-К згідно акту прийняв від начальника АТБ Київського ДАП «Універсал-Авіа» ОСОБА_10 для проведення капітального ремонту 2 гелікоптери (заводські номери 529946106, 529913086) у штатній комплектації агрегатами з двигунами (4 штуки) і редукторами (2 штуки) та повним комплектом технічної документації.

Крім цього, тими ж представниками зазначених підприємств 04.04.2007 року на підставі наказу № 10-К, згідно акту, прийнято для проведення капітального ремонту ще 3 гелікоптери (заводські номери НОМЕР_1, НОМЕР_2, 529805056) у штатній комплектації агрегатами з двигунами (6 штук) і редукторами (3 штуки) та повним комплектом технічної документації.

При отриманні вказаних гелікоптерів службовими особами ДП «ВіАЗ» складено акти некомплектності та прийомо-здаточні акти, відповідно до яких гелікоптери Мі-2 повинні знаходитись на відповідальному зберіганні ДП «ВіАЗ» до їх укомплектування замовником. Вказані акти некомплектності затвердженні директором ДП «ВіАЗ» ОСОБА_3

В подальшому, директор ДП «ВіАЗ» ОСОБА_3 та заступник директора Київського ДАП «УніверсалАвіа» ОСОБА_4, який діяв як ФОП, достовірно знаючи, що вказані 5 гелікоптерів Мі2 належать Київському ДАП «УніверсалАвіа» та перебувають на відповідальному зберіганні у ДП «ВіАЗ», вступили у злочинну змову з метою незаконного заволодіння майном державного підприємства в особливо великих розмірах.

Так, 21.06.2007 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи у м. Києві по вул. Дегтярівській, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи із користі за попередньою змовою, реалізовуючи свій злочинний намір на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, уклали договір № 101 на продаж авіатехніки від 20.06.2007 року та акт приймання передачі до нього, які складено ОСОБА_3 та відповідно до яких ОСОБА_4, як фізична особа, незаконно продав ДП «ВіАЗ» 5 гелікоптерів Мі 2 за ціною 5000 грн. за одне повітряне судно на загальну суму 25000 грн. До п. 6.2 цього договору внесено неправдиві відомості про те, що продавцем ОСОБА_4 гарантовано, що проданий товар є його власністю.

Після цього, на підставі договору № 101 на продаж авіатехніки від 20.06.2007 року та акту прийманняпередачі до нього вказані гелікоптери обліковано по бухгалтерському обліку ДП «ВіАЗ» по рахунку 281 «Товари на складі».

ОСОБА_3, маючи на меті віддячити ОСОБА_4 за надану допомогу у протиправному заволодінні чужим майном державного підприємства, 10.04.2008 року із рахунку ДП «ВіАЗ» перерахував на рахунок ОСОБА_4 21250 грн., зазначивши, що платіж проводиться як погашення кредиторської заборгованості згідно з договором № 101 від 20.06.2007 року.

Крім цього, ОСОБА_3, реалізовуючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи, що укладання з ОСОБА_4 договору № 101 на продаж авіатехніки від 20.06.2007 року є протиправним, уклав із ДП ДК «Укрспецекспорт» - ДГЗ ІФ «Укрінмаш» договір комісії № 4/77 - Д від 03.07.2007 року, відповідно до якого доручив ДП ДГЗ ІФ «Укрінмаш» виконати від імені ДП «ВіАЗ» контракт з іноземними покупцем компанією «Defence Systems International Inc» на експертне постачання для потреб Міністерства оборони Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамахірії гелікоптерів Мі2. На виконання зазначеного договору ОСОБА_3 29.09.2007 року підписав прийомо-здаточний акт № 1 до договору комісії № 4/77-Д від 03.07.2007 року, відповідно до якого ДП «ВіАЗ» передав компанії «Defence Systems International Inc» 2 гелікоптери Мі2 (заводські номери 529946106, 529913086), остання у свою чергу перерахувала ДП ДК «Укрспецекспорт» - ДГЗ ІФ «Укрінмаш» за придбання вказаних гелікоптерів 108818 доларів США, з яких 101200,74 доларів США у подальшому перераховано на адресу ДП «ВіАЗ» та використано на власні потреби підприємства.

Разом з тим, відповідно до акту ревізії фінансово-господарської діяльності Київського ДАП «УніверсалАвіа» від 01.08.2008 року, проведеної комісією Державіаадміністрації України, виявлено нестачу 5 гелікоптерів, які рахуються по обліку на авіаційно-технічній базі Київського ДАП «УніверсалАвіа» (м. Суми).

Згідно з висновком судовотоварознавчої експертизи від 27.07.2011 року № 6005\11-16 станом на 21.06.2007 загальна вартість вказаних гелікоптерів становить 385998,79 грн., що у 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром.

Згідно з висновками судовопочеркознавчих експертиз № 4647 від 29.05.2009 року та № 10782/10-11 від 12.01.2011 року у договорі № 101 на продаж авіатехніки від 20.06.2007 та акту прийманняпередачі до нього, підписи від імені ОСОБА_4 виконано ОСОБА_4, а підписи від імені ОСОБА_3 ОСОБА_3

Такі дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб та за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, як службове підроблення складання службовою особою завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Крім цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у тому, що, ОСОБА_3, будучи службовою особою, достовірно знаючи, що гелікоптери Мі-2, заводські № № 529946106, 529913086, НОМЕР_1, НОМЕР_2, 529805056, належать Київському ДАП «Універсал-Авіа», укладення договору № 101 на продажу авіатехніки від 20.06.2007 року та акт приймання-передачі до нього є протиправним і що вказані документи не можуть породити наслідків правового характеру, в тому числі й набуття ДП «ВіАЗ» права власності на вказані гелікоптери, діючи повторно, вступив у злочинну змову з ОСОБА_11 з метою заволодіння чужим майном - грошовими коштами ДП «ВіАЗ».

Так, ОСОБА_3 маючи на меті віддячити ОСОБА_4 за надану допомогу у протиправному заволодінні чужим майном державного підприємства, на підставі наданого останнім до ДП «ВіАЗ» у квітні 2008 року письмового листа з проханням погасити заборгованість за продаж пяти гелікоптерів Мі-2 згідно з договором від 20.06.2007 року у сумі 25000 грн., 10.04.2008 року перебуваючи у м. Вінниці, зловживаючи своїм службовим становищем, виконав на вказаному листі резолюцію «ОБУФ К оплате» та на підставі платіжного доручення № 426 від 10.04.2008 із рахунку ДП «ВіАЗ» № 26005279872001, відкритому у Вінницькій філії КБ «Приватбанк», із використанням системи «Клієнт-банк», перерахував на рахунок ОСОБА_4 № 260070234100, відкритий у АБ «Брокбізнесбанк», 21250 грн., зазначивши у платіжному дорученні, що платіж проводиться як погашення кредиторської заборгованості згідно з договором № 101 від 20.06.2007 року.

Такі дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 досудовим слідством кваліфіковано за ч. 3 ст. 191 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Крім цього, ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він, будучи директором ДП «Вінницький авіаційний завод», тобто службовою особою, на яку покладено виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, достовірно знаючи, що гелікоптери Мі-2, заводські № № 529946106, 529913086, НОМЕР_1, НОМЕР_2, 529805056, належать Київському ДАП «Універсал-Авіа» і укладення договору № 101 на продаж авіатехніки від 20.06.2007 року та акту приймання-передачі до нього є протиправним, 11.07.2007 у приміщенні ДП «ВіАЗ» (м. Вінниця, вул. Чехова, 7) підписав і в подальшому передав до ДП ДК «Укрспецекспорт»-ДГЗ ІФ «Укрінмаш» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 36) завідомо неправдивий документ - довідку ДП «Вінницький авіаційний завод» від 11.07.2007 року № 841 про власність на гелікоптери Мі-2. Вказаний документ містить неправдиві відомості про те, що гелікоптери Мі-2, заводські № № 529946106, 529913086, НОМЕР_1, НОМЕР_2, 529805056, офіційно придбані в ДП «ВіАЗ» згідно з договором № 101 від 20.06.2007 року.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи від 25.02.2011 року № 95/1, підпис від імені ОСОБА_3 у графі «Директор ДП «ОСОБА_12» О.В. Ярославський» в довідці ДП «ВіАЗ» № 841 від 11.07.2007 року про власність на вертольоти Мі-2 виконаний ОСОБА_3

Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції від 2001 року), як службове підроблення - внесення службовою особою до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей та видача завідомо неправдивого документу.

Направляючи справу для проведення досудового слідства, суд першої інстанції мотивував тим, що допущена неповнота та неправильність досудового слідства не можуть бути усунені в судовому засіданні. Зокрема, що дана кримінальна справа постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 24.04.2010 року була направлена для проведення досудового слідства, з метою проведення всіх необхідних слідчих дій по даній справі. Перелік таких дій було вказано у постанові (т.6 а.с.10-14). Однак вказівки суду виконанні не були, що являється грубим порушенням законодавства.

Не погоджуючись з постановою суду, прокурор Злощинська Н.М., яка брала участь у розгляді справи судом першої, подала апеляцію, в якій просить постанову скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Мотивує тим, що під час досудового слідства не було допущено таких порушень вимог КПК України, які б перешкоджали розгляду справи та прийняттю рішення.

Заслухавши доповідь головуючого судді, виступ прокурора Кузьміна С.В., який просив задовольнити апеляцію, думку підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_3, їх захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, дослідивши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 281 КПК України 1960 року повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Вказане положення закону знайшло своє відображення у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» де, зокрема, зазначено, що у випадках, коли суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції не в повній мірі врахував зазначені вимоги закону.

Так, в своїй постанові Вінницький міський суд зазначив, що в ході додаткового розслідування необхідно встановити вартість 5 гелікоптерів Мі-2 (заводські № № НОМЕР_2, 529805056, 529946106, 529913086, НОМЕР_1) станом на 21.06.2007, без урахування вартості проведеного капітального ремонту.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що відповідно до висновку комісійної судово транспортно-товарознавчої експертизи № 21025/21026/15-54 від 04.02.2016 року (т. 40 а.с.146-149), яку призначено постановою Вінницького міського суду від 22.10.2015, встановити ринкову вартість 5 гелікоптерів МІ-2: заводські №№ НОМЕР_2, 529805056, 529946106, 529913086, НОМЕР_1, станом на 21.06.2007 року без урахування вартості проведеного капітального ремонту не вбачається можливим.

Однак, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що у ході досудового розслідування кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проводилась додаткова судово-товарознавча експертиза. Вказану експертизу проведено експертом ОСОБА_13, яка була атестованим судовим експертом відповідної спеціальності.

На дослідження експерту надавались пакети із формулярами та паспортами на агрегати гелікоптерів Мі - 2 (заводські № № НОМЕР_1, НОМЕР_2, 529805056), пакет із копіями договорів, актів некомплектності, прийомо-здаточних актів, висновок № 1200 судово-товарознавчої експертизи від 15.04.2009 згідно якого загальна вартість 5 гелікоптерів Мі-2, без урахування витрат на проведення капітального ремонту, складала 382500 грн., та копії протоколів огляду від 17.02.2009, 09.12.2010, 31.01.2011. При проведенні експертизи експертом використано порівняльний підхід та проведено маркетингове дослідження для ідентифікації пропозиції продажу гелікоптерів Мі-2.

Згідно з висновком даної додаткової судово-товарознавчої експертизи № 6005/11-16 від 27.07.2011, станом на 21.06.2007 вартість гелікоптеру Мі-2, заводський № 529946106, становить 95145,94 грн., гелікоптеру Мі-2, заводський № 529913086 - 104831,71 грн., гелікоптеру Мі-2, заводський № НОМЕР_1 - 43784,55 грн., гелікоптеру Мі-2, заводський № 5410524028-72299,13 грн., гелікоптеру Мі-2, заводський № 529805056 - 69937,46 грн., а загальна вартість вказаних гелікоптерів, без урахування витрат на проведення капітального ремонту становить 385998,79 гривень (т. 12, а. с. 262-267).

Крім цього, як вбачається з матеріалів кримінальної справи 18.09.2006 ОСОБА_3 уклав із директором ДАП «Універсал-Авіа» ОСОБА_14 договір капітального ремонту № 129 на 2 гелікоптери Мі-2 (т. 13, а. с. 3-9).

В подальшому 10.10.2006 два гелікоптери Мі-2 заводські № № 529913086 та 529946106 прийнято ДП «ВіАЗ» (в м. Суми) на підставі договору капітального ремонту. При цьому складено акти некомплектності та прийомо-здаточні акти (т. 10, а. с. 7 - 64, т. 21, а. с. 22-37, т. 23, а. с. 22-37, т. 29, а. с. 123- 141, 170-207). З вказаними гелікоптерами до ДП «ВіАЗ» надійшли формуляри та паспорти на їх агрегати, які наразі не можуть бути долучені до матеріалів кримінальної справи, оскільки направленні до Міністерства оборони Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамахірії з реалізованими гелікоптерами.

Крім цього, 05.04.2007 ДП «ВіАЗ» від ДАП «Універсал-Авіа» прийнято ще 3 гелікоптери Мі-2 з заводськими № № НОМЕР_2, 55210502127, 529805056 та складено акти некомплектності і прийомо-здаточні акти (т. 10, а. с. 7-60, т. 29, а. с. 168-207). З вказаними гелікоптерами до ДП «ВіАЗ» надійшли формуляри та паспорти на їх агрегати (т. 10, а. с. 7-64, т. 29, а. с. 208-224, пакети № № 1, 2,3).

Поряд з цим, будучи допитаними у ході судового слідства, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснювали суду, що ними при укладенні договору № 101 від 20.06.2007 гелікоптери з відповідними документами не передавались, оскільки фактично вже перебували на території ДП «ВіАЗ».

А підсудний ОСОБА_3 зазначив, що, оскільки всі необхідні документи на гелікоптери (формуляри та паспорти на агрегати) були передані до ДП «ВіАЗ» ще ДАП «Універсал-Авіа», а про наявність права власності на дані гелікоптери Мі-2 у ОСОБА_4 його запевнив директор ДАП «Універсал-Авіа» ОСОБА_8ІІ., передача будь-яких документів від останнього не викликала необхідності.

Таким чином, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що у ході досудового розслідування та судового розгляду встановлено, що 5 гелікоптерів та документи на них до ДП «ВіАЗ» надійшли з ДАП «Універсал-Авіа», а ОСОБА_4 за договором № 101 від 20.06.2007 товар до ДП «ВіАЗ» фактично не передавав та будь-яких документів не долучав. Крім цього, установлено, що формуляри та паспорти на агрегати гелікоптерів Мі-2 з заводськими № № 529913086 та 529946106 передані до Міністерства оборони Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамахірії разом з реалізованими гелікоптерами.

Крім цього, будучи допитаним у ході досудового слідства (т. 4, а. с. 87 - 91, т. 9, а. с. 143 - 168, а. с. 184 - 193) та у ході судового слідства 07.07.2014 - старший менеджер компанії «Defence Systems International Inc.» ОСОБА_12 пояснював, що на початку 2006 року за вказівкою директора ОСОБА_15 Шелтона Желякюра проводив перемовини з представниками ДК «Укспецекспорт» щодо можливості ремонту та постачання для потреб військово-повітряних сил Лівії гелікоптерів Мі-2 в кількості 8 одиниць.

З приводу пошуку гелікоптерів із необхідними характеристиками він звертався і до ДП «ВіАЗ» та у телефонному режимі цікавився наявністю даної техніки. У цей час у 2006 році він і познайомився із директором ДП «ВіАЗ» ОСОБА_3, який повідомив йому, що директор Київського ДАП «Універсал-Авіа» ОСОБА_8 пропонує до продажу гелікоптери Мі-2 у кількості 5 одиниць, характеристики яких відповідають вимогам лівійського замовника.

Через один чи два дні він прибув до ДП «ВіАЗ», де у присутності ОСОБА_3 відбулось знайомство із директором Київського ДАП «Універсал-Авіа» ОСОБА_8, який запевнив, що всі процедури щодо продажу Київським ДАП «Універсал-Авіа» 5 гелікоптерів Мі-2 для їх подальшого ремонту на ДП «ВіАЗ» будуть дотримані згідно із вимогами українського законодавства.

Крім цього, він повідомив ОСОБА_8 та ОСОБА_3, що відповідно до вимог діючого українського законодавства, компанія «Defence Systems International Inc» не вправі укладати прямі контракти із українськими субєктами господарювання, а тому їх компанія повинна буде укласти контракт із ДП ДГЗ ІФ «Укрінмаш», а останній у свою чергу, укладе договір комісії із підприємством, яке є власником техніки. На момент вказаної розмови він гелікоптерів не бачив.

У ході проведення ремонту гелікоптерів Мі-2 компанія «Defence Systems International Inc» здійснювала постачання на ДП «ВіАЗ» двигунів ГТД - 350, відремонтованих на AT «Кутаїський авіаційно-технічний завод», лопатів несучого гвинта, виробництва АТ «Роствертол», редукторів ВР-2 та хвостових гвинтів. Двигуни та лопаті несучого гвинта були використані на ДП «ВіАЗ» в ході виконання випробувальних польотів. Редуктори та хвостові гвинти були необхідні для комплектації гелікоптерів, відповідно до вимог контракту.

Після завершення ремонту двох гелікоптерів Мі-2 комісія, яка сформована військово-повітряними силами Лівії, у період з 15.03.2007 до 29.03.2007 була присутня при виконанні випробувальних польотів вказаних гелікоптерів. При цьому також був присутній він та ОСОБА_3 Випробувальні польоти пройшли успішно.

Крім цього, допитаний як у ході досудового слідства (т. 9, а. с. 54-64), так і 20.10.2014 в суді начальник відділу № 3 Департаменту № 2 ДП ДГЗ ІФ «Укрінмаш» ОСОБА_16 пояснював, що за вказівкою керівництва підприємства він підготував проект контракту, відповідно до якого ДП ДГЗ ІФ здійснював би поставку гелікоптерів Мі-2 на адресу компанії "Defence Systems International Inc" для потреб Міністерства оборони Лівії.

З цієї причини у 2006-2007 роках ним проводилась робота по підготовці контракту, сторонами якого були ДП ДГЗ ІФ «Укрінмаш» та компанія "Defence Systems International Inc", і договору комісії, сторонами якого були ДП ДГЗ ІФ «Укрінмаш» та ДП «ВіАЗ».

Після узгодження текстів контракту і договору комісії, контракт був підписаний ОСОБА_12, а договір комісії для підписання був направлений до ДП «ВіАЗ». Із директором ДП «ВіАЗ» ОСОБА_3 він ніколи не зустрічався, а спілкувався із ним лише по телефону, коли просив надати документи, які підтверджують право власності ДП «ВіАЗ» на гелікоптери Мі-2. У відповідь на це від ДП «ВіАЗ» по факсу надійшла довідка, у якій зазначалось, що дані гелікоптери ДП «ВіАЗ» придбані на підставі договорів та вони знаходяться в Державному реєстрі цивільних повітряних суден.

На виконання умов договору комісії та контракту ОСОБА_16 підготовлено і направлено до Державної служби експортного контролю України звернення від 13.07.2007 з метою зясувати, чи підлягають гелікоптери Мі-2 експортному контролю зі сторони вказаної державної служби.

У відповідь на підготовлене звернення, надійшло повідомлення, про те, що гелікоптери за своїм описом та призначенням є такими, експорт яких до Лівії здійснюється без дозвільних документів Держекспортконтролю України.

Співробітники ДП ДГЗ ІФ «Укрінмаш» ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 підтвердили показання ОСОБА_16 про обставини підготовки зазначеного вище контракту та договору комісії, їх підписання, перерахування на їх підставі коштів, як у ході досудового слідства (т. 9, а. с. 65-91, 99-102), так і у ході допиту в суді (04.09.2014 і 20.10.2014).

Таким чином, у ході, як досудового слідства так і в суді першої інстанції, свідки ОСОБА_23, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 пояснювали, за яких саме обставин вони довідались про наявність 5 гелікоптерів Мі-2 у ДП «ВіАЗ» з метою їх подальшої реалізації на Лівію та які підлягали попередньому капітальному ремонту.

За таких обставин з показань вище зазначених свідків вбачається, що представники ДП ДГЗ ІФ «Укрінмаш» та компанії "Defence Systems International Inc" зясовували підстави набуття ДП «ВіАЗ» права власності на зазначені гелікоптери, а тому з цих підстав кримінальна справа щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не підлягає поверненню для проведення додаткового розслідування.

Крім цього, статтею 304 КПК України 1960 року передбачено, що кожний учасник судового розгляду має право задавати свідкові додаткові запитання для зясування або доповнення відповідей, даних на запитання інших осіб.Кожного свідка можна додатково допитати або передопитати в присутності інших уже допитаних свідків або на очній ставці.

Таким чином, за змістом КПК України 1960 року суд має змогу додатково та більш ретельно допитати свідків ОСОБА_23, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 з усіх питань, у тому числі і щодо наявності у них відомостей щодо того, чи було їм відомо про те, що посадові особи ДП «ВіАЗ» та Київського ДАП «Універсал-Авіа» ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не мали права відчужувати 5 гелікоптерів Мі-2.

За вказаних вище обставин, колегія суддів вважає, що висновки викладені в постанові Вінницького міського суду від 25.11.2016 про повернення кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 і ОСОБА_4 для проведення додаткового розслідування не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому і не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення в апеляційному порядку, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 367, ст. 369 КПК України 1960 року.

Крім цього, з урахуванням викладеного враховуючи те, що для усунення зазначених в оскаржуваній постанові недоліків проведення слідчих дій не потрібно, тому відповідно до розяснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» вони не можуть бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

Судом першої інстанції порушено вимоги ст. 281 КПК України 1960 року, у якій чітко зазначено, що повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Таким чином, при ухваленні оскаржуваної постанови, судом першої інстанції допущено такі порушення вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили йому повно та всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване і справедливе рішення, а тому постанова Вінницького міського суду від 25.11.2016 підлягає скасуванню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 367, ст. 370 КПК України 1960 року.

Враховуючи досить тривалий час, який минув з початку розслідування розгляду у суді даної кримінальної справи та неможливість здобуття нових доказів для її вирішення . В звязку з спливом часу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції , під час нового судового розгляду , зобов"язаний виконати вимоги зазначені у родіду 3 КПК України . На підставі доказів які розглянуті в судовому засіданні та оцінки за своїм внутрішнім переконанням , що грунтується на всебічному , повному , об"єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності , керуючись законом постановити обвинувальний чи виправдувальний вирок .

Керуючись ст.ст, 362, 365-367,369,370 КПК України (1960 року), п.15розділу 11 «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора, яка приймала участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_2, на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 25 листопада 2016 року- задовольнити.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 25 листопада 2016 року про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. З ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 191 КК України для проведення додаткового розслідування скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд, в іншому складі.

Ухвала суду є остаточна та оскарженню не підлягає.

Судді:

З оригіналом згідно суддя: