Ухвала суду № 65869403, 06.04.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15678/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І.В.,

при секретарі Бажан О. А.,

за участі сторін кримінального провадження:

підозрюваного ОСОБА_1,

захисників Менів О. І., Плетньова Ю. В.,

за участі прокурора Мирополець Д. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судове провадження за клопотанням слідчого в особливо важливих справах п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Зубчука Романа Віталійовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12014220510002973, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді від 21.03.2017 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

05.04.2017 підозрюваного ОСОБА_1 затримано на підставі вказаної ухвали слідчого судді та 05.04.2017 повідомлено про підозру особисто.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що п'ятим відділом з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014220510002973 від 08.11.2014 за фактом вчинення посадовими особами Харківської міської ради кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка займала посаду заступника міського голови - директора Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, який займав посаду заступника директора Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин - начальника управління земельних відносин Харківської міської ради, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, який займав посаду начальника управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, та одночасно являвся заступником директора Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_8, який займав посаду заступника начальника управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, та інші не встановлені слідством на цей час особи, створили організовану групу для вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень на території міста Харкова, а саме шляхом створення ряду обслуговуючих кооперативів за напрямом діяльності «житлово-будівельні» та у подальшому від імені яких, на підставі ч. 1 ст. 41 Земельного кодексу України, незаконно набувати права на майно - на земельні ділянки, що розташовані на території міста Харкова.

Вищевказані особи попередньо зорганізувались у стійке об'єднання для вчинення вказаних злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій кожного з учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Відповідно до розподілу ролей учасників організованої групи ОСОБА_5 та ОСОБА_1, як організатори та виконавці, здійснювали керівництво діями ОСОБА_12, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Всього ОСОБА_1, діючи у складі організованої групи під його керуванням, спільно із невстановленими службовими особами заволоділи земельними ділянками на території м. Харкова загальною площею 56,2256 га, чим спричинили збитки територіальній громаді м. Харкова на загальну суму 178 611 905 грн., що більше ніж в 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Своїми умисними діями, що виразились у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство) вчиненого організованою групою в особливо великих розмірах, ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.

Прокурор у судовому засіданні та слідчий в клопотанні наголошують про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому просили обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, пов'язаними із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження. Також, зазначили, що під час визначення розміру застави, як альтернативного заходу, просили врахувати збитки завдані кримінальним правопорушенням, а саме 178 611 905 (сто сімдесят вісім мільйонів шістсот одинадцять тисяч дев'ятсот п'ять) гривень, та визначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі не менше 20 000 000 (двадцяти мільйонів) гривень.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання.

Захисники заперечували щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що підозра не обґрунтована та вказували на відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Згідно норми ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Судовим розглядом встановлено, що п'ятим відділом з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014220510002973 від 08.11.2014 за фактом вчинення посадовими особами Харківської міської ради кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що своїми умисними діями, що виразились у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство) вчиненого організованою групою в особливо великих розмірах, ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.

У зв'язку із не встановленням місця перебування ОСОБА_1, що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 17.03.2017 у день його складення, зазначене повідомлення відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 та ст.ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

20.03.2017 підозрюваний ОСОБА_1 оголошений у розшук.

Ухвалою слідчого судді 21.03.2017 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

05.04.2017 підозрюваного ОСОБА_1 затримано на підставі вказаної ухвали слідчого судді та 05.04.2017 повідомлено про підозру особисто.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

З матеріалів доданих до клопотання вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, зокрема, інформацією ГУ БКОЗ СБ України № 14/1/5-78100 від 26.08.2016 на виконання доручення у порядку ст. 40 КПК України; рапортом № 17/1/5-2841вн-16 від 15.12.2016 про виявлення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 04.10.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_1 від 11.10.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 04.10.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 06.10.2016; протоколами допитів свідка ОСОБА_6 від 13.10.2016; протоколами огляду земельної ділянки ОК «ЖБК «Шевченківський» від 24.10.2016; протоколом огляду земельної ділянки ОК «ЖБК «Самшит» від 28.10.2016; інформацією Харківської міської ради № 08-04/3638/2-16 від 18.10.2016 на запит ГПУ № 17/1/5-28275-16 від 12.10.2016 щодо не перебування на обліку на відповідних обліках ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_7 та інших членів кооперативів; інформацією ГУ ДФС у Харківській області № 4980/9/20-40-08-01-10 від 29.09.2016 щодо банківських рахунків обслуговуючих кооперативів (а.п. 91-95 т. 1); інформацією ГУ ДФС у Харківській області № 5014/9/20-40-13-01-14 від 30.09.2016 щодо суми виплачених доходів та сплаченого податку на доходи фізичних осіб, зокрема ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_12 та іншим членам кооперативів; протоколом обшуку від 15.09.2016 Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва № 757/44841/16-к від 13.09.2016, згідно якого вилучено реєстраційні справи, заведені щодо обслуговуючих кооперативів, згідно яких підтверджено факти створення, державної реєстрації обслуговуючих кооперативів ОСОБА_1 та ОСОБА_5, а також його подальшого виходу із них; протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 20.01.2017. на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва № 757/1549/17-к від 12.01.2017, згідно якого із автоматизованої системи документообігу з програмним забезпеченням «ДокПроф2.0» Харківської міської ради вилучено заяви обслуговуючих кооперативів про надання земельних ділянок, листи-резолюції, та відповіді на них, тобто підтверджено факти подання відповідних заяв до міської ради від обслуговуючих кооперативів; рішеннями 38 сесії 5 скликання Харківської міської ради № 281/09 від 25.1.2009, 41 сесії 5 скликання Харківської міської ради № 13/10 від 24.02.2009, на підставі яких обслуговуючим кооперативам передано у власність земельні ділянки та виготовлено технічну документацію із землеустрою для отримання правовстановлюючих документів; матеріалами технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі і оформлення документів, що посвідчують право користування землею та отриманими на підставі вказаних технічних документацій державних актів на право власності на земельні ділянки.

Матеріалами доданими до клопотання доводиться також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, ураховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, у скоєнні яких він підозрюється та неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, тому утримання ОСОБА_1 під вартою являється гарантованим та можливим способом унеможливити його спілкування з іншими підозрюваними та свідками, що в свою чергу не дасть можливості йому незаконно впливати на них з метою перешкодити встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилитись від кримінальної відповідальності.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_1, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, виходячи з наявних в наданих суду матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин. Разом з тим, варто зазначити, що стороною обвинувачення не підтверджено розмір спричиненої шкоди.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п.3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно уразі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Доказів того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_1 не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя у відповідності до ч.1 ст. 178, ст. 183 КПК України враховує, що останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також особу підозрюваного ОСОБА_1, який раніше не судимий, вік та стан його здоров'я, який не виключає можливості тримання останнього під вартою, та приходить до висновку, що докази та обставини на які посилається слідчий та прокурори у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих, інших підозрюваних; перешкоджати встановленню істини та своєчасному прийняттю процесуальних рішень у провадженні, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів, на застосуванні яких наполягала сторона захисту, відтак клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

З огляду на викладене, достатнім розміром застави для запобігання доведеним ризикам з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, її майновий стан, відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України буде 480 000,00 грн., який зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Харків, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12014220510002973, тобто до 03.06.2017 включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі 480000 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, у разі внесення застави, наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні за їхнім викликом або із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора у кримінальному провадженні;

3) повідомляти слідчого, прокурора у кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І. В. Литвинова