Постанова № 65867367, 06.04.2017, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/299/17

провадження № 2-а/697/44/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.04.2017 р. м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області

в особі: головуючого судді Русакова Г.С.

при секретарі Береговій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом в якому просила визнати протиправною діяльність Відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві в частині ненадання в письмовій формі відповіді по суті заяви від 01.08.2016 р. та 19.10.2016 р. та зобовязати Відділ Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві надати їй письмову відповідь за місцем її проживання. Також просила стягнути на її користь судовий збір та відшкодувати моральну шкоду в сумі 5000 грн. В позовній заяві вказала, що 01.08.2016 року до ВДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві за адресою вул. Бальзака, 64, м. Київ була направлена заява про видачу довідки про заборгованість за весь період з 2009 по 2016 рр. за виконавчим листом № 2-1389 виданому 02.12.2009 р. Канівським міськрайонним судом, про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 11.12.2009 року. Проте, на поштову адресу, зазначену у скарзі не надходило, ані повідомлення про задоволення або відмову у задоволенні заяви, ані вичерпна відповідь на неї. Навіть після звернення, яке вже не перше, на Урядову гарячу лінію за номером ЯВ-5655113 та розглянуте Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Київ, звернення від 25.08.2016 року № Я-5156 довідка про повну заборгованість по аліментам не була надана. Натомість згідно інформації, наданої Деснянським районним відділом ДВС міста Києва, Головного територіального управління юстиції у місті Києві, встановлено, що у відділі дійсно перебуває виконавче провадження № 18245135 з примусового виконання виконавчого листа Канівського міськрайонного суду від 02.12.2009 року № 2-1389 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів. Але у звязку з втратою матеріалів виконавчого провадження державним виконавцем Петровою А.І. 05.09.2016 року до Канівського міськрайонного суду направлено подання про видачу дубліката виконавчого документа. 19.10.2016 року була направлена знову заява про видачу довідки про заборгованість. Проте, на поштову адресу, зазначену у скарзі не надходило, ані повідомлення про заборгованість або відмову у задоволенні заяви, ані вичерпна відповідь на неї. Згідно її заяви 31.01.2017 року до Канівського міськрайонного суду щодо запиту Відділу ДВС Деснянського районного управління у м. Києві, стосовно видачі повторного дубліката виконавчого листа їй була надана письмова відповідь про те, що про видачу дубліката був лише один запит 04.12.2014 року. Внаслідок такої бездіяльності, було порушено право позивача в порядку ЗУ «Про інформацію», для реалізації ним своїх прав, свобод і законних інтересів.

В судовому засідання позивач позов підтримала та просить його задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, направили до суду пояснення в яких пояснили, що на період надання відповідей за дорученням Головного територіального управління юстиції у місті Києві на звернення ОСОБА_1, державний виконавець у якого на виконанні перебуває виконавче провадження перебувала у відпустці. Відповідь на вищезазначене звернення, щодо втрати матеріалів виконавчого провадження, надана державним виконавцем Кривошеєю Д.С. є помилковою, в звязку з тим, що всі матеріали виконавчого провадження перебувають у відділі. З матеріалами виконавчого провадження сторони мають право ознайомитись в прийомні години у відділі. Відібрати пояснення та притягнути до дисциплінарного стягнення виконавця ОСОБА_4 не виявляється можливим у звязку із звільненням. Також повідомляють, що на звернення ОСОБА_1 щодо розрахунків заборгованості за весь період неодноразово надсилались довідки.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки (ч. 3 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян»).

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (ч. 4 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян»).

Отже, чинним законодавством закріплений прямий обов'язок органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, керівників та посадових особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян надати належну обґрунтовану відповідь на звернення громадян.

Обов'язку надання відповіді кореспондує право громадянина одержати письмову відповідь за результати розгляду заяви чи скарги. Таке право закріплене ст. 18 Закону України «Про звернення громадян». Так, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

При цьому, ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Проте, на поштову адресу позивача ОСОБА_1 не надходили ані повідомлення про задоволення або відмову у задоволенні заяви, ані вичерпна відповідь на неї.

Внаслідок такої бездіяльності, було порушено право позивача в порядку Законів України «Про інформацію» та «Про звернення громадян» для реалізації нею своїх прав, свобод і законних інтересів.

Згідно ст. 71 ч. 2 Кодексу Адміністративного Судочинства в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведені норми КАС України дають підстави стверджувати, що в адміністративному судочинстві діє презумпція неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, який зобов'язаний в порядку судової процедури, визначеної законом, довести суду правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Доказів, які були б достатні для відмови в задоволенні позову ОСОБА_1, Деснянський РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, суду не надав. Письмові пояснення відповідача щодо помилкової відповіді про втрату матеріалів виконавчого провадження, суд оцінює критично, оскільки орган державної влади повинен вчасно та точно надавати відповіді на звернення громадян, а в разі неможливості отримання точних даних поінформувати про це особу.

Крім того, ст. 212-3 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне або неповне надання інформації випадках, коли така інформація підлягає наданню на інформаційний запит громадянина відповідно до законів України «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян» та «Про доступ до судових рішень». Протокол про адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 255 КУпАП складається прокурором.

Згідно ч. 2 ст. 166 КАС України, у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Відповідно до ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до розяснень, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб і розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру правопорушення та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин (зокрема, стану здоровя потерпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану). При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Враховуючи характер та обсяг заподіяних позивачу моральних страждань, ступінь вини відповідача, характер і тривалість страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках у зв'язку з необхідністю звернення до суду, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 17, 18, 71, 159-163 КАС України, Закон України «Про звернення громадян»,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про визнання дій протиправними - задовольнити частково.

Визнати протиправною діяльність Відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві в частині ненадання в письмовій формі відповіді по суті заяви від 01.08.2016 року та 19.10.2016 року.

Зобовязати Відділ Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві надати позивачеві ОСОБА_1 письмову відповідь за місцем її проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2 в терміни передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Стягнути з Відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві (адреса: вул. Бальзака, 64, м. Київ, 02232) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_4, моральну шкоду в сумі 1000,00 грн.

Стягнути з Відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві (адреса: вул. Бальзака, 64, м. Київ, 02232) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_4, сплачений нею судовий збір в сумі 640,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області в порядку ст. 185-187 КАС України.

Суддя / підпис/ ОСОБА_5

З оригіналом згідно: оригінал зберігається при матеріалах справи № 697/299/17

Суддя Г . С . ОСОБА_5