Рішення № 65864476, 04.04.2017, Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/95/17

Провадження № 2/433/163/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2017 року

Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Певної О.С.,

при секретарі Рєзніковій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Троїцьке цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк», від імені якого діє представник за довіреністю, предявило позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 19.06.2008 року ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 3199-004/08Р. За умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у сумі 48920,00 гривень, строком погашення до 19.06.2015 року та з початковою відсотковою ставкою за користування кредитними коштами 18.49 % річних. Позичальник зобовязаний виконана зобовязання згідно з кредитним договором у повному обсязі, у тому числі але не обмежуючись цим, повернути суму отриманих кредитних коштів та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у порядку та на умовах кредитного договору, щомісячними платежами, згідно встановленого графіку сплати кредиту. Відповідно до кредитного договору позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів, сплати процентів та можливих штрафних санкцій у разі невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобовязань за кредитним договором. Виходячи із приписів ЦК України, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобовязання, Позичальник відповідає перед Кредитором за своїми грошовими зобовязаннями усім належним Позичальнику майном. Відповідачу неодноразово направлялись листи-попередження про необхідність погашення простроченої заборгованості, проводились переговори в телефонному режимі. Проте, Позичальник не відреагував, заборгованість не погасив, грошове зобовязання виконане належним чином не було. У звязку із вищезазначеним фактором позивач вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Позивач виконав свої зобовязання у повному обсязі, надавши відповідачу обумовлену грошову суму, натомість відповідач зобовязання за договором не виконує, у звязку з чим станом на 16.11.2016 року виникла заборгованість, яка становить 17256,98 гривень та складається з: суми заборгованості за кредитом 6924,48 гривень; суми заборгованості за відсотками 1708,72 гривень; розміру пені за несвоєчасне повернення кредиту 6979,18 гривень; розміру пені за несвоєчасне повернення відсотків 1644,60 гривень. У звязку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 17256,98 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 гривень.

В судове засідання представник позивача не зявився, надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Проти винесення по справі заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення про виклик в газеті «Урядовий курєр» та на офіційному веб-сайті Троїцького районного суду Луганської області (на 24.02.2017 року). Причини неявки суду не повідомив. Заперечень на позов не надав.

Судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимогст. 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними позовних вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно дост. 10 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено наступне.

19.06.2008 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 3199-004/08Р, за умовами якого банк надав позичальнику кредит для своєчасної сплати вартості автомобіля, що купується за договором на поставку автомобіля № 39 від 31.05.2008 року, в національній валюті на загальну суму 48920 гривень, на строк з 19.06.2008 року до 19.06.2015 року зі сплатою 18.49 % річних, відповідно до п.п.1.1. та 1.2. кредитного договору (а.с. 6).

У відповідності до ч. 1ст. 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, змістдоговорустановлятьумови (пункти),визначені на розсуд сторін і погоджені ними,та умови,якієобов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно дост.ст. 526, 527, 530 ЦК Українизобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобовязання за даним договором, що випливає з п.п. 1.3, 1.4. кредитного договору (а.с. 6).

Відповідно до положень частини 1статті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, згідно п.3.3. кредитного договору (а.с. 7).

Відповідно доч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщовін не приступив до виконання зобов'язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів ч.1ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 належно не виконував свої зобов'язання за кредитним договором №3199-004/08Р від 19.06.2008 року внаслідок чого станом на 16.11.2016 року утворилась заборгованість, яка становить 17256.98 грн., яка складається з: суми заборгованості за кредитом 6924.48 грн., суми заборгованості за відсотками 1708.72 грн., розміру пені за несвоєчасне повернення кредиту 6979.18 грн., розміру пені за несвоєчасне повернення відсотків 1644.60 грн..

Відповідно до п.п. 4.2.-4.5. кредитного договору - кредит надається Позичальникові після виконання останнім усіх умов надання кредиту відповідно до п.п.2.1.1-2.1.5 даного договору. Кредит може бути використаний Позичальником тільки на цілі, зазначені в п.1.1. вищезазначеного договору. Позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 583,00 (пятсот вісімдесят три) гривні щомісяця до «10» числа наступного місяця. Відсотки за користування кредитом підлягають сплаті позичальником щомісяця у термін до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, а також на момент припинення дії Договору, вказаного у п.1.2 даного договору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 3199-004/08Р від 19.06.2008 року, в розмірі 6924.48 грн. та суми заборгованості за відсотками 1708,72 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В частині стягнення з відповідача заборгованості за розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту 6979,18 грн. та за несвоєчасне повернення відсотків 1644,60 грн. суд дійшов наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року, зокрема, громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Отже, антитерористична операція на території Луганської області була запроваджена з 14.04.2014 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористичная операція, в якому міститься місто Луганськ Луганської області.

Як вбачається зі справи, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований у м. Луганську, а тому він є суб'єктом Закону України №1669-VII від 02.09.2014 року, відносно якого, відповідно до ст. 2 вищезазначеного Закону, встановлено мораторій щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання кредитних зобов'язань.

Крім того, комерційним банкам Національним Банком України у листі за № 18-112/62138 від 27.10.2014 року були надані роз'яснення, згідно з якими банки зобов'язані у період проведення антитерористичної операції скасувати штрафні санкції за кредитами громадянам України, які проживають або переселилися з населених пунктів у зоні АТО, а також юридичним особам та підприємцям в зоні АТО. Національний банк України наголошує на необхідності суворого і неухильного дотримання банками положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» і повідомляє, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 16.11.2016 року за кредитним договором № 3199-004/08Р від 19.06.2008 року, укладеного між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 вбачається, що позивачем нараховано відповідачу: 6979,18 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 1644,60 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків.(а.с. 12-14).

За таких обставин, суд вважає, що стягнення заборгованості за пенею за несвоєчасне повернення кредиту - 6979,18 грн. та за несвоєчасне повернення відсотків - 1644,60 грн. в частині 7670,55 грн. необхідно відмовити в їх стягненні, оскільки Законом України «Про тимчасові заходи за період проведення антитерористичної операції» встановлена заборона їх нарахування з 14.04.2014 року.

Вирішуючи питання стосовно судового збору суд виходить з наступного.

Відповідно довимог ст.88 Цивільного процесуального кодексу Українистороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати, що складаються із судового збору пропорційно до задоволеної частини вимог.

Відповідно оригіналу платіжного доручення №293407 від 22.12.2016 року та № 295032 від 01.02.2017 року, позивачем була сплачена сума судового збору у розмірі 1600,00 грн. (а.с. 2, 32).

Оскільки позовні вимоги задоволені на 50,03 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 800,48 грн. (1600,00?0,5003%= 800,48 грн.).

На підставі викладеного, ст. 509, 526, 527, 530, 549, 610-612, 625, 628, 638, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,60,88,212-215,224 - 227 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН-2800908614) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором № 3199-004/08Р від 19.06.2008 року в розмірі 8633 (вісім тисяч шістсот тридцять три) гривні 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН-2800908614) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» судовий збір в сумі 800,48 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Троїцьким районним судом Луганської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку він може подати до Троїцького районного суду Луганської області протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку: подати апеляційну скаргу про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Луганської області через Троїцький районний сул Луганської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви відповідачем про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги позивачем.

Суддя О.С. Певна

Рущенко

04.04.17