Рішення № 65863436, 06.04.2017, Долинський районний суд Кіровоградської області

Справа № 388/803/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

06.04.2017 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Лінської Л.М.,

представників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Суходільська сільська рада Долинського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на те, що 24 вересня 2006 року померла ОСОБА_6

Після смерті ОСОБА_6 залишилось спадкове майно, зокрема земельна ділянка площею 8,78 га, що знаходиться на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області. ОСОБА_7 є спадкоємцем цієї земельної ділянки за заповітом.

Позивач зазначає, що у період з 22 по 26 березня 2007 року знаходився на лікуванні, а тому пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_1 позов підтримав за обставин зазначених у ньому, попросив позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнали, заперечували проти позову, просили відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області у судове засідання не зявився, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобовязані подати усі наявні у них докази або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

За змістом ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 3 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом установлено, що 24 вересня 2006 року у м. Долинській Долинського району Кіровоградської області померла ОСОБА_6 (а. с. 8).

Після смерті ОСОБА_6 залишилось спадкове майно, зокрема земельна ділянка площею 8,78 га, що знаходиться на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521987800:02:000:0141 (а. с. 6).

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

За змістом ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частинами 1, 2 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 23 грудня 2015 року, зокрема визнано за ОСОБА_8 право власності у порядку спадкування на земельну ділянку площею 8,777 га, кадастровий номер 3521987800:02:000:0141, що знаходиться на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, що належала на праві власності ОСОБА_6, яка померла 24 вересня 2006 року.

Цим рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 23 грудня 2015 року встановлено, що ОСОБА_8 прийняв спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_6 згідно положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Позивач ОСОБА_3 є спадкоємцем земельної ділянки площею 8,777 га, кадастровий номер 3521987800:02:000:0141, що знаходиться на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, що належала ОСОБА_6, згідно заповіту посвідченого 11 березня 2005 року приватним нотаріусом Новгородківського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_9, зареєстрованого у реєстрі за № 544 (а. с. 5).

7 січня 2016 року у м. Долинській Долинського району Кіровоградської області помер ОСОБА_8 (а. с. 123).

Спадкоємцями всього майна ОСОБА_8 за заповітом посвідченим приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_10, зареєстрованим у реєстрі за № 647, є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а. с. 126).

Зі спадкової справи після смерті ОСОБА_8 видно, що 22 січня 2016 року до приватного нотаріуса Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_11 із заявами про прийняття спадщини звернулись спадкоємці за заповітом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а. с. 122).

Спадкодавець ОСОБА_8 на момент смерті був зареєстрований та проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з донькою ОСОБА_5 та онукою ОСОБА_12 (а. с. 127).

Таким чином, відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є єдиними спадкоємцями майна ОСОБА_8, які прийняли спадщину.

Положеннями п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

У матеріалах цієї справи, а також у спадковій справі після смерті ОСОБА_6 відсутня обґрунтована постанова нотаріуса за місцем відкриття спадщини про відмову ОСОБА_3 у вчиненні нотаріальної дії, зокрема у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

ОСОБА_3 зазначає, що спадщину після смерті ОСОБА_6 не прийняв, оскільки у період з 22 по 26 березня 2007 року знаходився на лікуванні з діагнозом: «Гостре распіраторне захворювання» (а. с. 7). Тобто позивач уважає саме ці обставини поважними причинами для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

За змістом п. 207 розділу 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за N 283/8882 (у редакції на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6І.) письмова заява про прийняття спадщини та відмову від неї подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Отже, положення нормативно-правових актів, що діяли на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 надавали право спадкоємцю, зокрема надіслати поштою нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Суд вище зазначав, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Позивачем ОСОБА_3 не надано суду доказів, що дають суду підстави стверджувати про наявність поважних причин для прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк для її прийняття. Перебування ОСОБА_3 на лікуванні з діагнозом: «Гостре распіраторне захворювання» у період з 22 по 26 березня 2007 року, тобто на момент закінчення строку для прийняття спадщини не може бути підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки відсутні докази поважності пропуску такого строку у період з моменту відкриття спадщини, тобто з 24 вересня по 21 березня 2007 року. Крім цього, у наданій суду довідці про хворобу не зазначено про умови лікування, а відтак неможливо вважати, що ОСОБА_3 внаслідок хвороби був позбавлений можливості подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини, у тому числі надіслати таку заяву поштою.

Відповідно до вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 1272 ЦК України, ст. ст. 10, 15, 57-62, 64, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Суходільська сільська рада Долинського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Кіровоградської області через Долинський районний суд Кіровоградської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 10 квітня 2017 року.

Суддя Долинського районного суду ОСОБА_13