справа №274/514/17
провадження № 2-а/0274/89/17
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.04.17 року м.Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Замеги О.В., при секретарі - Павлюк - Жук А.В., за участю позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представника відповідача Балановського А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А2900 про визнання протиправною бездіяльності та зобов"язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити надбавку за виконання особливо важливих завдань за період з 1 по 31 травня 2016 року в розмірі 100%, надбавку за виконання особливо важливих завдань за участь в антитерористичній операції в період з 04.04.2016 року по 18.05.2016 року у розмірі 100%.
Позов мотивує тим, що вона є матір'ю загиблого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_4. 12.07.2016 року Житомирським обласним комісаріатом їй було повідомлено про те, що їй, як особі, що втратила годувальника, було невиплачено повністю кошти, виплата яких передбачена законодавством України, що позбавляє її можливості отримати пенсію по втраті годувальника. Згідно довідки військової частини А2900 від 24.05.2016 року № 1190, солдат ОСОБА_4 в період з 04.04.2016 року по 18.05.2016 року безпосередньо брав участь в АТО. Однак за вказаний період надбавка за виконання особливо важливих завдань виплачена в розмірі 50 %, тоді, як згідно чинного законодавства вона за вищевказаний період повинна була нарахована та виплачена в розмірі 100%. У витязі з наказу командира військової частини А2900 від 24.05.2016 року № 97 про виключення із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення Збройних Сил України солдата за контрактом ОСОБА_4 вказано, що йому слід виплатити надбавку за виконання особливо важливих завдань за період з 1 по 31 травня 2016 року в розмірі 50%.
У відкритому судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача Балановський А.В. в судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення. Згідно яких розмір надбавки за виконання особливо важливих завдань установлюються за рішеннням Міністерства оборони України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі МО України, яке оформлюється наказом Міністра оборони України.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
ОСОБА_4 проходив військову службу у військовій частині А2900, даний факт сторонами не оспорюється.
Згідно довідки військової частини А2900 від 24.05.2016 року № 1190, солдат ОСОБА_4 в період з 04.04.2016 року по 18.05.2016 року безпосередньо брав участь в АТО(а.с. 4).
Згідно витягу з наказу командира військової частини А2900 від 24.05.2016 року № 97 про виключення із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення Збройних Сил України солдата за контрактом ОСОБА_4 зазначено, що йому слід виплатити надбавку за виконання особливо важливих завдань за період з 1 по 31 травня 2016 року в розмірі 50%(а.с. 17).
У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 24 даного Закону, початком проходження військової служби, зокрема, вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації; день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Таким чином, військова служба триває по день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Відповідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (надалі за текстом - Закону № 2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до п. 37.1.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 року (далі за текстом - Інструкції № 260), у разі звільнення з військової служби всі види грошового забезпечення виплачуються особам офіцерського склад - до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж за один місяць з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення. У межах установлених цим підпунктом строків, зазначеним військовослужбовцям, які не здали справи і не склали обов'язки за посадою до дня одержання військовою частиною наказу (повідомлення) про звільнення, грошове забезпечення виплачується за період здавання справ і обов'язків за посадою.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329(далі Інструкція № 260).
Згідно підпункту 1.2 пункту 1 Інструкції № 260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.
Пунктом 15.3 Наказу Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» передбачено нарахування та виплату особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які залучаються Антитерористичним центром та його координаційними групами при регіональних органах Служби безпеки України до проведення заходів щодо запобігання терористичним проявам та їх припинення, за період виконання ними спеціальних завдань, пов'язаних з антитерористичною діяльністю, надбавка за виконання особливо важливих завдань виплачується в розмірах до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням оклалу за військовим званням та надбавки за вислугу років.
При цьому суд враховує, що згідно п. 15. 4. Наказу Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», розміри надбавки за виконання особливо важливих завдань установлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, яке оформлюється наказом Міністра оборони України.
Нарахування та виплата надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби військовослужбовцям Збройних Сил України протягом 2016 року здійснювалась у відповідності з абзацом 2 п. 2 Наказу міністра обороёни України від 27.01.2016 року № 44 «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовців в 2016 році», а саме - надбавка (у відсотках посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та набавки за вислугу років) всім військовослужбовцям - 50 відсотків, в тому числі і тим військовослужбовцям, які приймали участь в антитерористичній операції.
З матеріалів справи вбачається, що розміри надбавки за виконання особливо важливих завдань установлюються в розумінні наказу Міноборони № 260 за рішеннням Міністерства оборони України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передпаченого в кошторисі МО України, яке оформлюється наказом Міністра оборони України.
Отже, на думку суду, нарахування і виплата надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 100 % в 2016 році не передбачена чинним законодавством, а надбавка у розмірі 50 % виплачена повністю.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивачки і її представника про необхідність нарахування і виплату надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 100 % є безпідставними, а отже у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини А2900 про зобов"язання та виплату надбавки за виконання особливо важливих завдань та за вислугу років необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-
П О С Т АН О В И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини А2900 про визнання протиправною бездіяльності та зобов"язання вчинити дії відмовити за безпідставністю.
Сторони можуть ознайомитись з повним текстом постанови 11.04.2017 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Бердичівський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя:
Судове рішення № 65861574, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області було прийнято 07.04.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 274/514/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: