Ухвала суду № 65861339, 05.04.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2032/17 Справа № 201/16870/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 57

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Макарова М.О.

суддів Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю.

при секретарі Назаренко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про визнання акту від 08 червня 2016 року таким, що містить недостовірні відомості, безпідставним, недійсним, протиправним та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ПАТ «Дніпрогаз» про визнання акту від 08 червня 2016 року таким, що містить недостовірні відомості,безпідставним, недійсним, протиправним та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та повернено позивачу.

Не погоджуючись із даною ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для подальшого розгляду по суті.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що у грудні 2016 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, який ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 грудня 2016 року було залишено без руху з підстав незазначенння поштової адреси сторін та не сплати судового збору, та запропоновано позивачу усунути ці недоліки протягом 2-х днів з дня отримання вказаної ухвали, яку позивач отримав 10 грудня 2016 року (а.с. 3, 5).

А ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто заявнику (а.с. 6)

Повертаючи позовну заяву районний суд виходив з того, що у встановлені строки не було виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме не сплачено судовий збір за подання позовної заяви.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Виходячи із правового аналізу рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень пп. 22, 23 ст. 1, ст. 11, ч. 8 ст. 18, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозвязку з положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 зазначено, що в аспекті конституційного звернення положення пп. 22, 23 ст. 1, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозвязку з положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України, треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між сторонами щодо виконання вимог укладених договорів, незалежно від того чи це договори по споживчим кредитам, де сторонами є споживач та кредитодавець, чи це будь-які інші договори спрямовані на надання різноманітних послуг.

В даному випадку, ОСОБА_2 посилається на те що, він є споживачем з газопостачання, та посилається на спричинення йому моральної шкоди, шляхом поширення ПАТ «Дніпрогаз» в своїх повідомленнях недостовірної інформації.

Таким чином, вбачається, що позивач не оскаржує умови та якість надання послуг газопостачання, а лише посилається на недостовірну інформацію, яка вказана в акті від 08 червня 2016 року, а тому підстави для звільнення його від сплати судового збору згідно положень Закону України «Про захист прав споживачів» відсутні.

Також, ОСОБА_2 просить суд першої інстанції стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 2000 грн. однак, положеннями вказаного Закону не передбачені пільги на звільнення від сплати судового збору за позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, які не повязані із якістю надання послуг споживачеві.

Крім того, Законом України від 22 травня 2015 року 484-VІІІ, який набрав чинності 01 вересня 2015 року, внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» та викладено ст. 5 вказаного Закону в новій редакції, у якій звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, що повязані з порушенням їхніх прав не передбачено, а у разі виникнення розбіжностей правових норм між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом, перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом, тобто Закону України «Про судовий збір».

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що позивач не звільнений від сплати судового збору в даному випадку, а тому він зобовязаний був виконати ухвалу суду про залишення без руху позовної заяви, проте позивач ці недаліки не усунув, у звязку з чим місцевий суд обгрунтовано визнав позовну заяву неподаною та повернув її позивачу.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставними, оскільки на позовні вимоги вказаний закон не розповсюджується, а тому в даному випадку він зобовязаний сплачувати судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Крім того, апелянтом при поданні апеляційної скарги не було сплачено судовий збір, у звязку з чим колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 320 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 320 грн.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Н.М. Деркач

ОСОБА_4